Рішення № 56125298, 25.02.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/791/305/2016 Єдиний унікальний номер справи: 663/598/15-ц

Головуючий в І інстанції Ведмідська Н.І.

Доповідач Приходько Л.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Приходько Л.А.,

суддів: Борка А.Л.,

ОСОБА_1

секретар Кутузова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 07 грудня 2015 року у справі

за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеним позовом до ОСОБА_3, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що 20 жовтня 2014 року об 11год. 40хв. в с. Великі Копані Цюрупинського району з вини відповідача ОСОБА_3 сталося ДТП, в результаті якого належний позивачу автомобіль Renault-Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав пошкодження. Посилаючись на те, що за ремонт пошкодженого автомобіля позивач сплатив 2340грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0001517 від 16.12.2014 року, проте страховою компанією ПрАТ «УПСК» було відшкодовано всього 863,65грн., просив стягнути з відповідача 1476грн. матеріальної шкоди, як різницю між відшкодуванням здійсненим страховою компанією та вартістю фактично понесених витрат на ремонт автомобіля Renault-Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП з вини відповідача. Крім того, зазначив, що внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу він зазнав душевних страждань, також, просив стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000,00грн.

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 07 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 727,82грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 120,09грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні ОСОБА_2, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі за обставинами викладеними у скарзі. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Заперечуючи проти апеляційної скарги представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 зазначив, що на його думку рішення суду є законним та обґрунтованим. Просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначені підстави відшкодування майнової шкоди, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що 20 жовтня 2014 року об 11год. 40хв. в с. Великі Копані Цюрупинського району Херсонської області з вини відповідача ОСОБА_3 сталося ДТП, в результаті якого належний позивачу автомобіль Renault-Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав пошкодження (пошкоджено задій бампер).

Вказані обставини визнані сторонами та підтверджуються повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 20 жовтня 2014 року(а.с.7).

ПФ «Капітал-сервіс» 16 грудня 2014 року видано ОСОБА_2 рахунок-фактуру №СФ-0001517 на виконання послуг з ремонту автомобіля Renault-Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 на загальну суму з урахуванням ПДВ 2340.00грн., а саме: зняття/встановлення (З/В) та розбирання /зборка (Р/З) заднього бамперу - 358.33грн., ремонт заднього бампера -125.00грн., фарбування заднього бампера 1250.00грн., підбір фарби 150грн., комплексна мийка 66.67грн.

ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування за страховою подією, яка мала місце 20 жовтня 2014 року в с. В.Копані, з урахуванням експлуатаційного зносу та франшизи, в розмірі 863.85грн.

Отже встановивши, що виплачене позивачу страхове відшкодування недостатньо для повного відшкодування матеріальної шкоди завданої відповідачем, який застрахував свою цивільну відповідальність, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що витрати які мусить зробити позивач для відновлення свого порушеного права підлягають відшкодуванню в повному обсязі з урахуванням сплаченого йому страхового відшкодування.

Однак, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності доказів того, що ПФ «Капітал-сервіс» є платником податку на додану вартість ПДВ не може бути враховано в розмір шкоди, заподіяної позивачу. Суд першої інстанції також не врахував в розмір заподіяної шкоди послуги «З/В» та «Р/З» заднього бамперу на суму 358.33грн посилаючись на відсутність даних щодо її змісту.

З таким висновком суду погодитися не можна.

За змістом п.1ч.2 ст.22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, визначені ст. 1192 ЦК України, згідно якої з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження розміру заподіяної йому шкоди наданий рахунок-фактура №СФ-0001517 від 16 грудня 2014 року виданого ПФ «Капітал-сервіс» в якому розрахунок вартості відновлювальних робіт здійснений з урахуванням ПДВ, а відповідачем, на спростування цього розрахунку, не надано будь-яких доказів того, що ПФ «Капітал-сервіс» не є платником податку на додану вартість, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку що розмір шкоди слід розраховувати за вирахуванням ПДВ.

Також, суд першої інстанції, визначаючи розмір шкоди безпідставно не врахував вартість послуг зняття/встановлення (З/В) та розбирання /зборка (Р/З) заднього бамперу, які необхідні для відновлення транспортного засобу, а саме для фарбування заднього бамперу.

Визначаючи розмір шкоди, заподіяної позивачу внаслідок ДТП, колегія суддів вважає за можливе прийняти в якості доказу наданий в апеляційній інстанції замовлення-наряд №Аззн005654 від 17 грудня 2015 року, з відміткою про сплату грошових коштів на підтвердження своїх доводів про те, що ним сплачено за відновлення належного йому транспортного засобу Renault-Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 - 2263.50грн з урахуванням ПДВ. Оскільки, як вбачається з пояснень позивача у звязку з відсутністю грошових коштів він не мав можливості раніше сплатити за відновлення автомобіля та відремонтувати його. А крім того, розмір реальних витрат, понесених позивачем для відновлення автомобілю, відповідно до замовлення наряду, не перевищує заявлені позовні вимоги.

Як вбачається з замовлення-наряду ПФ «Капітал-сервіс» здійснені роботи з зняття/встановлення (З/В) та розбирання /зборка (Р/З) заднього бамперу вартістю 306грн., фарбування заднього бампера 910.35грн., підбору фарби 173.40грн, при цьому використані матеріали на загальну суму 873.75грн. Вартість всіх робіт та матеріалів визначена з урахуванням ПДВ становить 2263.50грн .

Отже, сума шкоди заподіяна позивачу внаслідок ДТП з урахуванням виплаченого страхового відшкодування становить 1399.85грн (2263.50 - 863.85=1399.85).

Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем понесення ним душевних страждань.

Згідно положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою вказаної статті.

Частиною 2 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Зважаючи на те, що внаслідок пошкодження автомобіля позивач зазнав душевних страждань, повязаних з пошкодженням його майна та відмовою відповідача у відшкодуванні заподіяної матеріальної шкоди в повному обсязі, колегія суддів вважає що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди ґрунтуються на вимогах закону.

Визначаючи розмір моральної шкоди колегія суддів виходить з характеру правопорушення, глибини душевних страждань їх тривалості, ступеня вини відповідача, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, та вважає що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково, стягнувши в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000грн.

У задоволені решти позовних вимог слід відмовити.

Таким чином доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до вимог п.3 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів ,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 07 грудня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1399,85грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000грн.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.А. Приходько

Судді: А.Л. Борка

ОСОБА_1