Постанова № 56129999, 23.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5779/15

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жук С.І.

- Єщенко О.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М.

за участю представника апелянта - Гладченко В.Ю.

представника позивача -ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №595-17 від 20.05.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

З позовом до суду звернулась ОСОБА_4 до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №595-17 від 20.05.2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 06.07.2006 року між Одеською міською радою (Орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) укладено договір оренди землі (далі Договір оренди), який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано у реєстрі за №2767 (а.с.12-15).

27.09.2006 року зазначений договір оренди зареєстровано в Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040650500176.

Відповідно до п.1.1 договору оренди землі, Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №5128-ІУ від 23.12.2005 року надає - Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 104 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно з планом земельне ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.п.2.1 та 2.2 договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянк площею 1048 кв.м., у тому числі по угіддях: - капітальна забудова - 599,59 кв.м.; - під проходами, проїздами та площадками - 448,28 кв.м.. На земельній ділянці розташована нежи.г будівля, яка належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченої 20.02.2004 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К., за реєстровим №У-49, зареєстрованого 25.02.2004 року Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості в книзі 30неж на стор. 124 під №1626.

Договір укладено на 10 років для експлуатації та обслуговування нежилі адміністративних приміщень (п.3.1. договору оренди землі).

Згідно з п.4.1. договору оренди, орендна плата за земельну ділянку площею 1048 кв. розрахована у розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки складає: 89845,46 грн. на рік.

Відповідно до плану земельної ділянки та додатку до акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 10.02.2006 року кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 33 001 0007 (а.с.15).

27.07.2011 року між ОСОБА_4 (Продавець) та Комуністичні партією України (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилої будівлі загальні площею 666,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міське нотаріального округу Лосевим В.В. та зареєстровано у реєстрі за №1748 (а.с.19-20).

Згідно з п.1.2 договору купівлі-продажу нежилої будівлі, майно, яке відчужується, розташоване на земельній ділянці площею 1048 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №39945031 від 01.07.2015 року, право власності Комуністичної партії України вищезазначену нежитлову будівлю було зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 15.12.2011 року, номер запису 1626 в книзі: 106неж-182 (а.с.25-26).

Згідно довідки №1703/531 від 16.09.2011 року, виданої заступником начальника ДГ Приморському районі міста Одеси Івановим Ю.А. (а.с.27), станом на 15.09.2011 року позивач не мала заборгованості з орендної плати за землю за адресою: місто Одеса, вулиця Мечникова, будинок 59.

Згідно з платіжними дорученнями №390 від 01.09.2011 року, №404 від 07.10.2011 рі №408 від 08.11.2011 року, №416 від 05.12.2011 року та квитанціями №7787800 від 05.01.2012 року, №7934696 від 30.01.2012 року, №8296158 від 20.03.2012 року (а.с.21-24) позивачем сплачувалась орендна плата за договором оренди землі за період з серпня 2011 року - по лютий 2012 року включно.

26.06.2015 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №595-17 від 20.05.2015 року, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу та відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу, визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 145659,88 грн. (а.с.7).

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення та необхідність його скасування.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що у пункті 4.4 договору оренди зазначено, що Орендар не звільняється від орендної плати та сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 9.4.6 п. 9.1 договору оренди Орендар забов'язаний повідомити в тижневий термін Орендодавця про відчуження будинків і споруд (або їх частин), розташованих на переданій в оренду земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також, повідомити кожного власника придбаних будівель чи споруд (їх частин) про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди.

З матеріалів справи колегія суддів не вбачає, що позивачем виконано п.п.9.4.6 п.9.1 договору оренди та не повідомлено про продаж будівлі, яка розташована на спірній земельній ділянці та таким чином, за позивачем зберігся обовязок щодо сплати орендної плати за землю.

Колегія суддів зазначає, що до переоформлення міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою, зазначеною у п. 1 договору, або її частиною (при переході права власності на будинок, споруду або їх частин) орендна плата за земельну ділянку сплачується Орендарем за всю ділянку у повному обсязі.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV (далі -Закон №161) визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу).

Згідно з пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу правом контролюючого органу є визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Згідно з п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Законом України від 27.03.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» з 01 квітня 2104 року внесено зміни до статті 288 Податкового кодексу. Так, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу викладено у редакції: розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою З відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону №161 невід'ємною частиною договору оренди землі є акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ст. 17 Закону №161).

Згідно з п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податковим органом правомірно винесено спірне податкове повідомлення-рішення та відповідач діяв в рамках компетенції, яка надана йому законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, не повно дослідив обставини справи, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови з відмовою у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №595-17 від 20.05.2015 року, - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №595-17 від 20.05.2015 року, - відмовити.

Звільнити Державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від слати судового збору у сумі 1339,80 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови виготовлено 24 лютого 2016 р.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Єщенко О.В.