Постанова № 56129654, 08.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 р. Справа № 804/14068/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

при секретарі Федуркіній А.В.

за участю сторін:

представників позивача Рязанцевої А.Ф., Афанасьєвого Ю.М.,

Ковальової В.Г.

представника відповідача Донцова Є.Е.,

треті особи не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алвікс", Приватне підприємство "Орім", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство маркетингових досліджень" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алвікс", Приватне підприємство "Орім", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство маркетингових досліджень", в якому просить суд визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області податкові повідомлення-рішення від 09 червня 2015 року №0001152202 та №0001162202.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач за результатами проведеної планової документальної виїзної перевірки позивача податковий орган зробив помилковий висновок про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього сум податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно сформував податковий кредит та відніс суму здійснених витрат до витрат відповідних звітних періодів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на підставі належним чином оформлених первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Агенство маркетингових досліджень», ТОВ «Алвікс», ПП «Орім», ПП «Саав-Агро». Угоди з цими контрагентами недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що підтверджується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даного правочину. Висновки податкового органу про нереальність цих правочинів, а саме: встановлення відсутності об'єктів оподаткування (відсутність основних засобів та штатного персоналу) з вищезазначеними контрагентами базуються лише на припущеннях та є недоведеними.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю. Зазначив, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійсненні і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Перевіркою ТОВ «Ареал» не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання маркетингових послуг від ТОВ «Агенство маркетингових досліджень», ТОВ «Алвікс», ПП «Орім» та ПП «Саав-Агро» при наданні транспортних послуг.

Заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з такого.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3" (код ЄДРПОУ 34984708) зареєстроване як юридична особа 22.03.2007 р. та взято на податковий облік в органах державної податкової служби.

Видами діяльності товариства є: 10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання, 10.89 виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань, 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напосми та тютюновими виробами, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується витягом з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Судом встановлено, що 29.04.2015 р. на підставі наказа №159 від 26.02.2015 р. та направлень від 11.03.2015 року №111, 114,115, 116, 117, 118 та від 30.03.2015 р. №158, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ "Хлібзавод №3" (код ЄДРПОУ 34984708) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт перевірки №1088/13/04-03-22-02-08/34984708 від 29.04.2015 р.

За результатами вказаної перевірки встановлено порушення:

1. п. 44.1 ст. 44, п. 180.1 ст. 180, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 466 939 грн. у тому числі за : січень 2014 року - 27 203 грн., лютий 2014 року - 27 383 грн., березень 2014 року - 26 928 грн., квітень 2014 року- 24 885 грн., травень 2014 року- 37 128 грн., червень 2014 року - 1 587 грн., липень 2014 року - 2 267 грн., серпень 2014 року - 49 062 грн., вересень 2014 року - 127 920 грн., жовтень 2014 року - 49 503 грн., листопад 2014 року - 43 683 грн., грудень 2014 року - 49 390 грн.

2. п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2, п. 138.4, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, ТОВ "Хлібзавод №3" занижено податок на прибуток на загальну суму 511 342 грн. в тому числі за 2014 рік - 511 342 грн.

3. п. 176.2 ст. 176, п.п. 168.1.1-168.1.4 п. 168.1 ст. 168, ст. 18, п. 167.1 ст. 167, п.п. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, п.п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, р.ІІ, р.ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ).

4. ст. 1 Закону України від 23.09.94р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями).

5. п. 2.3, п. 2.8 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (зі змінами та доповненнями).

На підставі акта перевірки №1088/13/04-03-22-02-08/34984708 від 29.04.2015 р. Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 09.06.2015 року №0001152202, яким ТОВ "Хлібзавод №3" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 700 408,5 грн., з яких 466 939 грн.- за основним платежем та 233 469,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

- від 09.06.2015 року №0001162202, яким ТОВ "Хлібзавод №3" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 767 013 грн., з яких 511 342 грн.- за основним платежем та 255 671 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Хлібзавод №3» оскаржило їх до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, яка 18.08.2015 року прийняла рішення про залишення без змін податкових повідомлень-рішень Дніпродзержинської ОДПІ від 09.06.2015 року №0001152202 та №0001162202.

Судом з'ясовано, що позивачем з ТОВ «АТБ-маркет 20.09.2013 року та 01.01.2014 року було укладено договори поставки хлібобулочної продукції, за умовами яких постачальник (ТОВ «Хлібзавод №3) зобов'язується в порядку та строки, визначені договором передадати товар у власність покупцю (ТОВ «АТБ-маркет») у визначеній кількості, якості та по домовленій ціні, а останні прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених в договорі. Згідно п. 2.1 договору товар постачається партіями, які формуються на окремому піддоні для кожної торгової мережі покупця. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару зазначаються у видатковій накладній, складеній на основі електронної заявки покупця.

Факт виконання договорів підтверджується специфікаціями, графіками постачання товару, актами звірки, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, звітами про проведені маркетингові дослідження.

Додатково позивачем було укладено договір на проведення маркетингових досліджень з ПП «Агенство маркетингових досліджень», за умовами якого виконавець (ПП «Агенство маркетингових досліджень») зобов'язується надати замовнику (ТОВ «Хлібзавод №3) послуги, а замовник зобов'язується прийняти надані виконавцем послуги та оплатити їх на умовх та впорядку зазначеному в даному договорі. Згідно з п. 1.2 Перелік та види послуг, які виконавець надає замовнику зазначаються в додатку №1 (таблиця №1) до договору, які є його невідємною частиною. Згідно з таблицею №1 виконавцем надаються такі послуги: визначення об'ємів продаж товарів у торгових точках у кількісному виразі, які приймають участь у дослідженні, визначення об'ємів продаж товарів у торгових точках у грошовому виразі, які приймають участь у дослідженні, визначення залишків продукції в магазинах, які приймають участь у дослідженні, визначення відносної динаміки продаж продукції постачальника через одну торгівельну точку, надання інформації по кожній торгівельній точці, проведення кількісного маркетингового дослідження в форматі Полевого анкетування (відкриті питання), проведення телефонного опитування респондентів, проведення моніторингу з визначення кількості фейсів товарної позиції у розрізі торгових точок, обробка результатів маркетингового дослідження та надання звіту, проведення фокус-груп, надання інформації стосовно роздрібних цін у роздрібних торгівельних точках.

Факт надання контрагентом послуг підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними, звітами про виконані послуги.

Крім того, позивачем з ПП «Орім» було укладено договір про надання маркетингових послуг від 01.09.2014 року №27, за умовами якого виконавець (ПП «Оріль») зобов'язується надати замовнику (ТОВ «Хлібзавод №3) послуги, а замовник зобов'язується прийняти надані виконавцем послуги та оплатити їх на умовах та в порядку, зазначених в даному договорі. Перелік та види послуг, які виконавець надає замовнику зазначаються в додатку №1 (таблиця №1) до договору, яка є його невід'ємною частиною.

Підпункт 2.2.6 п.2 «Обов'язки сторін» зазначено, що замовник зобов'язаний надати виконавцю достовірні та достатні данні, які виконавець обґрунтовано вважає необхідними для виконання своїх обов'язків по договору, у випадку відсутності таких даних заявка може бути відхилина виконавцем.

Отже, договором маркетингових послуг передбачено складання заявок, яких позивач до перевірки та до суду не надав.

На виконання умов угод виписані (оформлені) акти здачі-прийняття виконаних робіт, податкові накладні (відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних), акти звірки, платіжні доручення.

Позивачем з ТОВ «Алвікс» було укладено договір про надання маркетингових послуг від 01.08.2014 року №79, згідно з умовами якого виконавець (ПП «Алвікс») зобов'язується надати замовнику (ТОВ «Хлібзавод №3) послуги, а замовник зобов'язується прийняти надані виконавцем послуги та оплатити їх на умовах та в порядку, зазначених в даному договорі. Перелік та види послуг, які виконавець надає замовнику зазначаються в додатку №1 (таблиця №1) до договору, яка є його невід'ємною частиною.

Підпунктом 2.2.6 п.2 «Обовязки сторін» зазначено, що замовник зобов'язаний надати виконавцю достовірні та достатні данні, які виконавець обґрунтовано вважає необхідними для виконання своїх обов'язків по договору, у випадку відсутності таких даних заявка може бути відхилина виконавцем.

Підпунктом 2.1.4 п.2 «Обовязки сторін» виконавець зобов'язаний, в разі якщо заявка на надання послуг по даному договору відхилена виконавцем, повідомити про це, замовника протягом 14 днів з момента отримання заявки.

Таким чином, договором маркетингових послуг передбачено складання заявок, яких позивач до перевірки та до суду не надав.

На виконання умов договору виписані (оформлені) акти здачі-прийняття виконаних робіт, податкові накладні відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, акти звірки, платіжні доручення.

Також, за період, що перевірявся позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ПП «Саав-Агро» по наданню транспортних послуг ТОВ «Хлібзавод №3» відповідно до щоденного договору-заявки з доставки готової продукції (сухарі-грінки здобні з родзинками) в торгові мережі АТБ та Варуси.

Факт виконання умов договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), заявками на транспортне перевезення, товарно-транспортними накладними, податковими накладними.

Позивачем було укладено і договори перевезення автомобільним транспортом.

01.10.2014 року укладено договір з ФОП ОСОБА_1. №14/10-01-03, згідно з умовами якого перевізник бере на себе зобов'язання надати замовнику комплекс автотранспортних послуг з перевозки товару (хлібо-булочні вироби), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги.

Факт виконання договору підтверджується такими первинними документами: актами прийому-передачі виконаних робіт, специфікаціями, товарно-транспортними накладними.

01.10.2014 року укладено договір перевезення автомобільним транспортом з ФОП ОСОБА_2. №14/10-01-04, згідно з умовами якого перевізник бере на себе зобов'язання надати замовнику комплекс автотранспортних послуг з перевозки товару (хлібо-булочні вироби), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги.

Факт виконання договору підтверджується такими первинними документами: актами прийому-передачі виконаних робіт, специфікаціями, товарно-транспортними накладними.

01.10.2014 року укладено договір перевезення автомобільним транспортом №14/10-01-05 з ФОП ОСОБА_3., згідно з умовами якого перевізник бере на себе зобов'язання надати замовнику комплекс автотранспортних послуг з перевозки товару (хлібо-булочні вироби), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги.

Факт виконання договору підтверджується такими первинними документами: актами прийому-передачі виконаних робіт, специфікаціями, товарно-транспортними накладними.

Податковий орган зробив висновок про завищення задекларованих ТОВ «Хлібзавод №3» показників у рядку «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 278 001 грн. за 2014 рік по взаємовідносинах з ПП «Агенство маркетингових послуг», ТОВ «Алвікс», ПП «Орім», а також завищення показників у рідку 06 декларації «Інші витрати» на загальну суму 562 788 грн., в наслідок чого встановлено порушення порядку займання господарською діяльністю в розумінні ст. 3 Господарського кодексу України та встановлено ознаки того, що така діяльність не є господарською в розумінні п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Дослідженням в ході перевірки реальності господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит, прозорості дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит, не встановлено документального підтверджених факту здійснення господарських відносин по вищезазначеним контрагентам.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин), входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статті 141 цього Кодексу; крім витрат визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.135.4.ст.135 ПК України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимогстатті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Абзацом "г" пп.138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включаються витрати на збут, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Згідно з пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Отже, умовами реалізації права платника на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердженість цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість, є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак, на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою маркетингових, інформаційних, консультаційних послуг (які були предметом спірного договору), позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги у вигляді звіту, висновку тощо.

В даному випадку, на підтвердження факту надання позивачеві комплексу послуг з проведення маркетингових послуг позивачем надано договори, акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) та податкові накладні.

Суд звертає увагу, що в актах зазначено лише про факт виконання послуг, однак ці акти не розкривають змісту наданих послуг, не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності товариства. Крім того, не надано заявок, як повинні були складатися відповідно до умов договорів надання маркетингових послуг.

Таким чином, слід погодитися з висновком контролюючого органу, що оформлення поданих позивачем документів не відповідає вимогам чинного законодавства, так як у них не розкрито змісту господарської операції.

Крім того, позивачем не подано будь-яких матеріалізованих результатів цих послуг.

Маркетингові підприємства знаходяться у м.Києві, а маркетингові дослідження здійснені у м. Дніпропетровську, всі підприємства є орендарями одного приміщення в "АТБ" та одна і таж особа підписала від усіх акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

При цьому, суд не бере до уваги твердження контролюючого органу стосовно відсутності реальності здійснення операцій по отриманим транспортним послугам від ПП «Саав-Агро», ФОП, ОСОБА_1., ФОП ОСОБА_2., ФОП ОСОБА_3.

Дніпродзержинська ОДПІ на підтвердження своєї позиції, звертає увагу суду на те, що в наданих до перевірки актах виконаних робіт не зазначено маршрути наданих транспортних послуг для визначення вартості цих послуг. Наслідком чого стало нарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість сумі 11338грн. - основний платіж та штрафної санкції в розмірі ПДВ 5669грн. визначених податковим повідомленням-рішенням №0001152202 та визначення податковим органом зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 101302грн. - основний платіж, 50651грн. -штрафна санкція, згідно податкового повідомлення-рішення №0001162202.

Пунктом 32 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті визначено, що до статті калькуляції "Прямі матеріальні витрати" включається вартість усіх видів пально-мастильних та інших матеріалів (включаючи транспортно-заготівельні витрати), що використані як безпосередньо на виконання перевезень (робіт, послуг), так і на технологічні операції в процесі підготовки рухомого складу до експлуатації, а також витрати пально-мастильних матеріалів на допоміжно-службовий, учбово-тренувальний та невиробничий нальоти годин.

Тобто, паливно-мастильні матеріали, використані на пробіг автомобіля без вантажу в розрізі конкретного перевезення, є прямими витратами на вказане перевезення.

Таким чином, позивачем правомірно до складу валових витрат віднесено суми сплачені при придбанні пального, витраченого при виконанні перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Пальне на конкретний маршрут списувалося згідно з подорожніми листами в повному обсязі як використане на виконання замовлення на перевезення, а замовники послуг проводили оплату вантажних перевезень від пункту навантаження до пункту розвантаження.

Вартість послуг була договірною. Вартість перевезення вантажу узгоджується з урахуванням руху (подачі) транспортного засобу до місця завантаження та/або з місця розвантаження до гаража чи наступного місця призначення, що є складовою частиною послуги. Це відображається в акті виконаних робіт.

Судом встановлено, що в наданих позивачем актах здачі-прийняття робіт по транспортно-експедиційним послугам відображено загальну вартість робіт (послуг), а також визначені пункти навантаження та розвантаження.

Таким чином, твердження відповідача, що вартість отриманих послуг визначається згідно з кількістю вантажних перевезень (ходок) та вартість за 1 перевезення (ходку). Вартість 1 ходки та кількість виконаних перевезень зазначаються в акті виконаних робіт. Вартість 1 ходки визначається виконавцем та залежить від маршруту та відстані до пункту розвантаження; в наданих до перевірки актах виконаних робіт не зазначено маршрутів наданих транспортних послуг для визначення вартості цих послуг, не підтверджується матеріалами справи та сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Хлібзавод №3» правомірно сформовано вартість транспортних послуг, отриманих від ПП «Саав-Агро» ФОП, ОСОБА_1., ФОП ОСОБА_2., ФОП ОСОБА_3.

За таких обставин, нараховані позивачу зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11338грн. - основний платіж та штрафної санкції в розмірі ПДВ 5669грн. за податковим повідомленням-рішенням №0001152202 та зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 101302грн. - основний платіж, 50651грн. - штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням №0001162202 є безпідставні та суперечать дійсним обставинам справи, оскільки транспортні послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства, економічно обґрунтовані, факт надання цих послуг підтверджується всіма необхідними первинним документами: договори звищезаначеними підприємствами, акти наданих транспортних послуг, товарно-транспортні накладні з заповненими усіма необхідними реквізитами, в тому числі пункт навантаження, пункт розвантаження, підписами відповідальних осіб та номенклатурою перевезеної продукції, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, а саме п.1 ст.9 Закону України «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р.

Враховуючи викладене, суд робить висновок про часткове задоволення позову та визнання протиправними та скасування в частині основного платежу з податку на додану вартість у розмірі 11338 грн. та 5669 грн. штрафних (фінансових) санкцій податкового повідомлення-рішення від 09 червня 2015 року №0001152202 та в частині суми основного платежу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 101302 грн. основного платежу та 50651 грн. штрафних (фінансових) санкцій податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015 року №0001162202 прийнятих Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області.

У відповідності до частин 1 п. 3 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алвікс", Приватне підприємство "Орім", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство маркетингових досліджень" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення прийняте Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС уДніпропетровської області від 09.06.2015 року №0001152202 в частині суми основного платежу з податку на додану вартість у розмірі 11338 грн. основного платежу та 5669 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення прийняте Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС уДніпропетровської області від 09.06.2015 року №0001162202 в частині суми основного платежу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 101302 грн. основного платежу та 50651 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №3» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11005,67 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 грудня 2015 року

Суддя С.В. Ніколайчук