Рішення № 56128346, 22.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2016Справа №910/353/16

За позовом: публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ";

до: приватного акціонерного товариства "ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС";

про: стягнення 880.914,12 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Ніколащенко С.О. - за довіреністю від 13.01.2016 № 28;

відповідача: Лебедюк Ю.А. - за довіреністю від 24.12.2015 № 394.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 880.914,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, порушені умови укладеного між сторонами спору договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії від 07.06.2013 № ДН-4/29/679-1 та Статуту залізниць України в частині здійснення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, що призвело до фіксування даного порушення працівниками залізниці та виникнення у відповідача заборгованості в розмірі 880.914,12 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2016 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/353/16.

Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позовні вимоги відхилив повністю з таких підстав. В день прибуття кожного з вагонів на станцію Вадим представниками відповідача спільно з співробітниками Херсонської ДФС здійснювалися відповідні обов'язкові митні процедури стосовно кожного з вагонів з вантажем. Однак подальше прямування вагонів на під'їзну колію, що належить вантажовласнику було заблоковано через заборону співробітників Херсонського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління державної прикордонної служби України з невідомих для відповідача причин. Також відповідач зазначає, що затримка вагонів співробітниками прикордонної служби підтверджується листами начальника станції Вадим, які останній долучив до відзиву на позов, а тому вина відповідача у затримці вагонів з вантажем відсутня, як наслідок відсутні підстави для нарахування плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу та стягнення вказаних сум з відповідача.

Також представником позивача подане клопотання про витребування доказів шляхом направлення запиту до слідчого управління ГУ національної поліції в Херсонській області з вимогою витребувати копії матеріалів кримінального провадження. Крім того, представник позивача у вказаному клопотанні просив суд зупинити провадження у справі до отримання письмової відповіді на даний запит.

Клопотання представника позивача про витребування доказів судом відхилене, оскільки у суду відсутні підстави у витребуванні вказаних у клопотанні документів. Крім того, кримінальне провадження на яке посилається представник позивача у вказаному клопотанні закрито.

Крім того, представник позивача звернувся до суду з клопотаннями про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Херсонського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління державної прикордонної служби України та начальника станції Вадим гр. Островського М.М.

Вказана заява представника позивача судом відхилена, як необґрунтована, оскільки рішення з даного господарського спору жодним чином не може вплинути на права та обов'язки Азово-Чорноморського регіонального управління державної прикордонної служби України та начальника станції Вадим гр. Островського М.М.

В судовому засіданні 22.02.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між державним підприємством "ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" та приватним акціонерним товариством "КРИМСЬКИЙ ТИТАН", як власником колії, укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії від 07.06.2013 № ДН-4/29/679-1, з урахуванням укладення додаткової угоди від 10.03.2015 відповідно до якої змінено найменування власника колії на приватне акціонерне товариства "ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС" (далі - Договір) відповідно до якого згідно із Статутом залізниць України, правилами перевезення вантажів і на умовах цього Договору експлуатується під'їзна колія, що належить власнику колії та примикає до станційної з'єднувальної колії 20 станції Вадим Одеської залізниці через стрілку № 4, яка обслуговується власним локомотивом (п. 1 Договору).

Пунктом 15 Договору передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом.

В липні 2015 на адресу приватного акціонерне товариства "ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС" (далі - відповідач) на станцію Вадим Одеської залізниці надійшли вагони з вантажем, а саме:

- № 60433661 згідно накладної № 37448420;

- № 60019650 згідно накладної № 45198548;

- № 60413275 згідно накладної № 45253382;

- № 67889279 згідно накладної № 45248457;

- № 66693342 згідно накладної № 44048585;

- № 60359932 згідно накладної № 45406303;

- № 60515467 згідно накладної № 45428414;

- № 68779610 згідно накладної № 45371333;

№ 65295743 згідно накладної № 45728888.

Після прибуття вагонів на станцію Вадим представники філії відповідача відповідно до вимог пункту 42 Статуту залізниць України та Договору були про це повідомлені, про що свідчить запис у книзі повідомлення про час подавання вагонів під вивантаження, копія якої наявна в матеріалах справи.

У зв'язку із затримкою вагонів працівниками залізниці складені акти загальної форми про затримку на станційних путях станції Вадим Одеської залізниці з вини відповідача, а саме: № 1211, 1297, 1169, 1393, 1171, 1395, 1170, 1394, 1147, 1151, 1165, 1162, 1129, 1135, 1161, 1108, 1114, 1017, 1019, 1020, 1021, 1022, 1023, 1024, 1025, 1026.

Після вивантаження та забирання вагонів з під'їзної колії працівниками станції Вадим складені відомості плати за користування вагонами № 18099031, 19099032, 20099033 на загальну суму 387.412,60 грн.

Також працівниками станції Вадим складені накопичувальні картки № 17090518, 17070407, 0608446, 14080461, 10080453 про стягнення збору за зберігання вантажу у вагонах на загальну суму 346.682,50 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вагонах складає 880.914,12 грн (734.095,10 грн + 20 % ПДВ 146.819,02 грн).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем умов укладеного між сторонами спору договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії від 07.06.2013 № ДН-4/29/679-1 та Статуту залізниць України в частині здійснення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, що призвело до звернення позивача до господарського суду шляхом стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 880.914,12 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Згідно з п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до положень статті 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Відповідно до п. 3 "Правил користування вагонами і контейнерами", які затверджені наказом міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року N 113 (далі - Правила) облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Пунктом 12 Правил визначено, що загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Згідно п. 13 Правил, плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

У відповідності до п. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Також пунктом 8 Правил визначено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Таким чином, факт порушення відповідачем умов укладеного між сторонами спору Договору та Статуту залізниць України в частині здійснення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 880.914,12 грн підлягає задоволенню повністю.

Відносно заперечень відповідача, викладених у відзиві, то вони судом відхиляються з тих підстав, що Статутом залізниць України передбачений обов'язок одержувача прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами, а плата за користування вагонами та збору за зберігання вантажу передбачена укладений між сторонами спору Договором. Більш того, факт затримки вагонів працівниками залізниці зафіксовано в актах. В свою чергу неправомірні дії сторонніх осіб, які направлені на блокування доступу до вагонів вантажовласника не входять до предмету доказування в межах даної справи та не відносяться до предмету даного спору.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС" (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2-А; ідентифікаційний код 32785994, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) заборгованість в сумі 880.914 (вісімсот вісімдесят тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн 12 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 13.213 (тринадцять тисяч двісті тринадцять) грн 71 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26 лютого 2016 року

Суддя С.В. Балац