Постанова № 56129789, 26.01.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ26 січня 2016 р. Справа № 804/16508/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за за участю: представник позивача - Дробот Є.С.

представник відповідача - Воловик С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАЛЕКС» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАЛЕКС» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з вимогами:

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 22.07.2015 року № 0001322204, прийняте Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту від 07.07.2015 року №74/22-04/33874194 позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАЛЕКС» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Трейд лайн М», ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» та ТОВ «Промбуд Маркет» за період з 01.01.2013 року по 31.10.2014 року та під час фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-покупцями придбаних у ТОВ «Трейд лайн М», ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» та ТОВ «Промбуд Маркет» товарів (робіт, послуг), на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке винесено без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, що ґрунтуються на висновках, викладеними в акті перевірки від 07.07.2015 року №74/22-04/33874194, та вказав, що з огляду на інформацію з ІС «Податковий блок» згідно якої: «Будінвест Л.Т.Д.» перебуває на обліку в ДПІ у Калінінському районі м.Донецька ГУ ДФС у Донецькій області, стан платника 28 (триває процедура припинення - направлені заперечення органу ДФС), свідоцтво ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» як платника ПДВ анульовано 14.05.2014р., відповідно довідки 1-ДФ за І квартал 2013 року, кількість працюючих на підприємстві - 5 осіб; ТОВ «Промбуд Маркет» перебуває на обліку в ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області, з 15.07.2015 перебуває у стані 12 (припинено, але не знято з обліку (КОР пусті, але не закриті), свідоцтво ТОВ «Промбуд Маркет» як платника ПДВ анульовано 11.04.2014р., відповідно довідки 1-ДФ за IV квартал 2013 року кількість працюючих на підприємстві - 7 осіб; ТОВ «Трейд Лайн М» перебуває на обліку в ДПІ у Будьонівському р-ні м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області, з 13.06.2014 перебуває у стані 14 (визнано банкрутом), свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.04.2014р., відповідно довідки 1-ДФ за II квартал 2013 року кількість працюючих на підприємстві - 10 осіб, у III кварталі 2013 року, кількість працюючих складало 7 осіб, - перевіряючими зроблено висновок, що ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.», ТОВ «Промбуд Маркет» та ТОВ «Трейд Лайн М» не могли виконувати субпідрядні роботи на замовлення ТОВ «ЧАЛЕКС» без фізичного перебування їх працівників на об'єктах ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг». Враховуючи той факт, що вищезазначені підрядники робили ремонт невідомого устаткування, яке не є власністю ТОВ «Чалекс», та по ремонту якого відсутні договори субпідряду, перевіряючі дійшли висновків про здійснення ТОВ «Чалекс» операцій з ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.», ТОВ «Промбуд Маркет» та ТОВ «Трейд Лайн М», які не направлені на реальне настання правових наслідків. Таким чином, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято у відповідності до норм податкового законодавства, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

Вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧАЛЕКС» (код ЄДРПОУ 33874194) (надалі за текстом - ТОВ ««ЧАЛЕКС»», позивач) зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради 08.12.2005 року та з 09.12.2005 року взято на облік як платник податків в Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі за текстом - Криворізька південна ОДПІ або відповідач).

У період з 23.06.2015р. по 30.06.2015р. на підставі наказу № 82 від 22.06.2015р. та направлень від 23.06.2015р. № 96 та № 97, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України Криворізькою південною ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ЧАЛЕКС» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Трейд лайн М», ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» та ТОВ «Промбуд Маркет» за період з 01.01.2013 року по 31.10.2014 року та під час фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-покупцями придбаних у ТОВ «Трейд лайн М», ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» та ТОВ «Промбуд Маркет» товарів (робіт, послуг).

Вказаною перевіркою встановлено:

ст.22, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «ЧАЛЕКС» у перевіряємому періоді безпідставно віднесено до складу податкового кредиту в деклараціях з додатку на додану вартість суму ПДВ в розмірі 1 106 579,98 грн. в тому числі:

- за лютий, березень 2013 року суму ПДВ, у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій з ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» у розмірі 72 748,53 грн. та 61 521,39 грн. відповідно;

- за квітень - жовтень 2013 року суму ПДВ, у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій з ТОВ «Трейд Лайн М» у розмірі 51 235,77 грн., 56 535,19 грн., 78 469,13 грн., 118 912,83 грн., 87 688,77 грн., 187 134,50 грн. та 159 016,06 грн. відповідно;

- за листопад, грудень 2013 року суму ПДВ, у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій з ТОВ «Промбуд Маркет» у розмірі 158 220,44 грн., 85 466,80 грн. відповідно;

та безпідставно віднесено до складу податкових зобов'язань в деклараціях з податку на додану вартість суму ПДВ в розмірі 10 369,43 грн. в т.ч.:

- за лютий, березень 2013 року сум ПДВ у зв'язку з включенням послуг генпідряду по господарських операціях з ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» у розмірі 1 454,97 грн. та 1 230,43 грн. відповідно;

- за квітень - жовтень 2013 року сум ПДВ, у зв'язку з включенням послуг генпідряду по господарських операціях з ТОВ «Трейд Лайн М» у розмірі 1 024,72 грн., 1 130,70 грн., 39,24 грн., 59,46 грн., 43,85 грн., 935,67 грн. та 795,08 грн. відповідно;

- за листопад, грудень 2013 року сум ПДВ, у зв'язку з включенням послуг генпідряду по господарських операціях з ТОВ «Промбуд Маркет» у розмірі 2 373,31 грн. та 1 282,00 грн. відповідно.

За результатами перевірки податковим органом був складений акт від 07.07.2015 року №74/22-04/33874194 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЧАЛЕКС» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Трейд лайн М», ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» та ТОВ «Промбуд Маркет» за період з 01.01.2013 року по 31.10.2014 року та під час фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-покупцями придбаних у ТОВ «Трейд лайн М», ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» та ТОВ «Промбуд Маркет» товарів (робіт, послуг)».

Не погодившись з вищевказаними висновками ТОВ «ЧАЛЕКС» до Криворізької південної ОДПІ були подані заперечення від 14.07.2015р. до вказаного акту перевірки.

За результатами розгляду заперечень Криворізькою південною ОДПІ листом «Про розгляд заперечень» від 20.07.2015р. №3805/10/04-82-22-04 значено, що висновки за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЧАЛЕКС» є обгрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

На підставі Акту перевірки від 07.07.2015 року №74/22-04/33874194 Криворізькою південною ОДПІ було винесено:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001322204 від 22.07.2015 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ЧАЛЕКС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 1 106 580 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 553 290 грн.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «ЧАЛЕКС» 06.08.2015 року до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подано скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0001322204 від 22.07.2015 року, за результатом розгляду якої 06.10.2015 року останнім прийннято рішення №8368/10/04-36-10-07-09 про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0001322204 від 22.07.2015 року.

Суд вважає, що висновки зазначені в акті перевірки від 07.07.2015 року №74/22-04/33874194, а отже і податкове повідомлення-рішення № 0001322204 від 22.07.2015 року є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статті 141 цього Кодексу; крім витрат визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4. статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.4.ст.135 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг), пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Судом встановлено, що ТОВ «Чалекс» (замовник) було укладено з ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» (підрядник) договір підряду №1 від 14.02.2013р., згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати на свій ризик в порядку та на умовах договору роботи з ремонту конвеєрів ЛК-3Р, ЛК-2Р, ЛК-1Р, ДФ-3, ДФ-4, СМ-30 ДФ ГД відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в строки установлені план-графіком виконання робті у 2013 році. Вартість робіт за договором складає 887 842,70 грн. (ПДВ 177 568,54 грн.). При завершенні роботи на об'єкті підрядник надає замовнику акт виконаних робіт по типовій формі № КБ-2в, оформлений у двосторонньому порядку. Оплата замовником виконаних робіт проводиться на підставі актів виконаних робіт по типовій формі № КБ-2в та довідки по формі № КБ-3.

На виконання умов договору сторонами погоджено план-графік виконання робіт у 2013 році, договірні ціни, договірна ціна на ремонт.

Фінансово-господарські взаємовідносини за укладеним договором підтверджено виписаними ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» рахунками на оплату робіт, складеними за фактом виконання робіт актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий, березень 2013 року, довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) та податковими накладними від 28.02.2013р., 29.03.2013р.

Оплата за надані послуги здійснена згідно умов договору в безготівковій формі.

28.10.2013 року ТОВ «Чалекс» (замовник) було укладено з ТОВ «Промбуд Маркет» (підрядник) договір підряду №4, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати на свій ризик в порядку та на умовах договору роботи з ремонту об'єктів гірничо-збагачувального комплексу відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в строки установлені план-графіком виконання робті у 2013 році. Вартість робіт за договором складає 1 674 828,54 грн. (ПДВ 334 965,71 грн.). При завершенні роботи на об'єкті підрядник надає замовнику акт виконаних робіт по типовій формі № КБ-2в, оформлений у двосторонньому порядку. Оплата замовником виконаних робіт проводиться на підставі актів виконаних робіт по типовій формі № КБ-2в та довідки по формі № КБ-3.

На виконання умов договору сторонами погоджено план-графік виконання робіт у 2013 році, договірні ціни, договірна ціна на ремонт.

Фінансово-господарські взаємовідносини за укладеним договором підтверджено виписаними ТОВ «Промбуд Маркет» рахунками на оплату робіт, складеними за фактом виконання робіт актами приймання виконаних підрядних робіт за листопад, грудень 2013 року, довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Оплата за надані послуги здійснена згідно умов договору в безготівковій формі.

12.01.2014 року ТОВ «Чалекс» (замовник) було укладено з ТОВ «Промбуд Маркет» (підрядник) договір підряду №1, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати на свій ризик в порядку та на умовах договору роботи з ремонту об'єктів гірничо-збагачувального комплексу відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в строки установлені план-графіком виконання робті у 2014 році. Вартість робіт за договором складає 518 768,39 грн. (ПДВ 103 753,68 грн.). При завершенні роботи на об'єкті підрядник надає замовнику акт виконаних робіт по типовій формі № КБ-2в, оформлений у двосторонньому порядку. Оплата замовником виконаних робіт проводиться на підставі актів виконаних робіт по типовій формі № КБ-2в та довідки по формі № КБ-3.

На виконання умов договору сторонами погоджено план-графік виконання робіт у 2014 році, договірні ціни, договірна ціна на ремонт.

Фінансово-господарські взаємовідносини за укладеним договором підтверджено виписаними ТОВ «Промбуд Маркет» рахунками на оплату робіт, складеними за фактом виконання робіт актами приймання виконаних підрядних робіт за січень 2014 року, довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Оплата за надані послуги здійснена згідно умов договору в безготівковій формі.

За договором уступки права вимоги № 01/02 від 28.02.2014 року ТОВ «Промбуд Маркет» відступлено право вимоги новому кредитору - ТОВ «Альфа стиль» виконання частини платіжних зобов'язань за договором підряду № 3 від 28.10.2013р., № 1 від 12.01.2014р., що укладені між боржником ТОВ «Чалекс» та первісним кредитором ТОВ «Промбуд Маркет».

Також з матеріалів справи вбачає, що ТОВ «Чалекс» (замовник) було укладено з ТОВ «Трейд Лайн М» (підрядник) договір підряду №2 від 25.03.2013р., згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати на свій ризик в порядку та на умовах договору роботи з ремонту конвеєрів ЛК-2, ЛК-3, ДФ-3 РУ ГД відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в строки установлені план-графіком виконання робті у 2013 році. Вартість робіт за договором складає 563 410,44 грн. (ПДВ 112 682,09 грн.). При завершенні роботи на об'єкті підрядник надає замовнику акт виконаних робіт по типовій формі № КБ-2в, оформлений у двосторонньому порядку. Оплата замовником виконаних робіт проводиться на підставі актів виконаних робіт по типовій формі № КБ-2в та довідки по формі № КБ-3.

На виконання умов договору сторонами погоджено план-графік виконання робіт у 2013 році, договірні ціни, договірна ціна на ремонт.

Додатковою угодою №1 змінено умови договору підряду №2 від 25.03.2013р. та викладено п.2 у новій редакції: сторони дійшли згоди виконати роботи з поточного ремонту конвеєрів ЛК-1Р, ЛК-1П, ЛК-3П, ЛК-3Р, ДФ-4, ЛК-1 ДФ-3 РУ БГД в строки установлені план-графіком виконання робті у 2013 році; вартість роботи складає 921 559,90 грн. (ПДВ 184 311,98 грн.).

Також погоджено новий план-графік виконання робіт у 2013 році, договірні ціни, договірна ціна на ремонт.

Додатковою угодою №2 від 13.05.2013р. змінено умови договору підряду №2 від 25.03.2013р. та викладено п.2.1 у новій редакції: сторони дійшли згоди виконати роботи з поточного ремонту бункерної прямої завантаження руди, конвеєрів ЛК-3,4,5,6, 2Р, 2П, ДФ-3,4 РУ ГД в строки установлені план-графіком виконання робті у 2013 році; вартість роботи складає 1 350 931,10 грн. (ПДВ 270 078,22 грн.).

Також погоджено новий план-графік виконання робіт у 2013 році, договірні ціни, договірна ціна на ремонт.

За договором уступки права вимоги № 01/11 від 13.12.2013 року ТОВ «Трейд Лайн М» відступлено право вимоги новому кредитору - ТОВ «ТОР 2013» виконання частини платіжних зобов'язань за договором підряду № 2 від 23.05.2013р., що укладений між боржником ТОВ «Чалекс» та первісним кредитором ТОВ «Трейд Лайн М» на суму 722 608,65 грн.

Фінансово-господарські взаємовідносини за укладеним договором підтверджено виписаними ТОВ «Трейд Лайн М» рахунками на оплату робіт, складеними за фактом виконання робіт актами приймання виконаних підрядних робіт за січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року, довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Оплата за надані послуги здійснена згідно умов договору в безготівковій формі.

В ході судового розгляду справи представником позивача пояснено, що роботи за вищенаведеними договорами здійснювались на виконання договорів підряду, що укладені між ТОВ «Чалекс» та замовником ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме: № 623 від 28.01.2014р., № 1547 від 08.05.2013р., № 2610 від 21.08.2013р., № 707 від 20.02.2013р.,

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивачем надано: копії відповідних договорів підряду, додатків до договорів, копії додаткових угод до договірів, копії звітів про стан промислової безпеки, копії договірних цін, копії рахунків за виконані роботи, виписані ТОВ «Чалекс» на адресу платника ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», копії актів на передачу матеріалів, копії графіків виконання робіт, копії актів на витрачені матеріали виконавця, копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт, копії актів приймання виконаних підрядних робіт.

Представником відповідача ні у акті перевірки, ні у судовому засіданні не надано жодних доказів щодо відсутності у позивача податкових накладних чи оформлення їх з порушенням ст. 201 Податкового кодексу України, також акт перевірки від 07.07.2015 року №74/22-04/33874194 не містить жодних посилань на порушення, які вчинені саме позивачем - такі порушення не викладені у вказаному акті, навпаки, зазначено про наявність усіх первинних бухгалтерських документів щодо фінансово-господарсбьких взаємовідносин ТОВ «Чалекс» з контрагентами ТОВ «Трейд лайн М», ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» та ТОВ «Промбуд Маркет» у перевіряє мий період, зазначені документи були досліджені як у ході проведення перевірки, так і судом у ході судового розгляду справи.

Також є безпідставними посилання відповідача на не надання позивачем до перевірки документів щодо проходження через контрольно-пропускні пункти ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» працівниками субпідрядних організацій, проїзд автотранспорту на територію ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з огляду на те, що вказані документи не належать до бухгалтерського та податкового обліку позивача і можуть бути предметом дослідження лише щодо відповідного ведення бухгалтерського обліку вказаним підприємством, на території якого відбувались підрядні роботи, а тому їх витребування посадовими особами відповідача у позивача суперечить вимогам п.44.1 ст.44 ПК України, так як вказані документи не належать до бухгалтерського обліку позивача.

Судом також враховується і те, що виконання робіт на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснювалося субпідрядними організаціями на підставі укладених договорів з позивачем, як з підрядником робіт, та з урахуванням погодження з замовником робіт щодо допуску субпідрядних організацій для виконання робіт на територіях ГЗК, а тому відповідні документи можуть бути предметом дослідження при перевірці вищевказаних субпідрядних організацій.

Посилання відповідача на те, що позивач не мав фактичної (реальної) господарської діяльності з ТОВ «Трейд лайн М», ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» та ТОВ «Промбуд Маркет» з огляду на відсутність виробничих активів, основних фондів, складських приміщень, за недоведеності відповідачем зв'язку цього факту з неможливістю виконати вищенаведеними контрагентами позивача договірні зобов'язання перед позивачем з використанням залучених ресурсів, не можуть слугувати достатнім свідченням безтоварності розглядуваних операцій та недобросовісності позивача як платника податків. Основні та транспортні засоби необов'язково повинні перебувати у власності суб'єкта господарювання, так як можуть бути орендовані або взяті у лізинг у третіх осіб, а необхідні для виконання операцій особи можуть бути залучені платником за цивільно-правовими договорами. Крім того, неперебування контрагентів за місцем реєстрації не є свідченням неможливості провадження ними діяльності за іншою адресою.

При цьому, чинним законодавством України не встановлено обов'язок позивача контролювати дії контрагента і перевіряти виконання ним своїх податкових зобов'язань, тому позивач не може відповідати за дії його контрагента, що не звітує перед податковими органами або не перебуває за своєю юридичною адресою.

За таких обставин, висновки про існування у платника податків порушень законодавства з питань оподаткування, не відповідають дійсності та суперечать законодавству з питань оподаткування.

Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповід альність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, первинні документи, якими оформлені операції з постачання на адресу ТОВ «Чалекс» послуг, складені належним чином та відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені ТОВ «Чалекс» правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Крім того, за вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення досліджених правовідносин підприємства - контрагенти позивача ТОВ «Трейд лайн М», ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» та ТОВ «Промбуд Маркет» були зареєстровані як юридичні особи, що підтверджено Спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.01.2016р.

Враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з придбання товару (соя) отже і належне формування та декларування доходу, правомірне формування податкового кредиту за рахунок сплаченого ПДВ по господарським операціям з виконання ТОВ «Трейд лайн М», ТОВ «Будінвест Л.Т.Д.» та ТОВ «Промбуд Маркет» підрядних робіт та свідчать про належне виконання договорів, а тому висновок відповідача про порушення ст.22, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «ЧАЛЕКС» у перевіряємому періоді безпідставно віднесено до складу податкового кредиту в деклараціях з додатку на додану вартість суму ПДВ в розмірі 1 106 579,98 грн. та безпідставно віднесено до складу податкових зобов'язань в деклараціях з податку на додану вартість суму ПДВ в розмірі 10 369,43 грн. не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

В судовому засіданні був повністю доведений представником позивача факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку що податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001322204 від 22.07.2015 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ЧАЛЕКС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 1 106 580 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 553 290 грн. - прийнято Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 24 898 грн. 05 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 202 від 22.12.2015р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 24 898 грн. 05 коп. присуджується на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАЛЕКС» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати винесене Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001322204 від 22.07.2015 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ЧАЛЕКС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 1 106 580 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 553 290 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАЛЕКС» (код ЄДРПОУ 33874194) витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 898 грн. 05 коп., сплачені позивачем згідно платіжного доручення № 202 від 22.12.2015р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений протягом п'яти днів.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков