Ухвала суду № 56125982, 18.02.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 681/778/15-ц

Провадження № 22-ц/792/307/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Спірідонової Т.В.,

суддів Купельського А.В., Фанди В.П.,

секретар Лапко Ю.В.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 14 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом та просить стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_3 борг у сумі 12778 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11 травня 2015 року він позичив відповідачці грошові кошти у сумі 12778 грн. до 15.05.2015 року, що підтверджується розпискою. Однак, ОСОБА_3 ухиляється від повернення боргу.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 14 грудня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 12778 грн. суми боргу за договором позики та 243грн.60коп. судового збору, а всього 13021грн.60коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що кошти у позику вона отримала у помічника ОСОБА_4, які були йому повернуті. У ОСОБА_4 кошти у позику не отримувала та розписку йому не писала.

Представник апелянта ОСОБА_3- ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник позивача ОСОБА_4 ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Апелянт ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 повідомлені належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не зявилися.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. ________________

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_5

Доповідач Спірідонова Т.В. Категорія : 27

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що факт знаходження розписки у позивача підтверджує те, що саме він позичив відповідачу кошти, які ОСОБА_3 в обумовлений сторонами строк не повернула.

Судом вірно зясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що 11 травня 2015 року ОСОБА_4 позичив ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 12778 грн., які остання зобовязалась повернути позивачеві до 15 травня 2015 року. В обумовлений строк ОСОБА_3 кошти не повернула.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в справі письмовими доказами.

Частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, розписка як документ, що підтверджує боргове зобовязання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобовязанням їх повернення та дати отримання коштів.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Вказані правові висновки висловлені Верховним Судом України в постановах №6-1967цс15 від 11.11.2015р. та № 6-63цс13 від 18.09.2013 р.

На підтвердження укладення договору позики позивач надав суду оригінал розписки від 11 травня 2015 року, яка свідчить про отримання ОСОБА_3 у позику грошових коштів в сумі 12778 грн.

Відповідач ОСОБА_3 в суді першої інстанції пояснила, що вона написала розписку ОСОБА_4, але кошти повернула його помічнику.

Свідок ОСОБА_6 підтвердила, що відповідач ОСОБА_3 у її присутності писала ОСОБА_4 розписку про отримання позики.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ОСОБА_3 не в повному обсязі виконала зобовязання за укладеним між сторонами договором позики, тому з неї на користь позивача підлягають стягненню неповернуті грошові кошти.

Посилання ОСОБА_3 на те, що нею виконані зобовязання по договору позики не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 545 ЦК України кредитор, прийнявши виконання зобов'язання, повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Відповідачем ОСОБА_3 в порушення вимог ст.60 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів отримання нею позики в іншої особи та виконання нею свого обовязку з повернення позики. При цьому наявність боргового документу у ОСОБА_4 підтверджує невиконання ОСОБА_3 свого обовязку по поверненню боргу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 14 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Т.В. Спірідонова