Постанова № 561250, 19.03.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

19.03.07 Справа № 5/1776-19/343

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Дубник О.П.,

Орищин Г.В.

при секретарі Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) –Андрейків Ю., Лазаревич Н.М.

від позивача – Друль О.Р.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області від 10.11.2006 року вих.№12740/10/10-0

на постанову господарського суду Львівської області від 29.11.2005 року, суддя Левицька Н.Г.

в справі №5/1776-19/343

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Маслосоюз», с.Слобідка

до відповідача ДПІ у Стрийському районі Львівської області (правонаступник Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції), м.Стрий

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.

Постановою господарського суду Львівської області від 29.11.2005 року по справі №5/1776-19/343 позов ВАТ «Маслосоюз»задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення №0000512600/0 від 09.11.2004 року та №0000302600/3 від 10.06.2005 року.

Суд першої інстанції при винесенні постанови виходив з того, що сума перевищення вартості, по якій основні фонди 2-3 груп вносились до статутного фонду новоствореного підприємства над балансовою вартістю відповідних груп була віднесена позивачем до складу валового доходу підприємства, і ця обставина знайшла своє відображення в податкових деклараціях, а саме в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1-ий квартал 2004 року.

Господарський суд вказує на те, що оскільки поданий позивачем уточнюючий розрахунок не містить даних про факт заниження податкового зобов’язання, відповідно у відповідача не було правових підстав не враховувати під час перевірки дані поданого позивачем уточнюючого розрахунку.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Стрийському районі Львівської області подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Львівської області від 29.11.2005 року по справі №5/1776-19/343 скасувати.

Зокрема скаржник зазначає про те, що посилання позивача та суду першої інстанції на те, що відповідачем повинен братись до уваги уточнений розрахунок до декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2004 року є безпідставним, оскільки ВАТ «Маслосоюз»подало до податкового органу даний розрахунок 20 жовтня 2004 року, тобто під час проведення перевірки, яка згідно акту перевірки проводилась з 08.10.2004 року по 05.11.2004 року.

Апелянт вказує на те, що податковим органом правомірно зроблено висновок про те, що позивачем в порушення п.п.8.4.4 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено суму скоригованого валового доходу в декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2004 року на суму 405,9 грн.

Представники скаржника (відповідача) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу та доповненні до відзиву.

Зокрема представник позивача вказував на те, що уточнюючий розрахунок було подано до початку проведення перевірки податковим органом та, що останній не свідчить про факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, оскільки валові витрати і валові доходи були скориговані на одну і ту ж суму –535,0 тис грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

Стрийською ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ВАТ «Маслосоюз»за період з 01.07.2003 року по 30.06.2004 року, за наслідками якої складено акт від 05.11.2004 року за №109/26-2/00446411.

Перевіркою встановлено, що позивачем внесено до статутного фонду ЗАТ «Маслосоюз»основні фонди 2-3 групи на загальну суму 1552,2 тис. грн., балансова вартість яких складає 1146,3 тис. грн., тобто сума перевищення балансової вартості над вартістю продажу складає 405,9 тис. грн.

Перевіряючими зроблено висновок про те, що ВАТ «Маслосоюз»в порушення п.п.8.4.4, 8.4.11 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено суму скоригованого валового доходу в декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2004 року на 405,9 тис. грн.

На підставі вищезазначеного акту Стрийською ОДПІ 09.11.2004 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000512600/0, яким згідно з пп. “б” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», абз.2 п.10 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до п.п.8.4.4, п.п.8.4.11 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем –податок на прибуток підприємств в розмірі 92800 грн., що становить основний платіж.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем до ДПА України, проте Рішенням про результати розгляду скарги від 24.05.2005 року залишено без змін.

Крім того, 10.06.2005 року Стрийською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000302600/3, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 18560 грн.

Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п.п.8.4.4 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

Згідно із п.п.8.4.11 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для цілей цього пункту: до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи; до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний подати уточнюючий розрахунок. Проте, посилання позивача на те, що уточнений розрахунок до декларації з податку на прибуток підприємства за І кв. 2004 року ним подано до початку перевірки, а саме 20.10.2004 року не може братись до уваги, оскільки в акті перевірки зазначено, що остання проводилась з 08.10.2004 року по 05.11.2004 року.

Згідно із п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки ДПІ правомірно визначено позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток, так як останнім внесено основні фонди 2-3 групи на загальну суму 1552,2 тис. грн., балансова вартість яких складає 1146,3 тис. грн. і не віднесено суму перевищення балансової вартості над вартістю продажу в розмірі 405,9 тис. грн. до валового доходу підприємства відповідного періоду з чим погодився сам позивач подавши при цьому уточнюючу декларацію. Проте, така була подана до ДПІ, як встановлено у судовому засіданні, під час проведення перевірки.

Із представленого позивачем журналу реєстрації перевірок вбачається, що з невідомих підстав в останній внесено запис про перевірку ДПІ головним бухгалтером, а не самими перевіряючими, як передбачено законодавством.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області від 10.11.2007 року задоволити.

Постанову господарського суду Львівської області від 29.11.2005 року по справі №5/1776-19/343 - скасувати, прийняти нову постанову.

В позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Дубник О.П.

Орищин Г.В.