Ухвала суду № 56129374, 25.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2016 рокусправа № 804/9814/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року по справі № 804/9814/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення та зобов'язання надати висновок про повернення платежу,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати рішення, яке оформлене листом «Щодо надання інформації» № 231/10/04-50-25-1 від 30.01.2015 року, зобов'язати Дніпропетровську митницю ДФС надати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованого до бюджету платежу у сумі 442,15 грн. на підставі вантажно-митної декларації № 113050000/2010/003162 від 20.04.2010 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною і скасовано відмову Дніпропетровської митниці ДФС у поверненні надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 442,15 грн., викладену в листі №231/10/04-50-25-1 від 30.01.2015 року, зобов'язано Дніпропетровську митницю ДФС повторно розглянути заяву ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів від 09.01.2015 року №73/81.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Дніпропетровська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову в повному обсязі та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що порядок повернення надміру сплачених коштів регулюється спеціальним порядком, зокрема, яким передбачено, що у випадку надміру сплачених податків платник податків звертається до органу доходів і зборів з відповідною заявою про повернення надміру сплачених коштів, до заяви додаються документи, що підтверджують суми помилкового та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Апелянт вказував, що документи, які б підтвердили помилкову та/або надмірну сплату коштів до бюджету заявником не надавались. Апелянтом зазначено, що у позивача наявний податковий борг, при існуванні якого надмірно сплачені кошти не повертаються.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при зверненні до митного органу з заявами про повернення переплачених митних платежів було дотримано процедуру їх подання, до заяви було додано необхідні документи, які дають змогу визначити розмір суми, яку позивач просив повернути. Суд першої інстанції вказував, що у позивача були підстави для звернення з заявою про повернення коштів до митного органу, оскільки рішення про визначення митної вартості було скасовано у судовому порядку і судові рішення набрали законної сили. Судом першої інстанції вказувалось, що для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу, тобто митний орган вправі перевірити дані та підстави для повернення надмірно переплачених коштів. Суд першої інстанції у своєму рішенні прийшов до висновку, що скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару, без відшкодування декларанту матеріальної шкоди завданої таким рішенням не відновлює порушених прав позивача, кошти, які позивач просить повернути, фактично є власністю позивача, а не коштами, які позивач повинен отримати від держави в якості дотації, допомоги чи іншої виплати, та лише у зв'язку з відсутністю відповідного механізму у законодавстві, позивач не може реалізувати своє право на повернення цих коштів.

Матеріалами справи встановлено, що між ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) та фірмою «Alderston GB Limited», Велика Британія (постачальник) 20.06.2013 року укладено Контракт № 0212 - SG02/10 від 12.02.2010 року. Згідно з умовами цього контакту постачальник зобов'язувався здійснити поставку товару позивачу, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах, вказаних у Специфікаціях до Контракту.

Матеріалами справи встановлено, що для митного оформлення товару, позивачем 20.04.2010 року подано до Криворізької митниці вантажну митну декларацію № 113050000/2010/003162 та декларацію митної вартості форми ДМВ-1 №13050000/2010/003162.

Криворізькою митницею Державної митної служби України при перевірці даних задекларованих позивачем 22.04.2010 року було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 113000006/2010/000299/1, оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон № 113050000/0/000473.

Позивач, не погодився з прийнятим рішенням, але з метою випуску у вільний обіг товару скористався правом наданим ч. 3 ст. 52 МК України та оформив нову ВМД по формі МД-2 №113050000/2010/003242 від 23.04.2010 року та сплатив на 442,15 грн. більше митних платежів.

Встановлено, що ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» не погоджуючись з рішенням митного органу про визначення митної вартості товарів та картки відмови, оскаржив їх у судовому порядку. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2011 року позов ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» задоволено, визнано нечинним рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів № 113000006/2010/000299/1 від 22.04.2010 року; скасовано видану Криворізькою митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/0/000473 від 22.04.2010 року; стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління державного казначейства України у м. Києві на користь ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» кошти на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 1857,02 грн.; стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління державного казначейства України у м. Києві на користь ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» кошти на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 442,15 грн.

Встановлено, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2011 року скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України коштів на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 1857,02 грн. та коштів на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 442,15 грн., в цій частині в задоволенні позову відмовлено, в іншій частині постанову залишено без змін.

Тобто судове рішення, яким скасовується рішення № 113000006/2010/000299/1 від 22.04.2010 року про визначення митної вартості товарів, набрало законної сили 23.10.2014 року.

Встановлено, що після закінчення процедури судового оскарження ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось 09.01.2015 року до Дніпропетровської митниці Міндоходів із заявою № 73/81 про повернення з Державного бюджету України надміру сплаченого по декларації від №113050000/2010/003242 від 23.04.2010 року митного платежу у сумі 442,15 грн. До заяви позивачем було додано копії митних декларацій, копії постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2011 року та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року.

Матеріалами справи встановлено, що Дніпропетровською митницею ДФС листом від 30.01.2015 року за № 231/10/04-50-25-1 повідомлено позивачу про відмову у поверненні коштів надмірно сплачених митних платежів на загальну суму 442,15 грн. з пістави касаційного оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року.

В матеріалах справи наявний лист Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 16.09.2015 року за № 8364/10/28-01-51-06-07 в якому повідомляється, що згідно карток особових рахунків ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» станом на 09.10.2015 року не має заборгованості із сплати єдиного соціального внеску, податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються СДПІ.

В матеріалах справи наявний витяг з картки особового рахунку учасника ЗЕД, відповідно до якого ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» має станом на 09.01.2015 року податковий борг перед Генічеською ОДПІ (ВЕЗ Крим, м. Ялта) податковий борг по сплаті земельного податку з юридичних осіб у сумі 4338,72 грн.

В своїх поясненнях ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» погоджується з задекларованою сумою сплати за землю у розмірі 4338,72 грн., за земельну ділянку, що знаходиться в окупованій Автономній Республіці Крим. ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» не має технічного доступу до земельної ділянки. До пояснень додано роз'яснення ДФС України від 21.01.2015 року за № 1015/6/99-99-15-03-01-16, в якому йдеться мова, що згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», не справляються загальнодержавні податки і збори визначені ст. 9 ПК України. Особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим на початок окупації, звільняються від обов'язку подання до контролюючих органів декларацій (крім митних декларацій), звітностей та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків.

Сума, яка вказана як податковий борг перед Генічеською ОДПІ виникла у зв'язку з наявністю земельної ділянки у м. Ялта Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ст. 27 МК України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.п. 5-8 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 року за № 146/ 24923, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу. Орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Згідно п. 1, п. 7 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 року № 1097/14364, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для повернення надмірно сплачених митних платежів є скасування у судовому порядку рішення митного органу про коригування митної вартості.

ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» при поданні до Дніпропетровської митниці ДФС відповідних заяви про повернення надмірно сплачених сум було дотримано строк її подання, до заяви додано необхідні додатки, з яких можливо встановити суми сплачених коштів, дату сплати та рахунок зарахування коштів.

Митним органом не доведено наявності у ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» податкового боргу, що може бути перепоною для повернення надмірно сплачених митних платежів. У своєму рішенні про відмову у поверненні коштів надмірно сплачених митних платежів на загальну суму 442,15 грн. Дніпропетровська митниця ДФС не вказувала на підставу відмови наявність податкового боргу, позивачу було відмовлено на підставі триваючого касаційного розгляду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що подання до органів казначейської служби висновків про повернення з Державного бюджету України митних платежів є компетенцією митного органу і при належному зверненні суб'єкта господарювання до митного органу з заявою про повернення надмірно сплачених коштів, такі заяви повинні бути розглянуті, у разі правильного заповнення заяв з поданням всіх необхідних додатків, у митного органу існує обов'язок скласти відповідний висновок та направити його до органу казначейської служби.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з положень ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх рішень.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.01.2016 року було відстрочено Дніпропетровській митниці ДФС сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення по справі.

Відповідно ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року по справі № 804/9814/15 - залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 80,38 грн. (вісімдесят гривень 38 копійок) стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС на користь Державного бюджету України.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук