Постанова № 56119026, 22.02.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/4763/15

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

суддів - Іваненка С.А. , Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Рябоконь Олени Ікарівни про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії колегія суддів -

В С Т А Н О В И Л А:

17 грудня 2015 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Рябоконь Олени Ікарівни (надалі - відповідач) про визнання протиправним, нечинним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Рябоконь Олени Ікарівни від 20.10.2015 № 25422320 про розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, від 17.09.2015 за реєстраційним номером НОМЕР_3; зобов'язання зареєструвати право спільної часткової власності згідно вищезазначеної заяви.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що за ним та його матір'ю ОСОБА_3 рішенням суду визнано право спільної часткової власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2, а саме: частина майстерні 2 площею 19.17 кв.м; майстерня 2а площею 9 кв.м; кладова 3 площею 1,9 кв.м; тамбур 1 площею 2,2 кв.м; загальною площею 32,27 кв.м. 17.09.2015 позивач звернувся до структурного підрозділу державної реєстрації прав на нерухоме майно з заявою про державну реєстрацію права спільної часткової власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Рябоконь О.І. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 20.10.2015 № 25422320 вирішено розгляд заяви ОСОБА_1 відкласти до прийняття рішення щодо заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 18.12.2014 за реєстраційним номер НОМЕР_4 ОСОБА_4 для проведення державної реєстрації права спільної часткової власності на нежитлове приміщення, що розташоване у АДРЕСА_2, оскільки згідно вимог чинного законодавства заява розглядається після прийняття державним реєстратором рішення щодо заяви стосовно того самого майна, яка надійшла раніше. Позивач вважає, що заяви подано не на одне й те ж майно, тому рішення просив визнати протиправним та скасувати, а право власності на майно його та матері зареєструвати.

У судовому засіданні позивач вимоги адміністративного позову підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. В письмових запереченнях просив суд розглядати справу за його відсутності та відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на правомірність своїх дій як державного реєстратора, оскільки рішення від 20.10.2015 № 25422320 про розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 прийнято ним у зв'язку з раніше поданими ОСОБА_4 документами у відповідності з чинним законодавством України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (надалі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 1952-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 30.04.2010 по справі № 2-16/10 (а.с. 6-11), яке набрало законної сили 11.05.2010, співвласникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виділено наступні приміщення: частина майстерні 2 площею - 3,87 кв.м; майстерня 2б площею - 12,26 кв.м. Загальна площа приміщень, що виділяється складає 16,13 кв.м, що відповідає частці 1/3.

Частки у частині нежитлового приміщення, присуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які разом становлять 1/3 частину від усього нежитлового приміщення, виділено в натурі, а частку, присуджену ОСОБА_1, яка становить 1/6 частину частину від усього нежитлового приміщення, - залишено у складі частини приміщення 2/3 частини та у складі майна, яке належить КП «Електропобутремонт», юридична адреса: АДРЕСА_2, відповідно до варіанту розподілу № 2 висновку № 35 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 26.02.2010, проведеної Полтавським відділенням Харківського НДІСЕ ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса, згідно якого:

- на частку 2/3 виділено співвласникам (ОСОБА_1, ОСОБА_3.) КП «Електропобуремонт» наступні приміщення: частина майстерні 2 площею - 19,17 к.в.м; майстерня 2а площею - 9,0 кв.м; кладова 3 площею - 1,9 кв.м; тамбур 1 площею 2,2 кв.м. Загальна площа приміщень, що виділяється складає 32,27 кв.м, що відповідає частці 2/3;

- співвласникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виділено наступні приміщення: частина майстерні 2 площею - 3,87 кв.м; майстерня 2б площею - 12,26 кв.м. Загальна площа приміщень, що виділяється складає 16,13 кв.м, що відповідає частці 1/3.

Таким чином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виділено 16,13 кв.м нежитлового приміщення від загальної площі нежитлового приміщення в 48,4 кв.м, що відповідає 1/3 частці.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19.08.2015 у справі № 554/7276/15-ц (а.с. 12), яка набрала законної сили 01.09.2015, визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_1 право спільної часткової власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а саме: частина майстерні 2 площею 19,17 кв.м; майстерня 2а площею 9 кв.м.; кладова 3 площею 1,9 кв.м; тамбур 1 площею 2,2 кв.м; загальною площею 32,27 кв.м.

Визнано за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає - АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 75% на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а. саме: частина майстерні 2 площею 19,17 кв.м; майстерня 2а площею 9 кв.м; кладова 3 площею 1,9 кв.м; тамбур 1 площею 2,2 кв.м; загальною площею 32,27 кв.м.

Визнано за ОСОБА_1, проживає - АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - 25 % на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а саме: частина майстерні 2 площею 19,17 кв.м; майстерня 2а площею 9 кв.м; кладова 3 площею 1,9 кв.м; тамбур 1 площею 2,2 кв.м; загальною площею 32,27 кв.м.

Таким чином за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнано 32,27 кв.м нежитлового приміщення від загальної площі нежитлового приміщення в 48,4 кв.м, що фактично відповідає 2/3 частці.

На виконання рішення суду, яке набрало законної сили 17.09.2015 позивач звернувся до реєстраційного служби Полтавського міського управління юстиції із заявою про державну реєстрацію права спільної часткової власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Полтава, Фрунзе, 34.

Посадовими особами реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції було виготовлено електронні копії пакету документів, поданого позивачем, та направлено до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України для прийняття рішення.

Процедуру взаємодії системи органів державної реєстрації прав та державних реєстраторів прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав, посадових осіб органів місцевого самоврядування, адміністраторів центрів надання адміністративних послуг, нотаріусів під час прийняття заяв та під час проведення державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування) на час виникнення спірних правовідносин визначав Порядок взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 № 607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 534/23066 (надалі - Порядок).

За змістом пункту 3 Порядку протягом одного робочого дня з дати прийняття заяви орган державної реєстрації прав, посадова особа органу місцевого самоврядування, адміністратор центру надання адміністративних послуг, нотаріус, який прийняв заяву, забезпечує виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування оригіналів документів, що подаються для проведення державної реєстрації прав, та копій документів, що пред'являються для державної реєстрації прав, засвідчені в установленому порядку та розміщення у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 4 цього ж Порядку орган державної реєстрації прав, посадова особа органу місцевого самоврядування, адміністратор центру надання адміністративних послуг, нотаріус у день прийняття відповідної заяви у випадках, передбачених пунктом 1 наказу, та виконання дій, передбачених пунктом 3 цього Порядку, за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передає таку заяву на розгляд до Мін'юсту.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Рябоконь О.І. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 20.10.2015 № 25422320 (а.с. 13-14) вирішено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 17.09.2015 за реєстраційним номером НОМЕР_3 ОСОБА_1 розпочати після прийняття рішення щодо заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 18.12.2014 за реєстраційним номером НОМЕР_4 ОСОБА_4 для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, спільна часткова, на нежитлове приміщення, що розташоване: Полтавська область, АДРЕСА_2.

В письмових запереченнях відповідач вказував, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 та наявними в Державному реєстрі прав відомостями, ОСОБА_4 подано до органу державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на АДРЕСА_2, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру прав за реєстраційним номером НОМЕР_4. Таким чином відповідач вважає, що позивачем подано заяву про реєстрацію на те саме майно, за реєстрацією якого звернувся ОСОБА_7

Вважаючи оскаржуване рішення відповідача незаконним, протиправним, оскільки позивач подав заяву про державну реєстрацію на право спільної часткової власності на іншу частину нежитлового приміщення, ніж ОСОБА_4, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування, а також просив зобов'язати відповідача зареєструвати право спільної часткової власності згідно його заяви від 17.09.2015 за реєстраційним номером НОМЕР_3.

Колегією суддів встановлено, що підставою для фактичного відкладення розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.09.2015 за реєстраційним номером НОМЕР_3 є подана до органу державної реєстрації заява ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на будинок АДРЕСА_3. При винесенні оскаржуваного рішення реєстратор посилався на п. 2.8 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3502/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за № 1429/20167.

Відповідно до пункту 2.8 цього Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор розглядає заяви на те саме майно в порядку черговості прийняття заяв, у тому числі заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

18.12.2014 ОСОБА_4 подано заяву за реєстраційним номером НОМЕР_4 для проведення державної реєстрації права власності форма власності: приватна, спільна часткова на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_8 Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області від 24.12.2014 № 18303720 (а.с. 30) вирішено зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_4 у зв'язку з неподанням усіх необхідних документів, а саме не подано: технічний паспорт на об'єкт нерухомості: нежитлове приміщення; рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 30.04.2010 (повний текст рішення); документ на проведення переобладнання та/або переустаткування нежитлових приміщень відповідно до вимог ДБН А.3 1-5-96 «Організація будівельного виробництва» і «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт».

У зв'язку з не усуненням обставин, які були підставою для прийняття такого рішення, державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_9 Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області після розгляду заяви ОСОБА_4 своїм рішенням від 13.01.2016 № 27809963 відмовив у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, розташоване в Полтавській області, АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 (а.с. 31).

Частиною п'ятою статті 3 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

У разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав державним реєстратором встановлено, що подані інші заяви про державну реєстрацію прав на те саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження. При цьому заява розглядається тільки після прийняття рішення державним реєстратором щодо попередньо розглянутої заяви і внесення ним відповідного запису до Державного реєстру прав (ч. 6 ст. 15 Закону № 1952-IV).

Отже, ОСОБА_1, ОСОБА_7 подали заяви та відповідні пакети документів на реєстрацію кожен своєї частки на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, які не оскаржуються і визначені вищевказаними рішеннями судів, які набрали законної сили, а тому висновки відповідача щодо звернення позивача та ОСОБА_7 про реєстрацію того самого майна, є безпідставними і необґрунтованими.

На підстави вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання відповідача зареєструвати право спільної часткової власності згідно заяви позивача від 17.09.2015 за реєстраційним номером НОМЕР_3 колегія суддів приходить до висновку, що вона є передчасною і не підлягає задоволенню, оскільки рішення по суті заяви ОСОБА_1 відповідачем не приймалося. Прийняття рішення щодо реєстрації (чи за наявності підстав відмови у такій реєстрації) є дискреційними повноваженнями органу державної реєстрації прав (державних реєстраторів), а суд не може перебирати на себе їх повноваження допоки останні не порушують меж своїх повноважень та починають приймати свавільні рішення поза межами своїх повноважень або не з тією метою, з якою це повноваження їм надано, чи з порушенням критеріїв розумності та добросовісності.

Тому належним способом захисту порушеного права в даному випадку може бути зобов'язання державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Рябоконь О.І. прийняти рішення по суті поданої позивачем заяви.

Однак, з 01.01.2016 порядок державної рестрації прав змінився, наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2013 № 607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб", за яким, зокрема, проводилась державна реєстрація права власності або інших речових прав на нерухоме майно державними реєстраторами Мін'юсту України, втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 2586/5 від 15.12.2015 "Про впорядкування відносин з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відтак колегія суддів вважає за неможливе зобов'язувати особу державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Рябоконь О.І. вирішувати питання, які станом на момент розгляду справи по суті не належить до її компетенції за законом, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з 01.01.2016 діє в редакції Закону України від 26.11.2015 №834-VІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до нового Закону, повноваженнями щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно наділені суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб'єкти, державні реєстратори прав на нерухоме майно, нотаріус, державний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

При цьому державна реєстрація права власності й інших речових прав здійснюється незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах АР Крим, області, міст Києва та Севастополя, окрім державної реєстрації права власності й інших речових прав, що проводиться нотаріусами незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Отже, позивачу задля здійснення державної реєстрації права спільної часткової власності на нежитлове приміщення по вул. Фрунзе, 34, м. Полтава слід звернутись до Полтавського міського управління юстиції або виконавчого комітету Полтавської міської ради або нотаріуса.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Оскільки відповідачем по справі є посадова особа Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України і позовні вимоги задоволено частково, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Рябоконь Олени Ікарівни про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Рябоконь Олени Ікарівни від 20.10.2015 № 25422320 про розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_1 від 17.09.2015 за реєстраційним номером НОМЕР_3.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2016 року.

Головуючий суддя Л.О. Єресько суддя суддя С.А. Іваненко С.С. Бойко