Рішення № 56126027, 22.02.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/8431/15-ц

Провадження № 22-ц/792/177/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Пєнти І.В.,

суддів: Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар Бондар О.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу заапеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів. В обґрунтування якого зазначалось, що 07.02.2014 року між ним та відповідачем було укладено договір № б/н на здійснення монтажу систем опалення та водопостачання у квартирі відповідача за адресою: м. Хмельницький, вул. Озерна, 10/1, блок Б, кв. 100. За умовами договору вартість робіт було визначено в розмірі 790 євро. Позивач вказував, що він виконав зобовязання за договором, виконав усі монтажні роботи і відповідач їх прийняв. В свою чергу, відповідач, у порушення п. 2.1. договору, у строк до 01.05.2014 року не провів повний розрахунок за виконані роботи. В період з 08.05.2014 року по 26.11.2014 року ОСОБА_2 заборгованість за договором сплачував частинами, а потім припинив погашати виниклу заборгованість. Всього за період з 08.05.2014 року по 26.11.2014 року відповідач сплатив 630 євро і станом на 28 квітня 2015 року його заборгованість за договором становить 160 євро. Звертаючись до суду, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість у сумі 990 євро, що еквівалентно 24533 грн., з яких: 160 євро (3964,93 грн.) - заборгованість за виконані роботи; 830 євро (20568,07 грн.).- неустойка.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість у сумі 160 євро за виконані роботи, та неустойку у сумі 200 грн. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині зменшення неустойки та відмови у повному задоволенні позовних вимог та просить ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позовних вимог щодо стягнення неустойки. Апелянт вважає, що рішення суду в оспорюваній частині таким, що прийняте з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір штрафних санкцій, оскільки відповідач не надав жодного доказу, які б стали підставою для такого зменшення. Зазначає, що посилання суду першої інстанції на те, що інтереси позивача захищені визначенням оплати виконаних робіт в іноземній валюті, суперечить ч. 1 ст. 550 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Відповідач в судовому засіданні просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 статті 309 ЦПК України визначено, що підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 07.02.2014 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір №б/н на здійснення монтажу систем опалення та водопостачання у квартирі відповідача за адресою м. Хмельницький, вул. Озерна, б. 10/1, блок Б, кв. 100.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 виконав свої зобовязання за договором, виконавши монтажні роботи, проте відповідач у визначений сторонами строк до 01.05.2014 року не провів повний розрахунок за виконані роботи.

Згідно п. 1.1 договору вартість робіт за фактом їх здачі становить 790 євро.

Пунктом 2.1 договору визначено, що замовник зобовязується сплатити 100% вартості замовлення у термін до 01.05.2014 року. У разі невчасної сплати, за кожен день прострочки, замовник сплачує додатково 1% від загальної вартості замовлення.

Відповідно до п. 4.1. договору, у випадку порушення умов договору сторони несуть відповідальність, зазначену цим договором.

Рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 160 євро за виконані роботи не оспорюється, а тому апеляційним судом, відповідно до ст. 303 ЦПК України, не переглядається.

Разом з тим, задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 200 грн., судом першої інстанції не в повній мірі зясовано всі обставини, що мають істотне значення.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За положенням вказаної норми суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню, враховуючи при цьому, зокрема занадто високий її розмір порівняно зі збитками, ступінь виконання зобовязання, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтереси, які заслуговують на увагу, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через не співмірність із розміром основного зобовязання. При цьому, зменшення розміру неустойки це право суду.

Наведені обставини розмір заборгованості та штрафні санкції, їх співмірність, обставини, які дають суду право застосовувати ч. 3 ст. 551 ЦК України або не застосовувати, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України, є обовязковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення боргу.

Звертаючи до суду з позовом про стягнення неустойки, позивач зазначав, що при розрахунку неустойки, яка становить 1% від загальної вартості замовлення за кожен день прострочки (363 дні), розмір неустойки на час подачі позову становив би 71061 грн. 60 к. (2867,7 євро). Разом з тим, позивач просив стягнути неустойку в розмір 830 євро, що становило на час подачі позову 20568,07 грн.

З огляду на те, що розмір неустойки не є занадто високим порівняно з розміром основного боргу, відповідач не в повному обсязі виконав договірні зобовязання у визначений сторонами строк, з 26.11.2014 року не здійснював будь-які погашення заборгованості, а тому, на думку колегії суддів, відсутні підстави для застосування положень ч. 3 ст. 551 ЦК України.

З урахуванням викладеного вище, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка в розмірі 24734 грн. (що на день ухвалення рішення становить 830 євро). Відповідно, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення неустойки підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення в цій частині про задоволення позову.

Частиною 5 ст. 88 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення неустойки скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 24734 (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять чотири) гривні неустойки за невиконання договірних зобовязань.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року в частині стягнення судового збору змінити, збільшивши .суму судового збору до 513 грн. 29 к.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча/підпис/ ОСОБА_6

Судді:/підписи/ ОСОБА_7

ОСОБА_8

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В. Пєнта

________________

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_9 Провадження № 22-ц/792/177/16

Доповідач Пєнта І.В. Категорія № 24