Ухвала суду № 56122851, 25.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3278/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Сант Колор», Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сант Колор» (далі - ТОВ «Сант Колор»), Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області в якому просила:

- визнати недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ «Сант Колор» з моменту реєстрації юридичної особи, а саме з 15 липня 2014 року;

- припинити вказану юридичну особу.

В обґрунтування позову зазначено, що оперативним управлінням податкової міліції ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва отримано пояснення ОСОБА_1, який відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців є керівником ТОВ «Сант Колор» про те, що він не має жодного відношення до даного товариства, реєстраційні документи не підписував, фінансово-господарську діяльність та податкову звітність не вів, договорів на постачання товарів не підписував.

Зазначене, на думку податкового органу, свідчить про фіктивність підприємства та є підставою для задоволення позову.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року в задоволенні позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та про прийняття нової постанови, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

Поштове відправлення із повісткою, яке було направлене на адресу ТОВ «Сант Колор» повернулося до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (ч.11 ст.35 КАС України).

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Сант Колор» з 15 липня 2014 року зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до даного витягу керівником та засновником ТОВ «Сант Колор» є - ОСОБА_1 (а.с.7).

23 липня 2015 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення оперативним працівникам податкової міліції про те, що він не веде фінансово-господарську діяльність у вказаному товаристві та не має відношення до його реєстрації.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними установчих документів, суд першої інстанції виходив із того, що ознаки фіктивності підприємства можуть бути підтверджені тільки вироком суду в кримінальній справі.

Відмовляючи в задоволенні вимог щодо припинення юридичної особи, суд виходив з того, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва не навела підстав, передбачених ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», для постановлення такого судового рішення.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.20.1.37. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Частина 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.2 даної статті, порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема:

- перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

- перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

- внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

- оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державний реєстратор проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи у разі порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону (ч. 2 ст. 89 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Оскільки, державним реєстратором не відмовлено ТОВ «Сант Колор» у проведенні державної реєстрації та вчинено реєстраційну дію щодо внесення запису про державну реєстрацію юридичної особи, колегія суддів вважає, що при створенні товариства не було порушено вимог законодавства.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу та стверджуючи про те, що товариство має ознаки фіктивності, податковий орган не надає з цього приводу належних та допустимих доказів.

Стаття 70 КАС України дає визначення понять - належних та допустимих доказів.

Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (допустимі докази).

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що зміст абзацу другого частини першої статті 218 ЦК вказує на те, що не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК визначені прямо (частина друга статті 937, частина третя статті 949 ЦК).

Отже, свідчення ОСОБА_1 не є належним та допустимим доказом і не можуть бути підставою для визнання правочину, а саме державної реєстрації - недійсним.

Належним доказом фіктивного підприємництва є вирок суду за яким особа буде визнана винною у створенні або придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона (ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України).

Переходячи до доводів апеляційної скарги щодо припинення ТОВ «Сант Колор», колегія суддів виходить з наступного.

Частина 2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачає підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, які в даній статті є вичерпними.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва не надало суду доказів існування підстав, які відповідно до ст.38 вказаного Закону давали б суду право припинити юридичну особу.

Крім цього, відповідно до письмових пояснень представника позивача, заборгованість перед бюджетом у ТОВ «Сант Колор» відсутня (а.с.19).

Мотивація та докази, наведені в апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 200 КАС України, слід залишити без задоволення, а оскаржуване судові рішення - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Сант Колор», Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, припинення юридичної особи - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір у розмірі 160 (сто шістдесят) грн. 78 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) - 828011, рахунок отримувача - 31212206781008, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова