Ухвала суду № 56122805, 23.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/526/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

23 лютого 2016 року м. Київ

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Борисюк Л.П.

Собківа Я.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Лещук Альони Олександрівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Абрамської Євгенії Миколаївни, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Лещук Альони Олександрівни, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Абрамської Євгенії Миколаївни, третя особа: ОСОБА_3, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 10.07.2013 року №3842284 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1500 га (кадастровий номер НОМЕР_1) номер АДРЕСА_1 за ОСОБА_3;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 19.08.2013 №5103962 про відмову у державній реєстрації права власності позивача на земельну ділянку площею 0,1500 га (кадастровий номер НОМЕР_1);

- зобов'язати зареєструвати земельну ділянку площею 0,1500 га (кадастровий номер НОМЕР_1) за позивачем.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Абрамської Євгенії Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.07.2013 року №3842284. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Лещук Альони Олександрівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 19.08.2013 року №5103962. Зобов'язано Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 11.06.2013р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, з урахуванням викладених в даному рішенні висновків. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, третя особа - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.07.2010 року між ОСОБА_7 (Продавець) та ОСОБА_4 (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого, ОСОБА_7 передав у власність ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 0,1500 га (кадастровий номер НОМЕР_1) номер АДРЕСА_1 та сплатив ціну, визначену цим Договором.

В даному договорі зазначено, що відчужувана за цим договором земельна ділянка належить ОСОБА_7, на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_2, виданого 04.07.2007 року Києво-Святошинським відділом земельних ресурсів, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010732900289.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трегубенко О.С. та зареєстрований в реєстрі за №1827.

Також, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трегубенко О.С. на вказаному Державному акті на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_2 здійснено відмітку, що право власності на вказану земельну ділянку переходить до ОСОБА_4.

27 лютого 2013 року позивач звернувся до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області з відповідною заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1.

Разом із заявою позивачем було подано до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області наступні документи: квитанції про сплату державного мита від 27.02.2013 року №П484086, від 27.02.2013 року №П484083; копію паспорта; копію картки фізичної особи - платника податків; завірену приватним нотаріусом копію Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.07.2010 року №1827; завірену приватним нотаріусом копію Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_2.

За результатами розгляду вказаних документів, державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Білоус Н.В. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 19.03.2013 року №971877, яким відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на вказану земельну ділянку, оскільки, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вказана земельна ділянка знаходиться під арештом, на підставі ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 07.09.2010 року, власником якої зазначено ОСОБА_7

Дане рішення позивачем не оскаржується в судовому порядку.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 07.06.2013 року №4554836, запис про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна погашено 27.04.2013 року 11:23:10 на підставі перенесення до спецрозділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

11 червня 2013 року ОСОБА_4 повторно звернувся до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області з відповідною заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1.

До вказаної заяви позивачем було додано наступні документи, а саме: квитанції про сплату державного мита від 11.06.2013 року №781110007, від 11.06.2013 року №781110009; копію паспорта; копію картки фізичної особи - платника податків; копію Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.07.2010 року №1827; копію Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_2.

Подання позивачем вказаної заяви та необхідних для здійснення державної реєстрації документів підтверджується Карткою прийому заяви №3038517. Дана Картка прийому заяви містить інформацію про те, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.06.2013 року об 11:37:02 за №1534916.

01 липня 2013 року, за наслідками розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №1534916, державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Осадчою Мариною Миколаївною прийнято рішення №3555070 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки не надійшла відповідь з ДЗК про земельну ділянку.

Разом з цим, з наданої до суду першої інстанції копії реєстраційної справи вбачається, що 01.07.2013 року о 19:43:06 год. державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Осадчою Мариною Миколаївною здійснено запит щодо надання інформації про земельні ділянки за №54475.

Відповідь на вказаний запит було надано Відділом Держземагентства у Києво-Святошинському районі 03.07.2013 року о 17:12:13 год. за №63845.

Проте, не зважаючи на те, що відповідь на запит №54475 була надана 03.07.2013 року, рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було прийнято 14.08.2013 року за №4979299.

Так, за результатами розгляду заяви позивача про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Лещук Альоною Олександрівною прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 19.08.2013 року №5103962, яким відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на вказану земельну ділянку, оскільки заявлене право - земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1) вже зареєстрована в Державному реєстрі речових прав за іншим власником.

Враховуючи вищенаведене, з метою з'ясування всіх обставин у справі, суд ухвалами неодноразово витребовував від Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області оригінали реєстраційної справи щодо вказаної земельної ділянки, однак вказані вимоги суду не виконувались.

У зв'язку з такою бездіяльністю відповідача, суд застосував заходи процесуального примусу до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області шляхом тимчасового вилучення оригіналу реєстраційної справи, яка надійшла до суду лише в листопаді 2015 року.

Так, з реєстраційної справи щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 вбачається, що 19.06.2013 року ОСОБА_3 звернувся до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1.

До зазначеної заяви ОСОБА_3 було додано наступні документи, а саме: квитанції про сплату державного мита; копію паспорта; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копію Свідоцтва від 05.07.2012 року НОМЕР_3 про придбання ОСОБА_3 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1; копію ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 10.09.2012 року про скасування заходів забезпечення позову; копію ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 07.09.2010 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку; лист Відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ від 21.02.2012 року №10 про надання дублікату Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_2; копію заочного рішення від 07.09.2010 року; копію Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_2; копію виконавчого листа; Акт про проведені прилюдні торги від 21.02.2012 року; протокол №1-10051 проведення прилюдних торгів по реалізації майна, яке належить ОСОБА_7; копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.10.2010 року ВП №22499724.

З картки прийому заяви №3280529 вбачається, що заява ОСОБА_3 зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.06.2013 року о 12:12:02 год. за реєстраційним номером 1657031.

10 липня 2013 року о 18:44:18 год. державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського РУЮ Київської області Абрамською Є.М. в базі даних про реєстрацію заяв та запитів здійснено пошук у Державному реєстрі речових прав, зокрема, заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з кадастровим номером НОМЕР_1.

Результати вказаного пошуку показали наступне: - 11.06.2013 року об 11:37:02 год. зареєстровано заяву про державну реєстрацію права власності за №153916; - 19.06.2013 року о 12:12:02 год. зареєстровано заяву про державну реєстрацію права власності за №1657031.

За результатами розгляду документів, поданих ОСОБА_3, державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Абрамською Євгенією Миколаївною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.07.2013 року №3842284, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3

Не погоджуючись із здійсненням такої реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

В силу до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 вищевказаного Закону, державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Разом з тим, згідно ч. 6 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав державним реєстратором встановлено, що подані інші заяви про державну реєстрацію прав на те саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження. При цьому, заява розглядається тільки після прийняття рішення державним реєстратором щодо попередньо розглянутої заяви і внесення ним відповідного запису до Державного реєстру прав.

Аналогічні норми також зазначені і в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703 (який на момент виникнення спірних правовідносин був чинним) (далі - Порядок №703).

Згідно п. 8 Порядку №703, орган державної реєстрації прав, нотаріус приймає заяви про державну реєстрацію в порядку черговості їх надходження шляхом реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу їх реєстрації. Моментом прийняття заяви про державну реєстрацію вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

В силу пункту 11 Порядку №703, у разі коли після прийняття органом державної реєстрації прав, нотаріусом заяви про державну реєстрацію до органу державної реєстрації прав, нотаріуса подано інші заяви про державну реєстрацію на те саме майно, орган державної реєстрації прав, нотаріус приймає такі заяви. При цьому заява про державну реєстрацію розглядається після прийняття державним реєстратором рішення щодо попередньо розглянутої заяви про державну реєстрацію на те саме майно.

Державний реєстратор у день прийняття заяви про державну реєстрацію на те саме майно приймає рішення про її розгляд після прийняття державним реєстратором рішення щодо заяви про державну реєстрацію, що прийнята раніше, яке орган державної реєстрації прав, нотаріус видає або надсилає рекомендованим листом заявникові.

Таким чином, державний реєстратор розглядає заяву про державну реєстрацію на те саме майно лише після того, як буде прийнято рішення державним реєстратором щодо попередньо розглянутої заяви, яка була прийнята раніше.

Колегією суддів встановлено, що заява позивача про реєстрацію права власності на земельну ділянку була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.06.2013 року об 11:37:02 год. за реєстраційним номером 1534916.

Заява ж ОСОБА_3 про реєстрацію права власності на земельну ділянку зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.06.2013 року о 12:12:02 год. за реєстраційним номером 1657031.

Тобто, заява позивача - ОСОБА_4 про реєстрацію права власності на земельну ділянку подана раніше, ніж заява третьої особи - ОСОБА_3

Судом першої інстанції в своїй постанові було вірно зазначено, що 10.07.2013 року о 18:44:18 год. державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського РУЮ Київської області Абрамською Є.М. в базі даних про реєстрацію заяв та запитів було здійснено пошук у Державному реєстрі речових прав, зокрема, заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з кадастровим номером НОМЕР_1, результати якого показали, що заява позивача - ОСОБА_4 зареєстрована раніше, ніж заява третьої особи - ОСОБА_3

З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що заява ОСОБА_3 про реєстрацію права власності на земельну ділянку могла бути розглянута лише після прийняття державним реєстратором рішення щодо розгляду заяви позивача, оскільки заява позивача прийнята раніше.

Як наслідок, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що державним реєстратором прав на нерухоме майно Абрамською Є.М. не було дотримано порядку прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.07.2013 року №3842284, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, оскільки така реєстрація була проведена за відсутністю правових підстав для цього, тобто необґрунтовано, що є підставою для визнання протиправним і скасування відповідного рішення.

Колегія суддів також зазначає, що оскаржуване рішення від 19.08.2013 року №5103962 було прийнято на підставі того, що вказана земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав за іншим власником.

Таким чином, позовні вимоги позивача про скасування рішення від 19.08.2013 року №5103962 про відмову у державній реєстрації права власності позивача на земельну ділянку площею 0,1500 га підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено протиправність рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.07.2013 року №3842284.

Позовні вимоги про зобов'язання Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області зареєструвати земельну ділянку площею 0,1500 га (кадастровий номер НОМЕР_1) за позивачем, задоволенню не підлягають, оскільки, відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Прийняття рішення про державну реєстрацію права приватної власності відноситься до виключної компетенції органів державної реєстрації прав, тому судом при розгляді справ про оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких органів не можуть прийматись рішення про зобов'язання здійснити реєстрацію права власності.

З огляду на викладене та з урахуванням правильного встановлення судом першої інстанції протиправності рішень від 10.07.2013 року №3842284 та від 19.08.2013 року №5103962, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язання Реєстраційної служби Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 11.06.2013 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, з урахуванням викладених в даному рішенні висновків.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

Повний текст ухвали виготовлено 26..02.2016 року

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.