Постанова № 56129144, 25.02.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 р. Справа № 805/261/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Час прийняття постанови: 14 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя: Куденков К.О.; розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву Комунального підприємства «Красноармійськводоканал» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Красноармійськводоканал» (надалі – позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі – відповідач, Красноармійська ОДПІ) про визнання недійсним та скасування рішення №0000201706 від 22.01.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач несвоєчасно сплатив єдиний внесок через форс-мажорні обставини. Позивач вважає, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов’язків платника єдиного внеску у період з 14.04.2014р. до закінчення антитерористичної операції до позивача не застосовується.

Представник позивача до судового засідання надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, якими просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що правомірно прийняв спірне рішення та зазначає, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, то вони зобов’язані виконувати всі вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, у письмових запереченнях відповідач просив розглянути справи без участі його представника.

Враховуючи положення ч.4 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

Комунальне підприємство «Красноармійськводоканал» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 35470311, місцезнаходження: 85300, Донецька область, місто Красноармійськ, вул. Шевченка, б.90, про що зазначено у копії довідки АБ №457735 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 23.08.2012р.

Судом встановлено, що станом на 25.02.2016р., позивач перебуває на обліку в Красноармійській ОДПІ (85300, Донецька область, місто Красноармійськ, вул. Горького, будинок 1; ідентифікаційний код: 39882614), про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі «Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України «Про деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 466/5 від 31.03.2015р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015р. за № 349/26794.

22 січня 2016 року відповідачем прийнято рішення про нарахування штрафних санкцій та нарахування пені №0000201706, яким, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», до позивача застосований штраф у розмірі 352 071,30 грн. та нарахована пеня у розмірі 65 199,41 грн. за період з 21.01.2015р. по 14.08.2015р.

З надаваних письмових заперечень від 24.02.2016р. №3392 та витягу з картки особового рахунку позивача з єдиного внеску вбачається, що фінансові санкції застосовані у зв’язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску за звітні періоди: грудень 2014р., січень 2015р., лютий 2015р., березень 2015р., квітень 2015р., травень 2015р., червень 2015р.

За вказані звітні періоди позивачем надана до суду звітність з єдиного внеску.

З позовною заявою (вх.№269/16 від 08.02.2016р.) позивач звернувся до суду 06.02.2016р., про що свідчить експрес-накладна №59000161182484.

Таким чином, позивач звернувся до адміністративного суду з цією позовною заявою в межах строку, встановленого ч.5 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Суд зазначає, що позивач є платником єдиного внеску згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

За приписами абзаців першого та другого ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону визначено, що недоїмка – це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Тобто, пеня та штрафні санкції не є складовою недоїмки з єдиного внеску.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом другим ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній з 01.01.2015р., передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Таким чином, законодавець передбачив ретроактивну дію вказаних приписів щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

При цьому, єдиною умовою звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, - є перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Подання окремих заяв про звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, сертифікатів тощо Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не вимагається.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що подання заяви щодо звільнення від виконання обов’язків платника єдиного внеску згідно абзацу другого п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є диспозитивним правом платника єдиного внеску, який бажає бути звільненим від виконання таких обов’язків. Проте, положення абзацу третього п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, - є імперативним приписом щодо всіх платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею другою Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Красноармійськ Донецької області.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Красноармійськ Донецької області.

Таким чином, позивач є платником єдиного внеску, визначений статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що до позивача не застосовуються відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов’язків платника єдиного внеску у спірний в цій справі період (21.01.2015р. – 14.08.2015р. за звітні періоди грудень 2014р. – червень 2015р.).

Також, при вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог або відмови в їх задоволенні, суд враховує відсутність у позивача можливості іншим засобом захистити свої права та законні інтереси, оскільки пунктом 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачена можливість визнання безнадійною та списання недоїмки з єдиного внеску, але не штрафів та пені. Тобто, у позивача відсутній інший ефективний засіб правового захисту.

Таким чином, оскільки спірним рішенням порушується право позивача на звільнення з 14.04.2014р. від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов’язків платника єдиного внеску, спірне рішення підлягає скасуванню. При цьому, додаткове визнання скасованого рішення недійсним не потребується, оскілки в цій справі вимоги про визнання рішення суб’єкта владних повноважень недійсним та скасування є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача.

Позивачем надана до суду квитанція №217 від 05.02.2016р. про сплату судового збору у розмірі 6 259,07 грн. за подання позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що частиною другою ст.4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній з 01.09.2015р., ставки судового збору встановлені у таких розмірах: за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2016р.: 1 378,00 грн.

Розмір судового збору за заявленими позивачем позовними вимогами складає 6 259,06 грн. (417 270,71х1,5%).

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає 6 259,06 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Красноармійськводоканал» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення – задовольнити повністю.

Скасувати рішення Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 22 січня 2016 року №0000201706 про нарахування штрафних санкцій та нарахування пені.

Стягнути на користь Комунального підприємства «Красноармійськводоканал» (ідентифікаційний код: 35470311, місцезнаходження: 85300, Донецька область, місто Красноармійськ, вул. Шевченка, б.90) за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (85300, Донецька область, місто Красноармійськ, вул. Горького, будинок 1; ідентифікаційний код: 39882614) суму судових витрат у розмірі 6 259 (шість тисяч двісті п’ятдесят дев’ять) гривень 06 (шість) копійок.

Постанова прийнята у порядку письмового провадження та складена у повному обсязі – 25 лютого 2016 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Куденков К.О.