Ухвала суду № 56130294, 29.02.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/824/16

УХВАЛА

29 лютого 2016 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши в ході підготовчого провадження в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний», про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28365526 від 22.02.2016 р. щодо 1/1 частки квартири АДРЕСА_1.

Разом із позовною заявою позивач подав до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом: 1) зупинення дії рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28365526 від 22.02.2016 р., щодо реєстрації за субєктом: ПАТ АБ «Південний» права власності на обєкт нерухомого майна: 1/1 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2; 2) заборонити вчинення дій, повязаних з державною реєстрацією речових прав на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування вищевказаного клопотання позивач зазначив, що підставою для звернення позивача за судовим захистом слугувала реєстрація відповідачем за ПАТ АБ «Південний» права власності на квартиру АДРЕСА_1 всупереч судовим рішенням. Зокрема, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 р. по справі № 815/2228/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 р., встановлено відсутність правових підстав для набуття права власності на вищезазначену квартиру. Отже дії відповідача свідчать про нехтування останньою вимогами законодавства та сприянні третім особам у заволодінні чужим майном. Невжиття заходів забезпечення позову може привести до незаконного набуття права власності на вищезазначений обєкт нерухомого майна третіми особами, чим буде завдано шкоду інтересам позивача, який є власником вказаної квартири.

Розглянувши клопотання та дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання ОСОБА_1 частково обґрунтованим та підлягаючим частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Згідно ч. 1 ст. 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що 5 червня 2003 року на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.12.2002 року, яке набрало законної сили 27 січня 2003 року (справа №2-3049/2002 року) за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3, видано реєстраційне посвідчення № 12360.093 та записано в реєстрову книгу № 22 м/с під реєстром № 3250, стр. 177.

08 серпня 2003 року було укладено договір купівлі - продажу на квартиру АДРЕСА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за № 4515, між ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

Також 18 січня 2002 року між TOB «Техніон-Віннер-Форд» та Акціонерним банком «Південний» був укладений договір позики № 9/1, згідно із яким TOB «Техніон-Віннер-Форд» отримало кредит в розмірі 277 700,0 доларів США. 26 серпня 2003 року між ОСОБА_4 та Акціонерним банком «Південний» укладений договір застави, згідно якого ОСОБА_4 виступила майновим поручителем TOB «Техніон-Віннер-Форд» за вказаним договором позики. За договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.04.2005 року, реєстровий № 4776 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 укладеним між ОСОБА_4 з Акціонерним банком «Південний» у зв'язку з невиконанням TOB «Техніон -Віннер-Форд» своїх зобов'язань перед АБ «Південний», останній набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто квартиру АДРЕСА_4, що підтверджується Інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.12.2014 року.

06 березня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_6 реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області на підставі вищезазначеного договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.04.2005 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 732393 від 06.03.2013 року щодо реєстрації за субєктом: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» (код ЄДРПОУ - 20953647) права власності на обєкт нерухомого майна: 1/1 частки квартири, що розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Шевченка, 29 а, кВ. 4

В той же час заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.10.2013 року, яке набрало законної сили 23.12.2013 року (справа № 522/1642/13-ц) було визнано недійсним договір застави вищезазначеного майна, укладеного 26.08.2003 року між ОСОБА_4 та акціонерним банком «Південний», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 7398 та договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного 19.04.2005 року між ОСОБА_4 та акціонерним банком «Південний», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 4776.

Крім того, заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 2014 року, яке набрало законної сили 02.06.2014 року (справа № 522/3570/14-ц) було визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5, укладений 08.08.2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за № 4515.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від від 28.05.2015 р. по справі № 815/2228/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 р., скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2013 року № 732393 щодо реєстрації за субєктом: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» (код ЄДРПОУ - 20953647) права власності на обєкт нерухомого майна: 1/1 частки квартири, що розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Шевченка, 29 а, кв. 4

На підставі вищевказаного судового рішення 24.06.2015 р. державним реєстратором Одеського міського управління юстиції ОСОБА_8 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішення від 24.06.2015 р. (індексний номер 22349309) про скасування реєстрації права власності за ПАТ КБ «Південний» на квартиру, що розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Шевченка, 29 а, кв. 4.

Однак 22.01.2016 р. приватним нотаріусом ОСОБА_2 прийнято рішення (індексний номер 28365526) про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ПАТ АБ «Південний», що зумовило позивача звернутися за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

В Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

З аналізу ст. 117 КАС України можна зробити висновок, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі. Відповідно до положення ч.4 ст.117 КАС України адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідачів, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідачів, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідачів, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідачів. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обовязкові сторін.

Аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору поміж учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої фінансової шкоди позивачу, яка полягає у втраті права власності на нерухоме майно.

Оскаржуване рішення надає можливість третій особі ПАТ АБ «Південний» здійснювати будь-які дії із спірним нерухомим майном, а тому до ухвалення рішення в адміністративній справі необхідно забезпечити позов шляхом заборони реєстраційній службі реєструвати права власності та інші речові права щодо спірного майна, оскільки без вжиття цих заходів для відновлення прав, на захист яких поданий даний адміністративний позов, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав зупиняється у разі прийняття рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав. Державний реєстратор у день отримання рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, приймає рішення про зупинення державної реєстрації прав, про що письмово повідомляє заявника не пізніше наступного дня після прийняття ним відповідного рішення. Державна реєстрація права власності та інших речових прав зупиняється до скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення державної реєстрації прав. Загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Таким чином, оскільки позивачем доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного з метою запобігання будь-якого розпорядження спірним нерухомим майном підлягає задоволенню у вигляді заборони проводити державну реєстрацію права власності та інших речових прав на спірне нерухоме майно.

В той же час не підлягає до задоволення вимога про зупинення до вирішення справи по суті дії оскаржуваного рішення, оскільки в такому випадку суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті, адже завчасно надасть оцінку правомірності та законності спірному акту індивідуальної дії, який є предметом спору, що не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову.

При цьому суд враховує, що заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього звязку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Застосовуючи конкретний вид забезпечення позову, суд повинен виходити із дійсного виключення цим забезпечувальним заходом утруднення або неможливість виконання рішення Забезпечення позову у вищезазначений судом спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у звязку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити будь-яким уповноваженим на те особам вчиняти реєстраційні дії та вносити записи/відомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна: 1/1 частки квартири АДРЕСА_1.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.В. Завальнюк