Ухвала суду № 56130406, 28.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2016 рокусправа № 404/5427/15-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС

на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 жовтня 2015 року

у справі № 404/5427/15-а

за позовом ОСОБА_1

до виконуючого обов'язки начальника Волинської митниці ДФС Андрейківа Андрія Івановича

про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся у Кіровський районний суд м. Кіровограда з позовом до виконуючого обов'язки начальника Волинської митниці ДФС Андрейківа Андрія Івановича про визнання протиправною та скасування постанови від 25 травня 2015 року №0513/20502/2015 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 481 Митного кодексу України.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду, Волинська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова скасуванню із залишенням позовної заяви без розгляду з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, 02 травня 2015 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0513/20502/2015 за наслідками розгляду якого, 20 травня 2015 року винесено постанову, про визнання позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

У постанові зазначено, що 02 травня 2015 року ОСОБА_1 заїхав в зону митного контролю м/п «Ягодин» Волинської області ДФС з території України в напрямку Республіки Польща, як водій автомобіля марки «ВMW-530», р.н. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2. В базі даних ПІК «Інспектор-2006» та АСМО було встановлено, що 22 січня 2015 року о 17-02 год. позивач в'їжджаючи через м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, ввіз в Україну під «зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу» від 22 січня 2015 року №20910000/2015/000026, автомобіль марки «ВMW-530», р.н. НОМЕР_1 (країна реєстрації Республіка Польща), кузов НОМЕР_2. Згідно до наданого зобов'язання кінцевий термін тимчасового ввезення транспортного засобу становить 23 березня 2015 року, однак станом на 02 травня 2015 року з митної території України ОСОБА_1 вищевказаний автомобіль не вивіз. У своїх поясненнях від 02 травня 2015 року ОСОБА_1 зазначив, що порушив терміни зобов'язання про зворотне вивезення даного транспортного засобу в зв'язку з хворобою в період з 10 березня 2015 року по 30 березня 2015 року та з 16 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року, на підтвердження чого надав листки непрацездатності медичних закладів серії АГН №367363 та АГВ №083989. В митні органи про продовження термінів тимчасового ввезення транспортного засобу не звертався, в зв'язку з хворобою. При прострочені термінів вважав, що дні перебування на лікарняному не враховуються та підлягають вирахуванню. Позивачем не вжито заходів щодо вивезення зазначеного автомобіля за межі України, у зв'язку з чим перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України на строк більше ніж на 10 діб.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, перебуваючи на амбулаторному лікуванні з 10 березня 2015 року по 30 березня 2015 року, з 31 березня 2015 року по 04 квітня 2015 року, з 11 квітня 2015 року по 15 квітня 2015 року, не мав змоги особисто вивести транспортний засіб марки «ВMW-530», р.н. НОМЕР_1 (країна реєстрації Республіка Польща), кузов НОМЕР_2, у зв'язку з хворобою.

За доводами Волинської митниці ДФС, позивач не вжив заходи щодо своєчасного вивезення автомобілю за межі України, чим перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України, про наявність перешкод для своєчасного виконання зобов'язання митні органи не повідомляв, відповідні документи не подавав. Крім того, позивач у період часу з 05 квітня 2015 року по 10 квітня 2015 року у стані тимчасової непрацездатності не перебував.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вийти за межі апеляційної скарги, оскільки судом першої інстанції порушені норми процесуального права щодо строку звернення з адміністративним позовом.

Згідно з пунктом п'ятим частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої та третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як підтверджується матеріалами справи, оскаржувана постанова, прийнята відповідачем 20 травня 2015 року та засобами поштового зв'язку отримана позивачем 05 червня 2015 року (а.с. 9, 10).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 червня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки начальника Волинської митниці ДФС Андрейківа Андрія Івановича про визнання протиправними дій та протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил №0513/20502/2015 від 20 травня 2015 року залишено без розгляду, у зв'язку з поданням позову після закінчення строків, та не порушенням питання про поновлення строку (а.с. 16).

Також, ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 липня 2015 року, відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду, адміністративний позов ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки начальника Волинської митниці ДФС Андрейківа Андрія Івановича про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил №0513/20502/2015 від 20 травня 2015 року залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду (а.с. 17).

Суд першої інстанції, 03 серпня 2015 року поновлюючи строк звернення з позовом до суду та відкриваючи провадження у справі, зазначив про поважність причин пропуску строку і надання підтверджуючих доказів без наведення причин та їх оцінки (а.с. 19).

Разом з тим, ані позовна заява ані ні додані до неї письмові матеріали не засвідчують поважність пропуску строку звернення до суду щодо оскарження постанови відповідача.

Несвоєчасність отримання оскаржуваної постанови, з урахуванням відсутності позивача при розгляді справи про порушення митних правил та прийнятті постанови, може бути підставою для вирішення питання щодо поважності причин пропуску строку звернення для суду.

Проте, позивачем не зазначено поважних причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом з часу отримання оскаржуваної постанови.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 червня 2015 року та від 15 липня 2015 року про залишення без розгляду адміністративних позовів ОСОБА_1 набрали законної сили, приймалися судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, тобто без проведення судового засідання, проте, не є такими, що перешкоджають повторному зверненню до суду, у зв'язку з чим не вбачає підстав для застосування положень пункту 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства та закриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, розглядаючи позовні вимоги по суті, допустив порушення норм процесуального права та безпідставно розглянув вимоги, що заявлені поза межами встановленого строку звернення з позовною заявою, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно до статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 жовтня 2015 року підлягає скасуванню, а позовна заява залишенню без розгляду.

Керуючись статтею 196, пунктом 4 частини 1 статті 198, статями 203, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалиВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС - задовольнити частково.

Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 жовтня 2015 року - скасувати.

Позовні вимоги залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя: С.А. Уханенко

суддя: Ю.М. Дадим