Ухвала суду № 56127338, 24.02.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"24" лютого 2016 р. Справа № 903/1180/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бучинська Г.Б.

судді Василишин А.Р.

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Дроздюк О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 ( АС 336484)

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н, від 04.01.2016р.

від третьої особи 1: ОСОБА_3, довіреність б/н, від 18.11.2015р.

від третьої особи2: ОСОБА_4, довіреність б/н., від 15.06.2015р.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення господарського суду Волинської області від 14.12.15 р. у справі № 903/1180/15

за позовом ОСОБА_6 (ОСОБА_7) від імені якого діє представник за довіреністю ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УА БРУК"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_8

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ОСОБА_5

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 26.07.2013 року

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні від 24.02.2016р. представники третіх осіб підтримали вимоги апеляційної скарги та просили скасувати оскаржуване рішення. Зазначили, що ОСОБА_9 діяв в межах наданих йому повноважень, наданих довіреністю від 09 серпня 2012р.

Представники позивача та відповідача заперечили апеляційні вимоги та просили залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема зазначили, що довіреність від 09.08.12р. не надавала право ОСОБА_5 приймати рішення щодо продажу майна товариства, а томуоскаржуване рішення було ухвалено ОСОБА_5 особисто в своїх корисливих цілях та всупереч волі довірителя. ОСОБА_10 ніколи не схвалював правочини про відчуження основних засобів товариства "УА Брук". Також представник позивача стверджує, що довіреність від 09.08.12, видана ОСОБА_6 втратила свою чинність 14.03.13р., у звязку з виданням нової довіреності ОСОБА_5, що надавала право на представлення інтересів з правом підпису та авізації усіх фінансово-господарських документів. При цьому вказують, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення товариства, отже спір є корпоративним, а тому ОСОБА_5 було безпідставно залучено до участі у справі, оскільки він не є учасником товариства УА "Брук", а відтак його права не можуть вважатися порушеними. Зокрема, зазначили, що 26.07.13 р. в зв'язку з неявкою ОСОБА_8, ОСОБА_5 запропонував директору ТОВ "УА БРУК" не проводити загальні збори та перенести проведення даних зборів. На підтвердження сказаного представникам надано акт про неприбуття на загальні збори учасників ТОВ "УА БРУК" від 26.07.13 р. У зв'язку з наданням даного акта, представники позивача та відповідача стверджують, що загальні збори 26.07.13 р. не проводилися.

Представники третіх сторін підтримали вимоги апеляційної скарги, вважають, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи. Зокрема стверджують, що суд дійшов помилкового висновку щодо повноважень ОСОБА_5, які надані йому довіреністю від 09.08.12р., а саме на їх думку довіреність надавала право останньому брати участь у зборах та приймати на них рішення від імені позивача.

Представник третьої особи ОСОБА_8 у своїх поясненнях зазначив, що жоден із учасників товариства не наділений правом на самостійно від свого імені відчуджувати майно товариства, а наділений лише правом брати участь в управлінні товариством та вирішувати питання його діяльності в порядку, визначеному статутом, самостійно або через представника. А тому ОСОБА_6 не міг уповноважити ОСОБА_5 на продаж майна, власником якого є товариство.

Колегія суду звертає увагу на те, що акт про неприбуття на загальні збори учасників ТОВ "УА БРУК" від 26.07.13 р., поданий до додаткових пояснень від 22.02.2016р. ОСОБА_1, в матеріалах справи відсутній , а тому не міг бути оцінений судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішення питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.

Згідно п. 3 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є необхідність витребування нових доказів.

Враховуючи необхідність витребування від представників позивача та відповідача пояснень щодо причин неможливості надання акта від 26.07.2013р. суду першої інстанції, застосовуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом, з метою повного, всебічного та обєктивного дослідження всіх обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне відкласти розгляд апеляційної скарги.

Крім того, в судовому засіданні від 24.02.16 р. колегія апеляційного суду розглянула клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про призначення експертизи.

Представники позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача заперечили проти даного клопотання.

Згідно ст.. 1 Закону України Про судову експертизу, це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних обєктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема суду. При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Колегія суддів зазначає, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, подаючи заяву про призначення судової експертизи, сторона повинна в обовязковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи та визначити підстави і мотиви такого призначення.

Натомість, на думку суду, третьою особою не обґрунтовано необхідність проведення експертизи, зокрема дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, та неможливість їх з'ясування за допомогою інших засобів доказування.

Окрім того, слід враховувати, що п. 12 Постанови Пленуму ВГС України від 23.03.2012р. Про деякі питання призначення судової експертизи господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи вказане, апеляційний суд відмовляє в задоволенні клопотання про проведення судової експертизи.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 77, 86, 99, 101 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи відкласти на "09" березня 2016 р. об 15:30 год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2.

2. Позивач зобов'язаний надати колегії суддів через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду до 08.03.16р. обгрунтувані пояснення щодо неможливість подання в суд першої інстанції акта про неприбуття на загальні збори учасників ТОВ "УА БРУК" від 26.07.13 р.

3. Представники сторін зобов'язані підтвердити свої повноваження в судовому засіданні належним чином. Про неможливість прибуття представників в судове засідання сторони зобов'язані повідомити суд.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Петухов М.Г.