Рішення № 56127406, 23.02.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.2016 Справа № 920/1823/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю SVS LTD, м. Суми;

до відповідача: Комунального підприємства Сумижитло Сумської міської ради,

м. Суми;

про стягнення 714 342 грн. 39 коп.,

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 11.12.2015);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 27 від 05.01.2016);

При секретарі судового засідання Куриленко О.В.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 714 342 грн. 39 коп., з яких: 626 659 грн. 93 коп. основного боргу, відповідно до укладеного між сторонами договору підряду від 19.06.2015 № 1-СП/15; 71 061 грн. 53 коп. пені, 11 974 грн. 45 коп. інфляційних втрат; 4 646 грн. 48 коп. 3% річних, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, усно в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Крім цього, представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру пені.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку та встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, суд вважає, що сторонам створені всі належні умови та є підстави для розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

19.06.2015 між позивачем та відповідачем укладено договір на виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації № 1-СП/15 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору Підрядник (позивач) зобовязується на власний ризик за дорученням Замовника (відповідач) та у відповідності з вимогами цього Договору виконувати роботи з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації (далі-технічне обслуговування) в тому числі з ліквідації аварійних ситуацій у зазначених внутрішньо будинкових мережах із встановленим Додатком № 1 до Договору переліком будинків (далі - Обєкти), а Замовник зобовязується прийняти та оплатити роботи у розмірах, встановлених у графіках на виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації, які складаються на кожен місяць з визначенням обєктів та вартості виконаних робіт побудинково та є невідємною частиною даного Договору.

Вартість робіт за договором (п. 3.1) визначається побудинково та відображена в Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору, по фактично виконаним роботам Підрядник, до пятого числа кожного місяця складає та надає Замовнику для перевірки та підписання акти приймання виконаних робіт по кожному будинку окремо.

Замовник, протягом пяти робочих днів з моменту отримання від Підрядника акту приймання виконаних робіт проводить перевірку виконаної роботи згідно з наданим актом та в разі відсутності зауважень, підписує акт виконаних робіт, про що повідомляє Підрядника (пункт 4.3 Договору).

При виникненні у замовника зауважень щодо якості та обсягу виконаних Підрядником робіт, відповідно до пункту 4.4. Договору складається акт про встановлення факту невиконання або неналежного виконання зобовязань за Договором.

Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що він належним чином виконав свої обовязки за Договором, здійснював технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, жодних претензій щодо робіт на адресу позивача за увесь період дії Договору не надходило. Однак, не зважаючи на це, відповідач допустив порушення своїх обовязків, зазначених в пунктах 1.1, 2.2.5 та 5.1 Договору, і своєчасно не оплатив частину виконаних робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем.

У період часу з червня 2015 по серпень 2015 позивачем роботи виконані в повному обсязі згідно умов Договору у червні 2015 року виконано робіт на загальну суму 99 279 грн. 09 коп., в липні 2015 року на загальну суму 278 800 грн. 42 коп., в серпні 2015 року на загальну суму 288 580 грн. 42 коп.

Позивач зазначає, що зазначені роботи були оплачені лише частково в сумі 40 000 грн. 00 коп.

Крім того, сума заборгованості за даним Договором складає 626 659 грн. 93 коп., що підтверджується актами приймання-передачі, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками.

Згідно з п. 5.1. Договору Замовник протягом 20 календарних днів після підписання актів приймання виконаних робіт оплачує виконані підрядником роботи шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

Згідно з п. 6.5. Договору за порушення сторонами строків виконання їх зобовязань за цим Договором, винна сторона виплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки від суми ненаданих або неоплачених послуг.

Тому позивачем відповідно до вищезазначених положень Договору нараховано відповідачу пеню в розмірі 71 061 грн. 53 коп., 11 974 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 4 646 грн. 48 коп. 3 % річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобовязаний прийняту роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобовязання.

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем по вищезазначеному договору складає 626 659 грн. 93 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процессуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, так як рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному зясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження заперечень проти вимог позивача, не надано суду аргументованого відзиву у письмовому вигляді та не здійснено контррозрахунку штрафних санкцій, тому суд, з врахуванням встановлених обставин справи на підставі наявних в справі доказів та положень чинного цивільного законодавства, вважає, що позовні вимоги стосовно стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 837, 853 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Право позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 71 061 грн. 53 коп. передбачено умовами договору (п. 6.5). Враховуючи, що дана сума пені нарахована з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України і Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по зазначеному вище договору позивач просить стягнути з відповідача 11 974 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 4 646 грн. 48 коп. 3 % річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 11 974 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 4 646 грн. 48 коп. 3 % річних суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач подав клопотання про зменшення розміру пені на 99%.

Суд дійшов висновку, що вищезазначене клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процессуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Посилання на відсутність коштів (зокрема, у звязку з арештом рахунків відповідача внаслідок боргових зобовязань) не звільняє від обовязку по оплаті, оскільки підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик.

Відповідно до ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оскільки позивач категорично заперечує проти зменшення розміру пені, а відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів винятковості випадку для зменшення пені, то суд відмовляє в задоволенні клопотання про зменшення пені.

Відповідно до п. 4 ст. 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору в сумі 10 715 грн. 15 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 549-552, 625, 837, 853 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства Сумижитло Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Горького, б. 21, ЄДРПОУ 37654796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю SVS LTD (40030, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 21113553) 626 659 грн. 93 коп. основного боргу, 71 061 грн. 53 коп. пені, 11 974 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 4 646 грн. 48 коп. 3% річних, 10 715 грн. 15 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.02.2016.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА