Рішення № 56127394, 24.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2016р. Справа№ 914/22/16

Суддя господарського суду Львівської області, ОСОБА_1 розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрозен Трейд» (смт. Ювілейне, Дніпропетровська обл.)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Імпекс ЛВ» (м. Львів)

про: стягнення суми основного боргу в розмірі 151500,00 грн., неустойки у розмірі 9679,40 грн., штрафу у розмірі 7575,00 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від позивача: Не зявився.

від відповідача: Не зявився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрозен Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Імпекс ЛВ» про стягнення суми основного боргу в розмірі 151500,00 грн., неустойки у розмірі 9679,40 грн., штрафу у розмірі 7575,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.01.2016 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 19.01.2016 року. Ухвалою суду від 19.01.2016 року розгляд справи відкладено до 04.02.2016 року, в звязку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 04.02.2016 року розгляд справи відкладено до 11.02.2016 року, в звязку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 11.02.2016 року розгляд справи відкладено до 24.02.2016 року, в звязку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.01.2016 року, про відкладення від 19.01.2016 року, від 04.02.2016 року, від 11.02.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

04.02.2016 року за вх. № 4588/16 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

04.02.2016 року за вх. № 574/16 позивач подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України.

23.02.2016 року за вх. № 7275/16 позивач подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.01.2016 року, про відкладення від 19.01.2016 року, від 04.02.2016 року, від 11.02.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 11.02.2016 р. про відкладення розгляду справи на 24.02.2016 р. є копія Списку № 171 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 19.02.2016 року.

Відповідно до ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21685274 від 10.02.2016 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Прод-Імпекс ЛВ» знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 79012, АДРЕСА_1.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представників відповідачів.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 24.02.2016 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 27 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРОЗЕН ТРЕЙД» (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОД-ІМПЕКС ЛС» (надалі -відповідач) укладено Договір поставки № 2707 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити визначену ОСОБА_2.

Згідно п. 2.1. Договору, поставка ОСОБА_2 здійснюється за попередньою заявкою Покупця. Письмова заявка надсилається Покупцем за допомогою поштового зв'язку на адресу Постачальника або засобами факсимільного зв'язку на телефон/факс Постачальника не пізніше 3-х (трьох) днів до моменту відвантаження ОСОБА_2.

Відповідно до Договору, позивач 15.10.2015 року шляхом телефонного зв'язку замовив у відповідача поставку продукції, а саме: смородини чорної свіжозамороженої у кількості 7500,00 кг та вишні замороженої з кісточкою у кількості 1000,00 кг.

Згідно п. 2.2. Договору, Постачальник зобов'язаний не пізніше 2-х (двох) робочих днів з дати отримання заявки Покупця надіслати останньому підтвердження заявки (у вигляді рахунку-фактури або листа за підписом уповноваженої особи Постачальника) за допомогою поштового зв'язку на адресу Покупця, або засобами факсимільного зв'язку на телефон/факс Покупця, або електронною поштою, у якому Постачальник вказує асортимент, кількість ОСОБА_2, дату поставки та вартість партії ОСОБА_2, яку Постачальник зобов'язується поставити Покупцю.

Позивач зазначає, що відповідно до Договору, на підставі зазначеного замовлення, відповідачем були виставлені рахунки-фактури № СФ-0000037 від 15.10.2015 року на суму 127500,00 грн. та № СФ-0000038 від 15.10.2015 року на суму 24000,00 грн., які позивач оплатив згідно платіжних доручень № 1688 від 15.10.2015 року у сумі 127500,00 грн. та № 1689 від 15.10.2015 року у сумі 24000,00 грн.

Згідно п. 2.3. Договору, Постачальник поставляє ОСОБА_2 окремими партіями на умовах, визначених п. 2.4. цього Договору, відповідно до заявок Покупця не пізніше 3-х (трьох) календарних днів з моменту отримання заявки Покупця або інший строк, визначений у заявці Покупця за умови повної передоплати такої ОСОБА_2.

Таким чином, за твердженням позивача, строк поставки замовленої та передоплаченої 15.10.2015 року ОСОБА_2 за рахунками-фактурами № СФ-0000037 від 15.10.2015 року на суму 127500,00 грн. та № СФ-0000038 від 15.10.2015 року на суму 24000,00 грн. спливає 18.10.2015 року.

Однак, відповідач у зазначений термін поставку передплаченої ОСОБА_2 не здійснив.

Позивач зазначає, що під час телефонних розмов керівник відповідача щоразу перепрошував про недодержання строків поставки та знову і знову переносив терміни поставки сплаченої Позивачем ОСОБА_2.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач зазначає, що 04 листопада 2015 року позивач направив відповідачу письмову Вимогу здійснити поставку ОСОБА_2, яка передоплачена за рахунками № СФ-0000037 від 15.10.2015 року на суму 127 500,00 грн. та № СФ-0000038 від 15.10.2015 року на суму 24 000,00 грн., або повернути суму попередньої оплати у розмірі 151500,00 грн. (копія Вимоги та доказів поштового відправлення відповідачу додано до позовної заяви).

Позивач звертає увагу на те, що станом на 10 грудня 2015 року позивач не отримав від відповідача ані відповіді на Вимогу, ані ОСОБА_2, ані суму попередньої оплати.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, за твердженням позивача, станом на 10 грудня 2015 року господарське зобов'язання відповідача з поставки ОСОБА_2 не виконано, сума передоплати у розмірі 151 500,00 грн. позивачу не повернена.

Згідно ч. 2-3 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач наголошує, що згідно п. 6.1. Договору, у випадку прострочки поставки продукції в кількості і строки Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується неустойка, від вартості непоставленої партії ОСОБА_2 за кожен день прострочки поставки. Розрахунок неустойки здійснюється від кількості заявленої партії ОСОБА_2, визначеної заявкою Покупця.

За твердженням позивача, розмір неустойки за порушення строків поставки станом на 10 грудня 2015 року складає 9 679,40 грн.

Згідно п. 6.2. Договору, у випадку прострочки поставки ОСОБА_2 понад 10 календарних днів, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% вартості непоставленої відповідно до заявленої до поставки ОСОБА_2. Розрахунок штрафу здійснюється від вартості заявленої партії ОСОБА_2.

За твердженням позивача, розмір штрафу за порушення строків поставки станом на 10 грудня 2015 року складає 7 575,00 грн.

Відповідач, всупереч вимогам суду, позовні вимоги у встановленому чинним законодавством України порядку не спростував, належних та допустимих доказів виконання своїх господарських зобовязань не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Більш того, ч. 1 та ч.2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, що не було виконано Відповідачем.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 27 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРОЗЕН ТРЕЙД» (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОД-ІМПЕКС ЛС» (надалі -відповідач) укладено Договір поставки № 2707 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити визначену ОСОБА_2.

Згідно п. 2.1. Договору, поставка Продущії здійснюється за попередньою заявкою Покупця. Письмова заявка надсилається Покупцем за допомогою поштового зв'язку на адресу Постачальника або засобами факсимільного зв'язку на телефон/факс Постачальника не пізніше 3-х (трьох) днів до моменту відвантаження ОСОБА_2.

Відповідно до Договору, позивач 15.10.2015 року шляхом телефонного зв'язку замовив у відповідача поставку продукції, а саме: смородини чорної свіжозамороженої у кількості 7500,00 кг та вишні замороженої з кісточкою у кількості 1000,00 кг.

Згідно п. 2.2. Договору, Постачальник зобов'язаний не пізніше 2-х (двох) робочих днів з дати отримання заявки Покупця надіслати останньому підтвердження заявки (у вигляді рахунку-фактури або листа за підписом уповноваженої особи Постачальника) за допомогою поштового зв'язку на адресу Покупця, або засобами факсимільного зв'язку на телефон/факс Покупця, або електронною поштою, у якому Постачальник вказує асортимент, кількість ОСОБА_2, дату поставки та вартість партії ОСОБА_2, яку Постачальник зобов'язується поставити Покупцю.

Відповідно до Договору на підставі зазначеного замовлення, відповідачем були виставлені рахунки-фактури № СФ-0000037 від 15.10.2015 року на суму 127500,00 грн. та № СФ-0000038 від 15.10.2015 року на суму 24000,00 грн., які позивач сплатив згідно платіжних доручень № 1688 від 15.10.2015 року у сумі 127500,00 грн. та № 1689 від 15.10.2015 року у сумі 24000,00 грн.

Згідно п. 2.3. Договору, Постачальник поставляє ОСОБА_2 окремими партіями на умовах, визначених п. 2.4. цього Договору, відповідно до заявок Покупця не пізніше 3-х (трьох) календарних днів з моменту отримання заявки Покупця або інший строк, визначений у заявці Покупця за умови повної передоплати такої ОСОБА_2.

Таким чином, строк поставки замовленої та передоплаченої 15.10.2015 року ОСОБА_2 за рахунками-фактурами № СФ-0000037 від 15.10.2015 року на суму 127500,00 грн. та № СФ-0000038 від 15.10.2015 року на суму 24000,00 грн. спливає 18.10.2015 року.

Однак, відповідач у зазначений термін поставку передплаченої ОСОБА_2 не здійснив.

Позивач зазначає, що під час телефонних розмов керівник відповідача щоразу перепрошував про недодержання строків поставки та знову і знову переносив терміни поставки сплаченої позивачем ОСОБА_2.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

04 листопада 2015 року позивач направив відповідачу письмову Вимогу здійснити поставку ОСОБА_2, яка передоплачена за рахунками № СФ-0000037 від 15.10.2015 року на суму 127 500,00 грн. та № СФ-0000038 від 15.10.2015 року на суму 24 000,00 грн., або повернути суму попередньої оплати у розмірі 151500,00 грн.

Станом на день подачі позову позивач не отримав від відповідача ані відповіді на Вимогу, ані ОСОБА_2, ані суму попередньої оплати.

Таким чином, станом на день подачі позову, господарське зобов'язання відповідача з поставки ОСОБА_2 не виконано, сума передоплати у розмірі 151 500,00 грн. позивачу не повернена.

Згідно п. 6.1. Договору, у випадку прострочки поставки продукції в кількості і строки, Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується неустойка, від вартості непоставленої партії ОСОБА_2 за кожен день прострочки поставки. Розрахунок неустойки здійснюється від кількості заявленої партії ОСОБА_2, визначеної заявкою Покупця.

Розмір неустойки за порушення строків поставки станом на 10 грудня 2015 року складає 9 679,40 грн.

Згідно п. 6.2. Договору, у випадку прострочки поставки ОСОБА_2 понад 10 календарних днів, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% вартості непоставленої відповідно до заявленої до поставки ОСОБА_2. Розрахунок штрафу здійснюється від вартості заявленої партії ОСОБА_2.

Розмір штрафу за порушення строків поставки станом на 10 грудня 2015 року складає 7 575,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення основний борг у розмірі 151 500,00 грн., неустойка у розмірі 9 679,40 грн., штраф у розмірі 7575,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрозен Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Імпекс ЛВ» про стягнення суми основного боргу в розмірі 151500,00 грн., неустойки у розмірі 9679,40 грн., штрафу у розмірі 7575,00 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 1986 від 16.12.2015 року на суму 2531,32 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Імпекс ЛВ» (79012, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрозен Трейд» (52005, Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне, вул. Теплична, 27 Г, код ЄДРПОУ 31646355, р/р 26001428151 у ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», МФО 380805) основний борг у розмірі 151500 (сто пятдесят одну тисячу пятсот) грн. 00 коп., неустойку у розмірі 9679 (девять тисяч шістсот сімдесят девять) грн. 40 коп., штрафу у розмірі 7575 (сім тисяч пятсот сімдесят пять) грн. 00 коп. та 2531 (дві тисячі пятсот тридцять одну) грн. 32 коп. судового збору.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.