Постанова № 56129796, 23.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/2540/15

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області про визнання протиправним податкове повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2.) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (надалі - відповідач, Цюрупинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2015 року №61829-21 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" в частині, на суму 54725,67 грн.

Позов мотивований тим, що податкове повідомлення-рішення позивач вважає незаконним, оскільки розмір орендної плати визначений договором оренди землі в сумі 17300 грн. на рік. У зв'язку з тим що зміни до договору оренди в частині збільшення орендної плати в установленому порядку внесені не були, у позивача немає підстав для сплати орендної плати за землю в іншому розмірі, а саме 3% від нормативної грошової оцінки землі, як вважає податкова інспекція. Позивач зазначає, що зміни до Податкового кодексу України є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, однак не тягнуть автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого у договорі оренди. Податковий кодекс України не містить норм, які б прямо зобов'язували учасників цивільних правовідносин вносити зміни до діючого договору у зв'язку із встановленням мінімального розміру орендної плати відповідно до пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 31 травня 2011 року між ОСОБА_3 та Голопристанською районною державною адміністрацією Херсонської області був укладений договір оренди землі, строком на 5 років, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Голопристанському районі 31.05.2011 р. №652238054000158. В оренду передалась земельна ділянка - внутрішні води на території Бехтерської сільської ради, загальною площею 145,80 га для рибогосподарських потреб.

З пункту 4 договору оренди земельної ділянки від 31.05.2011 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилась, розмір орендної плати за земельну ділянку розраховується виходячи з нормативної грошової оцінки ріллі по області. Пунктами 8-12 вказаного договору закріплено, що орендна плата вноситься орендарем з розрахунку 0,9% від нормативної грошової оцінки землі (ріллі по області) на рік (трикратного розміру земельного податку), і складає 17300 грн. на рік.

За 2015 рік позивач самостійно не сплачував орендну плату.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум орендної плати проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. 19.06.2015 відповідачем було сформовано та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 61829-21 з вимогою сплати орендної плати в сумі 72025,67грн. за 2015 рік. З розрахунку суми орендної плати, яке надано суду, вбачається, що податкова інспекція при обчисленні розміру орендної плати застосувала ставку орендної плати не 0,9 %, як за договором оренди, а 3 % від нормативної грошової оцінки орендованої ділянки 1922 222 грн. 20 коп. із застосуванням коефіцієнта індексації-1,249 за 2014 рік .

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням та звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України № 161-XIV убачається, що користування землею в Україні є платним.

З 1 січня 2011 року набрав чинності ПК який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК). Подібне визначення міститься і у статті 21 Закону № 161-XIV.

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відповідно до Постанови Верховного суду України від 14 липня 2015 року по справі № 21-1699а15 з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування Постанови Верховного суду України від 02 грудня 2014 року по справі № 21-274а14 ( аналогічна постанові Верховного суду України від 14 липня 2015 року по справі № 21-1699а15) у зв'язку з тим, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки не проводилась у зв'язку з наступним.

Така позиція суду першої інстанції обумовлена тим, що у суду не має інформації про розмір нормативної грошової оцінки ріллі по Херсонській області станом на 01.01.2015 .

Однак, нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь проведена в повному обсязі станом на 01.07.1995 відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (зі змінами). Значення нормативної грошової оцінки земель щороку уточнюються на коефіцієнт індексації, який визначається відповідно до законодавства.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає розрахунок відповідача на обґрунтування суми, яка встановлена спірним податковим повідомленням-рішенням.

За адним розрахунком у 2012 році нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, яка проведена станом на 01.07.1995. підлягала індексації станом на 01.01.2011 р. на коефіцієнт 3.2. який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1996 рік - 1,703; 1997 рік - 1,059; 1998 рік - 1.006; 1999 рік- 1.127: 2000 рік- 1.182; 2001 рік- 1.02; 2005 рік- 1.035; 2007 рік- 1,028; 2008 рік-1.152; 2009 рік - 1.059; 2010 рік - 1,0 та за 2011 рік - 1.0. Про це повідомлено листом Державного агентства земельних ресурсів України від 12.01.2012 р. № 355/22/6-12.

Тобто нормативно грошова оцінка (з урахуванням коефіцієнта індексації) згідно договору оренди земельної ділянки складає 2400855.55 грн.

Розрахунок проводився так 17300.00 грн. (сума орендної плати в договорі)/ 0.9% (ставка згідно договору) = 1922222,2 грн. (грошова оцінка по договору) * 1.249 (коефіцієнт індексації за 2014 рік). Сума на рахованої орендної плати складає 72025.67 грн. (2400855.55 грн * 3%).

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними позовні вимоги позивача та вважає правомірним спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, не повно дослідив обставини справи, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови з відмовою у задоволенні адміністративного позову.

Щодо розподілення судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.. якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Інші судові витрати не присуджуються і відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, враховуючи, колегія суддів вважає необхідним звільнити відповідач авід сплати судового збору у сумі 2009, 70 грн.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області про визнання протиправним податкове повідомлення-рішення,- скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області про визнання протиправним податкове повідомлення-рішення - відмовити.

Звільнити Цюрупинську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області від сплати судового збору у сумі 2009,70 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.