Постанова № 56118373, 10.02.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2016 р. Справа № 809/4368/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Кишинського М.І.

за участю секретаря судового засідання: Мельник О.Я.

позивача: Гейвич М.М., Соловій Х.Д.

відповідача: Лаврук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства "Болехівське лісове господарство",

до відповідача: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень №0000371500, №0000381500, №0000391500 від 25.11.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Болехівське лісове господарство" (надалі-позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі-відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000371500, №0000381500, №0000391500 від 25.11.2015 року.

Вимоги адміністративного позову мотивовані тим, що на підставі направлень від 16.10.2015 року №288, №289, виданих Долинською ОДПІ У ДФС у Івано-Франківській області, проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Болехівське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 22177986) з питань дотримання вимог валютного та податкового законодавства при взаємовідносинах з Компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія, Лондон) та FianFsiaLimited (Гонконг) за період 01.01.2014 року по 01.04.2015 року. За результатами перевірки складено акт від 12.11.2015 року за №1932/09-05-22/22177986 та винесено податкові повідомлення - рішення:

- форми «Р» від 25.11.2015 року №0000371500 за платежем «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» на загальну суму 226 351,00 грн. (в тому числі за основним платежем в сумі 181 081,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 45 270,00 грн.);

- форми «Р» від 25.11.2015 року №0000381500 за платежем «Авансові внески з податку на прибуток підприємств» на загальну суму 150 900,00 грн. (в тому числі за основним - платежем в сумі 120 720,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 30 180,00 грн.);

- форми «У» від 25.11.2015 року №0000391500 за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства» на загальну суму 332 819,84 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги з обставин викладених в адміністративному позові підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову в судовому засіданні заперечив повністю, просив в задоволенні позову відмовити, свої обґрунтування виклав в письмових запереченнях.

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

Позивач доводить, що відповідачем неправомірно дійшов висновку про порушення законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року №996-ХІУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Як вбачається зі ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» сфера дії вказаного Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України; незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на первинних або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа, дату і місце складання, назва підприємства, від імені якого складається документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Необхідність підтвердження господарський операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п.2.1 ст.2 вказаного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації ( власника) на їх проведення.

Наслідки в податковому обліку платника податку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є і обов'язковою, але не безумовною підставою для визначення правомірності такого формування за умови, якщо податковий органом не доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з реалізації товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

В порушення вищазазначених норм чинного законодавства, акт перевірки від 12.11.2015 року №1932/09-05-22/22177986 не містить посилань на конкретні первинні бухгалтерські документи, аналіз яких міг би стати підставою для висновків про те, що ДП «Болехівське лісове господарство» не включено до складу доходів та не відображено у податкових деклараціях за відповідні податкові періоди безповоротну фінансову допомогу. Акт перевірки також не містять висновків про приховування ДП «Болехівське лісове господарство» доходу, отриманого від реалізації ZORTEX BUSINESS LLP. Також в акті перевірки немає жодних зауважень до первинних документів ДП «Болехівське лісове господарство», які б могли вказати на порушення податкового законодавства.

Підставою для висновків, викладених в акті перевірки, став, зокрема, лише документ Міністерства закордонних справ, а саме - лист від 24.02.2015 року №630/17-200-490 «Щодо перевірки компанії «ZORTEX BUSINESS LLP». Даним листом Міністрество повідомило, що зазначену компанію було нібито ліквідовано 15.07.2014 року.

Проте, такий документ не є первинним документом у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону країни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, є неналежним документом, який міг би фіксувати факт нездійснення господарської операції.

Інших документів та матеріалів, передбачених ст. 83 ПК України, на підтвердження висновків фіскального органу про порушення підприємством ст. 135, ст. 137 в акті перевірки не зазначено.

Враховуючи з'ясовані обставини та аналізуючи вищезазначені норми закону, є підстави вважати, що оскаржувані рішення прийнято без належної перевірки і ґрунтуються на припущеннях, а аргументи, якими фіскальний орган доводить порушення ДП «Болехівське лісове господарство» п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135.1 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України, є безпідставними і не обґрунтовують правомірність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Відповідач безпідставно кваліфікував одержані позивачем кошти по зовнішньоекономічному копіранту, як безповоротна фінансова допомога.

Відповідно до пп.14.1.257 п. 14.1 ст.14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим латником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Положенням п. 137.10 ст. 137 ПК України визначено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що податковим органом не встановлено укладення позивачем, перелічених у ст. 14 ПК України, договорів. Отримання коштів ДП «Болехівське лісове господарство» відображено як оплата за реалізовані компанії «ZORTEX BUSINESS LP» товари (лісоматеріали), внаслідок чого, розрахунок за отриманий товар не може розглядатися як безповоротне надання коштів.

Тобто, для визнання певної суми безповоротною фінансовою допомогою необхідно, щоб така сума відповідала будь-якому з вищенаведених визначень, що підтверджується правовою позицією Вищого адміністративного суду України від 26.03.2015 року по справі №K/800/63426/14.

ДП «Болехівське лісове господарство» отримано від компанії «ZORTEX BUSINESS I.LP» кошти не безоплатно, а як оплату за поставлений товар.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником і податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II зазначеного Кодексу.

На виконання вимог укладеного між ДП «Болехівське лісове господарство» та компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» контракту №14-04/14 від 26.12.2013 року та додатків нього, компанією-покупцем здійснено 100% передоплату за реалізовану партію товару, а підприємством-продавцем поставлено придбаний товар. При надходженні коштів від компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», ДП «Болехівське лісове господарство» у відповідності до вимог Податкового кодексу України відображено дані кошти в декларації по податку на прибуток та відповідно сплачено з них податок на прибуток.

У зв'язку з чим, суд вважає, що ДП «Болехівське лісове господарство» на законних підставах сформовано дохід підприємства, включивши до складу доходів надходження від покупця товару Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» та оподатковано такий дохід. Суд не погоджується із висновками податкового органу щодо не підтвердження позивачем операцій з поставки товарів та віднесення отриманих коштів до безповоротної фінансової допомоги та повторного включення її до складу доходів.

Висновки податкового органу є безпідставними, оскільки, у випадку, якщо контролюючий орган дійшов висновку про віднесення отриманих позивачем коштів до безповоротної фінансової допомоги, а не до доходу від реалізації товарів, й висновку про необхідність збільшення інших доходів платника податків за відповідний звітний період, це повинно було б потягнути за собою й зменшення доходу від операційної діяльності за відповідний період. У даному ж випадку, податковим органом цього до уваги взято не було. При цьому, також перевіряючими не було взято до уваги норму п.135.3 ст.135 Податкового кодексу України, яка визначає, що суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів. А отже, сума доходу в розмірі 1 006 009,10 грн., яка вже була включена до складу доходу підприємством, не повинна знову включатися до складу доходу, що фактично має місце в даному випадку.

Щодо безпідставних та необгрунтованих висновків податкового органу про те, що компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» нібито ліквідована 15.07.2014 року (стан підприємства «dissolved») то такі висновки не відповідають дійсним обставинам з огляду на наступне.

Згідно Протоколу зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 року відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Об'єднане королівство Великобританія з Англії: WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD -TREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburgh Scotland EH1 1DD United Kingdom.

У зв'язку із встановленою у Великобританії законодавчою процедурою зміни місця реєстрації з England в Scotland Компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» отримала новий реєстраційний адрес. При зміні юридичної адреси компанії з Англії на Шотландію, така компанія виключається з реєстру компаній, що знаходяться в Англії та включається до реєстру компаній, що ведуться в Шотландії. У такому випадку ліквідація компанії не здійснюється.

Статтею 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом:

1) визначення застосовуваного права;

2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб;

3) підсудність судам України справ з іноземним елементом;

4) виконання судових доручень;

5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про міжнародне приватне право», цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи. Згідно з ч. 1, 2 ст. 25 того ж Закону, особистим законом юридичної особи вважається право держави за місцезнаходженням юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Таким чином, правоздатність та дієздатність Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» повинна визначатись згідно із законодавством країни Великої Британії та Шотландії.

Проте, податковий орган довільно розтлумачив норми права Сполученого королівства 'і прирівняв поняття «dissolved» до «closed», та зробив помилковий висновок про те, що компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» є ліквідованою.

Діючий реєстр підприємств підтверджує й констатує, що Компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» має активний статус, є діючою компанією та працює в повноцінному режимі.

У ДП «Болехівське лісове господарство» не було жодних підстав вважати, що Компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» може бути ліквідована, оскільки на виконання вимог Контракту плата за поставлену продукцію проводилась вчасно, від банківських установ не було жодної інформації про нібито ліквідацію Компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» при замитненні товару.

Твердження перевіряючих про заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, з посиланням на інформацію, розміщену на офіційному сайті Великобританії - Companies House, за адресою http://wck2.companieshouse.gov.uk, де, на думку перевіряючих, зазначено, що компанія "ZORTEX BUSINESS LLP» ліквідована 15.07.2014 року, є неправомірним та необгрунтованим огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що президенти - це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території країни.

Згідно п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п. 7 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі державної реєстрації юридичної особи, засновником засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який відповідає вимогам частини шостої статті 8 цього Закону.

Відповідно до п. 6 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження повинен бути легалізований у встановленому порядку.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності листом від €7.07.00 № 06-10/451 «Про підтвердження резидентності» роз'яснив, що установчі документи нерезидента, легалізовані в установленому законом порядку, вважаються підтвердженням розповсюдження юрисдикції на нерезидента.

Таким чином, є необгрунтованим посилання податкового органу на офіційний сайт Великобританії - Companies House за адресою http://wck2.companieshouse.gov.uk, на якому на думку податкового органу зазначено, що компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» ліквідована 05.07.2014 року.

Зазначені вище доводи підтверджуються правовою позицією Вищого адміністративного суду України від 25.10.2006 року по справі к-909/06.

В акті перевірки зазначено, що «внаслідок порушень 3.1.1 даного акта», відповідно згідно п.57.1 ст.57 ПК України, підлягають збільшенню авансові платежі з податку на прибуток з березня 2015 року по жовтень 2015 року. Як передбачено абзацом першим підп. 153.3.2 п. 153.3 ст.153 ПК України, у редакції чинній на час оподаткування, крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою, покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент отримувачем дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, підпадають під дію статті 156 цього Кодексу). Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу.

Це правило, зазначено в абзаці четвертому, поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно центральним або місцевим органом виконавчої влади, до сфери управління якого віднесено такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Враховуючи те, що на визначення частини чистого прибутку мали безпосередній вплив на висновки контролюючого органу з приводу суми безповоротної фінансової допомоги за 2014 рік (п.3.1.1 акта), які не знайшли свого підтвердження, про що зазначено вище, не може вважатись обґрунтованим і збільшення суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств).

В акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення по проведених взаєморозрахунках між ДП «Болехівське лісове господарство» та фірмою нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» за період з 15.07.2014 року по 31.12.2014 року, оскільки останню було ліквідовано 15.07.2014 року. Як наслідок встановлено порушення про недотримання термінів розрахунків з фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» в результаті чого нараховано пеню.

Враховуючи викладені вище, доводи щодо безпідставності та необґрунтованості висновків контролюючого органу з пиводу нібито ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» з цих самих мотивів суд не може погодитись з висновками податкового органу щодо недотримання термінів розрахунків з нерезидентом та нарахованою пенею за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Про правомірність взаємовідносин позивача із компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» свідчить й те, що після 15.07.2014 року компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України, після виконання усіх належних митних процедур, замитнювали вантажі та випускали за межі території України. Митна служба України без жодних зауважень оформляла (замитнювала) вантажі для компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» як до, так і після 15.07.2015 року, що свідчить про правомірність діяльності компанія «ZORTEX BUSINESS LLP».

Враховуючи викладене, суд приходить до таких висновків: посилання контролюючого органу на «ліквідацію» контрагента «ZORTEX BUSINESS LLP» та як наслідок припинення його зобов'язань за контрактом №14-04/14 від 26.12.2013 року, не відповідає критерію обґрунтованості (п.3 ч.3 ст.2 КАС України), оскільки не враховано та не надано правової оцінки обставинам зміни адреси; не дотримано критерію законності спірного рішення (п.1 ч.3 ст.2 КАС України) при трактуванні фінансових операцій з перерахунку коштів за відвантажений товар як безповоротної фінансової допомоги, за відсутності передбачених підп. 14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України ознак такої; при прийнятті спірного рішення, відповідачем необґрунтовано не взято до уваги характеру згаданих операцій, зокрема, експорту таких цінностей, що дозволяло б встановити осіб, які отримали товарно-матеріальні цінності та досліди їх господарські відносини «ZORTEX BUSINESS LLP» та Interline Managmant L.P.

Також, суд враховує і позицію Європейського Суду з прав людини викладену у рішенні від 22 січня 2009 року у справі Булвест Ад проти Болгарії (заява №3991/03), та яка зводиться до наступного - порушенням справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності, буде коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таке карає платника податків, який повністю виконав свої зобов'язання за дії чи бездіяльність контрагента, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

В акті перевірки відсутні посилання контролюючого органу на норми чинного законодавства та докази, які б вказували на пряму участь позивача у зловживаннях контрагента, який знаходився поза контролем державного підприємства, і по відношенню до нього не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

З огляду на все вищезазначене, суд приходить до висновку, що висновки перевіряючих є необґрунтованими, безпідставними, та, відповідно прийняті на підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, а позов підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Івано-Франківській області №0000371500, №0000381500, №0000391500 від 25.11.2015 року про донарахування податкових зобов'язань та фінансових санкцій ДП "Болехівське лісове господарство".

Стягнути з Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Івано-Франківській області за рахунок асигнувань Дежавного бюджету України на користь Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" судові витрати в сумі 10 651, 06 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Кишинський М.І.

Постанова складена в повному обсязі 17 лютого 2016 року.