ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2012 року ( 11 год. 44 хв.) Справа № 2а-0870/12086/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Артоуз О.О.
при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.
за участю:
представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2
представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню
та газифікації Запоріжгаз
до: СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
про: визнання протиправним та скасування
податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
19 грудня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла справа з Вищого адміністративного суду України, відповідно до ухвали цього суду від 25.10.2011 № К-14547/07, за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2006 № 0000561322/0.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 27.12.2006 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000561322/0 від 27.10.2006 в сумі 1242977,00 грн., в т.ч. основний платіж 223145,00 грн. та 1019832,00 грн. штрафні (фінансові) санкції. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.06.2007 року, постанова суду першої інстанції скасована та винесена нова, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000561322/0 від 27.10.2006 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 872145,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1019832,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 04.07.2007 року, звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України який своєю ухвалою від 03.10.2008 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13.06.2007 року в частині задоволення позовних вимог, у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.10.2011 касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі задовольнити частково. Постанову Господарського суду Запорізької області від 27.12.2006 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13.06.2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
07.02.2012 в судовому засідання на підставі довідки Головного управління статистики у Запорізькій області позивачем було заявлено клопотання про заміну сторони, а саме замінити Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз на публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз. Відповідач проти заявленого клопотання не заперечив, а тому судом було прийнято рішення про заміну належної сторони.
Відповідно до ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та наданих додаткових поясненнях до позовної заяви. Свої вимоги обґрунтовує невірним застосуванням відповідачем норм чинного законодавства
В судовому засіданні 27.02.2012 позивачем було заявлено клопотання про зменшення позовних вимог. Згідно з наданими клопотанням просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя від 27.10.2006 р. № 0000561322/0 в частині нарахування податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 844945,0 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1005128грн., всього на суму 1850073 грн. відповідач не заперечив щодо заявленого клопотання. Судом прийнято заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, зазначених у запереченнях та поясненнях. Вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства. Просить у позові відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх наявними доказами суд дійшов до наступних висновків.
Підставою для прийняття СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі спірного податкового повідомлення-рішення став акт № 37/08-08/03345716 від 17.10.2006. Про результати виїзної позапланової перевірки ВАТ Запоріжгаз з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 30.06.2006. (надалі Акт).
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000561322/0 від 27.10.2006 про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 1894111 грн., в тому числі основний платіж 874279 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій 1019832 грн.
Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення , які оскаржуються позивачем:
1.Порушення п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств щодо не проведення врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості у складі валових доходів за І півріччя 2005 року у сумі 2487тис. грн. (стор.19-21 Акту перевірки).
Актом перевірки встановлено, що ВАТ „Запоріжгаз в порушення п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 24.12.1994 року № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями не проведено врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості у складі валових доходів за І півріччя 2005 року у сумі 2 487,1 тис. грн. відповідно до постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 11.05.2005 по справі № 15/473.
В декларації з податку на прибуток ВАТ Запоріжгаз за І півріччя 2005 року наданої до СДПІ 09.08.2005 вх.№ 8102 у рядку 02.3 врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості не відображено врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості у складі валових доходів по контрагенту ДК Укртрансгаз НАК Нафтогаз України відповідно до Постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 11.05.2005р. по справі № 15/473.
Так, у згаданій Постанові Запорізького апеляційного господарського суду від 11.05.2005 року по справі № 15/473 зазначено, що ДК „Укртрансгаз НАК „Нафтогаз України, м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з ВАТ „Запоріжгаз заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу за договором від 03.01.2002 № 11-8. Предметом позову є сума у розмірі 2 487 146,06 грн. основного боргу за послуги по транспортуванню газу протягом січня грудня 2002 року відповідно до умов договору. Господарським судом Запорізької області винесено рішення від 17.03.2005 у справі № 15/473 щодо стягнення з ВАТ „Запоріжгаз на користь ДК „Укртрансгаз НАК „Нафтогаз України суму основного боргу у розмірі 2 487 146,06 грн. За результатами розгляду справи № 15/473 Запорізьким апеляційним господарським судом винесено Постанову від 11.05.2005 № 15/473, якою апеляційну скаргу ВАТ Запоріжгаз залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області без змін.
ВАТ Запоріжгаз на неодноразові усні запити перевіряючих надано до перевірки картку рахунку 631.4.3 Розрахунки з ДК Укртрансгаз (за 2003 рік) за період з 01.01.2005 по 30.06.2006 по категорії населення та платіжні доручення.
В картці рахунку 631.4.3 Розрахунки з ДК Укртрансгаз (за 2003 рік) відображено:
-станом на 01.01.2005 кредитове сальдо у розмірі 4847146,07 грн.
-станом на 01.04.2005 кредитове сальдо у розмірі 2487146,06 грн.
В наданих платіжних дорученнях зазначено: одержувач платежу ДК Укртрансгаз НАК Нафтогаз України та наступне призначення платежу:
-копію платіжного доручення № 5 від 05.04.2005 на суму 1503319,85 грн. з призначенням платежу: за послуги транспортування природного газу для населення згідно Постанови НКРЕ України № 759 від 12.07.2000, згідно алгоритму та договору № 11-8 від 03.01.02, додаткова угода № 2 від 24.12.02, за 2003 рік. Оригінал цього платіжного доручення до перевірки не надано;
-платіжне доручення № 6 від 21.10.2005 на суму 227895,91 грн. з призначенням платежу: стаття 39 Постанови КМУ від 29.07.05 № 664, протокол погодження № 08/72 від 17.10.2005 за транспортування природного газу за 2003 рік по договору № 11-8 від 24.12.2002, КЕКВ 1164, ПДВ 37982,65 грн.;
-платіжне доручення № 13 від 14.11.2005 на суму 197381,08 грн. з призначенням платежу: стаття 39 Постанови КМУ від 29.07.05 № 664, протокол погодження № 08/102 від 31.10.2005 за транспортування природного газу за 2003 рік по договору № 11-8 від 24.12.2002, КЕКВ 1164, ПДВ 32896,85 грн.;
-платіжне доручення № 20 від 21.11.2005 на суму 213614,47 грн. з призначенням платежу: стаття 39 Постанови КМУ від 29.07.05 № 664, протокол погодження № 08/191 від 17.11.2005 за транспортування природного газу за 2003 рік по договору № 11-8 від 24.12.2002, КЕКВ 1164, ПДВ 35602,41 грн.;
-платіжне доручення № 24 від 12.12.2005 на суму 40043,71 грн. з призначенням платежу: стаття 39 Постанови КМУ від 29.07.05 № 664, протокол погодження №08/263 від 30.11.2005 за транспортування природного газу за 2003 рік по договору № 11-8 від 24.12.2002, КЕКВ 1164, ПДВ 6673,95 грн.;
-платіжне доручення № 25 від 12.12.2005 на суму 247234,80 грн. з призначенням платежу: стаття 39 Постанови КМУ від 29.07.05 № 664, протокол погодження № 08/268 від 30.11.2005 за транспортування природного газу за 2003 рік по договору № 11-8 від 24.12.2002, КЕКВ 1164, ПДВ 41205,80 грн.;
-платіжне доручення № 32 від 26.12.2005 на суму 3842,15 грн. з призначенням платежу: стаття 39 Постанови КМУ від 29.07.05 № 664, протокол погодження №08/348 від 19.12.2005 за транспортування природного газу за 2003 рік по договору № 11-8 від 24.12.2002, КЕКВ 1164, ПДВ 640,36 грн.;
-платіжне доручення № 33 від 26.12.2005 на суму 7370,19 грн. з призначенням платежу: стаття 39 Постанови КМУ від 29.07.05 № 664, протокол погодження №08/350 від 19.12.2005 за транспортування природного газу за 2003 рік по договору № 11-8 від 24.12.2002, КЕКВ 1164, ПДВ 1228,37 грн.;
-платіжне доручення № 35 від 26.12.2005 на суму 46443,92 грн. з призначенням платежу: стаття 39 Постанови КМУ від 29.07.05 № 664, протокол погодження №08/351 від 19.12.2005 за транспортування природного газу за 2003 рік по договору № 11-8 від 24.12.2002, КЕКВ 1164, ПДВ 7740,65 грн.;
Таким чином, надані до перевірки платіжні доручення містять призначення платежу за транспортування природного газу за 2003 рік по договору № 11-8 від 24.12.2002.
Позивач в цій частині підтримав позовні вимоги та зазначив, що заниження прибутку, що підлягає оподаткуванню за підсумками 2005 року з боку підприємства не відбулося. Сума основного боргу у розмірі 2487146,06 грн., що виникла перед ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» за договором № 11-8 від 03.01.2002, була сплачена у повному обсязі протягом 2 та 4 кварталів 2005 року. Зокрема:
-сума 1.503.319,85 грн. сплачена у квітні 2005 року, тобто ще до прийняття постанови апеляційним господарським судом Запорізької області від 11.05.2005 (платіжне доручення № 5 від 05.04.2005);
-сума 983.826,21 грн. сплачена протягом 4 кварталу 2005 року жовтня грудня 2005 року (платіжні доручення: № 6 від 21.10.2005 на суму 227.895,91 грн., № 13 від 14.11.2005 на суму 197.381,08 грн., № 20 від 21.11.2005 на суму 213.614,47 грн., №24 від 12.12.2005 на суму 40.043,71 грн., № 25 від 12.12.2005 на суму 247.234,80 грн., № 32 від 26.12.2005 на суму 3.482,15 грн., № 33 від 26.12.2005 на суму 7.370,19 грн., № 35 від 26.12.2005 на суму 46.443,92 грн.)
Таким чином, за підсумками півріччя 2005 року сума валового доходу була занижена лише на 983.826,21 грн., оскільки саме ця сума боргу не була сплачена самостійно до настання строку, що визначений пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону, а саме до 30-го календарного дня від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості, яке відбулося 11.05.2005 (постанова апеляційного господарського суду Запорізької області від 11.05.2005 у справі № 15/473).
Крім того, у 4 кварталі 2005 року ВАТ Запоріжгаз мало право включити до складу валових витрат суму боргу у розмірі 983.826,21 грн., як це передбачено пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».
Платіжні доручення на перерахування зазначеної суми боргу надавалися посадовим особам СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя, що здійснювали перевірку на підприємстві. Підтвердженням тому є перелік платіжних доручень, що наведений на стор.19-20 акту перевірки. При цьому посилання у платіжних дорученнях, складених протягом жовтня-грудня 2005 року, на договір № 11-8 від 24.12.2002 не спростовує факт погашення заборгованості, визнаної судом.
Відповідач вважає, що платіжні доручення, які були надані для перевірки посадовим особам СДПІ не є доказом погашення заборгованості перед ДК Укртрансгаз НАК Нафтогаз України, оскільки надані до перевірки платіжні доручення свідчать про сплату заборгованості за послуги транспортування природного газу для населення за 2003 рік, а не заборгованості за 2002 рік, визнаної судом по справі № 15/473.
Відповідно до підпункту 12.1.5 пункту 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів, або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором чи визнаною претензією; б) або 30-й календарний день від дня прийняття судом рішення про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) чи вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Строки, визначені абзацом «а» цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.
Строки, визначені абзацом «б» цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.
Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами «а» або «б» цього підпункту.
Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує, валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.
Аналіз наведеного положення приводить до висновку, що платник податку - боржник у зобов'язальних відносинах, які були предметом судового розгляду і по суті яких судом постановлено рішення на користь кредитора, - повинен здійснити перегляд валових доходів у порядку, передбаченому підпунктом 12.1,5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно з установленими обставинами справи, предметом судового розгляду, за результатом якого постановлено рішення про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 2487146,00грн., була заборгованість перед ДК «Укртрансгаз» ПАК «Нафтогаз України» за надані послуги з транспортування природного газу за договором № 11-8 від 03.01.2002.
Зазначена сума була сплачена позивачем в повному обсязі протягом 2 та 4 кварталів 2005 року, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких залучено до матеріалів справи, та з яких вбачається, що лише сума 983826,21 грн. не була сплачена позивачем самостійно до настання строку, визначеного п.п.12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме до 30-го календарного дня від прийняття рішення судом про стягнення такої заборгованості. Матеріали справи містять також акт звірки розрахунків складений між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», відповідно до якого станом на 21.12.2005 заборгованість за договором №11-8 від 03.01.2002 в сумі 2487146,00грн. відсутня.
Отже, на підставі п.п.12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач мав право суму боргу у розмірі 983826,21грн. включити до складу валових витрат у 4 кварталі 2005 року, проте таким правом не скористався.
Згідно п.п. «б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові органи зобов'язані самостійно визначити суму податкового зобов'язання, якщо дані перевірки свідчать про заниження або завищення платником податку сум податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Фактично відповідачем при проведенні перевірки був збільшений лише валовий дохід підприємства без подальшого збільшення валових витрат на суму погашеної заборгованості, що виникла перед ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» за надані послуги з транспортування природного газу за договором № 11-8 від 03.01.2002.
Викладене свідчить про неправомірність застосування до скаржника процедур урегулювання сумнівної заборгованості, а тому висновок СДПІ по роботі з ВПП в частині донарахування податкових зобов'язань за порушення п.п.12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є неправомірним.
2. Порушення п.5.1 ст.5 та п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств щодо завищення скоригованих валових витрат щодо вартості відтоків природного газу та послуг з їх транспортування, некомпенсованих притоками газу та послугами їх транспортування у сумі 3081602тис.грн. (стор.23-27 Акту перевірки).
Перевіркою встановлено, що на порушення п.5.1 ст.5 та п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств підприємством завищено скориговані валові витрати щодо вартості відтоків природного газу та послуг з їх транспортування, некомпенсованих притоками газу та послугами їх транспортування у сумі 3081602тис.грн., у т.ч. по періодах: І квартал 2005 року. 1662,1тис.грн..; І квартал 2006 року 1419502 грн.
ВАТ Запоріжгаз підприємство, що має ліцензію на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та на постачання природного газу за регульованим тарифом для різних категорій споживачів: населенню, установам та організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промисловим та комунально-побутовим споживачам (підприємства теплоенергетики, котельні підприємств).
Придбання природного газу для різних категорій споживачів ВАТ Запоріжгаз здійснює у ДК ОСОБА_3 України НАК Нафтогаз України згідно договорів, укладених з ДК ОСОБА_3 України НАК Нафтобаз України окремо по кожній категорії споживачів.
Взаємовідносини користувачів послугами газотранспортної системи регламентуються Порядком доступу до газотранспортної системи, затвердженим НАК Нафтогаз України від 26.03.2001 № 79.
При транспортуванні газорозподільними мережами природного газу до споживачів у ВАТ Запоріжгаз виникають коливання (притоки або відтоки) обсягів поставленого і спожитого природного газу. Причиною цих коливань є те, що в різні сезони року обсяги фактичного споживання населенням природного газу за відсутності приладів обліку не відповідають обсягам споживання, розрахованим за встановленими відповідними рішеннями Уряду нормами. Норми споживання газу населенням містять середньорічне значення, тому процедура балансування щомісячних відтоків і притоків газу здійснюється один раз на рік по закінченні календарного року.
Порядком доступу до газотранспортної системи, затвердженим наказом НАК Нафтогаз України від 26.03.2001 № 79 визначено:
-відтоки газу перевитрачання газу, яке може виникати внаслідок перевищення фактично спожитих населенням (за відсутності приладів обліку) обсягів газу в осінньо-зимовий період порівняно з діючими середньорічними нормами споживання газу;
-притоки газу недобір газу, який може виникати внаслідок того, що у весняно-літній період фактично спожиті населенням (за відсутності приладів обліку) обсяги газу менші за діючі середньорічні норми споживання газу.
Перевіркою аналітичних даних податкового обліку валових витрат та валових доходів встановлено, що в податковому обліку ВАТ Запоріжгаз до складу валових витрат декларацій з податку на прибуток підприємства (р.04.1) включено вартість відтоків та вартість послуг їх транспортування, а до складу валових доходів (р.01.1) вартість притоків та послуг їх транспортування.
Розрахунок наростаючим підсумком вартості відтоків природного газу та вартості послуг їх транспортування, які включені до складу валових витрат, та вартості притоків природного газу та вартості послуг їх транспортування, які включені до складу валових доходів, наведено у Додатку № 3.1.3 до акту перевірки від 17.10.2006 № 37/08-08/03345716
Враховуючи, що процедура балансування щомісячних відтоків і притоків газу здійснюється один раз на рік по закінченні календарного року, то відтоки газу, не компенсовані притоками газу протягом року, для якого розраховано середньомісячний норматив, це природний газ, спожитий населенням (фізичними особами) для задоволення особистих потреб понад встановлені норми, вартість якого ніколи не буде компенсовано.
Відповідно до розділу 2 Статуту ВАТ Запоріжгаз» його головною ціллю є виконання комплексу робіт з експлуатації систем газопостачання, проектування, будівництва і ремонту газових мереж, в тому числі на замовлення населення. Для досягнення цієї мети ВАТ «Запоріжгаз», зокрема, здійснює: газопостачання, приймання природного газу від постачальників, транспортування і подачу його населенню, об'єктам промислового, комунального і побутового призначення.
За приписами п.п.5.24 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацію, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Взаємовідносини користувачів послугами газотранспортної системи регламентуються Порядком доступу до газотранспортної системи, затвердженим наказом ПАК «Нафтогаз України» від 26.03.2001 №79, в якому, зокрема, наведено визначення таким поняттям, як «відтоки тазу» та «притоки газу», зокрема: - відтоки газу - перевитрачання газу, яке може виникати внаслідок перевищення фактично спожитих населенням (за відсутності приладів обліку) обсягів газу в осінньо-зимовий період порівняно з діючими середньорічними нормами споживання газу); - притоки газу - недобір газу, який може виникати внаслідок того, що у весняно-літній період фактично спожиті населенням (за відсутності приладів обліку) обсяги газу менші за діючі середньорічні норми споживання газу.
Таким чином, коливання обсягів постановленого та спожитого газу виникає лише при постачанні природного газу населенню, яке не має газових лічильників. Причиною коливань газу (притоки та відтоки) є те, що норми споживання газу населенням за відсутності приладів обліку затверджені постановою Кабінету міністрів України від 08.06.1996 № 619. Ці норми є єдиними для всіх населених пунктів та мають середньорічне значення. У той же час в різні сезони року обсяги фактичного споживання населенням природного газу не відповідають обсягам споживання, розрахованим за встановленими відповідними рішеннями відповідають обсягам споживання, розрахованим за встановленими відповідними рішеннями Уряду нормами.
Отже, ВАТ «Запоріжгаз» не може вплинути на розмір відтоків природного газу, оскільки їх виникнення не залежить від підприємства, та не може збільшити вартість природного газу, що споживається населенням у разі відсутності газових лічильників, оскільки ціни на природний газ для населення за відсутності газових лічильників встановлюються наказами НАК «Нафтогаз України» та розпорядженнями НКРЄ.
Враховуючи вищезазначене, понесені позивачем витрати, повязані з вартістю відтоків природного газу та послуг з їх транспортування, некомпенсованих притоками газу та послугами їх транспортування є складовою частиною операцій з купівлі-продажу природного газу, що спростовує висновок податкового органу про необхідність віднесення зазначених витрат на фінансування особистих потреб фізичних осіб.
3. Порушення п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств щодо віднесення до складу валових витрат сум передплат по договорам на поставку обладнання за 2005 рік у розмірі 767,6тис.грн. (стор.27-29 Акту перевірки).
В акті перевірки встановлено, що в порушення п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств підприємством віднесено до складу валових витрат суму передплат по договорам на поставку обладнання за 2005 рік у розмірі 767,6тис.грн. (767583,33грн.), у т.ч. по періодах: -півріччя 2005року 471,3тис.грн.; -2005рік 767,6тис.грн..
Перевіркою було встановлено, що ВАТ Запоріжгаз укладено договори на постачання обладнання з: ТОВ Лавантера , код за ЄДРПОУ 25392646, м. Луганськ: - договір № 129 від 21.06.2005 на постачання екскаватора ЭО 2621 по ціні 135 500 грн., у т.ч. ПДВ 22 583,33 грн.,
- договір № 131 від 21.06.2005 на постачання агрегату зварювального у кількості 5 одиниць по ціні 26 000 грн. на суму 130 000 грн., у т.ч. ПДВ 21 666,67 грн.,
- договір № 130 від 21.06.2005 на постачання трубоукладчика у кількості 2 одиниць по ціні 80 000 грн. на суму 160 000 грн., у т.ч. ПДВ 26 666,67 грн.,
- договір № 132 від 21.06.2005 на постачання бурильної машини по ціні 140 000 грн., у т.ч. ПДВ 23 333,33 грн. Строк дії договорів до 01.03.2006.
ТОВ ТД Фінар, код за ЄДРПОУ 33108134, м. Київ: - договір № 12/12-03 від 12.12.2005 на постачання силових трансформаторів у кількості 5 одиниць по ціні 36 720 грн. на суму 183 600 грн., у т.ч. ПДВ 30 600 грн.,
- договір № 12/12-02 від 12.12.2005 на постачання установок компютерних для визначення та контролю метрологічних характеристик побутових лічильників газу Темпо - 3 - МР у кількості 4 одиниць по ціні 43 000 грн. на суму 172 000 грн., у т.ч. ПДВ 28 666,67 грн. Строк дії договорів до 15.03.2006.
Підприємством ВАТ Запоріжгаз на виконання умов вищевказаних договорів перераховано передплату :
- у червні 2005 року на розрахунковий рахунок ТОВ Лавантера у розмірі 565 500 грн., у т.ч. ПДВ 94 250 грн.,
- у грудні 2005 року на розрахунковий рахунок ТОВ ТД Фінар у розмірі 355 600 грн., у т.ч. ПДВ 59 266,67 грн.
Згідно відомості аналітичного обліку по рахунку 631.1 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками станом на 30.06.2006 обліковується дебіторська заборгованість по ТОВ „Лавантера у розмірі 760,5 тис.грн. з терміном виникнення 30.06.2005 (у т. ч. по передплаті за обладнання 565,5 тис. грн.), та ТОВ „ТД „Фінар у розмірі 540,6 тис.грн. з терміном виникнення 16.12.2005(у т. ч. по передплаті за обладнання 355,6 тис.грн.).
В податковому обліку сума передплати у розмірі 471,3 тис. грн. (565,5 тис.грн. з ПДВ) відображена шляхом надання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за півріччя 2005 року (№ 8143 від 09.08.2006), в якому вказано, що коригування здійснюється по рядку 04.1 ( у складі суми 633,8 тис. грн.).
В податковому обліку сума передплати у розмірі 296,3 тис. грн.( 355,6 тис.грн. з ПДВ) відображена шляхом надання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2005 рік (№ 8144 від 09.08.2006), в якому вказано, що коригування здійснюється по рядку 04.1 ( у складі суми 450,5 тис. грн.).
Відповідно до п.п. 5.3.2 п.5.3. ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, „не включається до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, повязані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та пп..7.9.4 цього Закону.
Згідно з п.п.8.1.2 п.8.1. ст. 8 Закону про прибуток, витрати на придбання основних фондів підлягають амортизації.
Отже, враховуючи вищенаведені норми Закону, витрати щодо переплат за обладнання не відносяться до складу валових витрат.
Позивач у цій частині позовних вимог посилається на те, що обладнання, яке було придбане у ТОВ „Лавантера та у ТОВ „ТД Фінар, та передплата за яке була включена до складу валових витрат, було придбане ВАТ „Запоріжгаз з метою подальшого продажу. Крім того, в обгрунтування своєї позиції посилаючись на пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, робить наголос на тому, що до складу валових витрат можуть включатися суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у звязку з продажем продукції.
Відповідач проти позовних вимог заперечує та зазначає, що витрати щодо передплат за обладнання не відносяться до складу валових витрат, а відтак ВАТ Запоріжгаз було завищено суму валових витрат на суму передплат у розмірі 767,6тис.грн.
Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заборонено відносити до складу валових витрат виключно витрати на придбання основних фондів, які підлягають амортизації. При цьому, амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів для власного виробничого використання (підпункт 8.1.2 пункту 8.2 ст. 8 вказаного Закону), а основними фондами є матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію (підпункт 8.2.1 пункту 8.2 ст. 8 Закону).
За змістом підпункту 8.1.3 пункту 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на придбання основних фондів з метою їх подальшого продажу іншим особам.
За результатом розгляду справи судами було встановлено, що обладнання, придбане у TOB ТД «Фінар» було продано позивачем TOB «Домінанта». Крім того, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості TOB «Лавантера» та TOB ТД «Фінар» станом па 30.11.2006 з постачання обладнання за яке була здійснена передплата, що є доказом того, що обладнання підприємством не вводилося в експлуатацію та не використовувалося у власній господарській діяльності. Зазначене спростовує висновок податкового органу, що придбане обладнання використовувалось, чи планувалось використовуватися ВАТ «Запоріжгаз» у власній господарській діяльності, на підтвердження чого доказів відповідачем не надано.
5. Застосування штрафних санкцій.
Перевіркою встановлено, що в порушення п.17.2, п.17.3 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ не нараховано та не сплачено штрафні санкції (штраф) у розмірі пяти відсотків від суми недоплати податкового зобовязання з податку на прибуток минулих податкових періодів - 31,245 тис. грн. за результатами самостійно виявлених фактів заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів.
Враховуючи вимоги абзацу б п.4.2.2 п.4.2 статті 4 Закону України № 2181, сума не нарахованого самостійно та не сплаченого штрафу ВАТ „Запоріжгаз відповідно до вимог п.17.2 ст.17 Закону України № 2181 є відповідно до п.17.3 ст.17 Закону України № 2181 податковим зобовязанням.
Таким чином, в порушення п.17.2, п.17.3 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000р. № 2181-III ВАТ „Запоріжгаз занижено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 31 245 грн. Дана сума відображена відповідачем в розділі за основним платежем податкового повідомлення-рішення від 27.10.2006 № 0000561322/0.
Крім того, як випливає зі змісту податкового повідомлення-рішення від 27.10.2006 №0000561322/0 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі до ВАТ Запоріжгаз застосовані штрафні санкції на підставі пп.17.1.3, пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181 на загальну суму 1 019 832 грн.
Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні цієї частини адміністративного позову з огляду на наступне.
За змістом підпункту «б» пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі самостійного виявлення платником податків до початку його перевірки контролюючим органом факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів такий платник зобов'язаний відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Пунктом 1.2 статті 1 названого Закону податкове зобов'язання визначено як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
За визначенням пункту 1.5 цієї ж статті штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Пунктом 17.3 статті 17 вказаного Закону встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
З наведених законодавчих приписів вбачається, що сума штрафних санкцій за змістом Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є складовою податкового зобов'язання відтак недонарахування платником штрафу в порядку підпункту «б» пункту 17.2 статті 17 цього Закону прирівнюється до заниження податку, що обґрунтовує правомірність застосування.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2006 № 0000561322/0 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі № 0000561322/0 від 27.10.2006 в частині визначення основного боргу у розмірі 813700 (вісімсот тринадцять тисяч сімсот) грн. та штрафні санкції у розмірі 996613 (девятсот девяносто шість тисяч шістсот тринадцять) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена в повному обсязі відповідно до 160 КАС України.
Суддя (підпис) О.О. Артоуз
Судове рішення № 56129890, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 27.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-0870/12086/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: