Ухвала суду № 56127195, 25.02.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

25 лютого 2016 року№ 912/1141/13

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" про визнання таким, що не підлягає виконанню частково наказ господарського суду від 18.09.2013 у даній справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи"

та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод"

про стягнення 72974352,11 грн збитків,

за участю представників сторін:

від стягувача- Глазкова А.С., довіреність №29Д-10 від 01.10.2015;

від боржника - не був присутнім,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Креатив" (надалі - ПрАТ "Креатив") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" (надалі - ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" на користь позивача - 72974352,11 грн збитків, з покладенням на відповідачів витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду від 20.08.2013 позовні вимоги ПрАТ "Креатив" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" на користь позивача 60300139,70 грн збитків та 68820,00 грн судового збору, в іншій частині позовні вимоги ПрАТ "Креатив" залишені без розгляду, провадження у справі відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" припинено.

18.09.2013 на виконання даного рішення господарського суду видано відповідний наказ.

19.02.2014 ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з заявою про визнання наказу Господарського суду Кіровоградської області, виданого на виконання рішення господарського суду від 20.08.2013 у справі №912/1141/13 таким, що не підлягає виконанню повністю.

Ухвалою господарського суду від 03.03.2014, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2014, заяву ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню залишено без задоволення.

17.06.2014 ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" повторно звернулось до господарського суду Кіровоградської області з заявою про визнання наказу господарського суду Кіровоградської області від 18.09.2013, виданого на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 у справі № 912/1141/13, таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 11376182,43 грн.

У своїй заяві ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" просить:

- визнати таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 11376182,43 грн наказ Господарського суду Кіровоградської області, виданий 18.09.2013 на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 у справі № 912/1141/13 про стягнення з ТОВ "АПК "Докучаєвські чорноземи" на користь ПрАТ "Креатив" 60300139,70грн вартості 12458,861 тонн насіння соняшнику, яке належало ПрАТ "Креатив" та перебувало на зберіганні на зерновому складі ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи";

- зупинити стягнення за наказом Господарського суду Кіровоградської області, виданим на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 у справі № 912/1141/13 про стягнення з ТОВ "АПК "Докучаєвські чорноземи" на користь ПрАТ "Креатив" 60300139,70 грн вартості 12458,861 тон насіння соняшнику, яке належало ПрАТ "Креатив" та перебувало на зберіганні на зерновому складі ТОВ "АПК "Докучаєвські чорноземи", а також витребувати наказ до розгляду цієї заяви.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2014 заяву ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 11376182,43 грн задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 11376182,43 грн наказ Господарського суду Кіровоградської області від 18.09.2013, виданий на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 року у справі № 912/1141/13.

Постановою від 10.12.2014 Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалу від 22.10.2014 скасовано, провадження у справі № 912/1141/13 за заявою ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" про визнання частково наказу від 18.09.2013 таким, що не підлягає виконанню припинено. Обґрунтовуючи своє рішення суд апеляційної інстанції вказав, що ухвалою від 03.03.2014 Господарського суду Кіровоградської області вже розглянута по суті аналогічна заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково, а тому провадження за аналогічною заявою підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Також Дніпропетровський апеляційний господарський суд вказав, що ОСОБА_1 угодою сторони не вирішували питання про виконання рішення суду у справі № 912/1464/13, а тому постанова Вищого господарського суду України від 22.07.2014 у справі № 912/1464/13 не є додатковою підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2015 у справі № 912/1141/13 скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 та передано на новий апеляційний розгляд. При цьому суд касаційної інстанції наголосив, що висновки апеляційного господарського суду про те, що мировою угодою від 20.11.2013, укладеною між ПрАТ "Креатив" та ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи", сторонами не вирішувались питання про виконання рішення суду у справі № 912/1464/13 є хибними з огляду на неналежне дослідження умов вказаної мирової угоди, зокрема пункту 4.5.

При новому розгляді апеляційною інстанцією ухвалу від 22.10.2014 у справі №912/1141/13 залишено без змін, про що винесено постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015.

14.05.2015 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 49, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 222, том 12). Такою постановою скасовано постанови органу ДВС про арешт майна та коштів боржника, розшук майна та оголошення заборони на його відчуження, наказ Господарського суду Кіровоградської області від 18.09.2013 № 912/1141/13 повернуто до суду, що його видав.

Наказ від 18.09.2013 повернутий до Господарського суду Кіровоградської області (а.с.224, том 12).

Постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2015 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2014 скасовано, а справу №912/1141/13 направлено для нового розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, у своїй постанові Вищий господарський суд України звернув увагу, що підставою для звернення ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково слугувала постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 18.09.2013 № 912/1141/13, а станом на час розгляду такої заяви винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою від 17.08.2015 Господарським судом Кіровоградської області, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.09.2015, заяву ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 11376182,43 грн задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 11376182,43 грн наказ Господарського суду Кіровоградської області від 18.09.2013, виданий на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 року у справі № 912/1141/13.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2016 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 17.08.2015 скасовано, а справу №912/1141/13 направлено для нового розгляду до суду першої інстанції. У своїй постанові суд касаційної інстанції зауважує, що мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями ГПК України. Незатверджена судом мирова угода не може спричинити легітимних юридичних наслідків. Визнаючи спірну мирову угоду цивільно-правовою угодою, суди, разом з тим, не з'ясували, чому сторони у встановленому законом порядку не затвердили її умови. Також ВГСУ наголошено, що суди не з'ясували "уточн. призн. пл." - як зазначено у відповідних платіжних дорученнях, тобто, фактичне призначення здійснених платежів: 1) на виконання наказу, виданого 18.09.2013 за судовим рішенням від 20.08.2013; 2) оплата за договором № 116 від 05.09.2011; 3) на виконання мирової угоди від 20.11.2013 тощо. У порушення принципу рівності сторін судами не надано оцінки доводам позивача щодо змісту листа від 04.12.2013 (а.с. 198, том 5).

11.02.2015 матеріали справи № 912/1141/13 надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Кіровоградської області № 46 від 11.02.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи №912/1141/13, за результатами якого справу призначено судді Наливайко Є. М.

Ухвалою від 15.02.2016 справу № 912/1141/13 суддею Наливайко Є. М. прийнято до свого провадження, а заяву ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково у даній справі призначено до розгляду у судовому засіданні на 9 год. 00 хв. 25.02.2016.

Боржник належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить список згрупованих внутрішніх поштових відправлень та реєстр рекомендованих відправлень від 15.02.2016 та роздруківка із сайту "Відстеження пересилання поштових відправлень".

Від ПрАТ "Кретив" 23.02.2016 надійшли письмові заперечення на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково. Так стягувач звертає увагу господарського суду, що судове рішення у справі № 912/1141/13 набрало законної сили 04.12.2013, тобто текст мирової угоди підписано сторонами поки спір між сторонами був відкритий (актуальний). На думку стягувача ОСОБА_1 угода не може трактуватись як цивільно-правовий договір, оскільки відносини, пов'язані з судовим рішенням та порядком його виконання, характеру цивільно-правових не мають. Щодо трактування умов "ОСОБА_1 угоди", то стягувач вважає, що постанови ВГСУ від 22.07.2014 та ДАГС від 02.04.2014 у справі № 912/1464/13 встановлюють факт припинення зобов'язань сторін поза межами сум зазначених в ОСОБА_1 угоді від 20.11.2013. Так, як стверджує стягувач, ВГСУ в постанові у справі № 912/1464/13 дійшов висновку про те, що сторони в пунктах 4.4. та 5.1. Мирової угоди від 20.11.2013 погодили припинення всіх зобов'язань окрім тих, які передбачені даною угодою. При цьому в пункті 3.1. Мирової угоди від 20.11.2013 передбачено загальний обсяг заборгованості ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" перед ПрАТ "Креатив" в розмірі 60368959,70 грн. Тобто, на думку стягувача, постановою ВГСУ було встановлено, що сторони у даній угоді затвердили загальний обсяг заборгованості ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" перед ПрАТ "Креатив" в розмірі 60 368 959,70 грн та погодили, що у разі, якщо ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" в строк до 28.11.2013 сплатить на користь ПрАТ "Креатив" 48 992 777,275 грн, то позивач, в подальшому, не матиме претензій/вимог до відповідача з приводу сплати/погашення інших грошових сум, окрім тих які визначені даною мировою угодою - 3% річних, інфляційні втрати. Таким чином, стягувач стверджує, що сторони у ОСОБА_1 угоді від 20.11.2013 погодили, що прощенню підлягають будь-які вимоги ПрАТ "Креатив" до ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" понад визначену даною угодою суму (60 368 959,70 грн).

Щодо призначення платежу, то стягувач звертає увагу господарського суду, що згідно системи "Клієнт Банк" у позивача вказано наступне призначення платежу у всіх трьох платіжних документах: "Опл. варт. неповер. зі збер. насіння соняшника за Дог. склад. збер. с/г прод. № 116 від 05.09.13р., Ріш. Кіровоградського госп. суду спр. № 912/1141/13 та ОСОБА_1. уг. 20.11.13". Тобто в реальному призначенні платежу є посилання як на договір так і на рішення суду.

25.02.2016 стягувач подав додаткові пояснення у даній справі. На думку стягувача, відповідач надаючи платіжні документи з нібито уточненим призначенням платежу, намагався завести суд першої інстанції в оману, оскільки у так званій ОСОБА_1 угоді в п. 4.1. було встановлено наступне призначення платежу: "оплата вартості неповернутого зі зберігання насіння соняшнику за Договором складського зберігання сільськогосподарської продукції №116 від 05.09.2011 року". Тобто, після того, як відповідач фактично приступив до виконання рішення суду, він раптово змінює призначення платежу і намагається розтлумачити умови договору на свою користь.

Що стосується листа від 04.12.2013 (а.с. 85 том 5) (аналогічний лист міститься у справі і на який посилається колегія ВГСУ у постанові від 02.02.2015 (а.с.198 том 5)), то стягувач зазначає, що на посаді заступника генерального директора особа з прізвищем та ініціалами ОСОБА_2 ніколи не працювала, сам лист не завірений навіть печаткою позивача, а його зміст не відповідає як змісту мировою угодою, так і суперечить матеріалам справи. Стягувач вважає, що зазначений доказ не має оцінюватись судом взагалі, оскільки за час розгляду заяви відповідач жодного разу не надав навіть оригіналу даного листа. Крім того, з урахуванням того, що на вказаному листі відсутній номер вихідної кореспонденції, взагалі неможливо відслідкувати хто та яким чином направляв його на адресу відповідача, в загальному відділі підприємства стягувача відсутня будь-яка інформація про даний лист. Будь-яких інших даних, що підтверджують повноваження підписанта за вказаним листом відсутні. Оскільки відповідач вказує, що даний лист є одностороннім правочином, то в такому разі, за твердженням стягувача, він є нікчемним, тому що не відповідає формі встановленій відповідним діючим законодавством України.

Зважаючи на приписи частини 3 статті 117 Господарського процесуального кодексу України стосовно того, що питання про зупинення стягнення за наказом, а також витребування наказу господарський суд має право вирішувати до розгляду заяви і з огляду на те, що виконавче провадження по примусовому виконанню наказу у даній справі закінчено (постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.05.2015) та повернуто до господарського суду наказ, підстави для розгляду заяви в частині зупинення стягнення за наказом та витребування наказу відсутні.

Представник стягувача у судовому засіданні підтримав свої заперечення та просив господарський суд відмовити у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково.

Розглянувши матеріали справи, заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково, заслухавши пояснення представника стягувача, врахувавши вказівки, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 02.02.2016, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи", враховуючи таке.

05.09.2011 між ПрАТ "Креатив" (поклажодавець) та ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" Елеватор (зберігач) укладено договір складського зберігання сільськогосподарської продукції №116 (надалі - договір №116), відповідно до якого ПрАТ "Креатив" зобовязаний передати зерновому складу сільськогосподарську продукцію у термін до 31.08.2013 у максимальній кількості, в тому числі окремими партіями: насіння соняшника 35000 тонн. Зерновий склад зобовязаний прийняти її на зберігання, на умовах, визначених цим договором. Продукція поклажодавця, що зберігається за даним договором, є знеособленою. Передана на зберігання продукція залишається власністю поклажодавця протягом усього часу знаходження її на зберіганні у зернового складу (п.1.1. договору №116 в редакції додаткової угоди №116/3 від 21.09.2012). Між позивачем та відповідачем 1 у справі виникли зобов'язання з договору зберігання.

Позивачем заявлено до стягнення збитки у розмірі 72974352,11 грн, які складаються з вартості неповернутого йому із зберігання насіння соняшника у кількості 12458,861 тонн 60300139,70 грн, 11384720,30 грн упущеної вигоди та 1289492,11грн вартості послуг зернового складу. Розрахунок ПрАТ "Креатив" здійснено виходячи з середньої вартості насіння, яке було придбане у відповідача 1 згідно договору поставки №1114/п від 05.06.2012 та становить 4839,94 грн за 1 тонну.

На підставі норм статей 936, 949, 950, 959 Цивільного кодексу України господарський суд у рішенні від 20.08.2013 у даній справі дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ "Креатив" в частині стягнення з ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" вартості непереданого зі зберігання насіння соняшника в сумі 60300139,70 грн правомірні та обґрунтовані. В цій частині позов задоволено рішенням у даній справі від 20.08.2013.

В частині стягнення збитків (упущеної вигоди) в сумі 11384720,30 грн та стягнення 1289492,11 грн, що були заявлені як повернення оплати вартості послуг зернового складу господарський суд у рішенні від 20.08.2013 залишив позов без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження можливості отримання доходу у сумі 11384720,30 грн, а також не надано доказів здійснення оплати за послуги зберігання.

ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи", не погодившись із рішенням у справі №912/1141/13 подало апеляційну скаргу. Ухвалою від 30.09.2013 Дніпропетровський апеляційний господарський суд прийняв таку апеляційну скаргу на рішення у справі №912/1141/13 від 20.08.2013 та призначив її до розгляду у судовому засіданні.

10.09.2013 ПрАТ "Креатив" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення солідарно з ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" та Приватного підприємства "Кий" 12 606 746,77 грн збитків, з яких: 11 317 254,66 грн упущеної вигоди та 1 289 492,11 грн витрат (оплачені послуги за зберігання майна), посилаючись на невиконання зобовязань за договором складського зберігання №116 від 05.09.2011. Ухвалою від 25.09.2013 Господарським судом Кіровоградської області порушено провадження у справі № 912/1464/13. Під час розгляду справи № 912/1464/13 позивач відмовився від позовних вимог до Приватного підприємства "Кий" та зменшив розмір позовних вимог, згідно чого заявлено до стягнення з ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" 12 404 153,57 грн збитків, з яких: 11 317 254,66 грн упущеної вигоди та 1 086 898,91 грн витрат (оплачені послуги за зберігання майна).

У період розгляду справи № 912/1464/13 у Господарському суді Кіровоградської області та апеляційної скарги на рішення у справі № 912/1141/13 у Дніпропетровському апеляційному господарському суді ПрАТ "Креатив" та ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" 20.11.2013 укладено ОСОБА_3 (а.с. 179-180, том. 5). У такій угоді сторони констатують, оскільки між ними існує спір щодо виконання Договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 116 від 05.09.2011, який вирішується в судовому порядку в Господарському суді Кіровоградської області справа № 912/1464/13 та Дніпропетровському апеляційному господарському суді справа № 912/1141/13 сторони вирішили укласти ОСОБА_3 угоду.

Отже, як слідує із преамбули ОСОБА_3 угоди, вона стосується спору, що виник із Договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 116 від 05.09.2011, який є предметом розгляду як у справі № 912/1141/13 так і у справі № 912/1464/13.

Згідно умов пункту 3.1. угоди від 20.11.2013 заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 у справі № 912/1141/13 складає 60300139,70 грн та судовий збір за подання позовної заяви складає 68820,00 грн. Всього - 60368959,70 грн.

Пунктом 4.1. угоди від 20.11.2013 сторони погодили, що відповідач у строк до 23.11.2013 зобов'язується сплатити на користь позивача частину боргу у сумі 48992777,275грн. Призначення платежу: оплата вартості неповернутого зі зберігання насіння соняшнику за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції №116 від 05.09.2011.

Позивач в свою чергу на виконання пункту 4.2. вказаної угоди зобов'язався повернути відповідачеві в строк до 23.11.2013 складські квитанції на зерно.

Додатковою угодою №1 від 23.11.2015 дата "23.11.2013" у пунктах 4.1., 4.2. угоди від 20.11.2013 змінена на "28.11.2013".

Умовами пункту 4.4. Мирової угоди від 20.11.2013 сторони погодили, що з моменту виконання відповідачем пункту 4.1. даної угоди зобов'язання відповідача по сплаті інших, ніж передбачені мировою угодою, платежів припиняються внаслідок звільнення (прощення боргу) позивачем відповідача відповідно до статті 605 Цивільного кодексу України.

Пунктом 4.5. Мирової угоди сторони узгодили, що після підписання ОСОБА_3 угоди, але не раніше часу надходження на поточний банківський рахунок позивача грошових коштів, визначених в пункті 4.1. даної ОСОБА_3, Позивач зобов'язується направити до Господарського суду Кіровоградської області (справа № 912/1464/13) заяву про відмову від позову, а відповідач до Дніпропетровського апеляційного господарського суду (справа № 912/1141/13) заяву про відмову від апеляційної скарги.

Як свідчать матеріали справи на виконання умов укладеної між сторонами угоди від 20.11.2013, ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" сплатило ПрАТ "Креатив" 48992777,275 грн (15000000,00 згідно платіжного доручення №3556 від 22.11.2013, 5000000,00 грн згідно платіжного доручення № 3556 від 22.11.2013 та 28992777,28 грн згідно платіжного доручення №3672 від 28.11.2013 із призначенням платежу "Опл. варт. неповер. зі збер. насіння соняш за Дог. склад. збер. с/г прод. №116 від 05.09.11р., Ріш. Кіровоградського госп. суду спр912/1141/13 та Мир.уг 20.11.13р.") та подало Дніпропетровському апеляційному господарському суду заяву про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 заяву ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" про відмову від апеляційної скарги задоволено, прийнято відмову ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 у справі №912/1141/13, апеляційне провадження по апеляційній скарзі ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 у справі №912/1141/13 припинено.

ПрАТ "Креатив" всупереч умові ОСОБА_3, що викладена у пункті 4.5 не подав Господарському суду Кіровоградської області заяву про відмову від позову у справі №912/1464/13.

На підставі норм статей 610, 611, 623, 614, 942, 949, 953 Цивільного кодексу України, 216, 224, 225 Господарського кодексу України, 24, 26, 32 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", пункту 10 Тимчасової методики визначення розміру збитку (збитків), заподіяного порушеннями господарських договорів, схваленої Державною комісією Ради Міністрів СРСР з економічної реформи 21 грудня 1990 року Господарським судом Кіровоградської області 26.12.2013 у справі № 912/1464/13 прийнято рішення про задоволення позовних вимог ПрАТ "Креатив" до ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи", стягнуто з ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" на користь ПрАТ "Креатив" 12 404 153,57грн збитків, а також 68 820,00 грн судового збору.

При цьому у рішенні господарського суду від 26.12.2013 клопотання ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору відхилено, оскільки згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Оскільки ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" збитки, які є предметом спору, не сплатив, а укладена між сторонами мирова угода від 20.11.2013 не припиняє спірні правовідносини між сторонами щодо стягнення збитків, тому підстави для припинення провадження у справі в цій частині відсутні.

Постановою від 02.04.2014 Дніпропетровський апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2013 у справі № 912/1464/13 в частині стягнення з ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" на користь ПрАТ "Креатив" 12 404 153,57 грн збитків, а також 68 820,00 грн судового збору, прийняв у цій частині нове рішення, яким відмовив у стягненні з ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" на користь ПрАТ "Креатив" 12 404 153,57 грн збитків, а також 68 820,00 грн судового збору. В іншій частині рішення залишено без змін. У мотивувальній частині постанови від 02.04.2014 суд апеляційної інстанції відзначив, що укладена між ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" та ПрАТ "Креатив" угода про прощення боргу чинна, та не визнана судом недійсною, на підставі пункту 4.4 даної угоди зобовязання ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" перед ПрАТ "Креатив" по сплаті 11 317 254,66 грн не отриманого доходу від переробки 12 458,861 тон насіння соняшника та 1 086 898,91 грн витрат на зберігання насіння соняшника за період з травня по липень 2013 року року є припиненим внаслідок звільнення (прощення боргу) відповідно до статті 605 ЦК України, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 залишена в силі. У своїй постанові суд касаційної інстанції підтримав правову позицію суду апеляційної інстанції стосовно того, що укладена між ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" та ПрАТ "Креатив" угода від 20.11.2013 чинна, та не визнана судом недійсною, зобов'язання ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" перед ПрАТ "Креатив" по сплаті 11317254,66 грн не отриманого доходу від переробки 12458,861 тон насіння соняшника та 1086898,91 грн витрат на зберігання насіння соняшника за період з травня по липень 2013 року є припиненим, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того суд касаційної інстанції не прийняв до уваги посилання ПрАТ "Креатив" на порушення статті 121 Господарського процесуального кодексу України, оскільки згідно статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а зміст договору згідно статті 628 Цивільного кодексу України становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Отже, укладаючи угоду від 20.11.2013 сторони не були позбавлені права передбачити підстави для припинення зобов'язань і врегулювати інші взаємовідносини, в зв'язку з чим касаційна інстанція дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у позові.

У жовтні 2014 року ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до ПрАТ "Креатив" про визнання припиненим зобовязання ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" щодо сплати на користь ПрАТ "Креатив" 60 300 139,70 грн збитків (вартість насіння соняшника у кількості 12 458,861 тонн, переданого на зберігання відповідно до договору складського зберігання сільськогосподарської продукції від 05.09.2011 №116). Рішенням від 23.01.2015 у справі № 912/3404/15, що залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2015, у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволені позовних вимог, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що оскільки предметом спору у даній справі є визнання припиненим зобов'язання з виконання рішення господарського суду у справі №912/1141/13, то належним способом захисту прав є визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в межах справи №912/1141/13.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2015 рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.01.2015 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 у справі № 912/3404/14 скасовано, справа направлена на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області. У постанові від 30.06.2015 Вищий господарський суд України звертає увагу на таке. "ОСОБА_3 угода" не може розглядатися лише в звужених рамках виконання наказу господарського суду Кіровоградської області, виданого 18.09.2013 у справі №912/1141/13, оскільки, як встановлено судами, ця угода не затверджувалася судом, тому не є мировою угодою згідно статті 121 ГПК України; за статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір); до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору; відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Рішенням від 26.11.2015 у справі № 912/3404/15 Господарський суд Кіровоградської області за результатами нового розгляду позовні вимоги задовольнив повністю, визнав припиненим зобовязання ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" щодо сплати на користь ПрАТ "Креатив" 60 300 139,70 грн збитків (вартість насіння соняшника у кількості 12458,861 тонн, переданого на зберігання відповідно до договору складського зберігання сільськогосподарської продукції від 05.09.11 №116).

Таке рішення залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016, а тому в силу вимог частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили 15.02.2016.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі вказаної процесуальної норми господарський суд вважає, що обставини, які встановлені у рішенні від 26.11.2015 у справі № 912/3404/15 при розгляді заяви про визнання наказу, що не підлягає виконанню частково, не потребують доказуванню.

Згідно приписів частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

При розгляді заяви господарський суд керується відповідними положеннями чинного законодавства.

Згідно з частиною третьою статті 202 Господарського кодексу України до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 604 - 609 Цивільного кодексу України, серед яких: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599); зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (стаття 605).

Матеріалами справи № 912/1141/13 підтверджено, що ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" 22 та 28 листопада 2013 року сплачено вартість неповернутого зі зберігання насіння соняшника за Договором № 116 складського зберігання сільськогосподарської продукції від 05.09.2011 в розмірі 48 992 777,28 грн, щодо якого виник спір у справі № 912/1141/13, саме таку суму ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" зобов'язалося сплатити згідно умов "ОСОБА_3 угоди", викладених у пункті 4.1.

Господарським судом, на виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 02.02.2016 у справі № 912/1141/13 досліджено зазначення у платіжних дорученнях № 3556 від 22.11.2013, №3569 від 22.11.2013, №3672 від 28.11.2013, які надані ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" (а.с.181-183 том 5), у графі "Призначення платежу" "Уточ приз пл.".

При порівнянні вказаних платіжних доручень із копіями платіжних доручень, які надані до судового засідання представником стягувача, господарський суд встановив, що кошти на поточний рахунок стягувача надійшли згідно платіжних доручень № 3556 від 22.11.2013, №3569 від 22.11.2013, №3672 від 28.11.2013 у яких у графі "призначення платежу" відсутнє зазначення "Уточн приз плат", всі інші посилання у вказаній графі є ідентичними, тобто вказують, що призначенням здійснених платежів є: 1) оплата вартості неповерненого зі зберігання насіння соняшнику за Договором складського зберігання сільськогосподарської продукції №116 від 05.09.2013; 2) виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/1141/13; 3) виконання умов ОСОБА_3 угоди від 20.11.2013.

Отже, господарський суд вважає, що доповнення ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" у відповідних платіжних дорученнях у графі "призначення платежу" зазначенням "Уточн приз плат" не вплинуло на зміст фактичного призначення платежів, здійснених за вказаними розрахунковими документами. ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" здійснена оплата вартості неповернутого зі зберігання насіння соняшника відповідно до Договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 116 від 05.09.2011, що стягнута за рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1141/13, і саме в такому розмірі сторони передбачили погашення заборгованості на користь ПрАТ "Креатив" у пункті 4.1. Мирової угоди. Тобто зазначення боржником у призначенні платежу трьох підстав не суперечить самим таким підставам, оскільки кожна з них випливає з іншої (укладено Договір № 116 від 05.09.2011, рішенням встановлено порушення зазначеного договору щодо неповернення майна зі зберігання, ОСОБА_3 угода укладена сторонами щодо спору, який виник у зв'язку із виконанням Договору № 116 від 05.09.2011, який вирішується у справах №№ 912/1141/13 та 912/1464/13 (преамбула ОСОБА_3 угоди)). Крім того у пункті 4.1. Мирової угоди сторони передбачили, що призначення платежу має бути "оплата вартості неповернутого зі зберігання насіння соняшнику за Договором складського зберігання сільськогосподарської продукції № 116 від 05.09.2011 року". Отже зазначене у платіжних документах призначення платежу не суперечить зазначеним у ОСОБА_3 угоді підставах.

Надходження коштів та саме таке їх призначення ПрАТ "Креатив" не заперечується.

Отже, зобов'язання ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" щодо сплати на користь ПрАТ "Креатив" 48 992 777,28 грн збитків за Договором № 116 від 05.09.2011 та на виконання рішення у справі № 912/1141/13 та на виконання пункту 4.1. "ОСОБА_3 угоди" припинилося на підставі статті 599 Цивільного кодексу України у зв'язку з його належним виконанням.

Положення статті 605 Цивільного кодексу України, які передбачають припинення боргу прощенням боргу, не містять вимог щодо форми такого правочину та не передбачають обов'язковість укладення будь-яких договорів. За змістом наведеної норми для прощення боргу достатнім є волевиявлення кредитора, яке може здійснюватись як вчиненням одностороннього правочину, так і дво- чи багатостороннім правочином (договір).

За нормами статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, наведені норми закону закріплюють свободу договору, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, крім випадків, коли актами цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акта для сторін договору.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина перша статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Досліджуючи правову природу укладеної між сторонами угоди від 20.11.2013, господарський суд зазначає, що згідно пункту 4.4. даної угоди сторони погодили, що з моменту виконання ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" пункту 4.1. даної ОСОБА_3, зобов'язання ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" по сплаті інших, ніж передбачені даною ОСОБА_3 платежів, припиняються внаслідок звільнення (прощення боргу) ПрАТ "Креатив" відповідно до статті 605 Цивільного кодексу України.

Тобто, даний пункт угоди містить волевиявлення ПрАТ "Креатив" на прощення боргу ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" по сплаті збитків за Договором № 116 складського зберігання сільськогосподарської продукції від 05.09.2011 за умови виконання пункту 4.1. угоди.

За змістом пунктів 5.4., 5.5. ОСОБА_3 сторони мають належне уявлення про сутність цієї угоди і всіх її елементів; не існує ніяких факторів, які могли б вплинути на їх уявлення про мету цієї угоди; сторони підтверджують, що викладені умови угоди відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам.

Отже, ОСОБА_3 від 20.11.2013 сторони погодили порядок погашення заборгованості зі сплати 60 300 139,70 грн збитків шляхом припинення такого зобов'язання добровільною сплатою 48 992 777,28 грн та звільненням (прощенням боргу) решти зобов'язання в порядку статті 605 Цивільного кодексу України.

Як встановлено вище, ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" виконано умови пункту 4.1. угоди по сплаті 48 992 777,28 грн. Крім того, згідно пункту 5.1 угоди сторони погодились з тим, що відповідно до умов цієї угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь - яких зустрічних претензій, не мають і не матимуть ніяких інших вимог, за умови належного та своєчасного виконання відповідачем зобов'язань за даною мировою угодою позивач не матиме претензій/вимог до відповідача з приводу сплати/погашення інших грошових сум, окрім тих які визначені даною угодою.

Заперечення стягувача про те, що у ОСОБА_3 угоді визначено зобов'язання відповідача про сплату суми боргу у розмірі 60 300 139,70 грн, і умова щодо відсутності інших вимог стосується інших грошових сум, що в даній угоді не зазначені спростовуються наступним. У пункті 4.1 "ОСОБА_3 угоди" зазначено про єдиний платіж, який має бути вчинений ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи": "відповідач у строк до 28.11.2013 зобов'язується сплатити на користь позивача частину боргу у сумі 48 992 777,275 грн". Саме виконання відповідачем цього платежу звільняє його від виконання всіх інших платежів і його зобов'язання по їх виконанню припиняються внаслідок звільнення (прощення боргу) позивачем відповідача відповідно до статті 605 Цивільного кодексу України (пункт 4.4. Мирової угоди). Представник позивача у судовому засідання не довів господарському суду наявність у ОСОБА_3 угоді умов, які б передбачали зобов'язання відповідача здійснити платіж позивачу у розмірі більшому, ніж це встановлено у пункті 4.1.Мирової угоди.

Таким чином, зобов'язання ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" зі сплати збитків в розмірі 11 307 362,42 грн припинилось після сплати останнім 48 992 777,28 грн внаслідок прощення боргу ПрАТ "Креатив".

Вказані обставини встановлені рішенням у справі № 912/3404/14, яке набрало законної сили.

Заперечення ПрАТ "Креатив" про те, що сторони мали намір подати таку ОСОБА_3 угоду на затвердження господарському суду спростовуються змістом самої ОСОБА_3 угоди. Так у преамбулі ОСОБА_3 угоди сторони зазначають, що така угода укладена сторонами щодо спору, який існує щодо виконання Договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 116 від 05.09.2011, який вирішується в судовому порядку в Господарському суді Кіровоградської області (справа № 912/1464/13) та Дніпропетровському апеляційному господарському суді (справа № 912/1141/13). Також у пункті 4.5. міститься умова про зобов'язання ПрАТ "Креатив" подати заяву про відмову від позову у справі №912/1464/13.

Враховуючи вказане сторони не мали наміру подавати таку мирову угоду на затвердження господарському суду, оскільки процесуально не передбачено подання однієї мирової угоди для затвердження по двом справам, що розглядаються в різних судах (Господарському суді Кіровоградської області та Дніпропетровському апеляційному господарському суді). В разі ж подання такої мирової угоди на затвердження у даній справі № 912/1141/13 господарський суд не мав правових підстав її затверджувати, оскільки в силу вимог частини 3 статті 78 Господарського процесуального кодексу України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову, а сторони в "ОСОБА_3 угоді" зазначали про свої права і обов'язки, що стосуються не лише предмету спору у справі №912/1141/13, а ще і у справі № 912/1464/13. Про таке вказав у своїй постанові від 05.03.2015 і Вищий господарський суд України у справі № 912/1141/13.

Враховуючи зазначене, а також вказівки, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 02.02.2016, встановив, що укладена між сторонами ОСОБА_3 не є мировою угодою, яка може бути подана на затвердження господарському суду в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України і сторони не мали наміру подавати її на таке затвердження.

Враховуючи заперечення ПрАТ "Креатив" про те, що ОСОБА_3 угода не є цивільно-правовою угодою, а також те, що ОСОБА_3 угода, як мирова угода в розумінні статті 78 Господарського процесуального кодексу України суперечить нормам цієї ж статті, господарський суд вважає, що ПрАТ "Креатив" навмисно вчинює дії з метою уникнення обов'язку по виконанню такої ОСОБА_3. Правова природа ОСОБА_3 не раз досліджувалась господарськими судами різних інстанцій. Так в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 912/1464/13 від 02.04.2014, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2014, встановлено, що оскільки укладена між ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" та ПрАТ "Креатив" угода від 20.11.2013 чинна, та не визнана судом недійсною, зобов'язання ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" перед ПрАТ "Креатив" по сплаті 11317254,66 грн не отриманого доходу від переробки 12458,861 тон насіння соняшника та 1086898,91 грн витрат на зберігання насіння соняшника за період з травня по липень 2013 року є припиненим. Такого ж висновку дійшов Господарський суд Кіровоградської області у рішенні від 26.11.2015 у справі № 912/3404/14, яке залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016. В силу вимог частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України такі обставини є встановленими і не потребують доказуванню у даній справі.

Щодо наявності постанови про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу у даній справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", то господарський суд бере до уваги таке.

Відповідно до вказаної норми виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.05.2015 винесена на підставі ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2014, якою визнано наказ від 18.09.2013 № 912/1141/13 таким, що не підлягає виконанню у сумі 11 376 122,43грн, про що зазначено у самій постанові.

Як вже досліджено господарським судом така ухвала господарського суду скасована постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2015. Враховуючи неодноразове оскарження ПрАТ "Креатив" судових актів у даній справі, які стосуються встановлення факту припинення зобов'язання ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" перед ПрАТ "Креатив" у розмірі 11 376 122,43 грн, господарський суд вважає можливим та необхідним вирішення питання щодо правомірності чинності наказу, у якому міститься обов'язок по стягненню такої суми, незважаючи на закінчення виконавчого провадження. Слід взяти до уваги, що Законом України "Про виконавче провадження" передбачені випадки його відновлення, зокрема шляхом скасування постанови про закінчення виконавчого провадження (стаття 51 Закону), що може відбутись за відповідною заявою стягувача, враховуючи скасування ухвали, яка стала підставою для винесення постанови від 14.05.2015.

Вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України не ставиться у залежність можливість визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від наявності виконавчого провадження по такому наказу. Такої необхідності і не випливає із правової позиції Вищого господарського суду України по даному питанню, яка викладена у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 (пункти 3- 3.5).

Щодо листа від 04.12.2013, яким за твердженням боржника, ПрАТ "Креатив" підтвердило, що відповідно до ОСОБА_3 від 20.11.2013 залишок грошових коштів в сумі 7186772,92 грн згідно рішення суду першої інстанції по справі № 912/1141/13 не буде пред'явлений до стягнення за умови виконання сторонами ОСОБА_3, то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке. Розмір заборгованості, зазначений в ньому інший, ніж вказаний у ОСОБА_3 угоді, і враховуючи заперечення позивача щодо цього листа, встановити її правомірність господарський суд не має достатніх підстав, а тому вважає його неналежним доказом у розумінні вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Факт часткового невиконання ПрАТ "Креатив" умов ОСОБА_3 угоди встановлено господарським судом і зміст цього листа не змінює зобов'язаньсторін за укладеною та чинною угодою. Слід зауважити, що пункт 4.2. Мирової угоди стягувачем виконано, передано складські квитанції ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи", що не оспорюється сторонами та в силу вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказуванню.

З огляду на викладені обставини заява ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" від 16.06.2014 про визнання наказу про стягнення з боржника на користь ПрАТ "Креатив" 60 300 139,70 грн вартості 12 458,861 тонн насіння соняшника, яке належало ПрАТ "Креатив" та перебувало на зберіганні на зерновому складі ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи", таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 11376182,43 грн підлягає задоволенню. Наказ Господарського суду Кіровограсдької області від 18.09.2013 про стягнення з ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" на користь ПрАТ "Креатив" 60300139,70 грн збитків, а також 68820,00 грн судового збору слід визнати таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 11 376 182,43 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 65, 86, 111-12, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Визнати таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 11376182,43 грн, наказ господарського суду Кіровоградської області, виданий 18.09.2013 на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 у справі № 912/1141/13.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п'яти днів з дня її винесення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" (39500, Полтавська область, м. Карлівка, вул. Великотирнівська, 51); Товариству з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" (27641, Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Соколівське).

Суддя Є. М. Наливайко