Ухвала суду № 56129421, 25.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2016 рокусправа № 808/5157/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року по справі № 808/5157/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішень про коригування митної вартості ,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ФОП ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00760 та рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000448/1 від 02.12.2014 року; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00778 та рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000460/1 від 09.12.2014 року

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Запорізька митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні ним оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів він керувався прописаними у Митному кодексі України правилами визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказав, що позивачем, не було надано необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості та в поданих документах були розбіжності у даних щодо сертифікації товару, розбіжності щодо транспортування товару, тому митницею було вирішено застосувати інший метод визначення митної вартості ніж був застосований декларантом. Апелянт зазначив, що він своїми рішеннями правомірно визначив митну вартість товару, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України. Апелянт вказував на функції контролю за переміщенням товарів на митну територію України, яку було дотримано відповідачем, було дотримано процедуру митного оформлення товарів щодо їх переміщення на митну територію України.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ФОП ОСОБА_2 при поданні до митного органу митних декларацій, обґрунтовано застосував перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту. Суд першої інстанції зазначив, що всі інші передбачені митним законодавством методи визначення митної вартості товарів застосовуються у разі, якщо не можливо застосувати перший метод, зазначав, що Запорізька митниця ДФС не мала підстав змінювати митну вартість імпортованого товару, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митних деклараціях вартості товару, розбіжності, на які вказує відповідач є технічним і були усунуті позивачем у передбачений спосіб, шляхом подання додаткових документів. Суд першої інстанції вказував, що документи дають змогу ідентифікувати товар та об'єктивно визначити його ціну по договору.

Матеріалами справи встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 (покупець) та компанією «Kayisicioglu Tarim Urunleri Tic ve San Ltd Sti.», Туреччина (постачальник) 10.09.2012 року укладено Контракт №12 на поставку товару абрикос сушений без кісточок, умова поставки товару - CIF, Одесса (Інкотермс 2010). На виконання контракту укладено специфікацію № 3 від 14.10.2014 року, якою визначили поставку абрикосу сушеного без кісточок в кількості 20 мт за ціною 3250,00 дол.США/мт.

Для митного оформлення партії товару, позивачем 01.12.2014 року було направлено на адресу Запорізької митниці ДФС вантажно-митну декларацію форми МД-2 № 112050000/2014/026260. Разом з надісланою вантажно-митною декларацією, позивачем у якості додатків на обґрунтування заявленої митної вартості було надано: контракт № 12 від 10.09.2012 року; специфікація № 3 від 14.10.2014 року; угода №1 від 10.10.2014 року; рахунок-фактура (інвойс) б/н від 05.11.2014 року; коносамент ARKМЕР0000046004 від 09.11.2014 року; СMR 276284 від 27.11.2014 року; пакувальний лист б/н від 05.11.2014 року; платіжне доручення № 059 від 25.11.2014 року; бухгалтерська виписка №203 від 26.11.2014 року; страховий поліс №10654122 від 06.11.2014 року; фітосанітарний сертифікат №EC/TR A2032485 від 18.01.2015 року; сертифікат походження товару № 0949047 від 05/11/2014 року, сертифікат якості Т051-68 від 05.11.2014 року, фумігаційний сертифікат №10 від 06.11.2014 року; платіжне доручення що підтверджує сплату митних платежів №547 від 26.11.2014 року. Митну вартість товару заявлено як 3250 доларів США за метричну тонну, відповідно до контракту.

Митний орган при перевірці поданих документів дійшов висновку, що документи, не містять всіх даних для визначення митної вартості товару за основним методом, документи містять розбіжності, відсутні умови формування вартості товару, що унеможливлює проведення обчислення з урахуванням ст.52 Митного кодексу України. З цих підстав, митний орган запропонував надати додаткові документи.

На виконання вимог Запорізької митниці ДФС позивачем надано пояснення, та додаткові документи, що на думку позивача усувають розбіжності.

На виконання вимог Запорізької митниці Міндоходів позивачем було додатково надано: прайс лист б/н від 14.10.2014 року; комерційну пропозицію від іншого виробника б/н від 10.10.2014 року (Guzelcan food); комерційну пропозиція від іншого виробника б/н від 10.10.2014 року (Fitogranic); бухгалтерську виписку №203 від 26.11.2014 року; висновок ТПП №ОИ-720 від 27.11.2014 року; цінову інформацію з Інтернет ресурсу від 06.11.2014 року; інформацію про обмінний курс Туреччини на 06.11.2014 року; лист пояснення від постачальника б/н від 02.12.2014 року; лист про цінову інформацію на товар №206 від 02.12.2014 року; лист від постачальника б/н від 02.12.2014 року; копію митної декларації країни відправлення № 14330100ЕХ115188.

Відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 3,7300 доларів США за 1 кг абрикосу сушеного без кісточок промислового типу, згідно ВМД № 500060001/2014/038535 від 20.11.2014 року. 02.12.2014 року відповідачем прийнято рішення №112050000/2014/000448/1 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість імпортованого позивачем товару визначена відповідачем із застосуванням методу за ціною договору щодо подібних товарів, згідно наявної інформації та становить 3,73000 доларів США за однин кілограм. 02.12.2014 року сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112050000/2014/00760.

Позивач, не погодився з прийнятим рішенням, але з метою випуску у вільний обіг товару скористався правом наданим ч. 3 ст. 52 МК України та оформив 02.12.2014 року нову ВМД по формі МД-2 № 112050000/2014/026332.

Матеріалами справи встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 (покупець) та компанією «Shree Ram Traders», Індія (постанчальник) 25.09.2014 року укладено Контракт №75 на поставку товару - арахісу сирого в ядрах, відвантаження товару здійснюється товарними партіями згідно до умов укладених між сторонами специфікацій, в яких зазначається ціна за одиницю товару, умови оплати, вага, умови поставки товару - CIF Одеса (Інкотермс 2010). 25.09.2014 року сторонами узгоджено специфікацію до Контракту, відповідно до якої продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар індійського походженням: арахіс сирий в ядрах розміром 50/60 сорту Bold в кількості 76 мт за ціною 1000,00 доларів США за тонну.

Матеріалами справи встановлено, що для митного оформлення партії товару, позивачем 08.12.2014 року було направлено на адресу Запорізької митниці Міндоходів вантажно-митну декларацію форми МД-2 № 112050000/2014/026707 щодо декларування товару «арахіс сирий в ядрах розміром 50/60 сорту Bold, врожаю 2013 року, в кількості 760000кг (нетто) за ціною 1000,00 доларів США за тону». Разом з надісланою вантажно-митною декларацією, позивачем у якості додатків на обґрунтування заявленої митної вартості було надано: контракт від 25.09.2014 року № 75; міжнародні автомобільні накладні (CMR) 276285 від 05.12.2014 року, № 276287 від 05.12.2014 року; коносамент (Bill of Landing) mscuiu 765633 від 25.10.2014 року; платіжне доручення №062 від 01/12/2014 року; бухгалтерська виписка 208 від 03.12.2014 року; інвойс RAM/EXP/14-15/015 від 10.10.2014 року; пакувальний лист б/н від 10.10.2014 року; страховий поліс № 300500/81/14/0000008100 від 13.10.2014 року; специфікацію №1 від 25.09.2014 року; угоду № 1 від 24.11.2014 року; фітосанітарний сертифікат від 22.10.2014 року №52РС605549; сертифікат про походження товару загальної форми № 29249 від 22.10.2014 року; лист банку №81 від 04.12.2014 року; сертифікат якості № 907125 від 25.10.2014 року; фумігаційний сертифікат VC/GAN/FUC від 18.10.2014 року; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 03.12.2014 року. Митну вартість товару заявлено як 1000 доларів США за тонну, відповідно до специфікації № 1 до контракту.

Митний орган при перевірці поданих документів дійшов висновку, що документи, не містять всіх даних для визначення митної вартості товару за основним методом, запропонував подати додаткові документи. На виконання вимог Запорізької митниці ДФС позивачем надано пояснення, та додаткові документи, що на думку позивача усувають розбіжності.

Відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1,4100 доларів США за 1 кг арахісу сирого у ядрах, сорт болд, фракція 50/60, врожай 2013 року, згідно ВМД № 500060001/2014/036981 від 06.11.2014 року. 09.12.2014 року відповідачем прийнято рішення №112050000/2014/000460/1 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість імпортованого позивачем товару визначена відповідачем із застосуванням методу за ціною договору щодо подібних товарів, згідно наявної інформації та становить 1,4100 доларів США за 1 кг. 09.12.2014 року сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112050000/2014/00778.

Позивач, не погодився з прийнятим рішенням, але з метою випуску у вільний обіг товару скористався правом наданим ч. 3 ст. 52 МК України та оформив 09.12.2014 року нову ВМД по формі МД-2 №112050000/2014/026800.

Відповідно до ст. 49, ч. 1 ст. 50, ч. 2 ст. 52, ст. 53 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Встановлено, що Запорізькою митницею Міндоходів при коригуванні митної вартості товарів за вантажно-митними деклараціями № 112050000/2014/026260 від 01.12.2014 року та № 112050000/2014/026707 від 08.12.2014 року, використовувалась інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД № 500060001/2014/038535 від 20.11.2014 року, № 500060001/2014/036981 від 06.11.2014 року.

Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією, № 112050000/2014/026260 від 01.12.2014 року, оформленою позивачем та декларацією, яка була використана митницею № 500060001/2014/038535 від 20.11.2014 року, колегія суддів зазначає, що товар який ввозився є різним за характеристикою, різний виробник. Тобто Запорізька митниця ДФС неправомірно використала декларацію № 500060001/2014/038535 для співставлення характеристики та умов поставки та для коригування митної вартості.

Також порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією № 112050000/2014/026707 від 08.12.2014 року оформленою позивачем та декларацією, яка була використана митницею № 500060001/2014/036981 від 06.11.2014 року, колегія суддів зазначає, що товар який ввозився є різним за характеристикою, різний виробник.

Використовувані декларації для коригування митної вартості, з яких митним органом була взята інформація відносно митної вартості подібного товару не можна використовувати при визначені такої вартості за товарами ФОП ОСОБА_1, оскільки декларації, взяті митним органом не є подібними до відносин позивача, товар має іншу характеристику.

Колегія суддів зазначає, що позивачем при поданні вантажно-митних декларацій № 112050000/2014/026260 від 01.12.2014 року та № 112050000/2014/026707 від 08.12.2014 року, митна вартість була визначена на підставі контрактів на поставку арахісу сирого у ядрах та абрикосу сушеного без кісточок, позивачем для митного оформлення було надано всі документи, які обґрунтовують заявлену митну вартість товару. Позивачем були надані всі документи, які дають змогу встановити митну вартість товару, вимагання від ФОП ОСОБА_1 інших документів, є перевищенням повноважень з боку митного органу.

Колегія суддів враховує наявний експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати від 27.11.2014 року № ОИ-720, згідно якого ринкова вартість сушеного абрикосу без кісточки промислового типу, склала 3090,00 доларів США - 3620,00 доларів США за тону, тобто у ціновій варіації, яку у митній декларації заявив позивач. Враховує наявний в матеріалах справи експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати від 04.12.2014 року № ОИ-742, згідно якого ринкова вартість арахісу сирого сорту Bold в ядрах 50/60, склала 922,00 доларів США - 1243,00 доларів США за тону, тобто також у ціновій варіації яку у митній декларації заявив позивач

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 71 КАС України та вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх рішень та вважає, що у відповідача не було підстав застосовувати другорядний метод визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем самостійно визначено митну вартість товару на підставі цін контрактів (вартість операції). Розбіжності, на які вказував митний орган є технічними, подані позивачем документи дають змогу ідентифікувати товар.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2016 року було відстрочено Запорізькій митниці ДФС сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення по справі.

Відповідно ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року по справі № 808/5157/15 - залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 80,39 грн. (вісімдесят гривень 39 копійок) стягнути з Запорізької митниці ДФС на користь Державного бюджету України.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук