Постанова № 56118172, 23.02.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 р. Справа №805/4703/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.,

за участю секретаря судового засідання Шташаліс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Донбасекскавація»

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень від 20 липня 2015 року № 0000312201 та № 0000322201

за участю представників:

від позивача: Борозенцева С.В., Смирнова А.Б. - за дов.

від відповідача: Тернинко С.М., Соляник А.В. - за дов.

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством «Виробниче об'єднання «Донбасекскавація» заявлено позов до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20 липня 2015 року № 0000312201 та № 0000322201.

Позивач вважає, що прийняті на підставі акту перевірки від 7 липня 2015 року № 2623/22-01-01241384 (надалі - акт перевірки) податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2015 року № 0000312201 та № 0000322201 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2015 року № 0000312201 та № 0000322201 прийняті відповідно до норм діючого законодавства та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «Донбасекскавація» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 01241384, зареєстрований як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ) з 22 липня 1997 року, свідоцтво № 100334274, перебуває на обліку в Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, що підтверджується актом від 7 липня 2015 року та свідоцтвом від 4 травня 2011 року.

З 15 травня 2015 року по 30 червня 2015 року відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1 березня 2012 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої був складений акт від 7 липня 2015 року № 2623/22-01-01241384.

За результатами перевірки відповідачем встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, а саме: підпункту 14.1.71 пункту 14.71 статті 14, пункту 146.13, пункту 146.14 статті 146 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 437715 грн., в тому числі за 2012 рік - 437715 грн., 2014 рік - 437715 грн., пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 194.1 статті 194, пункту 198.2, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.2 статті 200, пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачу податку на додану вартість на загальну суму 403833 грн., в тому числі за січень 2014 року - 1908 грн., за червень 2014 року - 125 грн., за серпень 2014 року - 263 грн., за вересень 2014 року - 401537 грн., пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, надання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків по податковому розрахунку доходу фізичних осіб за формою 1ДФ.

За висновками акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рiшення від 20 липня 2015 року № 0000312201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 437715 грн. за 2013-2014 роки за порушення вимог підпункту 14.1.71 пункту 14.71 статті 14, пункту 146.13, пункту 146.14 статті 146 Податкового кодексу України та № 0000322201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 605749 грн. 50 коп., з яких за основним платежем на суму 403833 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 201916 грн. 50 коп. за порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 194.1 статті 194, пункту 198.2, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.2 статті 200, пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Стосовно спірного податкового повідомлення-рiшення від 20 липня 2015 року № 0000312201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 437715 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу. Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у підпункті 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 146.13 статті 146 Податкового кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку. Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над первісною вартістю придбання невиробничих основних засобів та витрат на ремонт, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані, включається до доходів платника податку, а сума перевищення первісної вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку. Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження безоплатно отриманих основних засобів або нематеріальних активів над вартістю таких основних засобів або нематеріальних активів, що була включена до складу доходів у зв'язку з отриманням, включається до доходів платника податку, а сума перевищення вартості, що була включена до складу доходів у зв'язку з безоплатним отриманням над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку. Пункт 146.14 даної статті Кодексу передбачає, що дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

7 жовтня 2013 року між позивачем, як продавцем та ТОВ «Механізатор», як покупцем був укладений договір купівлі-продажу, зареєстрованого в у реєстрі під № 3213, відповідно до якого продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму, а саме 1802000 грн. з урахуванням ПДВ. Також 7 жовтня 2013 року між позивачем, як продавцем та ТОВ «Стройекс», як покупцем був укладений договір купівлі-продажу, зареєстрованого в у реєстрі під № 3209, відповідно до якого продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього оговорену грошову суму, а саме 824290 грн. з урахуванням ПДВ. Зазначені договори посвідчені нотаріально, згідно з пунктом 2.3 та пунктом 2.2 відповідно вищенаведених договорів визначена ринкова вартість нерухомого майна згідно звітів про оцінку вартості, складених 18 вересня 2013 року ПП «Експертне агентство», в яких сума визначена з ПДВ.

Відповідач зазначає в акті перевірки та представники відповідача під час судового розгляду справи посилаються на відсутність оригіналів експертних висновків, у зв'язку із чим податковий орган здійснює висновок про те, що ціна в договорі вказана без урахування ПДВ, тому занижено суму доходу від продажу, позивач реалізував основні засоби за ціною нижче, ніж оцінка майна при визначенні звичайної ціни; крім цього, відповідач посилається на договір на виконання робіт по оцінці вартості від 15 лютого 2013 року, укладений між позивачем та ПП «Експертне агентство», в якому не визначено, що виконавець здійснює оцінку ринкової вартості нерухомого майна з урахуванням ПДВ.

Суд зазначає, що в акті перевірки відповідач на стор. 9 зазначає, що перевіркою встановлено, що у звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач не відображає факт включення до ринкової вартості суми ПДВ. Однак, як з'ясовано судом під час судового розгляду справи, з пояснень представника відповідача, який безпосередньо приймав участь у проведенні перевірки, оригіналів звітів про оцінку майна посадовим особам податкового органу позивачем надано не було, з посиланням на те, що такі оригінали знаходяться тільки у нотаріуса, що посвідчував договори. Отже, такий висновок в акті перевірки ґрунтується на припущеннях, та спростовується одним зі звітів про оцінку майна, який був надісланий на вимогу суду з Донецького обласного державного нотаріального архіву, засвідченого нотаріусом, та з якого чітко вбачається, що оцінка вартості здійснена з ПДВ. Стосовно посилання відповідача на Національний стандарт № 1 щодо договору на проведення оцінки майна, суд зазначає, що первинним документом, на підставі якого формуються показники доходів та витрат платником податків є, зокрема, договір купівлі-продажу, в якому зазначена сума в тому числі з ПДВ, а не договір на проведення оцінки майна, наявність якого є лише однією з обов'язкових умов для укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна. Суд зазначає, що відсутність зазначення - ПДВ тільки в договорі на проведення оцінки майна не є беззаперечним доказом, що оцінка вартості майна була здійснена без ПДВ, з урахуванням того, що в договорах купівлі-продажу, посвідчених нотаріально, та у звіті про оцінку майна зазначено про вартість майна з ПДВ. Також як зазначалося судом вище, в договорах купівлі-продажу є посилання на звіти оцінки майна, ринкова вартість якого визначена з ПДВ. Суд також зазначає, що відповідачем не були вчинені дії, спрямовані на витребування у нотаріуса звітів про оцінку майна, та здійснений передчасний та необґрунтований висновок про наявність порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2015 року № 0000312201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 437715 грн., та задовольняє позовні вимоги позивача в цій частині.

Стосовно порушення позивачем пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, за яке відповідачем донарахований податок на додану вартість в сумі 9541 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням від 20 липня 2015 року № 0000322201, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 7 липня 2015 року № 2623/22-01-01241384 відповідачем було встановлено, що позивач у січні 2014 року здійснював операції з реалізації металобрухту, отриманого від ліквідації основних засобів, на адресу ТОВ «Мегатекс» на суму 9541 грн. Позивачем, у зв'язку з реалізацією металобрухту, складено податкову накладну від 31 січня 2014 року № 10 на загальну суму 9541 грн. без ПДВ. Відповідач вважає, що у зв'язку з відсутністю затвердженого переліку відходів та брухту чорних та кольорових металів, операцій з постачання яких звільнялися від оподаткування ПДВ, позивач під час продажу брухту металу у період з 1 січня 2014 року по 17 лютого 2014 року, не мав права застосувати нульову ставку ПДВ до таких операцій.

Спірним питанням в правовідносинах позивача та контролюючого органу є питання оподаткування металобрухту з 1 січня 2014 року до 17 лютого 2014 року.

Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 був затверджений Перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, до 1 січня 2014 року звільняються від обкладання податком на додану вартість. Постанова Кабінету Міністрів України № 43, якою дію постанови № 15 було продовжено, набула чинності 18 лютого 2014 року. Станом на 1 січня 2014 року відповідного нормативно-правового акту КМУ, який би визначав перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від обкладання податком на додану вартість, прийнято не було. Постанова № 43 була прийнята урядом та набрала чинності з дня опублікування в газеті «Урядовий кур'єр» 18 лютого 2014 року. Таким чином, на думку контролюючого органу, операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися суб'єктами господарювання з 1 січня 2014 року до 17 лютого 2014 року підлягали оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за ставкою 20 відсотків.

Згідно з пунктом 30.3 статті 30 Податкового кодексу України платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії. В даному випадку судом було встановлено, що звільнення від оподаткування брухту чорних і кольорових металів встановлено пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. До компетенції КМУ цією ж нормою віднесено встановити перелік таких відходів та брухту чорних і кольорових металів. Суд з цього приводу зазначає, що якщо Податковим кодексом України встановлені певні пільги щодо оподаткування з постачання металобрухту, а КМУ не виконав в певний період часу покладені на нього функції з встановлення переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, то в період часу, в який КМУ не визначив цей перелік, ці пільги розповсюджуються на постачання усіх видів металобрухту.

Тобто, проаналізувавши всі норми законодавства з цього приводу, суд дійшов до висновку, що всупереч висновкам контролюючого органу, з 1 січня 2014 року по 17 лютого 2014 року звільненню від оподаткування підлягали операції з постачання металобрухту незалежно від того чи входив цей металобрухт до переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, затвердженого КМУ в постанові № 15. А вже починаючи з 18 лютого 2014 року звільненню від оподаткування підлягали операції з постачання металобрухту тільки того, який входів до переліку затвердженого постановою КМУ № 43. Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий орган, вирішуючи питання встановлення порушення позивачем, у спірних правовідносинах повинен був керуватися Податковим Кодексом України, а не постановою Кабінету Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає неправомірним визначення відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням грошового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2014 року в сумі 9541 грн. та застосування штрафних санкцій в цій частині, внаслідок чого позовні вимоги позивача задовольняються судом і в даній частині.

Стосовно порушення позивачем норм пункту 198.2 статті 198, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим спірним податковим повідомленням-рішенням від 20 липня 2015 року № 0000322201 було визначене грошове зобов'язання з ПДВ за вересень 2014 року в сумі 401536 грн. 95 коп., суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що позивачем до перевірки не були надані податкові накладні за вересень 2014 року: ТОВ «ТК «Докспецпідряд» від 30 вересня 2014 року № 4 на загальну суму 1124301,7 грн., в тому числі ПДВ 187383,62 грн., ТОВ «Катоіл Плюс»: від 26 вересня 2014 року № 126 на загальну суму 315866,67 грн., в тому числі ПДВ 63173,33 грн., від 3 вересня 2014 року № 8 на загальну суму 311075 грн., в тому числі ПДВ 62215 грн., від 19 вересня 2014 року № 96 на загальну суму 311075 грн., в тому числі ПДВ 62215 грн., від 17 вересня 2014 року № 81 на загальну суму 132750 грн., в тому числі ПДВ 26550 грн.

Позивачем суду були надані вищезазначені податкові накладні, разом із витягами з Єдиного реєстру податкових накладних, з яких вбачається, що податкові накладні були своєчасно зареєстровані в реєстрі. Під час судового розгляд справи судом були допитані у якості свідків ОСОБА_5 (головний бухгалтер позивача) та ОСОБА_6 (бухгалтер позивача), які дали показання та підтвердили факт надання посадовим особам податкового органу, які проводили перевірку позивача, всіх податкових накладних за перевіряємий період, в тому числі й вищенаведених. З іншого боку, відповідачем в порядку частини 2 статті 71 КАС України не був підтверджений належними та допустимими доказами факт ненадання до перевірки податкових накладних. Суд, при вирішенні спірних правовідносин, виходить з тієї обставини, що спірні податкові накладні є в наявності в оригіналах у підприємства та належним чином оформлені та зареєстровані, в той час як відсутні докази ненадання їх під час перевірки позивачем відповідачу.

Таким чином, суд дійшов до висновку щодо неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2015 року № 0000322201, яким було визначене грошове зобов'язання з ПДВ за вересень 2014 року в сумі 401536 грн. 95 коп., та відповідно застосованих фінансових санкцій, внаслідок чого позовні вимоги позивача задовольняються судом і в даній частині.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 15644 грн. платіжним дорученням від 15 жовтня 2015 року № 4559.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Донбасекскавація» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20 липня 2015 року № 0000312201 та № 0000322201 задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 20 липня 2015 року № 0000312201, яким зменшена сума від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 437715 грн., та № 0000322201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 605167 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем на суму 403445 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 201722 грн. 50 коп.

Стягнути зі Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Донбасекскавація» витрати по сплаті судового збору у розмірі 15644 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 лютого 2016 року. Постанова у повному обсязі складена 26 лютого 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.