Ухвала суду № 56123044, 25.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1671/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БАЗІС» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БАЗІС» (далі - ТОВ «ТК «БАЗІС») звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) про:

- визнання протиправними дії щодо винесення податкових повідомлень-рішень;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 травня 2015 року №0000582208 та №0000572208.

В обґрунтування позову зазначено про порушення контролюючим органом пункту 86.9 статті 86 та пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, які забороняють приймати податкові повідомлення - рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального закону або закону про оперативно - розшукову діяльність у випадку постановлення судом оправдального вироку або у випадку закриття кримінального провадження за реабілітуючими підставами.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року адміністративний позов задоволений частково.

Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 05 травня 2015 року №0000582208, №0000572208.

В решті позовних вимог відмовив.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм права та просить прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в грудні 2014 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТК «БАЗІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 01 грудня 2014 року, у т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОФІГРУП Україна», ПП «ЗАХІД» та ТОВ «ТД МІСТ-ЕКСПРЕС».

За результатами даної перевірки було складено акт від 29 грудня 2014 року № 1009/14-03-22-08/36433483, у висновках якого зазначено про відсутність порушень з боку позивача по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «ПРОФІГРУП Україна», ПП «ЗАХІД» та ТОВ «ТД МІСТ-ЕКСПРЕС».

Водночас контролюючим органом при проведенні перевірки встановлені порушення податкового законодавства по взаємовідносинам ТОВ «ТБК «АГРОСТРОЙ», а саме:

- пп.134.1.1 п.134. ст.134, п. 138.1, п.138.2 ст.138, п.149.1 ст.149 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 63 454,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст. 188. п.198.1, п.198.3, ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 61 240,07 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188. п.198.1, п. 198.3,п.198.6 ст.198 п.201.1 ст.201, що стало підставою для включення до складу податкового кредиту за період січень - грудень 2012 року, січень - жовтень 2013 року загальної суми ПДВ у розмірі 821 350,77 грн. по операціях з придбання товарів у контрагента-постачальника ТОВ «ТБК «АГРОСТРОЙ», реальність яких не доведена.

На підставі таких висновків 05 травня 2015 року прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0000582208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 63 454,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 728,00 грн.;

- №0000572208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 61 240,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 30 620,00.

Підставою для проведення податкової перевірки стала постанова слідчого з ОВС ВКР СУФРГУ Міндоходів у Миколаївській області Поліщука Є.Л. в межах кримінальної справи, порушеної за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «ТК «БАЗИС» за ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України.

Після проведення вказаної перевірки та винесення спірних податкових повідомлень-рішень, 27 лютого 2015 року постановою слідчого органу було закрито кримінальне провадження, стосовно службових осіб ТОВ «ТК «БАЗИС» на підставі п.2 ч.1 ст.284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Судом першої інстанції були досліджені господарські правовідносини між позивачем та ТОВ «ТБК «АГРОСТРОЙ» та встановлено, що на підтвердження реальності здійснення правочину надано первинні документ бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договори, видаткові та податкові накладні, договір найму приміщення, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення та інше (т.3 а.с.4-242, т.4,5, т.6 а.с.1-179, 197-241).

На дату підписання договорів та інших первинних документів контрагент позивача не був припинений та був платником податку на додану вартість.

Більш того, ТОВ «ТБК «АГРОСТРОЙ» не було перевірено контролюючим органом за операціями, які контролюючим органом визнані нереальними.

В акті перевірки (т.1 а.с.118) зазначено, що до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області направлено запит від 24 листопада 2014 року з проханням провести зустрічну звірку ТОВ «ТБК «АГРОСТРОЙ» з питань взаємовідносин з ТОВ «ТК «БАЗИС».

На момент складання акта перевірки, тобто на 29 грудня 2014 року, відповіді не отримано.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що здійснення господарських операцій ТОВ «ТК «БАЗИС» із ТОВ «ТБК «АГРОСТРОЙ» підтверджується належним чином засвідченими копіями первинних документів, які складені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність».

Також суд вважав, що податковий орган не мав права приймати спірні рішення доки не буде обвинувального вироку суду або закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами.

Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання протиправними дій контролюючого органу щодо винесення спірних рішень, суд виходив з того, що самі по собі дії не створюють правові наслідки для позивача.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні є законною та обґрунтованою, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, які виникли в даній справі регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції чинній на час їх виникнення.

Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 цієї статті документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Разом з тим відповідно до положень абзацу першого пункту 58.4 статті 58 ПК України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Отже, аналіз вказаних норм свідчить про те, що матеріали документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2014 року та від 27 січня 2015 року, який в силу абз.2 ч.1 ст.244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, враховуючи, що кримінальне провадження відносно посадових осіб ТОВ «ТК «БАЗИС» було закрито за реабілітуючими підставами, результати проведеної перевірки не могли бути використані для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Якщо контролюючий орган вважає, що товариство вчинило податкове правопорушення, не пов'язане з розслідуванням кримінальної справи, він не позбавлений права провести іншу перевірку і за її результатами прийняти відповідне податкове повідомлення рішення.

Доводи апеляційної скарги про нереальність господарської операції між позивачем та ТОВ «ТБК «АГРОСТРОЙ», суперечать цілям, проведення перевірки, а також нормам податкового законодавства, яке діяло на той період часу.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового акту не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БАЗІС» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір у розмірі 4 114 (чотири тисячі сто чотирнадцять) грн. 92 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) - 828011, рахунок отримувача - 31212206781008, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова