Постанова № 56129511, 03.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 року м. Київ 810/4338/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Козолій І.В.,

від відповідача - Шимко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Борівське" Інституту садівництва Національної Академії аграрних наук України

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Васильківська об'єднана державної податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Борівське" Інституту садівництва Національної Академії аграрних наук України про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 330593, 57 грн. Оскільки відповідачем самостійно не погашено податковий борг, позивач звернувся до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні уповноважений представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, з мотивів викладених в письмових запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Державне підприємство "Дослідне господарство "Борівське" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України", ідентифікаційний номер 04372158, зареєстроване як юридична особа 24.01.1994, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5-7).

Як платник податків перебуває на обліку у Фастівському відділенні Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Судом встановлено, що Державним підприємством "Дослідне господарство "Борівське" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" до податкового органу було подано податкові декларації з податку на додану вартість.

Проте, відповідач всупереч вимогам пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України не сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання.

Податковим органом на підставі статті 59 Податкового кодексу України було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 01.12.2014 № 1907-25. Дана податкова вимога була отримана відповідачем 03.12.2014.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошових зобов'язань позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 у справі № 1573/15 адміністративний позов Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області задоволено та присуджено до стягнення суму грошового зобов'язання з Державного підприємства "Дослідне господарство "Борівське" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України", яке в подальшому підприємством оскаржено не було, а отже набрало законної сили.

На виконання вищевказаної постанови податковим органом на адресу обслуговуючих банків були надіслані інкасовані доручення (а.с. 18-20). Проте, в зв'язку з відсутністю обігових коштів, банком було частково виконано вимогу податкового органу в сумі 12048, 70 грн.

В подальшому Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення № 5885/10-07-23-62 від 08.07.2015 (а.с.13) про опис майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Борівське" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" у податкову заставу на підставі якого складно Акт опису майна від 08.07.2015 (а.с. 14)..

У зв'язку з невиконанням Державним підприємством "Дослідне господарство "Борівське" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" податкових зобов'язань, а саме не сплати податкового боргу в розмірі 330593,57 грн., позивач звернувся до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За нормами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків визначається, як сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як передбачено пунктом 57.1, статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 01.12.2014 № 1907-25, яка була отримана відповідачем 03.12.2014 та не була оскаржена останнім.

Відповідно до пункту 41.1 та пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Так відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 цієї ж статті передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Актом від 08.07.2015 (а.с. 14) здійснений опис майна, описане майно передано у податкову заставу, про що внесені відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 у адміністративній справі № 810/1573/15 з відповідача стягнуто до Державного бюджету України суму податкового боргу.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми законодавства, позивач має право з урахуванням обмежень, на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Проте, в судовому засіданні представник відповідача зауважив, що відповідно до пункту 3.1. статті 3 Статуту Державного підприємства "Дослідне господарство "Борівське" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" господарство є державним підприємством, що діє на основі державної власності.

Пунктом 4.15 статті 4 вказаного статуту передбачено, що на нерухоме майно Господарства, яке знаходиться на його балансі, не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів.

Більш того, відповідно до статті 1 Закону України від 29.11.2001 № 2864-III «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Статтею 2 вказано закону передбачено, що для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.

Разом з тим, пунктом 95.9 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Державний орган приватизації зобов'язаний організувати продаж цілісного майнового комплексу протягом 60 календарних днів з дня надходження подання контролюючого органу.

Таким чином, беручи до уваги, що для відчуження майна підприємства все одно необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженому здійснювати управління корпоративними правами, а також враховуючи той факт, що саме державним органом приватизації організовується продаж майна такого підприємства (в даному випадку, Інститут садівництва Національної Академії аграрних наук України) а також керуючись Законом України від 29.11.2001 № 2864-III «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» суд дійшов висновку про неможливість надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що доказів або пояснень, які б спростовували доводи відповідача, позивачем суду не надано.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 листопада 2015 р.