Постанова № 56118377, 14.01.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2016 року 810/5635/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Золоті ворота-1» до ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

в с т а н о в и в:

ЖБК «Золоті ворота-1» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.09.2015 №0009191702/3263, № 0009201702/3264, № 0001402201/3268 та рішення від 14.09.2015 № 0009211702/3262.

На обґрунтування позовних вимог зазначило, що кошти під звіт ЖБК «Золоті ворота-1» ОСОБА_1 не виплачувались, відповідно, і підстави для оподаткування та нарахування ЄСВ відсутні, отже, оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, також просив суд розглядати справу за його відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ДПІ в Обухівському районі на підставі направлення від 10.08.2015 №375 та наказу ДПІ в Обухівському районі від 10.08.2015 року №378 проведено позапланову документальну перевірку Житлово - будівельного кооперативу "Золоті ворота -1" з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, збору за першу реєстрацію транспортних засобів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та військового збору за період з 18.02.2013 по 30.06.2015.

Перевіркою встановлено порушення вимог:

- абз. 3 п.2.11 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637;

-п.п.168.1.1, п.п 168.1.2 п.168.1 ст.168., п.170.9 ст. 170, п. 176.2 ст. 176 ПК України, що привело до заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за грудень 2013 на загальну суму - 1459,80 грн.;

- ст.7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що привело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2013 у загальній сумі 3638,71 грн.

- п. 51.1 ст. 51, абз. б п. 176.2 ПК України в частині не подання відомостей податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків і сум утриманих з них податків за формою 1-ДФ за II квартал 2014 року.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 14.09.2015 №0009191702/3263, № 0009201702/3264, № 0001402201/3268 та рішення від 14.09.2015 № 0009211702/3262.

Позивач 02.10.2015 оскаржив податкові повідомлення-рішення від 14.09.2015 до ГУ ДФС у Київській області.

За результатами розгляду скарги ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення від 06.11.2015 про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями відповідача та з висновками акту перевірки, вважає їх неправомірними, оскільки кошти під звіт ЖБК «Золоті ворота-1» громадянину ОСОБА_1 не виплачувались, а у платіжному документі помилково зазначено у графі призначення платежу - кошти під звіт, а тому і підстави для оподаткування та нарахування ЄСВ відсутні, так само як і відсутні підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_1 наказом від 22.10.2013 № 7 з 22.10.2013 року був прийнятий на посаду виконавчого директора ЖБК «Золоті ворота -1» з посадовим окладом в розмірі 11 000,00 грн. згідно штатного розпису та встановленням випробувального терміну протягом 3 місяців.

Згідно розрахункової відомості за листопад 2013 року позивачем нараховано виконавчому директору 11 000,00 грн. заробітної плати, ЄСВ (оплата праці) в розмірі 396,00 грн., ПДФО 1 590,60 грн.

Списком від 03.12.2013 № 008 на зарахування зарплати працівників позивача за листопад 2013 року визначено суму грошових коштів, яка підлягає перерахуванню на картковий рахунок виконавчого директора, в розмірі 9 013,40 грн., що відповідає Розрахунковому листку за листопад 2013 року.

Позивачем 03.12.2013 перераховано на картковий рахунок виконавчого директора грошові кошти в розмірі 9 013,40 грн., що відповідає розміру заробітної плати виконавчого директора за листопад місяць 2013 року, з призначенням платежу: «кошти під звіт».

Як слідує з акту перевірки, саме зазначення у графі платіжного документу призначення платежу - «кошти під звіт» і стало підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Однак, суд не може погодитися з таким висновком податкового органу, оскільки, як слідує з карткового рахунку 3721 (кошти під звіт) за жовтень 2013- березень 2014 року - кошти під звіт у сумі 9 013,40 грн. ОСОБА_1 не надавалися, при цьому відповідно до карткового рахунку 661 (заробітна плата) за жовтень 2013- березень 2014 року кошти у сумі 9 013,40 грн. ОСОБА_1 були нараховані як заробітна плата.

Також суд звертає увагу, що позивачем 10.12.2013 року було подано до контролюючого органу Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за листопад 2013, який був прийнятий контролюючим органом 10.12.2013 року, дані було завантажено до Реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за листопад 2013, позивачем було визначено загальну суму нарахованої заробітної плати у розмірі 15 900,00 грн., на яку нараховується єдиний внесок. Розмір єдиного внеску за листопад 2013 визначено у розмірі 5 846,43 грн. ( на суму заробітної плати - рядок 3.1.1. Звіту).

Сума утриманого єдиного внеску визначена в розмірі 572,40 грн. (рядок 5.1. Звіту). Загальну суму єдиного внеску, що підлягає оплаті відповідно до Звіту становить 6 418,83 грн. (рядок 8 Звіту), який і було перераховано позивачем на рахунок відповідача 02.12.2013 року.

Також, позивачем 10.12.2013 року було направлено податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплачено) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2013 року, відповідно до якого виконавчому директору за 4 квартал було нараховано суму доходу в розмірі 25 826,09 грн., у тому числі згідно розрахункового листка 11 000 грн. за листопад місяць 2013 року. Податковий розрахунок було отримано відповідачем 10.02.2014 року, що підтверджується квитанцією №2, а визначена в податковому розрахунку сума податку з доходів фізичних осіб за листопад 2013 року перераховано до бюджету 02.12.2013 року.

Посилання відповідача на те, що грошові кошти в розмірі 9 013,40 грн. не було включено до сукупного місячного оподатковуваного доходу працівника підприємства суд оцінює критично, оскільки воно спростовується звітами про нарахування, перерахування та утримання єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб щодо заробітної плати виконавчого директора за листопад 2013 року, в результаті чого (після відповідних виплат та утримань) на картковий рахунок виконавчого директора було перерахованого грошові кошти в розмірі 9 013,40 грн.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 6 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується на суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача;

Первинним документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок та податок з доходів фізичних осіб, є бухгалтерські та інші документи (відомості нарахування заробітної плати) відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховуються єдиний внесок та податок з доходів фізичних осіб.

Також, перевіркою дотримання порядку видачі готівки під звіт та її використання з дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, встановлено факт видачі готівкових коштів без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, а саме: звіт про використання коштів, наданих під звіт від 03 грудня 2013 року на загальну суму - 9058,47 грн. ОСОБА_1 не подано у встановлений строк звіту про використання коштів, наданих під звіт.

Щодо даного порушення, то суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, готівкові грошові кошти під звіт (чи на відрядження) позивачем не видавались, а виплата грошових коштів у сумі 9013,40 грн. здійснювалась шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок отримувача платежу.

Відповідно до п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.»

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при формуванні платіжного доручення на здійснення перерахування - заробітної плати позивачем було допущено описку в графі призначення платежу - а саме було помилково зазначено «кошти під звіт», фактично ж зазначені кошти було сплачено як заробітну плату, ЄСВ та податок з доходів фізичних осіб, а також всі інші збори та платежі з заробітної плати сплачено своєчасно та в повному обсязі, в порядку, передбаченому законодавством, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження доводів щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій, а відтак, не довів суду правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 122, 128, 158-163, 167, 257 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області від 14.09.2015 №0009191702/3263, № 0009201702/3264, № 0001402201/3268 та рішення від 14.09.2015 № 0009211702/3262.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС України в Київській області на користь Житлово-будівельного кооперативу «Золоті ворота - 1» понесені витрати по сплаті судового збору (платіжне доручення від 03.12.2015 № 236) у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.