Постанова № 56118404, 21.01.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2016 року № 810/86/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Примат" до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Примат" з позовом до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 08.09.2015 №000073/10-02-22-05/23240407/932 та №000074/10-02-22-05/23240407/933, а також податкової вимоги від 12.11.2015 №1397-23/198.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки, покладені в основу оскаржуваних рішень, є необґрунтованими.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення проти позову, у яких просить відмовити у його задоволенні. Також просить розглядати справу за його відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Посадовими особами ГУ ДФС у Київській області 14.04.2015 проведено фактичну перевірку ТОВ «Примат» з питань додержання встановлених законодавством України вимог при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За наслідками перевірки встановлено факт реалізації пляшки коньяку України ординарного «чотири зірочки» «Кримський» 0,5 л., 40% об., виробництва ДП «Сімферопольський виноробний завод» 01.10.2013 розливу (МАП 01 АААМ 085793 05/13 5,800 грн.) по ціні 63,00 грн., у той час коли Постановою КМ України №957 від 30.10.2008 мінімальна ціна на такий товар і у такій тарі встановлена у розмірі 64,02 грн. Також на зберіганні виявлено пляшку вина ординарного столового напівсухого білого «Сов'є Блан» 0,75 л., 9,0-13,0 % об., виробництва ТОВ «КД Коктебель», 02.09.2013 розливу, по ціні 30,00 грн., без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги ст.ст. 11, 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон №481/95-ВР).

За наслідками розгляду матеріалів перевірки Білоцерківською ОДПІ прийнято рішення від 08.09.2015: №000074/10-02-22-05/23240407/933, яким на підставі абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР застосовано до позивача фінансові санкції за роздрібну торгівлю коньяком за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, у сумі 10 000,00 грн., та №000073/10-02-22-05/23240407/932, яким на підставі абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР застосовано до позивача фінансові санкції за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка у сумі 17 000,00 грн.

Також у зв'язку з несплатою позивачем у добровільному порядку суми фінансових санкцій, визначених вказаними рішеннями, Білоцерківською ОДПІ винесено податкову вимогу від 12.11.2015 № 1397-23/198.

Вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом про їх оскарження.

Щодо позовних вимог в частині оскарження рішення від 08.09.2015 №000073/10-02-22-05/23240407/932 (а.с. 19), суд зазначає наступне.

Так, підставою для його прийняття є встановлений в ході перевірки факт зберігання пляшки вина ординарного столового напівсухого білого «Сов'є Блан» 0,75 л., 9,0-13,0 % об., виробництва ТОВ «КД Коктебель», 02.09.2013 розливу, по ціні 30,00 грн., без марки акцизного податку встановленого зразка.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР).

Згідно ст. 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 7 цього ж Закону забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Примат» стверджувало, що виявлена в ході перевірки пляшка вина ординарного столового напівсухого білого «Сов'є Блан» 0,75 л., 9,0-13,0 % об., виробництва ТОВ «КД Коктебель», 02.09.2013 розливу без марки акцизного збору зберігалась не в магазині з метою її реалізації, а поза його межами - у службовому приміщенні.

Крім того, вказана пляшка вина була знята з реалізації (списана) та підлягала подальшій утилізації у зв'язку із закінченням строку придатності до реалізації, про що складено Акт списання від 01.04.2015 (а.с. 27).

Проте, дані доводи суд оцінює критично, оскільки продавцем ОСОБА_1, яка зазначена членом комісії в Акті списання, не вказано про такі обставини під час проведення 14.04.2015 фактичної перевірки, що слідує зі змісту Акту перевірки, який підписано нею без зауважень.

Крім того, наявні в матеріалах справи фотознімки саме виявленої в ході перевірки пляшки вина (а.с. 29, 30), як стверджує позивач, не свідчать про наявність будь-яких слідів відклеєної (відірваної) акцизної марки 04 ААБС 045541 (а.с. 28).

Також вказаними фотознімками не підтверджується і закінчення строку придатності до реалізації зображеної на них пляшки вина.

Крім того, згідно ст. 1 Закону № 481/95-ВР місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників

Підпунктом 2.1 п. 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого Наказом ДПА України від 28.05.2008 № 251 визначено, що до Єдиного реєстру вносяться місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів, відокремлених від роздрібної торгівлі.

Позивачем не надано суду доказів наявності місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів, відокремлених від місця роздрібної торгівлі в магазині за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул.. Сквирське шосе, 178.

Відповідальність за порушення вимог Закону №481/95-ВР передбачена у ст. 17 цього ж Закону.

Так, згідно абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про порушення ТОВ «Примат» ст. 11 Закону № 481/95-ВР, у зв'язку з чим рішення від 08.09.2015 №000073/10-02-22-05/23240407/932 є правомірним, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення від 08.09.2015 №000074/10-02-22-05/23240407/933 (а.с. 20), суд зазначає наступне.

Підставою для прийняття даного рішення є встановлений в ході перевірки факт реалізації пляшки коньяку України ординарного «чотири зірочки» «Кримський» 0,5 л., 40% об., виробництва ДП «Сімферопольський виноробний завод» 01.10.2013 розливу (МАП 01 АААМ 085793 05/13 5,800 грн.) по ціні 63,00 грн.

Відповідно до ст. 18 Закону № 481/95-ВР, постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957, із змінами та доповненнями, встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва.

Так, станом на час проведення фактичної перевірки Постановою КМ України №957 від 30.10.2008, зі змінами та доповненнями, мінімальна ціна на такий товар і у такій тарі встановлена у розмірі 64,02 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абз. 13 ч. 2 наведеної статті до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

У той же час, позивачем не надано суду будь-яких доказів на спростування висновків Акту перевірки в цій частині, а присутньою при її проведенні продавцем ОСОБА_1 Акт підписано без зауважень.

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про порушення ТОВ «Примат» вимог Закону № 481/95-ВР в цій частині, у зв'язку з чим рішення від 08.09.2015 №000074/10-02-22-05/23240407/933 є правомірним, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 12.11.2015 №1397-23/198, суд зазначає наступне.

Зі змісту даної податкової вимоги слідує, що станом на 11.11.2015 сума податкового боргу ТОВ «Примат» за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 27 000,00 грн.

Як встановлено судом, після отримання 11.09.2015 вказаних рішень про застосування фінансових санкцій ТОВ «Примат» оскаржено їх в адміністративному порядку.

Так, ТОВ «Примат» звернулось до ГУ ДФС у Київській області зі скаргою від 18.09.2015 (вх. №6397/10/10-36 від 23.09.2015).

За наслідками розгляду скарги, рішенням ГУ ДФС у Київській області від 19.11.2015 № 3051/10/10-36-01-04 (а.с. 22 - 24) її залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

У подальшому ТОВ «Примат» звернулось зі скаргою від 02.12.2015 № 33 до ДФС України

Рішенням ДФС України від 17.12.2015 № 26939/6/99-99-10-01-02-25 (а.с. 25 - 26) скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Відповідно до п.п. 59.1, 59.3 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

З викладеного слідує, що у контролюючого органу виникає право надіслання платнику податкової вимоги виключно у випадку не сплати ним у добровільному порядку узгодженої суми податкового боргу.

Згідно змісту 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Процедура адміністративного оскарження закінчується:

- днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

- днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи;

- днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З урахуванням того, що станом на 12.11.2015 тривала процедура адміністративного оскарження ТОВ «Примат» рішень про застосування штрафних санкцій, визначена ними сума грошового зобов'язання не була узгоджена, тому у податкового органу було відсутнє право надіслання позивачу податкової вимоги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкова вимога від 12.11.2015 № 1397-23/198 є протиправною, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи позивача про те, що Акт фактичної перевірки підписано не уповноваженим на те продавцем ОСОБА_1 від імені директора Товариства суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються змістом самого Акту, в якому вказану особу зазначено саме як продавця (а.с. 17, зворотній бік а.с. 18).

Також при прийнятті рішення в даній справі суд зазначає наступне.

Зі змісту п. 75.1 ст. 75 ПК України слідує, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок визначено ст. 80 ПК України, згідно якої фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами органів державної податкової служби на підставі пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

З викладеного слідує, що законом не вимагається обов'язкове проведення фактичної перевірки у присутності саме директора підприємства або спеціально уповноваженої на те особи, та передбачено проведення такої перевірки у присутності особи, яка здійснює розрахункові операції, у даному випадку - продавця.

Крім того, стосовно доводів позивача в частині протиправності оскаржуваних рішень у зв'язку з тим, що вони не оформлені у вигляді податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не метис 17000 гривень.

Відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадової особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Указом Президента України від 26.04.2003 № 372/2003 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.04.2003 «Про реалізацію заходів щодо регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Україні» Кабінету Міністрів України доручено вжити в установленому порядку невідкладних заходів щодо визначення механізму застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Постановою КМ України від 02.06.2003 № 790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР.

Згідно п. 6 цього Порядку рішення про застосування фінансових санкцій приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій (п. 4 Порядку) є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

Також п. 8 Порядку визначено, що рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку. Тобто Порядком визначена форма такого рішення.

У той же час, додатком до вказано Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1050) передбачено прийняття саме Рішення

про застосування фінансових санкцій.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийняття податкової вимоги від 12.11.2015 №1397-23/198. Водночас, доводи позивача в частині протиправності оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 94, 97, 122, 128, 158-163, 167, 254, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 12.11.2015 №1397-23/198.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.