Рішення № 56128373, 18.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2016Справа №910/31483/15

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепелівський маєток"простягнення 90100,51 грн.Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаЛевченко В.І. - представниквід відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепелівський маєток" заборгованості за договором про постачання електричної енергії №72922 від 09.02.2011 у розмірі 60048,47 грн., пені у розмірі 4156,14 грн., інфляційних втрат у розмірі 23173,06 грн. та 3% річних у розмірі 2722,84 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині здійснення своєчасної оплати за спожиту активну електричну енергію, що і стало підставою для звернення позивача до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/31483/15 та розгляд справи призначено на 20.01.2016.

В судовому засіданні 20.01.2016 оголошена перерва до 10.02.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 судом за клопотанням представника позивача продовжено строк розгляду спору у справі № 910/31483/15 на 15 днів, а у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням відповідачем витребуваних судом документів та поданим відповідачем клопотанням про відкладення розгляду справи, судом відкладено розгляд справи на 18.02.2016.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 18.02.2016 з'явився, надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка мотивована тим, що позивачем було перераховано належні до стягнення з відповідача розміри заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.01.2013 по 01.11.2015 станом на 01.01.2016 у розмірі 49841,93 грн., інфляційні втрати у розмірі 23173,06 грн., 3% річних у розмірі 2722,84 грн. та пеню у розмірі 4156,14 грн.

На підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України заява позивача прийнята судом до розгляду як заява про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 18.02.2016 не з'явився, відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Про проведення судових засідань відповідач був повідомлений належним чином.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2011 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (постачальник, позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Шепелівський маєток" (споживач, відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 72922 (договір) відповідно до умов якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною (п.1).

Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний постачати споживачу електроенергію як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу");

- згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ) чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";

- з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Відповідно до п. 2.3.2 договору споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок відповідно до додатків "Перелік об'єктів Споживача" та "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу", а відповідно до п.2.3.3 споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Підпунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України.

За умовами п. 2.1 додатка 2 до договору споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком.

Відповідно до п. 2.2 додатка 2 до договору оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунка постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживач Правил користування електричної енергії (ПКЕЕ).

Згідно з п. 3 додатку 2 до договору споживач зобов'язаний вносити плату за споживання електричної енергії виключно коштами.

Обсяги електричної енергії, що підлягають оплаті, визначаються за показаннями розрахункових засобів обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених ПКЕЕ (п.4 додатку 2 до договору).

Згідно п. 4.3 додатку 2 до договору обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за звітний розрахунковий період підтверджуються актом про використану електричну енергію, який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 5 додатку 2 до договору за даними акта про використану електричну енергію та з урахуванням розрахункової величини втрат визначається обсяг фактично спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в акті про приймання - передавання товарної продукції, акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, два примірники яких постачальник надає споживачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором порушив, внаслідок чого за період з 01.01.2013 по 01.11.2015 виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка станом на 01.01.2016 становить 49841,93 грн., що підтверджується копіями актів (звітів) про спожиту електричну енергію за спірний період, рахунками, рахунками - розшифровками за спірний період, актами прийняття-передавання товарної продукції, а також довідкою про надходження коштів в погашення боргу за спожиту електричну енергію.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами правочину, суд дійшов до висновку, що даний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд вважає доведеним позивачем, документально підтвердженим та не спростованим відповідачем факт наявності основної заборгованості за договором за період з 01.01.2013 по 01.11.2015 за використану активну електричну енергію, яка станом на 01.01.2016 становить 49841,93 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунками позивача, здійсненими в період з 01.01.2013 по 01.11.2015 з урахуванням періодів часткового погашення заборгованості відповідачем, розмір 3% річних становить 2722,84 грн., а інфляційних втрат - 23173,06 грн.

Приймаючи до уваги наведені вище приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім процентів річних від простроченої суми та збитків від інфляції, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд приймає його як обґрунтований та вірний, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2722,84 грн. та 23173,06 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4156,14 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України.

Наразі, з поданого позивачем розрахунку слідує, що Публічним акціонерним товариством "Київенерго" розраховано пеню з травня 2015 по жовтень 2015 в розмірі 4156,14 грн.

Здійснивши перевірку нарахування позивачем заявленої до стягнення пені судом встановлено, що розмір пені відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та договору і є арифметично вірним, а тому вказана вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 4156,14 грн. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

При цьому, витрати по сплаті судового збору, виходячи із ставок судового збору, встановлених Законом України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент звернення позивача з даним позовом до суду (14.12.2015) становлять 1218,00 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепелівський маєток" (03061, м.Київ, вул.М.Шепелєва, будинок 5, ідентифікаційний код 37024797) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 49841 (сорок дев'ять тисяч вісімсот сорок одна) грн. 93 коп., 3% річних у розмірі 2722 (дві тисячі сімсот двадцять дві) грн. 84 коп., інфляційні втрати у розмірі 23173 (двадцять три тисячі сто сімдесят три) грн. 06 коп., пеню у розмірі 4156 (чотири тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 14 коп. та судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 26.02.2016

Суддя Ю.М.Смирнова