Ухвала суду № 56123041, 24.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 р.Справа № 818/3647/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представника позивача Мальченко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці Державної фіскальної служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2015р. по справі № 818/3647/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Аккад" до Сумської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Аккад" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ВКП "Аккад") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач, Сумська митниця), в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Сумської митниці ДФС від 09.10.2015 року №805130000/2015/000031/1; визнати незаконним та скасувати картку відмови Сумської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2015/00047 від 09.10.2015 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при подачі митної декларації на оформлення, товариством було надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів , передбачені у частині 2 ст.53 МК України, а посилання відповідача на наявність розбіжностей у банківських платіжних документах стосовно виконання зовнішньоекономічного контракту щодо умов передоплати, є безпідставним.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.12. 2015 року по справі № 818/3647/15 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2015 року по справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача під час апеляційного розгляду справи та у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, проти доводів апеляційної скарги заперечував та наполягав на залишенні її без задоволення.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.05.2015 р. між позивачем та компанією ZHEJIANG SHENGNE TRADING CO.,LTD ОСОБА_6 (надалі - Продавець) укладено Контракт міжнародної купівлі-продажу Товарів SH12ЕХ03 (надалі - Контракт), відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити на умовах FOB Китайський порт, CFR або SIF ОДЕССА або ИЛЛІЧЕВСЬК (Інкотермс 2010) товари.

Для митного оформлення товару згідно зазначеного Контракту 25.08.2015 р. декларантом позивача подано вантажну митну декларацію №805130000/2015/010527 від 25.08.2015 р. з оригіналами товаросупровідних документів для митного оформлення.

З метою встановлення характеристик товару визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД в порядку, встановленому ст. 356 МК України, Сумською митницею у присутності представника позивача було взято проби товару.

Після отримання 05.10.2015 року висновку №142008800-0106 від 22.09.2015, враховуючи, що відомості про імпортний товар були встановлені, позивачем 05.10.2015 року було подано заяву про відкликання МД №805130000/2015/010572 та того ж дня - 05.10.2015 року декларантом ТОВ ВКП АККАД подано МД №805130000/2015/012707 разом з пакетом товаросупровідних документів для митного оформлення в митний режим товару - Прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки понад 600 мм оцинкований (горячого оцинкування) не збрухту, не гофрований у рулонах 97256 кг .

Митна вартість товарів згідно Декларації визначалась із застосуванням основного методу за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та складала 1543417,87 грн. із них:

- митна вартість 1456970,6703 грн., дана сума ідентична з комерційним інвойсом №2015SH03А від 27.05.2015 року та проформа інвойс остаточний №2015SH03А від 27.05.2015 року;

- витрати на транспортування 86447,20 грн.

Враховуючи, що на момент митного оформлення товару спеціалізований інформаційний комплекс Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби України містив цінову інформацію щодо митного оформлення подібного товару, ввезеного приблизного в тій же кількості за іншою ціною, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів №805130000/2015/000031/1 від 09.10.2015 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №805130000/2015/00047 від 09.10.2015р

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що Сумська митниця, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності свого рішення.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу , яка регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування

Так, ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

1) декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Як вбачається з матеріалів справи, декларантом до митного органу були надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №SH12ЕХ03 від 22.05.2015 року; документ, що підтверджує оплату товару від 26.06.2015 року №99; накладна УМВС №40743932 від 20.08.2015 року; коносамент №TSCM054373 від 05.07.2015 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №UAIM0266258 від 14.08.2015 року; пакувальний лист №б/н; проформа інвойс для передплати №2015SH03А від 27.05.2015 року; проформа інвойс остаточний №2015SH03А від 27.05.2015 року; договір про перевезення №869 від 04.12.2012 року; сертифікат про походження товару загальної форми №15С3301А2431/00047R; копія декларації країни відправлення №020220150520306280 від 01.07.2015 року; копія висновку №142008800-0106 від 22.09.2015 року; інформація біржових організацій; специфікація виробника товару №б/н від 27.05.2015 року; прайс лист; комерційний інфойс №2015SH03А від 27.05.2015 року.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

При чому орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Митним органом було визначено митну вартість товару не за основним, а за другорядним методом у зв'язку зі сплатою позивачем більшої суми передплати на виконання договору, ніж визначено в проформі інвойсі.

В той же час, відповідно до п.3.1. ст. 3 контракту згідно проформа інвойсам на передплату Покупець може здійснити передплату в розмірі від 1% до 100%, і згідно проформа-інвойсам по фактичній вартості і комплектності відвантаження товару здійснювати оплату за відвантажений і отриманий товар в розмірі вартості товару, що залишилась (а.с.22). Отже, здійснення передплати в розмірі більше ніж 90% не суперечить умовам договору і не може бути підставою для висновків про неправильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем згідно платіжного доручення від 26.06.2015р. № 99 - сума переказу 139 186 дол. США 80 центів здійснена - по декільком інвойсам , що не заборонено законодавством України (а.с.32) і позивач зазначає, що ним було сплачено 30% суми від проформа інвойс для передплати №2015SН03А від 27.05.2015р., а саме 20340 дол. США, що не впливає в розрахунок митної вартості, та не є числовою розбіжністю, передбаченою ст.. 53 МК України.

Заявляючи митну вартість товару в МД № 805130000/2015/012707 позивач виходив із суми, яка зазначена в проформа інвойс № 2015SН03А від 27.05.2015 року - 65 939, 57000 дол. США, як це передбачено п.3.1, 3.2 Контракту .

Даний інвойс повністю не оплачений, про те це також не впливає на визначенн митної вартості, оскільки відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи викладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.2 ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Законом України «Про судовий збір», в редакції після 1 вересня 2015 року митний орган не звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Ухвалою судді апеляційної інстанції від 08.02. 2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

В силу положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь апелянта, суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору у розмірі 2992,77 грн. до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність такого стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2015р. по справі № 818/3647/15 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці Державної фіскальної служби судовий збір у розмірі 1339 грн. 80 коп. (одну тисячу триста тридцять дев'ять гривен вісімдесят копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 26.02.2016 р.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Яковенко М.М.