Постанова № 56129095, 18.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року Справа № 808/862/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді А.В. Сіпаки

при секретарі судового засідання І.С. Горбовій,

за участю представників сторін :

від позивача: Польнікова Н.В.

від відповідача: Гавриленко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби

про: скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем від 20.09.2012 №0000700025 та №0000690025, оскільки позивач вважає, що вони винесені з порушенням норм діючого законодавства.

У процесі розгляду справи судом здійснено процесуальну заміну первинного відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками у м. Запоріжжя ДПС на її правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби.

Позовна заява обґрунтована тим, що обґрунтовуючи зроблені під час перевірки висновки щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого митному органу при імпорті з характером угоди «84», відповідач посилається на відсутність факту придбання майна у зв'язку з відсутністю грошових розрахунків між відправниками такого майна та підприємством. Однак, отримане за ВДМ майно поставлене підприємству в обмін на раніше експортовані запасні частини, що зняті в результаті здійснення ремонту. Згідно умов контрактів, зняті в процесі ремонту запасні частини переходять у власність ПАТ «Мотор Січ». Отримане у власність майно пов'язано з виробничим процесом та використовується у подальшій господарській діяльності, у зв'язку з чим, ПДВ, сплачений митному органу під час його розмитнення повинен включатись до складу податкового кредиту. Підприємством виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявний зв'язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку - належним чином оформлені ВМД, що в повній мірі відповідає положенням Податкового кодексу України, що визначають спеціальні правила справляння такого податку у разі здійснення операції з імпорту.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2013 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням по справі №2а-0870/10946/11, за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Судом встановлено, що 01.10.2015 за результатами розгляду справи №2а-0870/10946/11 судом винесено постанову, якою позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби 16.05.2011 № 0001250802 та № 0001260802.

Вказана постанова набрала законної сили 16.12.2015.

Після набрання рішенням у справі № 0870/10946/11 законної сили провадження у справі було поновлено та призначено судове засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях, просить позов задовольнити у повному обсязі, а саме: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення 20.09.2012 №0000700025 та №0000690025.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог в повному обсязі, зокрема зазначивши, що при формуванні податкового кредиту Позивачем враховано податок на додану вартість у розмірі 354 620, 00 грн., який сплачений митним органам при ввезенні на митну територію України запасних частин (деталей та вузлів), які знято (дефектовано) в процесі ремонту за характером угоди 84. Ввезення запасних частин та обладнання здійснено згідно ВМД №1837, №2031, №2018, №1930, №2041.

Зменшення суми податкового кредиту за результатами перевірки здійснено виходячи з наступного:

Згідно «Порядку ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій» (зі змінами та доповненнями), затвердженого Наказом Державної митної служби України № 107 від 15.02.2011 характер угоди 84 означає, як «інше» і не передбачає розрахунки за товар.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ «податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу,, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку».

Виходячи з правової послідовності вказаної норми, право на податковий кредит виникає у разі придбання або виготовлення товарів з метою їх використання у межах господарської діяльності. З первинних документів та обставин вбачається, що контрагенти ПАТ «Мотор Січ» не виготовляли імпортований товар. Також, при перевірці відсутні угоди купівлі-продажу отриманої продукції, що в свою чергу спростовує факт придбання.

За таких обставин, згідно наведеної норми Податкового кодексу України право на податковий кредит підприємство отримує при придбанні товарів або послуг.

Розрахунки по зазначеним вище операціям не здійснювались. Крім того перевіркою не встановлено оприбуткування на склад підприємства обладнання по зазначеній вище ВМД.

Крім того, для вірного висновку щодо правильності відображення господарських операцій у податковому обліку Позивача необхідно дослідити вид товару, ввезеного Позивачем, та характер його використання. Так, згідно рекламаційних актів: ВАТ «Казанський вертолітний завод», Республіка Татарстан - запасна частина турбовального авіаційного двигуна ТВЗ-117ВМ сер.02.: насос-регулятор НР-ЗВМ-Т № 16406013251 - 1шт.; CONSTRUCCIONES MECANIKAS MUPEM SA, Іспанія - регулятор моделі АХD-1.15-S0-0-В - 1 шт.; ВАТ «Улан-Уденський Авіаційний Завод», Республіка Бурятія, РФ - частини до турбовального авіадвигуна ТВЗ-117ВМ сер.02; електронний регулятор двигуна ЭРД-ЗВМ сер.2 N54308152686 - 1шт.; ЗАТ «Енерго-Сервіс», Росія - частина до газотурбінної установки «Мотор Січ» ГТЭ-6/6,3 М1УХЛ1»: комутатор Х065.280.000 - 1шт.; АО «Кутаїський авіаційно-технічний завод» Республіка Грузія - авіаційні двигуни турбогвинтові (турбовальні) потужністю 294,2кВт - ГТД-350 4сер. - 6шт. - визнано непридатними до подальшого використання (забраковано).

Отже, запасні частини та вузли, ввезені Позивачем не є придатними для їх подальшого використання за призначенням.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону «Про металобрухт» № 619-ХІV від 05.05.1999 металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

За таких обставин, ввезене Позивачем майно фактично є металобрухтом.

Відповідно до пункту 23 Підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних та кольорових металів.

Таким чином, ПАТ «Мотор Січ» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 354 620,00 грн., чим порушено п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI зі змінами та доповненнями.

Крім того, відповідач зазначив, що не відображення в податковій звітності результатів попередніх перевірок, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 податкової декларації за липень 2012 року) у розмірі 21 218 749, 00 грн.

Перевіркою показників податкової декларації за липень 2012р. встановлено порушення абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ), (зі змінами та доповненнями), п.п.4.6.7 п.п.4.6 п.4 Розділу 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 за №1490/20228, що призвело до завищення АТ «Мотор Січ» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації з ПДВ за липень 2012 року у сумі 21 218 749,00 грн.

Не відображення в податковій декларації результатів попередніх перевірок, а саме:

-за вересень 2010 року акт № 407/08-02/14307794 від 17.12.2010 року, на загальну суму 6 221 007,00 грн.

-за жовтень 2010р. акт №7/08-02/14307794 від 18.01.2011 року, на загальну суму 2 185 917,00 грн.

- за листопад 2011р. акт №25/08-02/14307794 від 21.02.2011 року, на загальну суму 10 202 759,00 грн.

-за лютий 2011 року акт №80/08-02/14307794 від 27.05.2011 року, на загальну суму 106 219,00 грн.

-за період з 01.03.2009р. по 30.04.2011р. акт №130/08-02/14307794 від 05.08.2011 року, на загальну суму 684 012,00 грн.

-за період лютий 2009р. - січень 2011р. акт № 205/08-02/14307794 від 20.12.2011 року, на загальну суму 1 450 344,00 грн.

-за період з 01.05.2008р. по 31.08.2011р. акт №18/08-02/14307794 від 12.01.2012 року, на суму 359 272,00 грн.

-за квітень 2012р. акт№ 208/25-2/14307794 від 06.07.2012року, на суму 9 219,00 грн.

Визначена податковим органом сума завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами документальних перевірок, в розумінні Податкового кодексу України підлягає відображенню в податковій декларації з ПДВ, в рядку 21.3, оскільки такий залишок не є грошовим зобов'язанням.

На підставі викладено представник відповідача просив у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив, що в травні 2012 року підприємством були розмитнені товарно-матеріальні цінності в режимі «імпорт» та оформлено ВМД типу ІМ-40, в яких у графі 24 «Характер угоди» зазначено код «84-інші випадки».

Так, за наступними ВМД було ввезено товар:

-№ 112010000/2012/002041 - Продукти переробки: Авіаційні двигуни турбогвинтові ГТД-350, призначені для гелікоптерів легкого класу цивільної авіації Ми-2, поставлені АО «Кутаисский авиационно - технический завод», Грузія, на виконання умов контракту №У- РСО/АДПМ/РК-01 від 27.03.2012р. в результаті виконання робіт з капітального ремонту авіаційних двигунів, що підтверджено актом виконаних робіт до контракту від 06.08.2012. Отже Позивачем, як замовником, були придбані послуги з капітального ремонту авіаційних двигунів.

- № 112010000/2012/002031 - Регулятор моделі АХБ-1.15-80-0-В - Цифровий блок управління для токарного автомата моделі МАСИА-МАХ-Зб, поставлений СО^ТІШССЮКЕЗ МЕСАМСАБ МИРЕМ БА, Іспанія, на виконання таким нерезидентом-постачальником умов контракту на поставку продукції №1323/658-111-224- Е8724(КГО) від 28.07.2011р. в результаті здійснення гарантійної заміни раніше поставленого дефектного товару, що підтверджено Доповненням № 2 від 14.06.2012р. до контракту №1323/658-І11-224-Е8724(ЕТВ) від 28.07.2011р. Отже, Позивачем в межах договору шляхом гарантійної заміни, здійсненої нерезидентом, був придбаний товар належної якості.

-№ 112010000/2012/002018 - Частини до турбовального авіадвигуна ТВЗ -117ВМ, які знято в процесі ремонту з авіадвигунів ТВЗ-117ВМ в неробочому стані (дефектований електронний регулятор двигуна ЄРД-ЗВМ), поставлені Компанією ЗАТ «Улан -Удэнский Авиационный завод», РФ, зняті Позивачем на виконання умов договору № 1323/658-Е10- 270-ІШ643(ВТД) від 04.10.2010 в результаті здійснення ремонту шляхом заміни, що підтверджено Рекламаційним актом №2 від 11.05.2012 та листом нерезидента №041-18/02-1312 від 10.07.2012 і Позивача №ЕРО/6-23191 від 26.06.2012. Отже Позивачем, як продавцем авіаційних двигунів, була виконана гарантійна заміна бракованого товару, який надійшов у його власність.

-№ 112010000/2012/001930 - Частина до газотурбінної установки ГТЭ-6/6,3 М1УХЛІ: коммутатор Х065.280.000, поставлені Компанією ЗАО «Енерго-Сервис», РФ, на виконання умов договору №1323/658-Е10-401-ІШ643(ВТД) від 01.01.2011 в результаті здійснення ремонту (відновлення) ГТЭ шляхом заміни, що підтверджено Рекламаційним актом № 6 від 05.08.2011 і доповненням №1 до рекламаційного акту від 21.06.2012. Отже Позивачем, як виконавцем робіт з ремонту (відновлення) газотурбінної установки, був виконаний ремонт шляхом заміни дефектованих запасних частин газотурбінної установки, які надійшли у його власність.

Співробітниками відповідача проведено камеральну перевірку ПАТ «Мотор Січ», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.09.2012 № 339/25-0/14307794 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) № 0000700025 від 20.09.2012р. на зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012р у розмірі 354 620,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 177 310,00 грн.;

2) № 0000690025 від 20.09.2012р. на зменшення залишку від'ємного значення ПДВ за липень 2012р. у розмірі 21 218 749,00 грн.

За результатами перевірки встановлено порушення:

1. п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, п.2 Розділу XI «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 за №1490/20228, що призвело до завищення АТ «Мотор Січ» заявленої за липень 2012 року суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 354 620,00 грн.

2. абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ), (зі змінами та доповненнями), п.п.4.6.7 п.п.4.6 п.4 Розділу 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 за №1490/2022818935, що призвело до завищення АТ «Мотор Січ» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) податкової декларації за липень 2012 року у сумі 21 218 749,00 грн.

Позивач, не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

ПАТ «Мотор Січ» на підставі укладених з нерезидентами зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу, поставки, виконання робіт (реквізити яких наведено вище) і на виконання передбачених в таких договорах гарантійних зобов'язань (з приводу виявленого браку) і зобов'язань з виконання робіт та поставки товарів, було ввезено матеріальні цінності, перелічені в вантажно-митних деклараціях.

ВМД містять вказівку за яким зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу, поставки, виконаних робіт здійснюється імпорт за 84 характером угоди.

Однією із суттєвих умов зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу, поставки, є гарантійні зобов'язання продавця з гарантійної заміни (обмін непридатних ТМЦ на нові). Гарантійна заміна по суті є усталеним світовим звичаєм ділового обороту в розумінні ст. 7 ЦК України в сфері купівлі-продажу, поставки товарно-матеріальних цінностей і викликано, в першу чергу, необхідністю виявлення продавцем (постачальником) недоліків реалізованого товару для можливості їх майбутнього усунення на етапі виробництва. Більш того, виконання зобов'язань з гарантійної заміни викликане низкою законодавчих приписів, зокрема статтями 675-679 ЦК України.

Пунктом 14.1.191. ПК України передбачено, що постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власнику, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Отже наявність розрахунків при імпорті в розумінні ПК України не є обставиною, наявність чи відсутність якої вказує на правомірність або протиправність формування податкового кредиту. Більш того, виконання гарантійних зобов'язань, які включають в себе і обмін, не є безоплатною, оскільки їх вартість включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія згідно умов укладеного зовнішньоекономічного контракту.

При імпорті за 84 характером угоди відбувається саме придбання Позивачем ТМЦ, оскільки приписами зовнішньоекономічних договорів визначено особливості і обов'язок виконання продавцем (в одних контрактах - АТ «Мотор Січ», в інших - нерезидент) гарантійних зобов'язань щодо реалізованого товару, недоліки якого та його складових частин (частини авіаційних двигунів, газотурбінної установки, токарного автомату) було виявлено покупцем (нерезидентом/Позивачем) в ході експлуатації за цільовим призначенням. Виконання таких гарантійних зобов'язань викликало необхідність здійснення продавцем (Позивачем/нерезидентом), ремонту товару шляхом його обміну на якісний товар (його якісні частини) того ж виду та призначення. Такий якісний товар (його якісні частини), в обмін на непридатний, переходить у власність покупця (нерезидента/Позивача), знов таки відповідно до виконання сторонами договору гарантійних зобов'язань за зовнішньоекономічним договором.

В процесі виконання АТ «Мотор Січ», як продавцем, таких зовнішньоекономічних договорів в частині покладених на нього гарантійних зобов'язань, він саме придбаває у нерезидента раніше реалізовані йому та на сьогодні зняті ТМЦ, що вийшли з ладу з одночасним переданням у власність нерезидента, в обмін, нові, такі самі ТМЦ, тобто відбувається гарантійна заміна одних ТМЦ на інші.

Також, в рамках періоду, що перевірявся, Позивачем при імпорті за 84 характером угоди придбавалося у нерезидента майно як заміна раніше поставленого нерезидентом бракованого товару, а також послуги з капітального ремонту майна, що належить Позивачу в рамках укладеного зовнішньоекономічного контракту.

ПК України формування податкового кредиту пов'язує з фактом сплати ПДВ надмірно чи то постачальнику, чи то митному органу, а також з обов'язковою умовою використання товару (послуги) у господарській діяльності платника податку. Виходячи з того, що оформлення ВМД здійснювалось у зв'язку з реалізацією підприємством своєї господарської компетенції (по-перше, виконання гарантійних зобов'язань, вартість яких включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія; по-друге, виконання нерезидентом гарантійних зобов'язань з приводу обміну придбаного Позивачем бракованого товару за наслідками застосування Позивачем рекламаційно-претензійної роботи, що також є складовою частиною господарської діяльності підприємства; по-третє, придбання у нерезидента послуг з капітального ремонту майна, що належить Позивачу), то факт використання імпортованих товарів в господарській діяльності підтверджено належними і допустимими доказами, наданими Позивачем (контрактом, рекламаційними актами, прибутковими ордерами, ВМД).

Митне оформлення товару у режимі «Імпорт» із поданням ВМД типу «ІМ-40», що надає дозвіл на вільне використання товару (володіння, користування, розпорядження) на митній території України, може бути здійснено лише власником товару.

Так, відповідно статей 70, 74 МК України, Імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Вільний обіг, згідно ст.1 наказу Мінфіну і Державної митної служби від 24.01.2006, № 25/44, яким затверджено Порядок розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, - це вільне розпорядження товарами, пропущеними через митний кордон України, на митній території України або за її межами без митного контролю. Право на вільне розпорядження товаром згідно статтями 317 і 319 ЦК України, складає зміст права власності та може належати виключно власнику речі.

Окрім того, пунктом 14.1.191. ПК України передбачено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власнику, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару.

Отже, ПК України для цілей оподаткування господарських операцій будь-яке достачання товару (в тому числі безкоштовне - обмін, дарування) пов'язує з постачанням товару особі, як власнику такого товару.

Крім того, згідно листа ДПА України від 07.11.2001 № 15055/7/16-1217-12, наявність права платника на податковий кредит по товарах, що ввозяться з метою гарантійної заміни, залежить від використання придбаних ресурсів в оподатковуваних операціях. При цьому підставою для податкового кредиту є ВМД.

Також згідно листа ДПС України від 27.03.2012 №5434/6/23-50.0114, ПДВ, сплачений при імпорті безоплатно отриманих товарів, обчислений відповідно до вимог податкового та митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Щодо обов'язку платника податку відображати в своїй податковій звітності неузгоджених результатів проведеної податкової перевірки, оформленої оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає наступне, оскарження прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення ППР № 0000690025 від 20.09.2012 на суму 21 218 749 грн., пов'язано з наявністю спірного питання про те, чи має право податковий орган за наслідками проведеної ним перевірки і складення акту перевірки від 06.09.2012 №339/25-0/14307794, зменшувати платнику податків розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість липня 2012 року з огляду на те, що таке зменшення базується на висновках попередніх актів перевірки (акт № 407/08-02/14307794 від 17.12.2010 за період перевірки - вересень 2010 року; акт №7/08-02/14307794 від 18.01.2011 за період перевірки - жовтень 2010 року; акт № 25 /08- 02/14307794 від 21.02.2011, за період перевірки - листопад 2010 року; акт №80/08- 02/14307794 від 27.05.2011, за період перевірки - лютий 2011 року; акт № 130/08-02/14307794 від 05.08.2011., за період перевірки - 01.03.2009 по 30.04.2011; акт .15/08-02/14307794 від 20.12.2011, за період перевірки - лютий 2009 по січень 2011; акт №18/08-02/14307794 від 12.01.2012 за період перевірки 01.05.2008 по 31.08.2011; акт №208/25-2/14307794 від 06.07.2012 за період перевірки - квітень 2012 року), які на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000690025 вже були неузгодженими в зв'язку з їх оскарженням в судовому порядку.

Так, всі акти перевірки, які перелічені в акті перевірки №339/25-0/14307794, висновки якої оскаржуються в рамках даної адміністративної справи та на які спирається податковий орган, як на доказ порушень з боку підприємства при відображенні розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, були оскаржені відразу після їх винесення спочатку в адміністративному, а згодом і в судовому порядку.

Як зазначено вище розгляд справи зупинявся до розгляду справи №2а-0870/10946/11. В рамках вказаної адміністративної справи розглядався акт № 80 /08-02/14307794 від 27.05.2011 та правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 16.05.2011 №0001250802 та №0001260802.

01.10.2015 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 16.12.2015 була винесена ухвала про повернення апеляційної скарги податковому органові.

Крім того, судом встановлено, що на теперішній час стан оскарження по зазначених перевірках, на підставі яких винесене ППР № 0000690025 від 20.09.2012, є таким:

-акт № 407/08-02/14307794 від 17.12.2010, за яким Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи № 2а-0870/4785/11 розглядалась правомірність прийняття ППР від 30.12.2010 №0001550802/0. 07.11.2011 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судому, залишено в силі (22.03.2012 набрало законної сили). 08.08.2013 Вищий адміністративний суд України залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій;

-акт №7/08-02/14307794 від 18.01.2011, за яким Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи № 2а-0870/5395/11 розглядається правомірність прийняття ППР від 19.04.2011 №0000860802 і №0000870802. 17.10.2012 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судому, залишено в силі (11.03.2014 набрало законної сили);

-акт № 25 /08-02/14307794 від 21.02.2011, за яким Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи № 2а-0870/6318/11 розглядалась правомірність прийняття ППР від 12.03.2011 № 0000610802 і №0000620802. 14.12.2011 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судому, залишено в силі (03.04.2011 набрало законної сили). 26.06.2013 Вищий адміністративний суд України залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій;

-акт № 130/08-02/14307794 від 05.08.2011, за яким Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи № 2а-0870/8700/11 розглядалось правомірність прийняття ППР від 22.09.2011 №0001840802 і №0001830802. 16.11.2011 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, залишено в силі (29.03.2012 набрало законної сили). 29.10.2013 Вищий адміністративний суд України залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій;

-акт № 205/08-02/14307794, за яким розглядається в рамках адміністративної справи № 0870/2553/12 Запорізьким адміністративним судом правомірність прийняття ППР від 06.01.2012 № 0000100802, №0000110802. 11.06.2012 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, залишено в силі (06.12.2012 набрало законної сили). 04.06.2013 Вищий адміністративний суд України залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій.

-акт № 18/08-02/14307794, за яким розглядається в рамках адміністративної справи № 0870/3890/12 Запорізьким адміністративним судом правомірність прийняття ППР від 30.01.2012 № ППР №0000300802, 0000320801, 0000340802. 17.08.2012 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, залишено в силі (11.12.2012 набрало законної сили). Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31.01.2014 відмовив податковому органові у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій залишивши їх таким чином без змін.

-акт № 208/25-02/14307794, за яким розглядається в рамках адміністративної справи № 0870/10493/12 Запорізьким адміністративним судом правомірність прийняття ППР від 19.07.2012 № 0000450025. 16.01.2013 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, залишено в силі (24.09.2013 набрало законної сили). Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.11.2013 року відмовив податковому органові у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій залишивши їх таким чином без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

За приписами ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч.1).

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ч. 2 ст. 255).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачем неправомірно зроблені висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Абзацом «б» п.200.4 ст. 200 ПК України передбачено: «Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду».

В свою чергу п. 200.1 ст. 200 ПК України передбачає, що: «Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду».

Саме розрахований підприємством за вказаним правилом залишок від'ємного значення був включений до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, наведений зміст абз. «б» п.200.4 ст. 200 ПК України взагалі не передбачає обов'язку платника податку відображати в податковій декларації результатів попередніх перевірок, які є неузгодженими.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення від 20.09.2012 №0000700025 та №0000690025.

Отже позовні вимоги слід задовольнити, податкові повідомлення-рішення скасувати, у зв'язку з тим, що вони винесені з порушенням приписів Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 186 КАС України, Податковим Кодексом України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.09.2012 №0000700025 та №0000690025 винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби.

3. Стягнути з бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» витрати на сплату судового збору у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака