Ухвала суду № 56126195, 23.02.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 679/1224/15-ц

Провадження № 22-ц/792/380/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Пєнти І.В.,

суддів: Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар Дубова М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення шкоди.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення шкоди. В обґрунтування якого зазначав, що 28.01.2015 року між ним та відповідачем був укладений договір про надання iнформацiйних послуг №002. Вiдповiдно до п.п. 1.1., 1.2. договору вiн доручив, а вiдповiдач прийняла на себе зобовязання надати iнформацiйнi послуги з приводу оформления документiв для виїзду за кордон, iнформацiйнi послуги з вiзових питань та iншi iнформацiйнi послуги повязанi з оформлениям вiзи до країни Фiнляндiя. До послуг, якi надаються вiдповiдачем входить: оформлення запрошення для вiдкриття робочої вiзи до Фiнляндії, запис до вiзового центру або до консульства, оформлення страхового полiсу, надання консультацiї щодо заповнення та подачi анкет та iнших вiзових документiв, виготовлення копiй документiв, кореспонденцiя. Вказував, що на виконання вищевказаного договору, провiв часткову оплату послуг, в сумi 350 Євро. Протягом декiлькох мiсяцiв пiсля укладання договору вiн неодноразово усно при особистих зустрічах та по телефону звертався до вiдповiдача з вимогою надати послуги, передбаченi договором, однак станом на 16.06.2015 року відповідач своїх зобовязанъ по договору не виконала. 28.05.2015 року позивач звернувся до вiдповiдача з письмовим листом-претензiєю з вимогою в семиденний строк надати передбаченi договором послуги, а у випадку ненадання вказаних послуг повернути сплаченi кошти. Однак, жодної з вимог, вказаних у претензії, вiдповiдач не виконала. А тому, позивач звернувся до суду та просив розiрвати договiр про надання інформаційних послуг та стягнути з ОСОБА_2 на його користь матерiальну шкоду в сумi 350 Євро та моральну шкоду в сумi 5000 гривень.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі року ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт вважає, що рішення суду підлягає скасуванню через невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення судом норм матеріального права. На думку апелянта, безпідставними є висновки суду про те, що відповідач не порушила умов договору. Оскільки в день підписання договору сторони домовились в усному порядку про часткову сплату вартості послуг в розмірі 350 Євро, а після виготовлення відповідачем документів доплатити вартість наданих послуг. Однак відповідач свої зобовязання за договором про надання інформаційних послуг не виконала, у звязку з чим апелянт не отримав необхідні інформаційні послуги та документи для виїзду на роботу у Фінляндію, на що розраховував при укладенні договору.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про день і час слухання справи повідомлені у відповідності до вимог ст. ст. 74, 76 ЦПК України.

У відповідності до ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснюється.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст.ст.526, 599, 610 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що 28.01.2015 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про надання інформаційних послуг №002 (а.с. 3).

Згідно п.п.1.1, 1.2 договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику інформаційні послуги з приводу оформлення документів для виїзду за кордон, інформаційні послуги з візових питань та інші інформаційні послуги пов'язані з оформленням візи до країни Фінляндія. До послуг, які надаються замовнику виконавцем входить: оформлення запрошення для відкриття робочої візи до Фінляндії, запис до візового центру або до консульства, оформлення страхового полісу, надання консультації щодо заповнення та подачі анкет та інших візових документів, виготовлення копій документів, кореспонденція.

Розділом 2 договору передбачено права та обов'язки виконавця, зокрема: п.2.1 вимагати належного виконання своїх зобов'язань замовником; 2.3 підготувати та передати замовнику всі документи необхідні для подачі у консульські установи або візовий центр для відкриття національної візи країни Фінляндія.

Розділом 3 договору визначено права та обов'язки замовника, зокрема: п.3.1 вимагати належного виконання своїх обов'язків виконавцем; п.3.3 замовник зобов'язаний оплатити послуги передбачені цим договором в порядку та на умовах визначених цим договором; п.3.4 замовник зобов'язаний після надання послуг підписати в строк не пізніше трьох календарних днів акт приймання-передачі наданих послуг; п.3.6 замовник зобов'язаний письмово не пізніше ніж за три робочі дні до початку виконання даного договору повідомити виконавця про відмову від отримання інформаційних послуг, а також про намір розірвати цей договір до початку його виконання виконавцем. У разі невиконання цього пункту виконавець звільняється від обов'язку повернути сплачені замовником грошові кошти.

Згідно п. 4.1 договору п.4.1 договору, у випадку неналежного виконання умов даного договору, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.п.5.1-5.5 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного його виконання; даний договір вважається виконаним виконавцем в повному обсязі з моменту отримання візи до країни Фінляндія або в момент коли стане відомо, що було відмовлено у видачі візи до країни Фінляндія; даний договір може бути розірваний будь-якою із сторін в односторонньому порядку до початку його виконання виконавцем; в інших випадках цей договір може бути змінено, розірвано або припинено за згодою сторін шляхом підписання додаткового договору.

У розділі 6 договору передбачено умови та порядок оплати інформаційних послуг, зокрема: п.6.1 вартість інформаційних послуг передбачених цим договором за домовленістю сторін складає 700 Євро; 6.2 оплата за інформаційні послуги передбачені цим договором здійснюється відповідно до порядку та умов визначених чинним законодавством України; 6.3 замовник здійснює оплату за інформаційні послуги в розмірі 100% від суми зазначеної в п.6.1 даного договору в момент підписання цього договору в порядку передбаченому в п.6.2 договору.

В п.7.2 договору зазначено, що підписуючи текст даного договору сторони в повній мірі усвідомлюють умови договору та обовязки, які випливають з цієї угоди між ними.

На виконання умов договору, ОСОБА_1 здійснив часткову оплату інформаційних послуг ФОП ОСОБА_2 в сумі 350 Євро (а.с. 4).

Статтею 901 ЦК України передбачено, що, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до положень ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умови та наслідки розірвання договорів передбачені ст. 651-654 ЦК України. Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями частини 2 статті 651 ЦК України. договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до правових позицій, викладених в постанові ВСУ № 6-75цс13 від 18.09.2013 року, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо недоведеності істотного порушення відповідачем умов договору про надання інформаційних послуг і, відповідно, наявності шкоди, завданої цим порушенням, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про розірвання договору про надання інформаційних послуг та стягнення шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази, відповідно до вимог ст. ст. 57 - 60 ЦПК України.

У відповідності до розяснень п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правомірно виходив з недоведеності позовних вимог в цій частині. З огляду на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення відповідачем його її прав як замовника інформаційних послуг, що привело до душевних страждань позивача.

Такі висновки суду є обґрунтованимитаузгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на предявлення апелянтом вимоги відповідачу про виконання договірних зобовязань та надання відповідних послуг у семиденний строк від дня предявлення вимоги, оскільки у листі-претензії від 16.06.2015 року ОСОБА_1 ставилась вимога лише щодо повернення сплачених ним коштів (а.с 29).

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча/підпис/ ОСОБА_3

Судді:/підписи/ ОСОБА_4

ОСОБА_5

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В. Пєнта

________________

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6 Провадження № 22-ц/792/380/16

Доповідач Пєнта І.В. Категорія № 19