Ухвала суду № 56121401, 26.02.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4693/15-к

Провадження № 1-кп/591/48/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого - судді Янголя Є.В., за участю секретаря Молошної І.С., прокурорів Дронова Р.В. та Глядчишина О.С., обвинуваченого ОСОБА_1, представників потерпілих - адвокатів Ломака Ю.М. та Лаврик С.В., захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст. 128, 357 ч.1, 361 ч.2, 27 ч.3 - 376 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в:

З прокуратури Сумської області до Зарічного районного суду м. Суми надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 128, 357 ч.1, 361 ч.2, 27 ч.3 - 376 ч.1 КК України.

Під час підготовчого засідання була з'ясована думка учасників судового провадження щодо питань, передбачених п.п. 1-5 ч. 3 ст. 314 КПК України та щодо наявності інших клопотань та скарг в підготовчому судовому засіданні.

Прокурори вважають за можливе призначити кримінальне провадження до розгляду у відкритому судовому засіданні, прокурор Дронов Р.В. заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в межах 80 (вісімдесяти) розмірів мінімальної заробітної плати з покладенням обов'язків: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатися з м. Суми без відома прокурора, суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_6, ОСОБА_7, свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а з ОСОБА_16 - з питань, що стосуються фактичних обставин кримінального провадження; не відвідувати адміністративні приміщення за адресою м. Суми, Майдан Незалежності, 2, у яких розташовані засоби управління системою „Рада-В", а також адміністративні приміщення Сумської міської ради за вказаною адресою, у яких знаходяться робочі місця працівників департаменту комунікацій та інформаційної політики виконкому Сумської міської ради.

Клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор мотивував тим, що ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кількох злочинів, зокрема у вчиненні одного тяжкого злочину у зв'язку із виконанням своїх службових повноважень, в період часу з 25.05.2015 року до 28.06.2015 року до нього раніше застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово з покладенням обов'язків прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_6, свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, строк дії зазначеного запобіжного заходу закінчився, а тому існує необхідність в застосуванні нового запобіжного заходу оскільки ризики, які існували на час застосування запобіжного заходу, не зменшилися і у прокурора є підстави вважати, що ОСОБА_1 з використанням авторитету обійманої посади першого заступника Сумського міського голови та члена виконавчого комітету Сумської міської ради під час судового розгляду справи, може впливати на свідків в указаному провадженні, зокрема, на працівників департаменту комунікацій та інформаційної політики виконкому Сумської міської ради та відділу забезпечення діяльності ради ОСОБА_9 та ОСОБА_10, депутатів Сумської міської ради, які 18.03.2015 безпосередньо були очевидцями вчинення кримінального правопорушення та які за родом своєї роботи, підпорядковуються обвинуваченому. Також на думку прокурора існують ризики того, що ОСОБА_1 матиме змогу знищити або змінити відомості, які були автоматично сформовані ПАК "РАДА-В" з метою спотворення відомостей про голосування від імені ОСОБА_8 або штучного створення доказів своєї невинуватості, які перебувають у володінні підпорядкованого управління технічного забезпечення Сумської міської ради. Вважає, що перебування ОСОБА_1 на відповідній посаді сприяло вчиненню ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки він був співголовою комісії, що розглядала питання, які вносились на розгляд позачергової сесії міської ради від 18.03.2015. Займаючи посаду першого заступника міського голови, ОСОБА_1 був безпосереднім керівником колишнього начальника управління майна комунальної власності Сумської міської ради ОСОБА_17 і мав безпосереднє відношення до написання останнім під тиском заяви про звільнення із займаної посади, що у подальшому стало предметом провадження у Сумському районному суді Сумської області у справі про поновлення останнього на роботі.

30.04.2015 ухвалою Зарічного районного суду м.Суми стосовно ОСОБА_1 було застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від займаної посади першого заступника міського голови м.Суми, законність вказаної ухвали підтверджено Апеляційним судом Сумської області, проте, ОСОБА_1 в порушення обов'язків підозрюваного, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, ігноруючи вимоги ухвал слідчих суддів, продовжував відвідувати своє робоче місце, вирішувати питання пов'язані із займаною ним посадою та проводити прийом громадян. В клопотанні зазначає, що фактично вказані дії підозрюваного, його наміри не виконувати законні рішення суду і стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки більш м'який запобіжний захід не мав змоги забезпечити належну поведінку ОСОБА_1

В клопотанні вказує, що з моменту обрання підозрюваному попереднього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту минуло понад 6 місяців, з яких 2 місяці ОСОБА_1 цілодобово перебував під домашнім арештом. Станом на час розгляду клоптання досудове розслідування кримінального провадження закінчено, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 направлено до Зарічного районного суду м.Суми для розгляду по суті, а тому повторне обмеження його свободи буде не співмірним інкримінованому йому кримінальному правопорушенню, оскільки ризики, які існували на момент обрання стосовно нього домашнього арешту 25.05.2015, зокрема, щодо умисного ухилення обвинуваченого від слідства та суду, хоч і не зникли, але суттєво знизилися. Тому, враховуючи ряд неявок обвинуваченого до суду через перебування на лікуванні у закладі охорони здоров'я і ненадання ним доказів неможливості тимчасово залишити лікувальний заклад для участі у процесуальних діях, а також його процесуальна поведінка на стадії досудового розслідування, яка полягала у невиконанні ним вказаних процесуальних обов'язків, та в судових засіданнях, зокрема щодо порушення порядку їх проведення та некоректного ставлення до інших учасників процесу на думку прокурора свідчить про наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, який би забезпечив його належну процесуальну поведінку на стадії судового розгляду провадження та запобіг ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Таким чином, для запобігання переховуванню ОСОБА_1 від органу досудового розслідування і суду, знищенню або приховуванню документів і речей, що є речовими доказами і мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, спробам незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, прокурор вважає, що до обвинуваченого слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним вище ризикам, зважаючи на особу підозрюваного, характер вчиненого ним злочину, наявність невстановлених слідством співучасників та значний суспільний резонанс, викликаний кримінальним правопорушенням.

В підготовчому судовому засіданні прокурори клопотання підтримали з мотивів, наведених в ньому.

Представники потерпілих - адвокати Ломака Ю.М. та Лаврик С.В. клопотання про застосування запобіжного заходу підтримали.

Захисник ОСОБА_4 заперечив проти клопотання про застосування запобіжного заходу, вважає, що прокурором не доведено в судовому засіданні наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Пояснив, що в клопотанні конкретно не зазначено які докази може знищити його підзахисний, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 знаходилось в суді близько 6 місяців без застосування запобіжного заходу і обвинувачений не допускав неявок без поважних причин, не впливав на свідків, має позитивну репутацію, застосування запобіжного заходу створить перешкоди для ОСОБА_1 як громадського діяча так і в його роботі.

Захисник ОСОБА_5 відносно застосування запобіжного заходу висловив позицію, аналогічну позиції захисника ОСОБА_4, вважає, що стороною обвинувачення не доведено фактів незаконного впливу на свідків.

Обвинувачений ОСОБА_1 щодо застосування до нього запобіжного заходу підтримав позицію захисників.

Вислухавши думку учасників судового провадження та дослідивши додані до клопотання про застосування запобіжного заходу докази суд вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд повинен встановити, чи доводять надані стороною провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 має постійне місце роботи, за місцем роботи характеризується позитивно (т.4 а.п. 5), був обраний депутатом Сумської міської ради (т.4 а.п. 7), одружений (т.4 а.п. 10), має на утриманні неповнолітніх дітей (т.4 а.п. 9-10) а також батьків пенсіонерів (т.4 а.п. 11-13), тобто має міцні соціальні зв'язки.

Під час перебування справи в провадженні Зарічного районного суду м. Суми обвинувачений ОСОБА_1 виїзджав за кордон (т.4 а.п. 6), однак від суду не ухилився.

Суд враховує, що частина злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_1, зокрема це злочини за ст.ст. 128, 357 ч.1 та 27 ч.3 - 376 ч.1, є злочинами невеликої тяжкості.

Не знайшли свого підтвердження і доводи прокурора щодо наявності фактів неявок обвинуваченого без поважних причин у судове засідання та незаконного впливу на свідків чи потерпілих.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що з часу надходження справи до суду ОСОБА_1 не з'являвся до суду за викликом лише 06, 09 та 31 липня 2015 року, про що надав медичні довідки (т.1 а.п. 43, 110, 157, 162), також не з'явився 13.01.2016 року, однак як вбачається зі змісту ухвали суду від 04.02.2016 року про задоволення заяви про відвід судді (т.3 а.п. 137), 12.01.2016 року суддя Мальована-Когер В.В. телефонувала захиснику ОСОБА_5 та повідомляла, що судове засідання 13.01.2016 року не відбудеться. В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 пояснив, що одразу після телефонного дзвінка судді він по телефону повідомив ОСОБА_1 про можливість неявки до суду, на обґрунтування чого надав суду копію роздруківок телефонних розмов (т.4 а.п.16-17). Інших неявок ОСОБА_1 не допускав. Враховуючи викладене суд вважає, що ОСОБА_1 не допускав неявок до суду без поважних причин.

Конкретних фактів порушень порядку ОСОБА_1 в судовому засіданні а також конкретних фактів здійснення незаконного впливу на свідків чи потерпілих, прокурором не наведено не зважаючи на те, що кримінальне провадження більш ніж півроку знаходиться в провадженні Зарічного районного суду м. Суми.

Посилання прокурора на письмову заяву ОСОБА_12 (т.4 а.п. 14), як на доказ впливу обвинуваченого на свідка, суд не може прийняти до уваги, оскільки зазначена заява не є належним доказом в розумінні ст.ст. 84, 85 КПК України та не містить відомостей щодо конкретних вимог зміни показів.

Суд враховує, що станом на час розгляду клопотання стороною обвинувачення зібрані всі докази, які відкриті стороні захисту, допитані всі свідки по кримінальному провадженню, а тому ризики, які існували під час здійснення досудового розслідування, станом на час розгляду справи судом відсутні.

Також в клопотанні про застосування запобіжного заходу не зазначено, а прокурором в судовому засіданні не обгрунтовано суть показів конкретних свідків, зміна яких може мати істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, на які може вплинути ОСОБА_1

Крім того прокурором не обгрунтовано, які саме конкретно речові докази чи документи може незаконним чином пошкодити обвинувачений.

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні не доведено наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому клопотання про застосування запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Представник потерпілого ОСОБА_6 - адвокат Ломака Ю.М. не заперечував проти призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні, заявив клопотання про накладення про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_1 в зв'язку з неприбуттям його в судове засідання 13.01.2016 року.

Всі учасники судового провадження заперечили проти вказаного клопотання, оскільки неявка обвинуваченого була пов'язана з телефонним дзвінком судді, що встановлено ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми про відвід судді Мальованої-Когер В.В.

Вислухавши думку учасників процесу суд вважає, що клопотання про накладення грошового стягнення задоволенню не підлягає, оскільки як зазначено вище 12.01.2016 року суддя Мальована-Когер В.В. телефонувала захиснику ОСОБА_5 та повідомляла, що судове засідання 13.01.2016 року не відбудеться, після чого захисник ОСОБА_5 по телефону повідомив ОСОБА_1 про можливість неявки до суду. Враховуючи викладене суд вважає, що відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання 13.01.2016 року без поважних причин.

Представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат Лаврик С.В. звернувся зі скаргою на постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотань від 19.06.2015, якою було відмовлено в задоволенні клопотання про виділення з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, відповідні відомості про які внесено 21.05.2015 до ЄРДР за № 42015200000000224 в окреме провадження, матеріали вказаного досудового розслідування в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України щодо необережного заподіяння ОСОБА_7 з боку ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також об'єднати виділені матеріали в одне кримінальне провадження з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, відповідні відомості про які внесено 04.12.2012 року до ЄРДР за № 12012200010000163 за фактом протиправних дій, що полягають у перешкоджанні ПМП „Аптека КІАВО" та ОСОБА_7 у здійсненні господарської діяльності, невиконанні судового рішення та вчинення хуліганських дій. Також зазначеною постановою прокурора було відмовлено адвокату Лаврик С.В. в задоволенні клопотання про зміну повідомлення про підозру ОСОБА_1 з ст. 128 КК України на ст. 122 КК України.

Скаргу мотивував тим, що він звертався до прокурора з зазначеними в скарзі обгрунтованими клопотаннями, однак постановою прокурора від 19.06.2015 в задоволенні клопотань було відмовлено. Вважає, що безпідставна відмова в задоволенні клопотання може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

В судовому засіданні адвокат Лаврик С.В. скаргу підтримав з мотивів, зазначених в ній.

Прокурор заперечив проти скарги, інші учасники судового провадження при вирішенні скарги покладаються на розсуд суду.

К матеріалів скарги вбачається, що 18.06.2015 року адвокат Лаврик С.В. звернувся до прокурора з 2-ма клопотаннями про виділення матеріалів із кримінального провадження та про зміну підозри (т.1 а.п.90-95).

19.06.2015 прокурором була винесена постанова про відмову в задоволенні зазначених клопотань (т.1 а.п.96-98).

Розглянувши зазначену скаргу суд вважає, що підстави для її задоволення відсутні, оскільки відповідно до вимог частин 5 та 6 ст. 217 КПК України рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором, рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене. Згідно ст. 279 КПК України якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор. Тобто прокурор при вирішенні питань, зазначених в скарзі представника потерпілого діяв в межах своєї компетенції. Крім того КПК України не передбачає оскарження зазначених в скарзі рішень та дій прокурора.

Також представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат Лаврик С.В. звернувся зі скаргою на дії прокурора щодо відмови в зміні обвинувачення, висунутого ОСОБА_1, а саме вважає, що правову кваліфікацію слід змінити з ст. 128 КК України на ч.2 ст. 122 КК України, оскільки докази по кримінальному провадженню свідчать про вчинення саме цього злочину.

В судовому засіданні адвокат Лаврик С.В. зазначену скаргу також підтримав з мотивів, зазначених в ній.

Прокурор, захисники та обвинувачений заперечили проти скарги, інші учасники судового провадження при вирішенні скарги покладаються на розсуд суду. Прокурор крім того пояснив, що дійсно він має право змінити обвинувачення, однак станом на час розгляду скарги такі підстави відсутні.

В задоволенні скарги на дії прокурора щодо відмови в зміні обвинувачення суд також вважає необхідних відмовити, оскільки право змінити обвинувачення відповідно до ч.1 ст. 338 КПК України належить прокуророві, крім того КПК України не передбачає оскарження зазначених в скарзі дій прокурора щодо відмови змінити обвинувачення.

Належним способом захисту прав потерпілого у такому випадку було б звернення з заявою про вчинення злочину за відповідною статтею КК України та оскарження дій слідчого в разі відмови порушити кримінальну справу (до набрання чинності нового КПК України) або відмови внести відомості до ЄРДР. В разі якщо справа була порушена, а подальшому закрита, потерпілий мав право оскаржувати зазначену постанову.

Захисник ОСОБА_4 заперечив проти призначення кримінального провадження до розгляду та заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору в зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України, зокрема вважає, що у обвинувальному акті є суперечності, не викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, реєстр досудового розслідування є неповним.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений підтримали клопотання про повернення обвинувального акту.

Прокурор вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, крім того аналогічне клопотання про повернення обвинувального акту вже розглядалося іншим складом суду і в задоволенні клопотання було відмолено.

Представники потерпілих просили відмовити в задоволенні зазначеного клопотання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження аналогічне клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту вже розглядалося іншим складом суду в підготовчому судовому засіданні і в задоволенні клопотання було відмолено (т.3 а.п.18), тобто станом на час розгляду зазначеного клопотання існує не скасована ухвала про відмову з задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту.

Як вбачається з обвинувального акту, прокурором у обвинувальному акті було сформульовано обвинувачення з викладенням фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, тобто було використано право прокурора сформулювати обвинувачення ОСОБА_1 так, як він вважає за потрібне. При цьому суд, отримавши для розгляду по суті обвинувальний акт з сформульованим прокурором таким чином обвинуваченням, не вправі вимагати від прокурора, шляхом повернення обвинувального акту для усунення його недоліків, сформулювати в обвинувальному акті обвинувачення таким чином яке суд вбачає достатнім для розгляду по суті обвинувачення.

Також суд вважає необхідним зазначити, що реєстр матеріалів досудового розслідування є додатком до обвинувального акту, який складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом, а недоліки цього документу самі по собі не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки у відповідності до вимог, передбачених ст.314 КПК України, єдиною підставою для повернення обвинувального акту прокурору, є лише невідповідність вимогам закону тільки цього процесуального документу.

Враховуючи викладене клопотання про повернення обвинувального акту не підлягає задоволенню.

Крім того представником потерпілої ОСОБА_7 - адвокатом Лавриком С.В. заявлено клопотання про виклик двох свідків для допиту в судовому засіданні та призначення судової психологічної експертизи.

В судовому засіданні адвокат Лаврик С.В. підтримав своє клопотання, не заперечує вирішити питання про виклик свідків та призначення експертизи на стадії судового розгляду.

Вислухавши думку учасників судового провадження суд вважає необхідним вирішити зазначене клопотання на стадії судового розгляду після з'ясування позиції ОСОБА_1 відносно обвинувачення.

Потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до початку судового розгляду були заявлені цивільні позови до ОСОБА_1 (т.1 а.п.46-49, т.2 а.п.108-109).

Вивчивши зміст зазначених позовів суд вважає, що вони відповідають вимогам, передбаченим ст. 119 ЦПК України, а тому їх необхідно прийняти до розгляду у кримінальному провадженні та визнати ОСОБА_7 і ОСОБА_6 цивільними позивачами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити судове засідання у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого, яке проводити у відкритому судовому засіданні з викликом учасників судового провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 127, 128, 139, 177, 217, 291, 314-317 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Призначити відкрите судове засідання у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 на 10:00 год. 03.03.2016 року з викликом учасників судового провадження: прокурора, потерпілих, представників потерпілих, захисників та обвинуваченого.

В задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави відмовити за необгрунтованістю.

В задоволенні клопотання адвоката Ломака Ю.М. про накладення грошового стягнення на обвинуваченого відмовити за необгрунтованістю.

В задоволенні двох скарг адвоката Лаврика С.В. відмовити за необгрунтованістю.

Клопотання адвоката Лаврик С.В. про виклик в судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 вирішити під час судового розгляду на стадії визначення порядку з'ясування доказів по кримінальному провадженню.

Клопотання адвоката Лаврик С.В. про призначення психологічної експертизи вирішити під час судового розгляду після дослідження доказів по кримінальному провадженню перед закінченням з'ясування обставин та перевірки їх доказами.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити за необгрунтованістю.

Прийняти позови потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до розгляду у кримінальному провадженні.

Визнати потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 цивільними позивачами у кримінальному провадженні.

Роз'яснити учасникам судового провадження право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, робити з них виписки, копії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 26.02.2016 о 13:30 год.

Суддя Є.В. Янголь