Постанова № 56130188, 11.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року , о 14:30 годині,

Справа № 808/8998/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Матяш О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що, відповідно до контракту від 30.04.2015 на поставку свіжомороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів, ним на митну територію України було ввезено товар – морожений оселедець, за ціною 1,04 дол. США за кг, на умовах FCA Клайпеда, Литва. Для здійснення митного оформлення товару було подано митну декларацію до м/п «Миколаїв - морський» Миколаївської митниці ДФС. Проте, митний орган дійшов висновку, що документи, надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. У зв’язку з цим відповідач витребував додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення. 22.07.2015 позивач надав митниці витребувані документи, проте того ж дня відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000017/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00030.

Позивач не згоден з прийнятим рішенням, оскільки ним надані всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України, що відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними, оскільки виявлені розбіжності не стосувалися розрахунку митної вартості. Він надав додатково витребувані документи, які мали всі необхідні дані та повністю пояснювали виявлені розбіжності. Між тим, митницею не було зазначено, які саме відомості про митну вартість товарів залишилися неповними чи недостовірними, але було прийнято оскаржувані рішення й картку відмови.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000017/2 від 22.07.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00030 від 22.07.2015.

В судове засідання представник позивача не з’явився, до його початку надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку надав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що під час розгляду додатково наданих декларантом документів було встановлено, що надані документи містять розбіжності, неточності, наявні ознаки підробки та надані не в повному обсязі. На вимогу митниці декларантом надано документи, але такі, що не спростовують розбіжності та неточності, мова про які йде в рішенні про коригування митної вартості. Просить відмовити в позові та не заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно із ч.4 ст.122 КАС України, «особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами».

У зв’язку з вищенаведеним суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке: судом встановлено, що між ТОВ «КЛІОН» (покупець) та Пелагос П/Ф, Фарерські острови (продавець), було укладено контракт №188F/2015P від 30.04.2015, відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти у власність свіжоморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти. (а.с.18-26). Згідно з інвойсом постачальника №SDA140362 від 09.07.2015, товар (морожений оселедець, цілий 400гр.+) постачався за ціною 1,04 дол. США за кг, на умовах FCA Клайпеда, Литва (а.с.27).

Позивач подав до митниці митну декларацію по формі МД-2 №504050002/2015 (довідковий №787), відповідно до графи 12 якої заявлена митна вартість – 458103,02 гривень за основним методом (за ціною контракту) (а.с. 16).

Разом з митною декларацією позивач подав наступні документи: контракт №188F/2015P від 30.04.2015; інвойс №SDA140362 від 09.07.2015; калькуляцію постачальника від 09.07.2015; прайс-лист від 07.07.2015; міжнародну товарно-транспортну накладну №040112 від 15.07.2015; довідку про транспортні витрати б/н від 15.07.2015; ветеринарне свідоцтво серії ДРД-00 №934073 від 21.07.2015; сертифікат походження №ВС 29084 від 09.07.2015; експорту декларацію №15LTLUВ000EK012756 від 15.07.2015 (а.с. 18-36).

21.07.2015 позивач отримав повідомлення, що, згідно із ст. 53 МК, митний орган дійшов висновку, що документи, які надано до митного оформлення містять розбіжності, а саме: 1) відсутній взаємозв’язок між перевізником, зазначеним в CMR №040122 від 15.07.2015, та CARNET TIR від 15.07.2015 №ХQ.78904162 «AN-TRANS» LTD та перевізником ТОВ «СЛК «СЄВЄР», зазначеним у довідці про транспортні послуги;

2) у сертифікаті про походження країни відправлення №ВС 29084 від 09.07.2015, інвойсі №SDA140362.2 від 09.07.2015, ветеринарному свідоцтві серії ДРД-00 №934073 від 21.07.2015 містяться розбіжності щодо виробника товару;

3) митну декларацію країни відправлення №15LTLUВ000EK012756 від 15.07.2015 неможливо ідентифікувати із заявленими товаром (відомості стосовно відправника, зазначеного в гр. 2, не містяться в інших документах, поданих до митного оформлення, та не подано документів, які визначають зовнішньоекономічний зв’язок між ТОВ «Кліон» та LAIVU KROVOS AB «KLAIPEDOS SMELTE»).

У зв’язку з цим митниця витребувала у декларанта додаткові документи, а саме виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, копію експортної митної декларації, оформленої на Фарерських островах, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (а.с.36).

22.07.2015 позивачем подано до митниці додаткові документи, а саме: експертний висновок №ОИ-339 від 06.07.2015 Запорізької ТПП; договір міжнародного транспортного експедирування №2015МЄ/8С від 01.06.2015; договір транспортно-експедиційного обслуговування №01/08/14 від 01.08.2014; лист експедитора від 22.07.2015 з поясненнями про заповнення експортних декларацій в Литві (а.с.38-56).

22.07.2015 митниця використала наявну в неї інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1,4 дол. США за кг товару та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000017/2 (а.с.10). На підставі вказаного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00030 (а.с.12).

Зазначене рішення обґрунтоване наступним: 1) митну декларацію країни відправлення №15LTLUВ000EK012756 від 15.07.2015 неможливо ідентифікувати із заявленими товаром (відомості стосовно відправника, зазначеного в гр. 2, не містяться в інших документах, поданих до митного оформлення, та не подано документів, які визначають зовнішньоекономічний зв’язок між ТОВ «Кліон» та LAIVU KROVOS AB «KLAIPEDOS SMELTE»); 2) декларантом не надано копії експортної митної декларації, оформленої на Фарерських островах, що передбачено п. 1.5 зовнішньоекономічного контракту №188F/2015P від 30.04.2015. Пояснення, викладені в листі Pelagos P/F від 22.07.2015 стосовно відсутності експортної декларації, оформленої на Фарерських островах у зв’язку із переміщенням вантажу до Європейського Союзу, неможливо прийняти до уваги у зв’язку із тим, що Фарерські острови не входять до складу ЄС; 3) вартість товару, зазначена в інвойсі №SDA140362.2 від 09.07.2015, не відповідає вартості, наведеній у наданій експортній декларації країни відправлення; 4) цінова інформація, зазначена у калькуляції від 09.07.2015, не відповідає вимогам п. 5.6 контракту №188F/2015P від 30.04.2015.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваним рішенню про коригування митної вартості товарів та картці відмови в прийнятті митної декларації суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а згідно з ч. 1 ст. 51 МК, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ст. 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 58 МК, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов’язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.ч. 3, 6 ст. 53 МК, у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Суд зазначає, що частина 2 ст. 53 Митного Кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів. Серед зазначеного переліку документів відсутній такий документ як експортна декларація країни відправлення, сертифікат про походження, ветеринарне свідоцтво. Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено, що на виконання вимог контролюючого органу та усунення розбіжностей, які були виявлені митним органом, декларантом надані необхідні документи та пояснення. Так, з додатково наданих декларантом документів судом встановлено, що 01.06.2015 між позивачем (клієнт) та ТОВ «СЛК «СЄВЄР» (експедитор) було укладено договір міжнародного транспортного експедирування №2015МЄ/8С, за умовами якого експедитор зобов’язується виконати комплекс послуг з організації автомобільних транспортних перевезень по маршруту та на умовах, зазначених клієнтом в разовій заявці, а клієнт сплатити послуги експедитора. Також 01.08.2014 між ТОВ «СЛК «СЄВЄР» (експедитор) та ТОВ «АН-ТРАНС» (перевізник) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №01/08/14, предметом якого є доручення перевізника експедитору на виконання агентських послуг з організації перевезень вантажів з застосування автотранспорту перевізника, у зв’язку з чим експедитор буде замовляти транспортні засоби перевізника та проводити з ним від свого ім’я усі необхідні розрахунки, а перевізник надавати автомобілі та виконувати перевезення в міжнародному та міжміському сполученні в відповідності до даного договору та підписаною сторонами заявки на кожне перевезення.

Також, в експертному висновку Запорізької ТПП №ОИ-339 від 06.07.2015 зазначено, що вартість оселедця цілого мороженого складає від 0,88 дол. США до 1,18 дол. США.

В листі б/н від 22.07.2015 компанія Пелагос П/Ф надала роз’яснення щодо поставки товару, згідно з інвойсом №SDA140362.2 від 09.07.2015. Так, компанія зазначила, що виробником товару, поставленого по вказаному інвойсу, є Пелагос П/Ф. Найменування виробника та реєстраційний номер заводу містяться в інвойсі в пункті «Виробник». В бланку сертифікату походження графа «Виробник» не передбачена. Продукція відпускалася зі складу на підставі інвойсу, що й є бухгалтерським документом компанії Пелагос П/Ф. Товар було відправлено на зберігання на митний склад LAIVU KROVOS AB «KLAIPEDOS SMELTE» в м. Клайпеда, Литва. Експортна декларація при цьому на паперовому носії не складалася, так як товар переміщався в Європейський Союз на зберігання на митному складі. При відвантаженні товару власником митного складу було оформлено литовську експортну декларацію (а.с.50).

Листом б/н від 22.07.2015 експедитор («GREEN TRANSPORT») повідомив, що UAB «GREEN TRANSPORT» в м. Клайпеда, Литва, надає експедиційні послуги Пелагос П/Ф в відношенні товарів, що йдуть транзитом через Литву чи знаходяться на зберіганні на митному складі в м. Клайпеда. Товаросупровідні документи складаються від імені UAB «GREEN TRANSPORT» як особи, що фактично здійснила відвантаження товару. В пункті 1 CMR «відправник» зазначаються дані експедитора у зв’язку із відсутністю у власника товару представництва в Литві. Експортна декларація заповнюється в Литовській республіці тільки при відвантаженні товару, що знаходиться на зберіганні на митному складі в Литві, відправником зазначається юридична особа, зареєстрована в Литовській республіці, яка є власником митного складу, в випадку коли товар на тимчасовому зберіганні, експортна декларація не заповнюється. У зв’язку з цим в експортній декларації №15LTLUВ000EK012756 від 15.07.2015 відправником зазначено LAIVU KROVOS AB «KLAIPEDOS SMELTE», так як товар відвантажено по вказаній експортній декларації, й він знаходився на цьому митному складі. Також, найменування товару в експортній декларації зазначено у відповідності до ветеринарного сертифікату та сертифікату походження. Експортна декларація містить посилання на інвойс. Вартість продукції зазначена в євро в перерахунку по офіційному курсу на день оформлення документа у відповідності до вимог законодавства Євросоюзу. Роздруківка з офіційного сайту литовської митниці щодо курсу валют додається (а.с. 51).

З огляду на вищевикладені норми права та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивач правомірно та обґрунтовано застосував основний метод визначення митної вартості в поданій ним декларації, також позивач подав усі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК, та додатково надав документи, якими встановлені розбіжності були усунені.

При цьому суд зазначає, що митним органом були виявлені розбіжності, що не стосуються числового значення оцінюваного товару та в документах, надання яких не є обов’язковим, згідно з вимогами ч. 2 ст. 53 МК. Таким чином, жодної розбіжності, що стосується числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом, виявлено не було. А виявлені розбіжності щодо валюти грошових коштів в експортній декларації країни відправлення декларантом були усунені, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати 2436 гривень (платіжне доручення №7057 від 06.11.2015 (а.с.4).

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000017/2 від 22.07.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00030 від 22.07.2015 Миколаївської митниці ДФС.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС судові витрати у розмірі 2436 (двох тисяч чотирьохсот тридцяти шести) гривень.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш