Ухвала суду № 56127771, 19.02.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/3089/16-ц

2-2789/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2016 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання незаконним звільнення, скасування наказу, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити дії, перевіривши виконання вимог статей 119, 120 ЦПК України,

в с т а н о в и в:

17 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання незаконним звільнення, скасування наказу, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити дії.

Посилається на те, що працював на посаді директора Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу на підставі контракту. Він був неправомірно звільнений, тому за рішенням суду його поновили на роботі. Рішення суду Міністерством аграрної політики та продовольства України не виконувалось, на робоче місце його фактично допущено не було. 26 січня 2016 року на вимогу його адвоката йому видали трудову книжку, де зазначено, що 23 серпня 2012 року його нібито було поновлено на роботі, а 27 серпня 2012 року знов звільнено з займаної посади в зв'язку з закінченням строку дії контракту.

Вважає своє звільнення незаконним та просить суд ухвалити рішення, яким:

-визнати незаконним його звільнення від 27 серпня 2012 року;

-скасувати наказ від 27 серпня 2012 року про звільнення;

-поновити його на посаді директора Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу з 27 серпня 20012 року;

-зобов'язати Міністерство аграрної політики та продовольства України вжити заходів щодо поновлення його на посаді, зокрема:

-скасувати та/або змінити накази та будь-які інші рішення відповідача, що перешкоджають поновленню його на посаді директора, як керівника інституту;

-допустити його на робоче місце та забезпечити його необхідними для роботи засобами, що існували до незаконного звільнення;

-передати йому усі печатки, штампи інституту;

-надати (повернути) йому право першого підпису від імені інституту;

-внести відомості про зміну директора до відповідного державного реєстру.

Позовна заява не відповідає вимогам пунктів 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, згідно яких позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Зміст окремих вимог позивачем чітко не викладений.

Так, позивач просить скасувати та/або змінити накази та будь-які інші рішення відповідача, що перешкоджають поновленню його на посаді директора, як керівника інституту.

У цій вимозі не зазначено які конкретно накази слід скасували, які слід змінити, та яким чином окремі накази перешкоджають поновленню позивача на посаді, тобто зміст вимоги не є чітким.

У вимозі допустити його на робоче місце та забезпечити його необхідними для роботи засобами, що існували до незаконного звільнення не зазначено, які саме засоби необхідні для роботи, які засоби існували до звільнення, їх перелік та кількість.

Стосовно передання позивачу усіх печаток та штампів інституту, то позивач не зазначив їх кількість, найменування та інші ідентифікуючі дані.

Кім того, позивач зазначив, що це лише частина необхідних для вжиття заходів щодо поновлення його на роботі, з відновлення його прав та повноважень, тобто не зазначив конкретний перелік всіх дій, які він вважає за необхідне вжити.

Разом з тим, визначення змісту та розміру позовних вимог є правом саме позивача, а не суду. У випадку задоволення позовної вимоги судове рішення має бути чітким та зрозумілим для виконання, зокрема, для державного виконавця на випадок його примусового виконання.

Також у позовній заяві щодо всіх вимог, викладених у п . 4 прохальної частини позову, позивачем не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги та не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. У позовні заяві стосовно цих вимог взагалі нічого не зазначено.

Позовна заява також не відповідає вимозі ч. 5 ст. 119 ЦПК України, згідно якої до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

При зверненні до суду позивач судовий збір не сплатив, посилаючись на те, що звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх рудоводих інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За таких обставин, позивач звільнений від плати судового збору за свою вимогу про поновлення на роботі, проте позивачем заявлено ще сім вимог немайнового характеру, за якими він від сплати судового збору не звільнений.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3858 гривень 40 копійок.

Зазначену суму необхідно сплатити на рахунок № 31212206700010, Банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030001, отримувач коштів: УДКСУ у Солом'янському районі м. Києві.

Якщо на виконання вимог ухвали суду, позивач буде заявляти й інші вимоги немайнового характеру, то судовий збір за кожну з них складає 551 гривню 20 копійок.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк на усунення недоліків.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 119-121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати строк на усунення недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви, з урахуванням вимог викладених в ухвалі.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Суддя: