Ухвала суду № 56128558, 24.02.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

24 лютого 2016 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Терлецький О.О., перевіривши заяву Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області (далі - ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» до ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 листопада 2015 року задовольнив касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг», скасував постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2015 року і залишив у силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року.

Не погодившись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, ОДПІ звернулася із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Порядок подання заяви про перегляд судових рішень встановлений статтею 2391 КАС.

Відповідно до частини другої статті 2392 КАС суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 239 та 239№ цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

За правилами статті 239№ цього Кодексу до заяви про перегляд судових рішень додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

У заяві ОДПІ міститься клопотання про звільнення її від сплати судового збору, підстави якого не заслуговують на увагу, і тому у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.

Отже, заява ОДПІ не відповідає вимогам статті 239№ КАС, оскільки ОДПІ не додала до неї документа про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 4 підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» який набрав чинності з 1 вересня 2015 року), ставка судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України встановлена у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.

Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102, р/о № 31213207700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102; код банку отримувача - 820019; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897 (у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Судовий збір (Верховний Суд України)», символ звітності 207).

За таких обставин та відповідно до вимог частини другої статті 2392 КАС заяву слід залишити без руху та надати ОДПІ строк для усунення її недоліків.

Заяву буде повернуто заявнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку ( пункт 1 частини четвертої статті 2392 КАС).

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 239-2392 Кодексу адміністративного судочинства України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1>,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області про звільнення її від сплати судового збору відмовити.

Заяву Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків до 18 березня 2016 року.

Надіслати копію цієї ухвали Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області.

Суддя

Верховного Суду України О.О. Терлецький