Ухвала суду № 56122525, 24.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-326/11 Головуючий у 1-й інстанції: Ластовка Н.Д.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

"24" листопада 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Федотова І.В.,

суддів Бабенко К.А. та Мельничука В.П.,

при секретарі - Конюшенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 31 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИЛА

ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва (далі відповідач або пенсійний орган) про визнання відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах; зобовязання зрахувати до пільгового стажу період роботи з 16.04.1980 року по 20.09.1986 року та з 04.05.1990 року по 30.03.2001 року; зобовязання нарахувати та сплатити пенсію на підставах, визначених законодавством, починаючи з дні досягнення пенсійного віку, а саме з 13.02.2010 року.

Постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 31 березня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та не повно відображає обставини справи, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які прибули в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осібпідприємців №788100, у зазначеному не знайдено записів щодо ліквідації Відкритого акціонерного товариства «Авентін»(ідентифікаційний код - 01555177), а відтак, відсутні законні підстави для підтвердження пільгового стажу позивача за період з 16.04.1980 року по 20.09.1986 рік та з 04.05.1990 року по 30.03.2001 рік.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, зокрема копія трудової книжки, позивач працював в Київському обласному обєднанні «Спорттовари»в період з 16.04.1980 року 20.09.1986 року - газозварювальником пятого розряду, в період з 04.05.1990 року по 12.15.1992 року - акумуляторником четвертого розряду, з 12.15.1992 року по 30.03.2001 року акумуляторником пятого розряду. Протягом його роботи на зазначеному підприємстві, Київське обласне обєднання «Спорттовари»з 07.05.1992 року було реорганізовано в Київське обласне підприємство «Спортек», з 26.08.1993 року Київське обласне підприємство «Спортек»було реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство «Авентін».

29.09.2010 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2. Однак, листом від 21.12.2010 року відповідач повідомив позивача про те, що рішенням комісії №3150 йому відмовлено в призначенні зазначеної пенсії, оскільки до довідки Єдиного державного реєстру №768100, записів щодо ліквідації ВАТ «Авентін»(ідентифікаційний код 01555177) не знайдено, у звязку із чим підтвердити пільговий стаж 16.04.1980 року по 20.09.1986 року та з 04.05.1990 року по 30.03.2001 року неможливо.

Обговорюючи питання правомірності відмови відповідача в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, колегія суддів виходить з наступного.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - створено відповідно до Закону України від 15 травня 2003р року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі ОСОБА_3 № 755).

ОСОБА_3 набув чинності 1 липня 2004 року, а порядок надання відомостей з реєстру був оприлюднений 23 липня 2004 року (Офіційний вісник України, 2004, N 27 (23.07.2004) (частина 2), ст. 1833).

Як свідчить копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №768100, в зазначеному реєстрі не знайдено підприємства за ідентифікаційним кодом 01555177, що є кодом Відкритого акціонерного товариства «Авентін».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про те, що у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №768100 не вказано інформації щодо відсутності записів про ліквідацію Відкритого акціонерного товариства «Авентін». Натомість, із зазначеного витягу вбачається, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців взагалі відсутня інформація про зазначене підприємство.

Як свідчать матеріали справи, до позовної заяви позивачем додано належним чином засвідчену копію ухвали Господарського суду м. Києва від 22.05.2003 року №24/197-б про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства «Авентін», якою, окрім іншого, ухвалено ліквідувати ВАТ «Авентін»як юридичну особу у звязку із банкрутством, зобовязано Державну податкові інспекцію у Дніпровському районі м. Києва зняти банкрута (ВАТ «Авентін») з податкового обліку, а Дніпровську районну у м. Києві державну адміністрацію скасувати державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності - ВАТ «Авентін»у звязку з визнанням його банкрутом.

Таким чином, підприємство, на якому працював позивач було ліквідовано до створення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про відсутність внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про ВАТ «Авентін»у звязку з його ліквідацією до створення зазначеного реєстру.

Пунктом 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року № 18-1 передбачено, що для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах за місцем проживання (реєстрації) інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації" (у тому числі архівні).

Як встановлено судом першої інстанції, до заяви про призначення пільгової пенсії від 29.09.2010 р., позивач надав архівну довідку від 27.04.2010 р. № 148/40, видану Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією про пільгову роботу.

Окрім цього, колегія суддів вважає зо доцільне наголосити, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пп. 3 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно п. «б»ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до розділу 33 «Загальні професії (у всіх галузях господарства)»постанови КМ України від 16.01.2003, № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", акумуляторники та газозварники відносяться до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Законом України «Про пенсійне забезпечення»та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж для призначення пенсії - є трудова книжка. Якщо її немає, або в ній відсутні свідчення, що визначають право на пільгову пенсію, можуть бути витребувані уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Таким чином, позивач має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки зміст виконуваної ним роботи не змінювався, а трудовий стаж підтверджений трудовою книжкою.

ОСОБА_3 позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалах від 01 червня 2010 року №К-53145/09 та від 02 червня 2011 р. №К/9991/21504/1.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в чинній на момент подачі адміністративного позову редакції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду Позивачем не заявлялось, тому, суд першої інстанції мав залишити адміністративний позов частково без розгляду.

Відповідно до частини першої ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно із п. 7 частини першої ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються у разі необхідності заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

У своїй позовній заяві позивач просить зобовязати відповідача нарахувати та сплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, починаючи з дня досягнення пенсійного віку, а саме: з 13.02.2011 року.

Між тим, адміністративний позов позивачем подано 18 лютого 2011 року, тобто із частковим пропущенням встановленого процесуальним Законом строку, в звязку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що в цьому випадку подача заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду є обовязковою.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів доходить висновку, позовні вимоги в зазначеній частині за період з 13.02.2010 року по 17.08.2010 року підлягають залишенню без розгляду.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,а постанова суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 31 березня 2011 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про перерахунок пенсії задовольнити частково:

- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва в призначенні пенсії ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2;

- зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2 стаж роботи за період з 16.04.1980 року по 20.09.1986 року та з 04.05.1990 року по 30.03.2001 року;

- зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2, починаючи з 18.08.2010 року.

Позовні вимоги в частині зобовязання Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 за період з 13.02.2010 року по 17.08.2010 року залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: К.А. Бабенко

ОСОБА_4

Повний текст постанови виготовлено 29.11.2011р.