Ухвала суду № 56116083, 24.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/5843/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Пустовіт З.П.

Провадження № 22-ц/778/677/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24» лютого2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.

суддів: Савченко О.В.

ОСОБА_2

за участю секретаря: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2015 року по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 27.12.2010 року ПАТ «Дельта Банк», правонаступник ТОВ «КБ «Дельта Банк», та ОСОБА_3 уклали кредитний договір №005-07510-27210, згідно умов якого банк відкриває відповідачу картковий рахунок №26251904206254 в національній валюті та надає платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в додатку № 1 до договору, та умовах, викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками.

Відповідно до п. 5.2. договір набуває чинності з дати його укладання та діє до повного виконання зобов'язань за цим договором.

Банк надав держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкривав держателю кредитну лінію на загальну суму 30 000,00 грн. та на день укладання кредитного договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 6 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.4 держатель доручив банку здійснювати з рахунку договірне списання грошових коштів.

Станом на 28.05.2015 р. відповідач не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість на загальну суму 8578,20 грн., яка складається з: тіло кредиту: 8578,20 грн.; прострочене тіло кредиту: 0,00 грн.; заборгованість за відсотками: 0,00 грн.; заборгованість за комісіями: 0,00 грн.

На підставі зазначеного просило стягнути з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість по кредитному договору на загальну суму 8578,20 грн., яка складається з: тіло кредиту: 8578,20 грн.; прострочене тіло кредиту: 0,00 грн.; заборгованість за відсотками: 0,00 грн.; заборгованість за комісіями: 0,00 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №005-07510-271210 від 27.12.2010 року станом на 28 травня 20015 року в сумі 8578,20 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на пропуск позовної давності, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення та поінформованість осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобовязана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обовязки.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Згідно зі ч. 1 ст. 303-1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом двох місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_3 25 грудня 2015 року.

Справа призначалася до розгляду на 20 січня 2016 р., 10 лютого 2016 р., 24 лютого 2016 р.

Відповідно до ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

З метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, повістки були направлені на поштову адресу, зазначену ОСОБА_3В в апеляційній скарзі: Запорізька області, Бердянський район, с. Новопетрівка, вул. Суворова, 12-А. Відповідно до довідки сектору адресно-довідкової роботи Бердянського м.Бердянськ Запорізької області ОСОБА_3 за зазначеною адресою зареєстрована.

Проте повістки повернуті до суду з позначкою «за спливом терміну зберігання» (а.с. 84-86, 96-98).

Заяву про зміну її місця проживання або місцезнаходження ОСОБА_3 до суду не подавала та не повідомляла про наявність будь-яких обставин, що перешкоджають їй отримувати повістки за зазначеною нею адресою.

Хоча в апеляційній скарзі ОСОБА_3 не зазначала свого представника, разом з тим, повістки направлялися і представнику, який представляв інтереси ОСОБА_3 в суді першої інстанції. Повістку на 20.01.2016 р. ОСОБА_5 отримав 06.01.2016 р., проте суду не надав будь-якої інформації щодо неявки, в подальшому повістки поверталися з відміткою «за спливом строку зберігання» ( а.с.79,93-95).

Згідно з ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться

Відповідно до вимог ч.5 ст.74, ч.1 ст.77 ЦПК України вважається, що ОСОБА_3 належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.

Частиною 3 ст. 27 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Розгляду справи в суді першої інстанції відбувався за участю представника відповідачки, і ОСОБА_3 мала можливість доводити та відстоювати свою позицію у суді. ОСОБА_3 реалізувала також право на апеляційне оскарження судового рішення і в апеляційній скарзі обґрунтувала свої доводи.

Проте, звернувшись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_3 безпідставно не цікавиться рухом справи, не отримує кореспонденцію з суду та без поважних причин не користується своїми процесуальними правами та не виконує процесуальні обовязки, визначені ст. ст. 27, 31 ЦПК України.

Окрім того, про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_3 повідомлена розміщенням оголошення про дату, час та місце проведення судового засідання на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Передбачені ЦПК України заходи з метою забезпечення справедливої процедури щодо повідомлення про час і місце судового засідання апеляційним судом вичерпані, подальше відкладення розгляду справи в межах визначеного ст. 303-1 ЦПК України строку неможливо.

Оскільки судом дотримані процедури, встановлені ст. ст. 27, 74, 76, 77 ЦПК України, розгляд справи за відсутності відповідача не може вважатися обмеженням права на доступ до суду.

Банк надіслав заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Враховуючи, що сторони повідомлені про час і місце розгляду справи, колегія суддів у відповідності ч. 2 ст. 305 ЦПК України визнала можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи без участі сторін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобовязаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обовязково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Судове рішення відповідає вимогам ст.ст.213,214 ЦПК України.

Задовольняючи позов, суд виходив з того ОСОБА_3 порушила умови укладеного між нею та банком кредитного договору, заборгованість в сумі 8578,20 грн. підлягає стягненню з боржника на вимогу кредитора відповідно до вимог ст.ст. 525,1050,1054 ЦК України.

Висновки суду ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні, відповідають фактичним обставинам справи. Фактична сторона справи встановлена з додержанням вимог процесуального права.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В разі порушення зобов'язання наступають наслідки, визначені ст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що 27 грудня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 005-07510-271210, умовами якого передбачено відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки ( а.с.4-5). ОСОБА_3 ознайомилась та погодилась із тарифами на обслуговування платіжних карток Visa Classic (тарифний пакет «Класичний»), якими передбачено порядок обслуговування карткового рахунку, здійснення операцій за картковим рахунком, штрафні санкції та інше, про що свідчить її особистий підпис від 21 січня 2008 року ( а.с.5 звор.).

Відповідно до п.1.3 договору банк надає держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн. та на день укладення цього договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 6 000 грн.

Кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі, та не потребує підписання додаткових угод. Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором (п.1.5 та п.5.2 договору ).

Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, що моментом надання банком кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів позичальника.

Відповідно до статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом або договором між банком і клієнтом.

Згідно п. 1.38 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», списання договірне - це списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

Згідно з пунктом 6.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, та право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Сторони у п. 3.4 кредитного договору, передбачили, що, держатель доручає банку здійснювати з рахунку договірне списання грошових коштів, які складають суми заборгованості ( суми кредитів, нарахування процентів, комісії, плат, штрафних санкцій тощо), які виникають за цим договором.

Судом встановлено, що відповідачка в порушення умов договору не повернула кредит і станом на грудень 2012 року мала заборгованість зі сплати тіла кредиту, процентів, комісії та пені, яка списана з рахунку, в зв'язку з чим заборгованість за тілом кредиту з наступного місяця збільшилась до 8578 грн. 20 коп. (а.с.3). Отже проведення операції здійснено зі згоди відповідача, за умовами договору позичальник уповноважив банк на вчинення дій від його імені, а тому такі створюють для нього права і обов'язки.

В подальшому нарахування процентів, комісії, пені банк не здійснював.

Розрахунок не спростований відповідачем.

Отже, встановивши такі факти, суд правильно визначився із характером спірних правовідносин та правильно застосував положення ст. ст. 526, 549, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України та відповідні положення договору і переліку тарифів надання банківських послуг й обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредиту.

Доводи відповідача про звернення до суду з пропуском позовної давності є неприйнятними.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Прострочення виконання зобовязання відповідачка допустила у листопаді 2011 р. і з цього часу нараховувалася заборгованість. Списання з рахунку здійснено у грудні 2012 р., тобто до спливу строку позовної давності, зобов'язання ОСОБА_4 по поверненню кредиту в сумі 8578 грн. 20 коп. визначена позивачем з врахуванням положень п.п.1.4, 3.4, 5.2 договору в січні 2013 р. Отже, перебіг строку позовної давності почався з січня 2013 року, а з позовом до суду банк звернувся у червні 2015 року, тобто в межах передбаченого ст. 257 ЦК України трьохрічного строку позовної давності.

Апеляційна скарга не містить доводів про порушення норм матеріального чи процесуально права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення спору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: