Постанова № 56118246, 20.01.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року о/об 12 год. 48 хв.Справа № 808/8668/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТОН» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

за участю представників:

від позивача - Прокопенко І.Г. діє на підставі довіреності №08/016 від 21.12.2015

від відповідача - не прибув, -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТОН» (далі - позивач) до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100270002/2015/700031/2 від 16 вересня 2015 року;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2015/00105 від 16 вересня 2015 року, прийняту Київською міською митницею ДФС.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформлені товару митним органом була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2015/00105, відповідно до якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено, у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару та роз'яснено позивачу, що для забезпечення можливості митного оформлення товарів необхідно подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №100270002/2015/700031/2 від 16 вересня 2015 року. Позивач зазначає, що подані до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам частини 2 статті 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Вказує на те, що митний орган безпідставно витребував додаткові документи, а потім застосував резервний метод, у той час коли жодних обмежень для застосування основного методу визначення митної вартості не було, бо числове значення митної вартості було підтверджено належними документами. Так, зазначає про те, що Рішення про коригування митної вартості товарів №100270002/2015/700031/2 від 16 вересня 2015 року та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2015/00105 від 16 вересня 2015 року є неправомірними та такими, що порушують законні інтереси ТОВ «Юнітон». Разом з тим, на обґрунтування позовних вимог зазначає, що ВМД №500060001/2015/014674 від 07 серпня 2015 року на підставі якої збільшено митну вартість товарів 8 та 9, також була оформлена з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610107/2 від 07 серпня 2015 року, яке визнано протиправним та скасовано Одеським окружним адміністративним судом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, 14 грудня 2015 року до суду надіслав заперечення відповідно до яких зазначає, що після проведення перевірки на підставі наказу Держмитслужби України від 11 вересня 2012 року №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» у посадової особи органу доходів і зборів виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості. Проаналізувавши наявне рішення №500060001/2015/610107/2 від 07 серпня 2015 року про визначення митної вартості та здійснивши порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно з УКТЗЕД 7219221000 та 7219211000, митне оформлення яких вже здійснено, з'ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товару є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України. Так декларанту було повідомлено про необхідність надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. У зв'язку з ненаданням додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару у встановлений законодавством термін, відповідно до частини 6 статті 54 Кодексу орган доходів і зборів відмовив у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 16 вересня 2015 року № 100270002/2015/700031/2.

В запереченнях, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши заперечення представника відповідача, вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з'ясував наступне.

Відповідно до свідоцтва серії А01 №026010, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнітон», 21 грудня 1995 року зареєстроване, як юридична особа за адресою: 69118, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 1, ідентифікаційний код 23853490.

Згідно з довідкою форми 4 ОПП №3705/10/29-4/035 від 25 січня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнітон» з 19 січня 1996 року взято на податковий облік за №3851 до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя.

15 квітня 2015 року позивачем (покупець) з Wenzhou Baorui Steel Co.Ltd (Веньчжоу, Китай) (продавець) укладено Контракт №09VD15, згідно з пункту 5.1 якого ТОВ «ЮНІТОН» придбано товар, постачання якого здійснюється на умовах, зазначених у специфікаціях до контракту.

Згідно з пунктом 3.1, пунктом 3.2 Контракту №09VD15 від 15 квітня 2015 року позивач домовився з Wenzhou Baorui Steel Co.Ltd, що загальна сума контракту складає 400000 доларів США; рівень і база ціни товару по позиціям наводиться у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Перелік товаросупровідних документів визначений Wenzhou Baorui Steel Co.Ltd та ТОВ «ЮНІТОН» у пункті 6.1 Контракту №09VD15 від 15 квітня 2015 року (продавець надає покупцю факсимільним зв'язком чи то електронною поштою: Інвойс, пакувальний лист, Сертифікат якості заводу-виробника, CMR, Декларацію країни-відправника (оригінал чи завірена копія) або інший документ, який підтверджує експортні операції країни-відправника).

Сторони дійшли згоди, що допустимі відхилення від обсягу металопродукції, зазначеної в специфікації на +/-10% (пункт 10.5 Контракту №09VD15 від 15 квітня 2015 року).

14 вересня 2015 року відповідно до контракту №09VD15 від 15 квітня 2015 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітон» надійшов вантаж від Wenzhou Baorui Steel Co.Ltd (Веньчжоу, Китай) - прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, без подальшого оброблення, гарячекатаний і холоднокатаний марок 304 та 430 (загалом 9 товарів). Вантаж був розміщений в зоні митного контролю митного поста «Столичний».

15 вересня 2015 року декларантом подано для оформлення електрону митну декларацію ВМД №100270002/2015/259334. При цьому обрано перший (основний) метод визначення митної вартості - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару декларантом до митного органу було подано:

- зовнішньоекономічний контракт №09VD15 від 15 квітня 2015 року з специфікацією №5 від 17 червня 2015 року;

- комерційний інвойс №BR150714-5 від 30 липня 2015 року з перекладом;

- платіжні доручення в іноземній валюті №84 від 12 серпня 2015 року №90 від 31 серпня 2015 року;

- пакувальний лист б/н від 30 липня 2015 року;

- коносамент ZIMUSNH9083773 від 11 серпня 2015 року;

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №40037, 40038 від 14 вересня 2015 року;

- страховий поліс №23303000020001150000435 від 11 серпня 2015 року;

- копію митної декларації країни відправлення №223120150812189515 від 01 серпня 2015 року;

- сертифікат про походження товару №15С3303А1752/00060 від 02 вересня 2015 року; сертифікат якості №2015081902 від 19 серпня 2015 року;

- сертифікат ціни від 03 вересня 2015 року з перекладом;

- прайс-лист від 10 липня 2015 року.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, митний орган дійшов висновку, що надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме надано прайс-лист на умовах CIF, що суперечить суті прайс-листа, який адресується необмеженій кількості потенційних покупців.

У зв'язку з зазначеним, митний орган повідомив декларанта про необхідність надання додаткових документів, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини та інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- додаткові документи за бажанням декларанта.

16 вересня 2015 року декларантом на вимогу митниці було надано графік біржових котирувань на нікель та інформацію з Інтернету щодо ціни на сталь на світовому ринку.

Також листом від 16 вересня 2015 року декларант повідомив, що надати додаткові документи не має можливості.

На підставі наданих документів митним органом було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №100270002/2015/700031/2 від 16 вересня 2015 року стосовно товарів 8 та 9 - прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, без подальшого оброблення, гарячекатаний марки 304. При цьому, митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням резервного методу на підставі рівнів митної вартості товарів, оформлених раніше ВМД№500060001/2015/014674 від 07 серпня 2015 року виходячи з ціни:

- товар 8 - 2,30 дол.США за 1 кг товару

- товар 9 - 2,79 дол.США за 1 кг товару

разом з тим, митним органом була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2015/00105, відповідно до якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено, у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару.

Також було роз'яснено, що для забезпечення можливості митного оформлення товарів необхідно подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №100270002/2015/700031/2 від 16 вересня 2015 року.

Так, 16 вересня 2015 року було здійснено митне оформлення товару за митною декларацією №100270002/2015/259379 шляхом сплати суми податку на додану вартість та ввізного мита, розрахованих виходячи із митної вартості, що визначена рішенням про коригування митної вартості №100270002/2015/700031/2 від 16 вересня 2015 року.

Не погодившись з рішенням Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100270002/2015/700031/2 від 16 вересня 2015 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2015/00105 від 16 вересня 2015 року, прийняту Київською міською митницею ДФС Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнітон» звернулося з адміністративним позовом до суду.

Дослідивши письмові пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача суд виходить з приписів частини 3 статті 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Як встановлено з матеріалів справи, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Також, відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються.

У разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів у пункті 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» мотивоване тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки надані документи містять розбіжності.

Проте з цього приводу суд зазначає, що позивачем на запит митного органу щодо надання додаткових документів надано графік біржових котирувань на нікель та інформацію з Інтернету щодо ціни на сталь на світовому ринку.

У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Таким чином, відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а у випадку об'єктивної неможливості та відсутності цих документів - письмові пояснення причин їх ненадання як і були надані.

З урахуванням викладених обставин справи, суд приходить до висновку, що на вимогу митного органу та згідно Податкового кодексу України, щодо поставки «прокату плоского з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, без подальшого оброблення, гарячекатаний і холоднокатаний марок 304 та 430» позивачем надані обґрунтовані пояснення з підстав не надання витребуваних документів, у зв'язку з чим вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнітон» на вимогу Київської міської митниці ДФС надані всі документи, можливість надання яких об'єктивно існувала у позивача на час витребування митницею.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 62, або обчислена відповідно до вимог статті 63 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів №100270002/2015/700031/2 від 16 вересня 2015 року зазначено, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки декларантом заявлені не повні відомості про митну вартість товару, декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість. Також зазначено, що митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу на підставі митної вартості раніше оформлених товарів ВМД №500060001/2015/14674 від 07 серпня 2015 року.

При визначені митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару та застосовано метод № 6.

Разом з цим, як встановлено судом, митна вартість товару за МД №500060001/2015/14674 від 07 серпня 2015 року, на яку послався митний орган при прийнятті оскаржуваного рішення, також прийнята Одеською митницею ДФС за шостим методом.

Так, відповідно до матеріалів адміністративної справи рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610107/2 від 07 серпня 2015 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00225 від 07 серпня 2015 року, на підставі яких подано МД 500060001/2015/014674 - скасовані постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року по справі 815/5903/15, та яка набрала законної сили за наслідками розгляду Одеським апеляційним адміністративним судом від 08 грудня 2015 року.

Зважаючи на все вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості.

Відповідачем не надано до суду допустимих доказів на підтвердження викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610107/2 від 07 серпня 2015 року доводів переходу від одного другорядного методу визначення ціни імпортованого товару до іншого. Саме Рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610107/2 від 07 серпня 2015 року - не містить докладних обґрунтувань переходу від одного другорядного методу визначення ціни імпортованого товару до іншого.

Суд погоджується з думкою позивача, що всі питання, які виникли у митного органу були у повному обсязі роз'яснені та підтверджені документами, поданими декларантом для підтвердження митної вартості товару.

Також, суд вважає, що документи, які надані до митного оформлення товару, не містять розбіжностей, оскільки при уважному їх дослідженні прослідковується послідовність їх складання.

Отже, Київська митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, при митному оформленні товару позивачем до митного органу надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим Рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100270002/2015/700031/2 від 16 вересня 2015 року та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2015/00105 від 16 вересня 2015 року - прийняті необґрунтовано, всупереч вимог діючого законодавства, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТОН» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100270002/2015/700031/2 від 16 вересня 2015 року;

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2015/00105 від 16 вересня 2015 року, прийняту Київською міською митницею ДФС.

Судові витрати у розмірі 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 копійок) стягнути з Київської міської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТОН».

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов