Постанова № 56118092, 25.02.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 р. Справа № 805/170/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції в м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу від 11.01.2016 року №5210-23, мотивуючи вимоги тим, що податковим органом неправомірно було прийнято податкову вимогу щодо сплати податкового боргу у розмірі 24 654,83 грн, оскільки місцезнаходження та господарська діяльність підприємства здійснюється у м. Краматорську, що у відповідності до положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII) звільняє від сплати поточних податкових зобов'язань, зокрема, за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Оскільки на сьогоднішній день затверджений перелік населених пунктів на території яких проводилася антитерористична операція, товариство скористалося пільгою наданою Законом № 1669-VII та звернулося до податкового органу з заявою про звільнення від сплати за користування земельними ділянками, однак податковим органом було відмовлено у здійсненні перерахунку. У зв'язку з незгодою з податковою вимогою звернувся до суду.

Відповідачем, 22.02.2016 року через відділ діловодства та документообігу суду надано заперечення, в обґрунтування якого зазначено, що за позивачем рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, вважають, що відсутні підстави для застосування до позивача вимог ст.. 6 Закону № 1669-VII, оскільки позивач не звертався з Сертифікатом Торгово-промислової палати до ДПІ у м. Краматорську, у відповідності до чого податкова вимога №5210-23 від 11.01.2016 року є правомірною.

Також, 25.02.2016 року відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав доповнення до заперечення, відповідно до якого зазначає, що після подачі позивачем до ДПІ у м. Краматорську уточнюючих розрахунків від 22.01.2016 року № 9274084783 та від 28.01.2016 року № 9274454531, станом на 22.02.2016 року за підприємством недоїмка з орендної плати з юридичних осіб відсутня і рахується переплата у сумі 559 150,50 грн, вважають, що податковим органом було правомірно у відповідності до вимог ст.59 Податкового кодексу України винесено податкову вимогу від 11.01.2016 року. Крім того зазначають, що ст.. 60 Податкового кодексу України встановлений порядок відкликання податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, а саме: у разі погашення суми податкового боргу у повному обсязі. У зв'язку з чим діючим законодавством не передбачений інший порядок відкликання податкової вимоги, а саме письмове відкликання, вважають що на сьогоднішній день відсутній предмет спору між сторонами, та просять в задоволені позовних вимог позивача про скасування податкової вимоги відмовити повністю.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання в якому просить розглянути справу в письмовому провадженні, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, оскільки наявність оскаржуваної податкової вимоги має негативні наслідки для позивача у вигляді зобов'язань по платі за землю та можливого нарахування штрафних(фінансових) санкцій за невиконання цієї вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через відділ діловодства та документообігу суду надав доповнення до заперечення та просить розглянути справу в письмовому провадженні.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене суд вважає, що судовий розгляд справи можливо здійснити в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Позивач, Приватне мале виробничо-впроваджувальне підприємство «Протех» (код ЄДРПОУ 13540086, бульвар Машинобудівників, буд.20, м. Краматорськ, Донецька область,84313) зареєстровано в якості юридичної особи з 06.10.1993 року, номер запису: 1 270 120 0000 000312 та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, зазначене підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців. (а.с.37-40)

Відповідач, Державна податкова інспекція в м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до податкового органу було подано звітні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) з розбивкою річної суми грошового зобов'язання рівними частками за місяцями (а.с.7-21) та уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності).(а.с.22-34)

11.01.2016 року Державною податковою інспекцією в м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області сформовано податкову вимогу форми "Ю" № 5210-23, відповідно до якої станом на 10.01.2016 року сума податкового боргу ПМ ВВП «Протех» за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 24 654,83 грн.(а.с.6)

14.12.2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою № 74, у відповідності до якої зазначив, що оскільки на період проведення антитерористичної операції з 14.04.2014 року до її завершення підприємство звільнене від виконання своїх зобов'язань щодо сплати за землю, у зв'язку з чим просив провести перерахунок сплати за користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 14.04.2014 року по теперішній час та просив провести перерахунок та зазначити письмово суму переплати.(а.с.35)

21.12.2015 року Державна податкова інспекція у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області листом № 9630/10/05-15-15-04-13-4 надала інформацію щодо відсутності у підприємства підстав для отримання податкової пільги, оскільки чинним законодавством не розроблено порядку застосування вказаних у ст..6 Закону № 1669-VII податкових пільг, а також не внесено відповідних змін до ПКУ.(а.с.36)

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковим зобов'язанням в розумінні ПК України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ).

Тобто, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником в строки, визнається сумою податкового боргу платника податків, відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 вказаного Кодексу.

Пунктом 286.2. статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 ПК України.

Відповідно до статті 59.1 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Існування укладених та діючих договорів оренди земельних ділянок між позивачем та Краматорською міською радою сторонами не оспорюється та підтверджується додатками до податкових декларацій.

Податковим органом було винесено спірну податкову вимогу на підставі існуючого боргу який виник у позивача за неналежну сплату податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у 2015 році, зазначене вбачається з картки особового розрахунку.(а.с.47)

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до матеріалів справи позивач знаходиться в зоні проведення АТО.

Зазначені правовідносини регулюються нормами ПК України (в редакції на час виникнення правовідносин) та Законом № 1669-VІІ.

Податковий кодекс України передбачає можливість встановлення податкової пільги.

Згідно із п. 30.1 ст. 30 ПК України, податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).

Відповідно до п. 30.9 ст. 30 ПК України, податкова пільга надається шляхом, зокрема звільнення від сплати податку та збору.

Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно Податковим кодексом України, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до Податкового кодексу України (п. 30.5 ст. 30 Податкового кодексу України).

Статтею 6 Закону № 1669-VII встановлено, що під час проведення АТО суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України (абзац перший статті 1 Закону № 1669).

З аналізу зазначених норм Закону № 1669-VII та ПК України вбачається, що зазначеним Законом встановлено пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, а саме щодо податку який сплачується суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО. Зазначені норми Закону № 1669-VII не суперечать вимогам Податкового кодексу України.

Перелік земельних ділянок державної та комунальної власності, на які розповсюджуються пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, визначається виходячи з переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VII.

Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції (абз. 3 п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VII).

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30.10.2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України". Зазначене розпорядження опубліковано 08 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України "Урядовий портал".

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

Суд зазначає, що вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час.

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30.10.2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Краматорськ.

З огляду на викладене, оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Краматорська Донецької області - у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені ст. 6 Закону № 1669-VII, поширюються на позивача як платника земельного податку (орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до статті 10 Закону № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до статті 11 Закону № 1669-VII, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд зауважує на тому, що стаття 6 Закону № 1669 має пряму дію та не вимагає додаткового отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин.

З урахуванням встановлених фактичних обставин, суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для сформування та направлення позивачу спірної податкової вимоги.

При цьому, судом встановлено, що станом на час розгляду справи за позивачем відсутній податковий борг, зазначене підтверджується запереченням відповідача на адміністративний позов, додатковими поясненнями відповідача до заперечення та копією картки особового розрахунку позивача.(а.с.45-46,50,59).

Відповідач у свої запереченнях посилається на те, що за наслідком сплати позивачем суми податкового боргу, у відповідності до вимог ст.. 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважається відкликаною, суд погоджується з думкою відповідача з огляду на наступне.

Згідно пп. 60.1.1. п. 60.1 ст. 60 Податкового Кодексу України встановлюється, що податкова вимога вважається відкликаною, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Суд зазначає, що потрібно положення норми підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України тлумачити з урахуванням норми пункту 60.2 статті 60 ПК України. У пункті 60.2 ПК України вказано, що визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II Податкового кодексу України розроблено «Порядок направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків» затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів № 576 від 10.10.2013 року (далі - Порядок № 576) який визначає механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами доходів і зборів.

Згідно п.6.1 Розділу VI Порядку № 576, визначений порядок відкликання податкових вимог. Податкова вимога вважається відкликаною:

- у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі;

- з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування податкової вимоги;

- з дня надходження до платника податків податкової вимоги, яка містить зменшену органом доходів і зборів або судом суму податкового боргу, визначену в раніше направленій вимозі;

- у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.

У відповідності до п 6.2 Розділу VI Порядку № 576, якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана (вручена) податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Позивачем до ДПІ у м. Краматорську було надано уточнюючі розрахунки від 22.01.2016 року № 9274084783 та від 28.01.2016 року № 9274454531, у відповідності до чого станом на 22.02.2016 року за підприємством відсутній податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, крім того рахується переплата у сумі 559 150,50 грн.

Отже, станом на час звернення до адміністративного суду 27.01.2016 року з позовною заявою про скасування податкової вимоги форми "Ю" № 5210-23 від 11.01.2016 року на підставі поданих позивачем до ДПІ у м. Краматорську уточнюючих розрахунків від 22.01.2016 року № 9274084783 та від 28.01.2016 року № 9274454531, податкова вимога форми "Ю" № 5210-23 від 11.01.2016 року вважається відкликаною.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Зазначене право визначає міру можливої поведінки будь - якої особи, яка на власний розсуд визначає спосіб захисту свого права. Тобто, особа може захистити право, яке на її думку порушено, будь - яким способом, встановленим чинним законодавством.

За змістом зазначених статей будь - яка особа не обмежена в своєму праві на звернення до суду за захистом, але саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. За для того, щоб судовий захист був наданий, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно - правових відносинах.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки податкова вимога у відповідності до норм ст.60 Податкового кодексу України, 22.01.2016 року є відкликаною, а позовна заява подана позивачем 27.01.2016 року, тому відсутній об'єкт судового захисту (прав та інтересів), що обумовлює неможливість його здійснення.

Таким чином, оскільки станом на момент розгляду справи, відсутній предмет спору, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позовних вимог Приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.