Ухвала суду № 56130555, 24.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 р.Справа № 816/4650/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О. Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2015р. по справі № 816/4650/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Полтавський турбомеханічний завод", звернулось до суду з адміністративним позовом до відповідача, Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області, та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 листопада 2015 року №0000142205, яким йому визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 1035 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 258,83 грн., та від 13 листопада 2015 року №0000132205, яким йому нараховано мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 5176,54 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1294,14 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.є2015р. по справі №816/4650/15 вимоги позивача були задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 13 листопада 2015 року №0000142205, №0000132205.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.є2015р. по справі №816/4650/15 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача №7/16/31-22-05-05/00110792 від 27.10.2015 р., в якому зроблені висновки про порушення ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод" п.9.3 Угоди про правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав в частині невизнання сертифікату походження товару форми СТ-1 від 23.04.2015 №RUUA5030000698 (бланк 4416684); п.п. 2,3 ст. 36, ч.ч. 1,2,3 ст. 43, ч.ч. 2,3 ст. 44, ст. 278 та ч.1 ст. 279 Митного кодексу України, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, що призвело до виникнення несплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, що ввозять в Україну суб'єктами господарювання, у розмірі 1035 грн та мита на товари, що ввозять в Україну суб'єктами господарювання, відповідно до митної декларації 806020002/2015/003908 від 28.04.2015, в сумі 5176,54 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до умов укладеного контракту з ООО "Чебоксарский завод силовых агрегатов" (г. Чебоксары, Российская Федерация) від 23.01.2015 № ВК-390/2015-Э придбав двигуни дизельні Д120-90К-Д120-0000100-90К у кількості 2 шт. /а.с. 11-16 /.

27.04.2015 ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод" при митному оформленні за митною декларацією № 806020002/2015/3908 від 28.04.2015 для підтвердження походження товару "двигуни дизельні" за кодом 8408 90 43 00 УКТЗЕД надано до Полтавської митниці сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 23.04.2015 №RUUА5030000698, виданий Торгово-промисловою палатою Володимирської області Російської Федерації .

Листом від 16.07.2015 № 400/10/16-70-25-02 Полтавська митниця повідомила позивача про невизнання дійсним сертифіката форми СТ-1 від 23.04.2015 № RUUА5030000698, у зв'язку із тим, що для підтвердження критерію Д8408, зазначеного в сертифікаті про походження товару форми СТ-1, Торгово-промисловою палатою Володимирської області Російської Федерації у відповідях не надано документів, на підставі яких визначено критерій походження товару, в тому числі калькуляцію витрат на товар "двигуни дизельні Д120-90К-Д120-0000100-90К" /а.с. 24-25/.

Головним управлінням ДФС у Полтавській області 16.09.2015 було проведено невиїзну документальну перевірку з питань дотримання законодавства державної митної справи в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів АТ "Полтавський турбомеханічний завод" за МД №806020002/2015/003908 від 28.04.2015 року.

За результатами перевірки складено Акт №7/16/31-22-05-08/00110792 від 27.10.2015 року, у висновках якого зафіксовано порушення ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод" п. 9.3 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав в частині невизнання сертифікату походження товару форми СТ-1 від 28.04.2015р. № RUUA5030000698 (бланк 4416684); п. 2 та п. 3 ст. 36, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 43, ч. 2, ч. 3 ст. 44, ст. 278 та ч. 1 ст. 279 Митного кодексу України від 13.03.2012р. № 4495-УІ (зі змінами та доповненнями) та п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України № 2795-УІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до виникнення та несплати податкового зобов'язання за платежем :

- (020) мито на товари, що ввозяться в Україну суб'єктами господарювання відповідно до митної декларації 806020002/2015/003908 від 28.04.2015 в розмірі 5176,54 грн.;

- (028) податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання всього в розмірі 1 035,30 грн /а.с.37-46/.

Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142205 від 13.11.2015, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 1 035 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 258,83 грн , а також податкове-повідомлення рішення № 0000132205 від 13.11.2015, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, у розмірі 5 176,54 грн та застосовано штрафні ( фінансові) санкції у розмірі 1 294,12 грн /а.с.55-56/.

Слід зазначити, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, регулюються Митним кодексом України та Правилами визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, затверджених Рішенням Ради Глав Урядів Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року, ратифікованих Законом України № 3592-VI від 06 липня 2011 року (далі - Правила).

Відповідно до вимог ст. 36 Митного кодексу України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Порядок та умови застосування преференційного режиму в рамках міжнародних угод про вільну торгівлю визначено положеннями Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав.

Відповідно до п. 2.1 Правил, країною походження товару вважається держава - учасниця Угоди, на території якої товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил.

За приписами ч. 1 ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

З метою отримання преференційного режиму для підтвердження країни походження товару позивачем до Полтавської митниці подано сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 23.04.2015 № RUUА5030000698, виданий Торгово-промисловою палатою Володимирської області Російської Федерації.

Для перевірки автентичності преференційного сертифікату СТ-1 від 23.04.2015 № RUUА5030000698 та відомостей, що в ньому містяться, керуючись п. 6.7. Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, митницею направлено запит від 29.04.2015 №274/10/16-70-25-02 до Торгово-промислової палати Володимирської області Російської Федерації з проханням повідомити додаткові та уточнювальні відомості, надати документи, що підтверджують виконання правила адвалорної частки.

ТПП Володимирської області листом від 19.05.2015 № 372 підтверджено факт видачі сертифіката про походження товару форми СТ-1 від 23.04.2015 № RUUА5030000698 та надано акт експертизи товару № 030- 00-00757.

Однак, на переконання відповідача, згідно отриманої інформації неможливо підтвердити адвалорну долю імпортного товару в загальній вартості готової продукції. Полтавською митницею повторно направлено запити до ТПП Володимирської області 09.06.2015 №333/10/16-70-25-02 з проханням надати додаткові документи.

ТПП Володимирської області листом від 25.06.2015 №477 повідомлено, що експортер товару ВАТ "Чебоксарський завод силових агрегатів" не згоден надати документи, що підтверджують виконання правила адвалорної частки.

У зв'язку з тим, що ТПП Володимирської області не надано Полтавській митниці документів, на підставі яких визначено критерій походження товару, в тому числі калькуляцію витрат на товар "двигун дизельні Д120-90К-Д120-0000100-90К", відповідач дійшов висновку, що зазначений товар не відповідає критерію походження і до нього не може бути застосований режим вільної торгівлі у відповідності до Правил.

Колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції, що такі доводи відповідача не можуть слугувати достатньою підставою для виникнення сумнівів щодо відомостей, які містяться у сертифікаті та, відповідно, до вчинення зі сторони відповідача дій направлених на невизнання дійсним сертифікату походження товару форми СТ-1, що, у свою чергу, потягнуло за собою донарахування позивачу грошових зобов'язань.

Відповідно до пункту 9.3 Правил, сертифікат може бути не визнаний дійсним митними органами країни ввезення в разі, зокрема, якщо протягом сумарного строку 6 місяців (3 місяці з дати первинного запиту й 3 місяці з дати повторного запиту) митними органами країни ввезення не отримана відповідь стосовно запитуваного сертифіката від компетентних органів країни вивезення або країни походження товару.

Підставою для надіслання запиту митним органом країни ввезення товару повинна бути хоча б одна з обставин, передбачена у п. 9.1 Правил визначення країни походження товарів, що свідчить про недійсність сертифікату внаслідок наявності у ньому недоліків, чітко визначених законодавством, а не на підставі сумнівів митного органу з приводу змісту актів експертиз чи інших документів.

В даному випадку товар "двигуни дизельні Д120-90К-Д120-0000100-90К" класифікується в товарній позиції 8408 УКТЗЕД, яка входить до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце (Угода про Правила визначення країни походження товарів у СНД від 20.11.2009). Вимога графи 3 Переліку для позиції 8408 наступна: товар вважається походженням з Російської Федерації, якщо при його виготовленні вартість усіх використовуваних матеріалів не повинна перевищувати 50% ціни кінцевої продукції.

Відповідь ТПП Володимирської області надано на підставі акту експертизи товару від 23.04.2015 № 030-00-00757, у висновку якого, розділ 15, детально описано технологічний процес виготовлення дизельного двигуна Д120-9К-Д120-0000100-90К, наведено детальний перелік використаних комплектуючих як російського так і іноземного виробництва.

Крім того, у висновку експертизи наведено відсоткове співвідношення комплектуючих складових, де наявність іноземного компоненту в двигунах Д120-90К становить 17,30%, що не суперечить вимогам графи 3 Переліку умов, виробничих і технологічних операцій під час виконання яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце.

Таким чином актом експертизи підтверджено, що товар вважається походженням з Російської Федерації, оскільки при його виготовленні вартість усіх використовуваних матеріалів не повинна та не перевищує 50% ціни кінцевої продукції.

На думку відповідача для підтвердження критерію Д8408, зазначеного в сертифікаті про походження СТ-1, Володимирською ТПП не надано жодних документів, на підставі яких було визначено критерій походження товару, в тому числі калькуляцію витрат на товар "двигуни дизельні Д120-90К-Д120- 0000100-90К".

Проте чинним законодавством не передбачено повноважень митних органів самостійно визначати рівень дотримання критерію достатньої обробки/переробки товарів, оскільки це питання належать до виключної компетенції органів, що видають сертифікати форми СТ-1.

Митне законодавство не ставить в пряму залежність одержання чи не одержання режиму вільної торгівлі від згоди чи не згоди митних органів країни ввезення товару зі змістом відповідей на їх запити.

Пунктом 6.1 Правил визначено, що для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1.

Відповідно до п. 6.3 Правил визначено, що під час вивезення товарів з держав - учасниць Угоди сертифікат про походження товару форми СТ-1 видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства.

Стаття 43 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують країну походження товару.

Сертифікат про походження товару у відповідності до ч. 3 ст. 43 Митного кодексу України - це документ який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення.

Надання будь-яких інших документів для підтвердження країни походження товару, крім тих, що передбачені п. 6.1 Правил та ст. 43 Митного кодексу України, в тому числі й документів, які підтверджують виконання критерію достатньої обробки/переробки, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, контролюючий орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Пунктом 6.7 Правил визначено, що у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

Отже визначення країни походження товару, зокрема, відповідно до критерію достатньої обробки/переробки товару, вказаного у п. 2.4 Правил, здійснюється органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства. За умови виконання такого критерію видається Сертифікат про проходження товару форми СТ-1 з зазначенням критерію походження у графі 9 сертифіката, який однозначно свідчить про країну походження товару.

Так, саме сертифікат про проходження товару форми СТ-1, за відсутності розбіжностей в наданих документах про країну походження товару, підтверджує країну походження товару для цілей надання режиму вільної торгівлі відповідно до п. 6.1 Правил.

Отже сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску їх відповідно до заявленого митного режиму та в свою чергу до визнання або невизнання дійсним сертифікату походження товару. При цьому, акт експертизи про походження товару позивач не зобов'язаний був надавати, оскільки наявність даних актів вимагається лише у разі пред'явлення сертифікатів, що містять у графі 9 відомості про товарну позицію, у якій класифікується кінцевий товар, відмінний від відомостей, що містяться в митній декларації.

Тобто для надання товару режиму вільної торгівлі, єдиним документом, що свідчить про країну походження товару є сертифікат про походження товару, виданий уповноваженим органом держави вивезення відповідно до її національного законодавства.

В даному випадку, таким документом для ввезеного товару "двигуни дизельні Д120-90К-Д120-0000100-90К" є сертифікат походження товару форми СТ-1 від 23.04.2015 № RUUА5030000698. Відповідачем не виявлено недоліків чи неповноти у заповненні сертифіката, будь-які розбіжності про країну проходження товару у сертифікаті походження чи інших документах, крім посилань на неможливість підтвердження інформації, відсутні.

Таким чином Полтавська митниця безпідставно та без повноважень на те не визнала дійсним сертифікат форми СТ-1 від 23.04.2015 № RUUА5030000698, виданий Торгово-промисловою палатою Володимирської області.

Відповідно помилковими є висновки відповідача про порушення ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод" п.9.3 Угоди про правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав в частині невизнання сертифікату походження товару форми СТ-1 від 23.04.2015 №RUUA5030000698 (бланк 4416684) ; п.п.2,3 ст.36, ч.ч. 1,2,3 ст.43, ч.ч.2,3 ст.44, ст.278 та ч.1 ст.279 Митного кодексу України, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, що призвело до виникнення несплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, що ввозять в Україну суб'єктами господарювання, у розмірі 1035 грн та мита на товари, що ввозять в Україну суб'єктами господарювання, відповідно до митної декларації 806020002/2015/003908 від 28.04.2015, в сумі 5176,54 грн. і донарахування позивачу оскаржуваними рішеннями грошових зобов'язань є необґрунтованим та безпідставним, а тому податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2015 року №0000142205, яким ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 1035 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 258,83 грн, а також податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2015 року №0000132205, яким нараховано мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 5176,54 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1294,14 грн., є безпідставним.

Слід зазначити, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 №816/4313/2015 (аркуші справи 32 - 36) було визнано протиправними дії Полтавської митниці щодо невизнання дійсним сертифіката про походження товару СТ-1 від 23.04.2015 № RUUA5030000698.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2015р. по справі № 816/4650/15 залишити без змін.

Стягнути суму судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 1 339,80 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. з Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Бартош Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 29.02.2016 р.