Ухвала суду № 56127271, 26.02.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"26" лютого 2016 р.

Справа № 5017/1449/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.

розглянувши апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції Одеської області

на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.09.2015 р., прийнятою в порядку ст.121-2 ГПК України

по справі № 5017/1449/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез»

до Селянського (фермерського) господарсьва «Олександр»

про стягнення 25 054,99 грн.

суб’єкт оскарження Відділ державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції Одеської області

встановив:

Як вбачається з печатки на поштовому конверті, 17.02.2016р. Відділ державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції Одеської області

через господарський суд Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.09.2015р. по даній справі.

Згідно частини третьої статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

З документів доданих скаржником до апеляційної скарги вбачається, що останній на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги надав незасвідчену копію платіжного доручення №216 від 12.02.2016р.

Відповідно п. 2.21. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України”, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Крім того, судова колегія зазначає на те, що додані скаржником до апеляційної скарги ксерокопії поштових квитанцій, які не засвідчені належним чином, не можуть бути належними доказами про направлення копій апеляційної скарги сторонам.

Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду – протягом п’яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів оскарження, скаржником оскаржується ухвала господарського суду Одеської області від 03.09.2015р., отже строк на подання апеляційної скарги на вказану ухвалу закінчився 08.09.2015р..

З огляду на зазначене, апеляційна скарга Відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції Одеської області подана після закінчення строку, встановленого чинним законодавством для її подання, тобто більш ніж через 5 місяців.

Враховуючи наведене, скаржник при подачі апеляційної скарги заявив клопотання про відновлення процесуального строку на її подання, посилаючись на те, що Відділ державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції Одеської області отримавши копію оскаржуваної ухвали лише 27.11.2015р., як бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, своєчасно звернувся до головного управління юстиції в Одеській області з поданням про сплату судового збору і подальше затримання оплати судового збору відбулося не з його вини.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. При цьому вищезазначені обставини відповідно із ст.33 ГПК України повинні бути доведені належними доказами.

Як вбачається з доданих до апеляційної скарги матеріалів, єдиним доказом поважності причин пропуску строку на подачу апеляційної скарги на думку скаржника є незасвідчена ксерокопія платіжного доручення від 12.02.16 р. про сплату Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області судового збору за подачу скаржником даної апеляційної скарги. Однак, вказана незасвідчена ксерокопія платіжного доручення взагалі не може бути належним доказом навіть тих обставин, які зазначені в цьому платіжному дорученні. При цьому слід зазначити, що скаржник взагалі не надав жодного доказу на підтвердження своєчасності звернення із поданням до Головного територіального управління юстиції в Одеській області про сплату судового збору, незважаючи на те, що після закінчення процесуального строку на подання апеляційної скарги пройшло більше 5 місяців. Тобто скаржник не довів навіть своєчасність прийняття ним заходів по сплаті судового збору.

Таким чином, доводи скаржника щодо поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги є голослівними і всупереч положенням ст.33 ГПК України не підтверджені відповідними доказами, а тому його клопотання про поновлення строку на подання даної апеляційної скарги підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до п. п. 2, 3,4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктами 2, 3, 4 ст. 97 ГПК України колегія судів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу скаржнику без розгляду по суті.

Керуючись ст. 86, 93, п. 2,3,4 ст. 97 ГПК України, колегія суддів –

ухвалила:

1. Клопотання Відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції Одеської області про поновлення строку на подачу апеляційної скарги відхилити.

2. Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції Одеської області повернути скаржнику без розгляду по суті.

2. Матеріали оскарження по справі №5017/1449/2012 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов