Рішення № 56122078, 16.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа № 754/10534/15-ц Головуючий у 1 інстанції - Журавська О.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/1630/2016 Суддя - доповідач Антоненко Н.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача Антоненко Н.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Юрченко А.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» задоволені: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» 58 476,59 грн заборгованості за невиконання договірних зобов'язань; стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 584,77 грн судового збору.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 березня 2012 року між позивачем (в собі ТОВ «Розетка.УА», який діяв на підставі довіреності) та ОСОБА_3 укладено договір №120384354 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, а саме мобільного телефону «Nokia Oro White», згідно умов якого ОСОБА_3 бере участь в системі LeaseIT, зокрема, отримує ІТ обладнання та інші товари від постачальника, а також отримує послуги на умовах, визначених обраним пакетом фінансування. ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» надає ОСОБА_3 в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, а відповідач зобов'язаний прийняти обладнання (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні платежі у порядку та строки, передбачені договором. Первісна вартість переданого обладнання становить 11 244, 70 грн, з яких при отриманні обладнання підлягає сплаті 1 874,03 грн, що становить 16,67% від загальної суми платежів, а інша сума - протягом 5 місяців щомісячно рівними частинами.

Також установлено, що ОСОБА_3 сплатила 9 848,12 грн, з яких 587,02 грн зараховано на погашення плати за прострочення щомісячних платежів; 9 261,10 грн на погашення місячних орендних платежів.

Виходячи з того, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 умов договору від 19 березня 2012 року виникла заборгованість, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість пред'явлених позовних вимог і задовольнив їх у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» відмовити у повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема неповне з'ясування обставин справи і невідповідність висновку суду дійсним обставинам.

У судовому засіданні апеляційного суду відповідач підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній доводів, просила її задовольнити. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - зміні з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором, що виникла внаслідок неналежного виконання його умов.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов'язання (його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання - ст.610 ЦК України) настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст.611 ЦК України); статтею 624 ЦК та п. 7.2 Договору передбачено право позикодавця нарахувати неустойку за порушення строків сплати платежів.

Встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що 19 березня 2012 року ОСОБА_3 уклала договір №120384354 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, а саме мобільного телефону «Nokia Oro White» на загальну суму 11 244,70 грн.

Відповідач виконувала умови договору належним чином та сплатила щомісячних обов'язкових платежів на суму 9 848,12 грн, після чого залишився борг 1 983,60 грн. Зазначену обставину ОСОБА_3 не заперечувала в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги про те, що до комплекту мобільного телефону «Nokia Oro White» входив пристрій BІutooth 3.0 wi-fi 802.11 b/g/n A-GPS-приймач, який відповідач не отримала, а тому вирішила не сплачувати суму заборгованості, вважаючи її рівною вартості цього пристрою, не заслуговують на увагу, адже відповідно до Акту приймання-передачі майна №120384357 від 26 березня 2012 року ОСОБА_3 отримала в оренду обладнання згідно з переліком - мобільний телефон «Nokia Oro White» в кількості 1 шт. (ас. 12), претензій не висловлювала.

Належних і допустимих доказів про те, що пристрій BІutooth входить до комплектації придбаного ОСОБА_3 за Договором телефону «Nokia Oro White» , суду у передбаченому ст. ст. 10, 60, 137 ЦПК України не надано. З огляду на таке сума боргу за Договором в розмірі 1 983,60 грн підлягає стягненню з ОСОБА_3

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Встановлено, що відповідач з серпня 2012 року припинила виконання свого зобов'язання за договором. Належних і допустимих доказів на підтвердження пред'явлення вимог до неї у передбаченому п. 7.3 Договору порядку позивач суду не надав і на них не посилався, до суду з даним позовом звернувся у липні 2015 року, нарахувавши штрафні санкції за весь період у розмірі 56 443,31 грн, що значно перевищує розмір суми боргу в 1983,60 грн.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір компенсації, нарахованої позивачем у сумі 56 443,31 грн значно перевищує суму заборгованості, тому суд вважає наявними підстави для зменшення розміру компенсації до розміру суми боргу.

Щодо стягнення з ОСОБА_3 49,68грн компенсації понесених позивачем витрат, пов'язаних з отриманням виконання зобов'язання, то належних і допустимих доказів на підтвердження таких витрат у передбаченому ст. ст. 10, 60, 137 ЦПК України порядку матеріали справи не містять. За таких обставин підстав для задоволення позовних вимог про стягнення вказаної суми немає.

З огляду на викладене оскаржуване рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року підлягає зміні відповідно до ст. 309 ЦПК України в частині розміру суми, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача (1983,60+1983,60=3967,20грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.88,303,308,309,313.315,316 ЦПК України, колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року змінити, зменшивши розмір заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» з 58 476,59 грн до 3 967,20грн(1983,60+1983,60=3967,20) та відповідно зменшити розмір судового збору з 584,77 грн до 487,20 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді А.М. Стрижеус

О.І.Шкоріна