Ухвала суду № 56122869, 25.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/2215/15-а

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П. суддів Турецької І.О. Стас Л.В.розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року по адміністративній справі за позовом Херсонського державного заводу «Палада» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення -,

В С Т А Н О В И В:

ХДЗ «Палада» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 22.05.2015 року № 0006791504, про визначення штрафу у розмірі 10% платежу з земельного податку з юридичних осіб в сумі 11121,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що застосування податковим органом штрафних санкцій до Підприємства є неправомірним, оскільки ними у встановлені законом терміни до ДПІ подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з виправленням арифметичної помилки, яка була допущена при обрахунку земельного податку.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте судове рішення та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що оскаржуване повідомлення-рішення прийнято відповідачем за результатами проведеної перевірки ХДЗ "Палада" з питань своєчасності сплати земельного податку за період з 01.02.2015 року по 30.04.2015 року, результати якої оформлено актом від 14.05.2015 року №328/21-03-15-04/24961253.

За наслідками перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006791504 від 22.05.2015 року, яким ХДЗ "Палада" нараховано штрафу у розмірі в сумі 11121,36 грн., що становить 10% розміру платежу з земельного податку з юридичних осіб.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що на момент проведення перевірки позивачем було подано уточнюючий розрахунок та відповідно податковим органом було неправомірно застосовано штрафні санкції.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.

Відповідно п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 286.2 ст.286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Приписами п.57.1 ст.57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 287.4 ст.287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями п.126.1 ст.126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2015 р. позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю №9021837533, відповідно до якої визначено грошове зобов'язання з земельного податку на 2015 р. в сумі 1 284 720,91 грн. Відповідно, щомісяця до сплати визначено 107 060,91 грн.

23.03.2015 р. позивачем сплачено 214 120,14 грн. за січень та лютий 2015 р., що підтверджується платіжним дорученням №623, від 22.04.2015 р. - 107060,07 грн. платіжне доручення №940. Всього у 2015 році позивачем сплачено до бюджету 321 180,21 грн.

07.05.2015 р. ХДЗ "Палада" подано уточнюючий розрахунок №9088553050, відповідно до якого розмір грошового зобов'язання із земельного податку на 2015 р. склав 428 240,30 грн. із щомісячним платежем 35 686,69 грн. Тобто, на момент перевірки позивача рахувалась переплата на 214 120,14 грн.

Відповідно до п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже позивачу необхідно було подати податкову декларацію зі сплати за землю за 2015 рік в сумі 428 240,30 грн., а сплата за січень 2015 року повинна була складати 35 686,69грн.

Оскільки на момент проведення перевірки уточнюючий розрахунок було прийнято податковим органом без заперечень, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що застосування штрафних санкцій до грошового зобов'язання, визначеного у первинній декларації зі сплати за землю, є помилковим.

При цьому колегія суддів зазначає, що статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

У рішеннях Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини при застосуванні принципу верховенства права сформульовано таки його ознаки, як визнання пріоритетності, домінування, визначальної ролі прав людини у діяльності держави, поширюваність цієї пріоритетності, цього принципу на діяльність усіх без винятку органів держави, правова визначеність становища людини у тій ситуації, в якій вона перебуває, обсяг будь-якого правового розсуду й спосіб його здійснення мають бути з достатньою ясністю визначені законом.

Закон повинен бути доступним особі, тобто містити зрозумілі й чіткі формулювання, які б давали можливість особі самостійно або з відповідною консультацією регулювати свою поведінку. Також закон має бути передбачуваним, тобто таким, щоб особа могла передбачити наслідки його застосування. І, нарешті, закон повинен відповідати всім іншим вимогам верховенства права, зокрема, він з достатньою чіткістю має встановлювати межі дискреційних повноважень, наданих суб'єктам владних повноважень, та спосіб їх здійснення. Це необхідно, щоб особа була захищеною від свавілля суб'єктів владних повноважень (п.27 рішення Європейського суду з прав людини у справі Круслен проти Франції" від 24.04.1990 року).

У світі положень Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практики Європейського Суду з прав людини колегія суддів констатує, що застосування до суб'єкта господарювання - платника податків заходів впливу шляхом нарахування штрафних санкцій має бути законним та об'єктивно обґрунтованим та лише за умов порушень платником податків вимог чинного законодавства.

Формальний підхід до застосування дискреційних повноважень є неприпустимим.

Якщо існуючий закон дозволяє платнику протягом законодавчо встановленого терміну виправити допущені при декларуванні та сплаті податків помилки без настання для останнього негативних наслідків і платник цим правом скористався, контролюючий орган не має права лише з одних формальних підстав застосовувати до цього платника заходи впливу шляхом нарахування штрафних санкцій.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є незаконним та підлягає скасуванню у повному обсязі.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, та обставина, що Підприємством допущено інші порушення вимог чинного податкового законодавства не є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в повному обсязі, оскільки адміністративний суд не може підміняти собою контролюючий орган та визначати податкові зобов'язання платникам податків.

Встановлені в ході розгляду обставини є підставою для прийняття податковим органом нового податкового повідомлення рішення на суму, пропорційну встановленим порушенням.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані всі обставини справи їм надано правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року по адміністративній справі за позовом Херсонського державного заводу «Палада» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2009,70 гривень (дві тисячі дев'ять) грн. 70 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) - 828011, рахунок отримувача - 31212206781008, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: /підпис/І.П. КосцоваСудді: /підпис/І.О.Турецька /підпис/Л.В. Стас