Ухвала суду № 56121964, 26.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

26 січня 2016 року м. Київ № 826/27151/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Качура І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про витребування доказів по справі

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,за участю представників сторін:

представник позивача, Назім С.І., довіреність № 248, від 23.12.15,

представник відповідача, не прибув,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" з позовом до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати Постанову відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві (04208, м. Київ, вул. Гонгадзе, 5-Б) від 04.12.2015 р. про арешт коштів ПІДПРИЄМСТВА ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «АМІК УКРАЇНА» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68) у зведеному виконавчому провадженні № 41966255;

- визнати протиправною бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві (04208, м. Київ, вул. Гонгадзе, 5-Б) з виконання постанови інспекції ДАБК у Херсонській обл. №7/21-04-15-33 від 11.04.2014р., що полягає у не вчиненні передбачених законом дій, спрямованих закінчення виконавчого провадження №44381866 та зобов'язати відділ Держави виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві (04208, м. Київ, вул. Гонгадзе, 5-Б) вжити вичерпних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо закінчення виконавчого провадження №44381866.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2015 відкрито провадження по справі №826/27151/15 та призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні 26.01.2016 представником позивача подано клопотання про витребування у Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві доказів щодо наступної інформації:

- складу зведеного виконавчого провадження ВП №41966255;

- суми боргу та складових такого боргу за зведеним провадженням ВП №41966255;

- кількість арештів у зведеному провадженні ВП №41966255.

В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача покликалась на те, що вказана інформація матиме значення для вирішення справи по суті.

Відповідач явки повноважного представника до суду не забезпечив, про час, дату і місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, з огляду про що суд в порядку ч. 6 ст. 128 КАС України протокольною ухвалою постановив про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та виходячи зі змісту позовних вимог, суд дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання про витребування доказів, зважаючи на наступне.

Відповідно до положень ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Керуючись положеннями ст.ст. 69, 70, 71 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання про витребування доказів, - задовольнити.

2. Витребувати від Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві інформації та належне документальне підтвердження щодо: - складу зведеного виконавчого провадження ВП №41966255; - суми боргу та складових такого боргу за зведеним провадженням ВП №41966255; - кількість арештів у зведеному провадженні ВП №41966255.

3. Покласти персональну відповідальність за виконання п.2 резолютивної частини ухвали на керівника Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті та довести до його відома про кримінальну відповідальність за умисне невиконання ухвали суду та про адміністративну відповідальність за неповагу до суду.

4. При цьому, суд наголошує, що у разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом відповідно до ст.271 КАС України.

5. Крім того, суд звертає увагу на те, що у випадку неподання документів, які витребувані судом, та неповідомлення про причини їх неподання, судом можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ст.271 КАС України, накладено штраф за неповагу до суду, а також винесено окрему ухвалу з направленням її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Качур

Роз'яснення прав та обов'язків особі, яка може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ст. 382 Кримінального кодексу України

1. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.