Постанова № 56118341, 16.02.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2016 р. Справа № 809/3878/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Кишинського М.І.

за участю секретаря судового засіданя: Мельник О.Я.

позивача: Тодарчук Т.В.

відповідачів: Татарин Р.І., Ковальська М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Комунального підприємства "Водотеплосервіс",

до відповідача: Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області,

про визнання протиправною та скасування вимоги №09-05-14-14/5533 від 18.08.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, про визнання протиправною та скасування вимоги №09-05-14-14/5533 від 18.08.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 15 червня 2015 року по 13 липня 2015 року відповідно до ухвал слідчого судді Івано-Франківського міського суду про отримання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії від 09.06.2015 року та про продовження терміну проведення ревізії від 03.07.2015 року, постанови слідчого в ОВС СУ УМВС України в Іано-Франківській області про призначення позапланової виїзної ревізії від 11.06.2015 року, направлень на проведення ревізій № 452 та № 453, виданих начальником Держфінінспекції в Івано-Франківській області, заступником начальника відділу контролю у сфері матеріального виробництва та фінансових послуг Держфінінспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Водотеплосервіс» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт № 05-21/4 від 13 липня 2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов. Позовні вимоги вважають безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Просили у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, та заперечення представників відповідача дослідивши наявні у матеріалах справи письмовими докази, приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити.

На підставі вказаного акта ревізії Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області прийнято вимоги про усунення порушень, виявлених позаплановою ревізією № 09-05-14-14/5533 від 18 серпня 2015 року.

Як зазначається у вказаній вимозі, внаслідок проведення розрахунків векселями всупереч законодавству Підприємством КП «Водотеплосервіс» відчужено активів на суму 11 845 769,14 грн., чим підприємству завдано матеріальної шкоди на вказану суму, одночасно вимогою зобов'язується:

- усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку;

- опрацювати матеріали ревізії та розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб;

- вести бухгалтерський облік у відповідності до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Позивач, оскаржуючи дану вимогу, посилається на наступні обставини.

Оригінали документів, на підставі яких проводилася перевірка вилучені згідно постанови про виїмку від 09.10.2010 року слідчого слідчої групи СУ ПМДПА України, - слідчою з ОВС слідчого відділу податкової міліції ДПА в Івано-Франківській області майора податкової міліції Довбні О.В. протоколом виїмки від 13.10.2010 року.

Копії документів, котрі знаходяться в додатках до акту, та на яких грунтуються також оспорювані Вимоги не завірені належним чином та не видавалися жодною із посадових осіб КП «Водотеплосервіс», тому позивач ставить від сумнів яким способом інспектор отримав документи для проведення інспекції та чи відповідає даний спосіб вимогам чинного законодавства до порядку проведення позапланової виїзної ревізії.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України про перерахування у 2009 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості у рахуванням пені, штрафних та фінансових санкцій, які нараховані підприємствам теплоенергетики заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1998 року по 01 жовтня 2009 року.

На виконання вказаної вимоги 23.10.2009 року та 22.12.2009 року підприємством були підписані договори про організацію взаєморозрахунків №№693/193, 694/193, 695/193, 696/193, 697/193, 1208/193 на загальну суму 22 974 286, 00 гривень, що підтверджується також актами звірки між підприємствами- учасниками. Кінцевим учасником розрахунків були ДК «Газ України» та НАК «Нафтогаз України», що свідчить про погашену заборгованість за спожитий газ.

Абзацом 4 пункту 6 Постанови передбачено також послідовність погашення заборгованості, зокрема: у першу чергу проводяться розрахунки з кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії на відповідні суми. При цьому розрахунки за спожитий природний газ та електроенергію проводяться у такій послідовності: погашення кредиторської заборгованості, що утворилася до 01 січня 2009 року (без урахування пені штрафних та фінансових санкцій). У разі відсутності зазначеної заборгованості проводяться розрахунки з погашення кредиторської заборгованості, що утворилася станом на 01 жовтня 2009 pоку; погашення заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій, які нараховані підприємствам теплоенергетики на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01 січня 1998 року по 01 жовтня 2009 року.

Станом на 01.12.2009 року такої заборгованості у підприємства не було, що підтверджується довідкою, що була надана Державній фінансовій інспекції при проведенні ревізії. А будь-якої заборони щодо погашення іншої кредиторської заборгованості постанова не передбачає.

Згідно п. 12 Постанови Державне казначейство перевіряє підписані учасниками розрахунків договори про організацію взаєморозрахунків та інформує Мінфін про обсяг заборгованості, що підлягає погашенню відповідно до таких договорів.

Мінфін на підставі інформації, що надійшла від Державного казначейства, та зведених реєстрів договорів про організацію взаєморозрахунків визначає обсяг субвенції з державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам мм. Києва та Севастополя для проведення розрахунків і приймає в установленому порядку рішення про перерахування субвенції, яке доводиться до Державного казначейства.

Державне казначейство перераховує на підставі зазначеного рішення Мінфіну субвенцію на рахунки бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя, відкриті в органах Державного казначейства.

Зважаючи на той факт, що перевіривши згадані Договори про організацію взаєморозрахунків Державне казначейство не виявило в них жодних порушень чинного законодавства та не висловило жодних зауважень, що свідчить, що підприємство не порушувало умов порядку використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

В оскаржуваних вимогах ДФІ посилається також на порушення підприємством ч.1 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні».

Згідно ст.1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 року №3480-IV випуск цінних паперів - сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і розміщення на фондовому ринку.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 року №3480-IV до емісійних цінних паперів належать: акції, облігації підприємств, облігації місцевих позик, державні облігації України, іпотечні сертифікати, іпотечні облігації, сертифікати фондових операцій з нерухомістю, інвестиційні сертифікати, казначейські зобов'язання України.

Згідно ст.14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 року №3480-1V вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Особливості видачі обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначається законом.

Згідно Закон України «Про вексельний обіг в Україні» від 05.04.2001 року №2374-111 цей закон визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних і простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, який є платіжним документом для проведення безготівкових операцій.

Отже, відповідно до вищеназваних законів, вексель не належить до емісійних цінних паперів, тому вексель не випускається, а видається.

Таким чином, згідно Статуту, КП «Водотеплосервіс» повинно погоджувати з власником саме випуск цінних паперів, а не видачу цінних паперів, що свідчить про відсутність порушення підприємством п.5.1.3 Статуту.

До 16 червня 2014 року борг ВАТ «Оріана» перед КП «Водотеплосервіс» складав 25 000 000,00 грн., та відображався за Д-т рахунка 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

06 березня 2014 року було підписано договір про відступлення права вимоги та 16 червня 2014 року оформлено акт припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог на суму 11 154 230,86 грн. Також підприємство звернулося з листом від 21.07.2015 року за №826 до керуючого санацією ВАТ «Оріана», про надання інформації про перебігу плану санації та погашення боргу.

Керуючим санацією ОСОБА_9 листом від 21.07.2015 року за №619 надано відповідь підприємству про те, що;

-план санації ВАТ «Оріана» перебуває в стадії його погодження та направлення до Господарського суду для затвердження (санація передбачає відновлення платоспроможності боржника). Під час санації сума боргу була зменшена на 11 154,20 грн;

-лист колишнього голови правління ВАТ «Оріана» ОСОБА_10 від 23.01.2007 року №90, який находиться в додатках до акту та є документом на який посилаєтесь при розрахунку наданих підприємству збитків, є не обгрунтованим, оскільки на той період оцінка активів ВАТ «Оріана» не здійснювалась;

-планом санації ВАТ «Оріана» передбачено погашення всіх вимог кредиторів.

Відповідно до п.5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» - Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Одночасно цим же П(С)БО в п.4 дано визначення безнадійної заборгованості.

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2010 року в справі №Б-7-11/283-13/143 проведено заміну кредитора та підтверджено суму боргу в судовому порядку, тобто термін давності 1095 днів в даному випадку не може застосовуватись, та відповідно висновок про визнання її безнадійною не відповідає чинному законодавству України.

Враховуючи вищевикладене при проведенні господарських операцій внаслідок заміни боржника у зобов'язанні ТЕЦ ВАТ «Оріана» на ВАТ «Оріана» жодних збитків підприємству завдано не було.

Статтею 11 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» визначено, що позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, органів доходів і зборів, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення органів державного фінансового контролю.

При прийнятті рішення по справі судом прийнято до уваги рішення Господарського суду Івано-Франківської області в справі №909/1101/15 від 10.11.2015 року згідно якою в позові Калуської міської ради до Комунального підприємства «Водотеплосервіс» про визнання недійсним векселі, які видані Комунальному підприємству «Водотеплосервіс» Калуською міською радою 18.02.2009 року на суму 25 000 000 грн., а саме вексель серії АА №1357995 вартістю 23 000 000 грн., вексель серії АА №1357996 вартістю 7 000 000 грн., вексель серії АА №1357997 вартістю 1000 000 грн., відповідно дане рішення Господарського суду вступило в закону силу на момент вирішення адміністративного спору, а тому судом враховано як приюдикційний орган.

Приймаючи рішення в справі судом також враховано практику Верховного суду України. Згідно постанови колегії суддів судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 07.07.2015 року, згідно якої колегія суддів судової палати дійшла висновку про те, виявлені під час фінансового контролю збитки, не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони повинні відштовхуватись у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд. Який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної організації, установи про визнання протиправною вимоги про відшкодування збитків. Враховуючи, що в даному спірному випадку, оскаржувана вимога є обов'язковою до виконання в частині усунення допущених порушень законодавства, які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а більше того, які спростовані рішення господарського суду в іншій справі, суд приходить до висновку про те, що захист порушеного права та інтересів позивача в цьому спорі можливий тільки шляхом визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги, що на думку суду не суперечить судовій практиці викладеній в постановах Верховного суду від 15.04.2014 року та від 07.07.2015 року.

Приймаючи рішення по справі про задоволення позовних вимог позивача, суд виходить із того, що доводи позивача досліджені в судовому засіданні докази доводять позицію позивача Комунального підприємства "Водотеплосервіс".

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги №09-05-14-14/5533 від 18.08.2015 року є не законною та підлягає скасуванню. За таких обставин позов слід задовольнити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області від 18.08.2015 року №09-05-14-14/5533.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Кишинський М.І.

Постанова складена в повному обсязі 23 лютого 2016 року.