Рішення № 5613053, 24.09.2009, Господарський суд Чернігівської області

24.09.09Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"17" вересня 2009 року Справа № 20/122

Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк

Аваль” в особі Київської регіональної дирекції

01601, вул. Пирогова, 7-7Б, м. Київ;

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

АДРЕСА_1;

предмет спору: стягнення 176438,08 грн.

за участю представників:

позивача: Самойленко П.О., довіреність № 1099 від 04.06.2009 року;

Гін дрюк Т.С., довіреність №1097 від 04.06.2009 року

відповідача: не зявились;

в с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” (далі Банк) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) про стягнення 176438,08 грн. заборгованості за кредитним договором №012/95-12/118 від 26.12.2007р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує несвоєчасним виконання відповідачем обовязку щодо погашення кредиту в сумі 98794,00грн., а відтак у Банку виникло право достроково вимагати додатково повернення 53661,00грн. кредиту, відсотків в сумі 13318,18грн. та пені 10664,90грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 03.07.2009р. розгляд справи призначено на 06.08.2009р.

Ухвалою заступника голови господарського суду Чернігівської області від 06.08.2009р. продовжено строк вирішення спору по справі №20/122 до 01.10.2009р.

Розгляд справи відкладався до 10.09.2009р. і в судовому засіданні оголошувалась перерва для прийняття рішення у справі до 17.09.2009р.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Ухвала про порушення провадження у справі від 03.07.2009року отримана відповідачем 10.07.2009р. (поштове повідомлення про вручення №1319928), ухвала про відкладення розгляду справи від 06.08.2009р. отримана відповідачем 13.08.2009 року (поштове повідомлення про вручення №1347999) за адресою: вул. 8 Березня, б. 24, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №3916963, станом на 12.08.2009р. відповідач ОСОБА_2, зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності та проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача до ЄДРПОУ не вносились.

Враховуючи викладене, господарським судом відповідно до ст.87 ГПК України було повідомлено відповідача про час та місце слухання справи.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

26.12.2007р. між Банком та ФОП ОСОБА_2 укладено кредитний договір №012/95-12/118 (далі - Договір), згідно якого позивач взяв на себе зобовязання надати позичальнику кредит в сумі 190 000 грн., з яких 184000,00грн. призначено для купівлі транспортного засобу, а 6000 грн. кредит для сплати страхових платежів за договорами страхування, з остаточним терміном повернення у строк до 25.12.2009р., а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплачувати відсотки, пеню у строк та в порядку, що встановлені Договором.

Відповідно до п.1.3. Договору, відсотки за користування Кредитом становлять 15,75 відсотків річних.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позивач виконав взяті на себе зобовязання та надав позичальнику кредит в сумі 184000 грн. шляхом перерахування коштів позичальнику, що підтверджується копією платіжного доручення від 26.12.2007р. за №1.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач зобовязувався повернути кредит згідно графіку, в строк з січня 2008 року по листопад 2009 року по 7667,00грн. щомісяця та 25.12.2009 р. 7659грн.

Як свідчать матеріали справи, позичальник взяті на себе зобовязання належним чином не виконав, а саме не здійснив у встановлені строки чергові платежі. Так, 30.01.2008р. - сплачено 7667,00грн., 06.03.2008р. 3000грн., 28.03.2008р. 7667,00грн., 31.03.2008р. 4667,00грн., 26.05.2008р. 2667,00грн., 02.06.2008р. 5017,00грн. 03.07.2008р. 500грн., 03.04.2009р. 360грн.

Заборгованість по неповернутому кредиту на дату прийняття рішення становить 98794,00грн.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, заборгованість по неповернутому кредиту відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення в сумі 98794,00грн. належним чином доведена, відповідачем не спростована та підлягає стягненню.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 53661,00грн. кредиту, строк повернення якого ще не настав на підставі п.2.3 Договору.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.7.3 Договору, Банк має право достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках: - невиконання позичальником умов розділу 6 та/або п.3.9. цього Договору.

Відповідач взяв на себе зобовязання:

- відповідно до п.6.6 Договору, протягом строку дії цього Договору і до повного виконання власних зобовязань по ньому щомісячно проводити свої безготівкові розрахунки через рахунки, відкриті в Банку у обсязі, пропорційному частці наданого Позичальнику Кредитором кредиту у загальному обсязі кредитного портфелю Позичальника;

- відповідно до пункту 6.14 Договору здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів у строки, передбачені Договором та у валюті, що відповідає валюті кредиту.

В ч.2 п.7.3 Договору встановлено, що у випадках, зазначених п.7.3 Договору, вимога про погашення зобовязань за цим Договором може бути направлена кредитором позичальнику у будь-який час у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту її надіслання Кредитором за адресою Позичальника, зазначеною в реквізитах цього Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік 30-ти денного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Кредитору відділенням звязку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане Позичальником особисто у Кредитора.

Виходячи з викладеного, у Банку виникає право вимоги дострокового погашення кредиту через 30 календарних днів з моменту направлення повідомлення про відкликання Кредиту.

Так, Банком направлялась вимога відповідачу про дострокове повернення кредиту, що підтверджується фіскальним чеком від 10.08.2009р. за №5258 та повідомленням про вручення поштового відправлення за №8047395.

Проте, відповідачем вказана вимога у 30-денний строк погашена не була.

Отже, вимога позивача щодо стягнення 53661,00грн. кредиту, строк повернення якого ще не настав є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з цим, позивач просить стягнути з відповідача на його користь відсотки за користування кредитом в сумі 13318,18грн.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, позивачем обґрунтовано нараховано відсотки в сумі 37579,13грн., з яких 24260,95 грн. сплачено і на день вирішення спору сума заборгованості по відсотках становить 13318,18грн. яка і підлягає стягненню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.10.2 Договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору: пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення неустойки (пені) з відповідача у звязку з несвоєчасною оплатою кредиту за період з 01.06.2008р. по 01.06.2009р. виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Розрахунок пені:

дата сплати кредитусума боргу, грн.період нарахуваннякількість днів прострочкисума пені, грн.

31.05.20087667,0001.06.2008-03.07.200833166,99

7167,0004.07.2008-01.12.2008150704,95

30.06.20087667,0001.07.2008-01.01.2009183920,04

31.07.20087667,0001.08.2008-01.02.2009183920,04

31.08.20087667,0001.09.2008-01.03.2009183920,04

30.09.20087667,0001.10.2008-01.04.2009183920,04

31.10.20087667,0001.11.2008-01.05.2009183920,04

30.11.20087667,0001.12.2008-01.06.2009182917,22

31.12.20087667,0001.01.2009-01.06.2009151761,24

31.01.20097667,0001.02.2009-01.06.2009120604,96

28.02.20097667,0001.03.2009-01.06.200992463,80

31.03.20097667,0001.04.2009-01.06.200961307,52

30.04.20097667,0001.05.2009-01.06.200931156,28

31.05.20097667,0001.06.2009-01.06.200915,04

Всього 8688,20 За перерахунком суду пеня становить 8688,20грн., яка підлягає стягненню. В задоволенні іншої частини пені слід відмовити. Позивачем також нарахована пеня на відсотки в сумі 700,12грн. яка є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 1751,62грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 310,24грн.

Керуючись ст.49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 відомості про рахунки відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (01601, вул. Пирогова,7-7Б, м.Київ, код ЄДРПОУ 23494105, МФО 322904, п/р 290971032 в Київській регіональній дирекції „Райффайзен Банк Аваль”) 152455,00грн. боргу, 13318,18грн. відсотків за користування кредитом, 9388,32грн. пені, а також 1751,62грн. державного мита та 310,24грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна