Ухвала суду № 56113930, 17.02.2016, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/1057/13-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.2016 м.Виноградів

Виноградівський районний суд, Закарпатської області у складі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі С.С.Онисько, за участю прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів Заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Виноградівського районного суду від 29.05.2013р. ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України засуджено до 5-ти років позбавлення волі та позбавлено його права керувати транспортними засобами строком на три роки. В подальшому, ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області засудженого звільнено від відбування призначеного основного покарання з 3-х річним випробувальним строком на підставі ст.ст.75,76 КК України.

Обгруновуючи свою заяву заявник вказує, що з моменту проголошення вироку ОСОБА_2 твердо і рішуче став на шлях виправлення, постійно проживає у с.Хижа, де серед односельців користується авторитетом і повагою, будує тісні сімейні відносини та дотримується загальноприйнятих у суспільстві цінностей. На утримання має трьох осіб: батька, мати та бабусю, яка є за віком непрацездатною, батьки його ніде не працюють і ОСОБА_2 фактично залишився єдиним годувальником у сім»ї. З часу постановлення вироку пройшло більше 2-х років, ОСОБА_2 відбув вже більше 2\3 призначеного йому строку покарання, а відтак зазначені обставини позитивно і суттєво впливають на його міру відповідальності і свідчать про те, що він перестав бути суспільно-небезпечним і вчиняти кримінально караних діянь в майбутньому він не буде. В той же час використання транспортного засобу становило основу матеріального забезпечення сім»ї засуденого, оскільки автомобіль для сім»ї ОСОБА_2 є засобом для існування- такий використовувався як таксі.

Отже, своєю поведінкою ОСОБА_2 довів своє виправлення, а відтак заявник вважає за доцільне звільнити його умовно-достроково від відбування основного покарання з випробовуванням з 3-х річним іспитовим строком та додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами протягом 3-х років.

В судовому засіданні ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 заяву про умовно-дострокове звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання засудженого ОСОБА_2 підтримали повністю з підстав, наведених у заяві та просили її повністю задоволити, прокурор не заперечував проти задоволення даної заяви, а відтак, заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали подання суд приходить до наступного.

Згідно п.4 ч.2 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб або органів у випадках, встановлених законом.

Пунктом ч.1 п.2 ст.537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд має право вирішити питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Виноградівського районного суду від 29.05.2013р. ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України засуджено до 5-ти років позбавлення волі та позбавлено права керувати транспортними засобами строком на три роки. Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області даний вирок було змінено, засудженого було звільнено від відбування призначеного основного покарання з 3-х річним випробувальним строком на підставі ст.ст.75,76 КК України.

Вирішуючи заяву засудженого ОСОБА_2 про його умовно-дострокове звільнення суд виходить з того, що категорії осіб, до яких може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та правові підстави застосування зазначеного інституту передбаченні ст.81 КК України.

Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин; 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

Ці норми кореспондуються із роз»ясненнями, які містяться в п.7 постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002р. №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м»яким, де, зокрема, зазначено, що згідно з ч. 1 ст. 81 КК особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання. При цьому слід мати на увазі, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. При умовно-достроковому звільненні від відбування основного покарання засудженого, щодо якого було застосовано додаткове покарання (п.8), суд може вирішити питання про його повне або часткове звільнення від відбування і додаткового покарання не тільки тоді, коли про це порушено питання у поданні органу, який відає виконанням покарання, а й за своєю ініціативою.

Окрім того, даною постановою (п.10) звернуто увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Між тим, судом встановлено, що з моменту проголошення вироку ОСОБА_2 твердо і рішуче став на шлях виправлення, постійно проживає у с.Хижа, де серед односельців користується авторитетом і повагою, будує тісні сімейні відносини та дотримується загальноприйнятих у суспільстві цінностей. На утримання має трьох осіб: батька, мати та бабусю, яка є за віком непрацездатною, батьки його ніде не працюють і ОСОБА_2 фактично залишився єдиним годувальником у сім»ї. З часу постановлення вироку пройшло більше 2-х років, ОСОБА_2 відбув вже більше 2\3 призначеного йому строку покарання, а відтак зазначені обставини позитивно і суттєво впливають на його міру відповідальності і свідчать про те, що він перестав бути суспільно-небезпечним і вчиняти кримінально караних діянь в майбутньому він не буде.

Отже, достовірно встановивши, що засуджений ОСОБА_2, після винесення 29.03.2013р. щодо нього вироку, фактично відбув більше половини строку покарання, призначеного судом; засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а відтак він відноситься до категорії осіб, до яких може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та наявні обґрунтовані правові підстави застосування зазначеного інституту, передбаченні ст.81 КК України.

Так, як вбачається з матеріалів справи з моменту проголошення вироку ОСОБА_2 твердо і рішуче став на шлях виправлення, постійно проживає у с.Хижа, де серед односельців користується авторитетом і повагою, будує тісні сімейні відносини та дотримується загальноприйнятих у суспільстві цінностей \а.с.4,5\. На утримання має трьох осіб: батька, мати та бабусю, яка є за віком непрацездатною, батьки його ніде не працюють і ОСОБА_2 фактично залишився єдиним годувальником у сім»ї. З часу постановлення вироку ОСОБА_2 відбув вже більше 2\3 призначеного йому строку покарання, а відтак зазначені обставини позитивно і суттєво впливають на його міру відповідальності і свідчать про те, що він перестав бути суспільно-небезпечним і вчиняти кримінально караних діянь в майбутньому він не буде. В той же час використання транспортного засобу становило основу матеріального забезпечення сім»ї засуденого, оскільки автомобіль для сім»ї ОСОБА_2 є засобом для існування, а відтак суд вважає, що в суді встановленні необхідні підстави для задоволення клопотання про звільнення умовно-достроково ОСОБА_2 від відбування як основного так і додаткового покарання за вироком від 29.03.2013р.

На підставі наведеного та керуючись ч.1 п.2 ст.537, ст.539 КПК України, ст.81 КК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Виноградівського районного суду від 29.05.2013р. - задоволити.

Звільнити умовно-достроково ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 від відбування основного покарання та додатково покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом за вироком Виноградівського районного суду від 29.05.2013р., яким він був засуджений до 5-ти років позбавлення волі із звільненням від відбування основного покарання з 3-х річним випробувальним строком та додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на 3 роки.

Ухвалу для відома направити до Хустського міжрайонного відділу КВІ у Виноградівському районі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий ОСОБА_4