Ухвала суду № 56112416, 25.02.2016, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

220/1747/15-к

1-кп/264/170/2016

У Х В А Л А

25.02.2016 колегія суддів Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області у складі головуючої судді Хараджа О.О., суддів Мирошниченка Ю.М., Харитонової Г.Л., при секретарі Сердюк Ю.С., за участю прокурорів Новацького В.Б., Лісового В.О., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника потерпілих ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі в режимі відеоконференції клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, -

В С Т А Н О В И Л А :

У провадженні Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 383, ч.2 ст. 146 КК України.

Відносно обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на стадії досудового розслідування було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Останній раз ухвалою Волноваського райсуду Донецької області від 29.12.2015 року строк тримання під вартою обвинуваченим було продовжено до 26.02.2016 року.

Захисником ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені клопотання про зміну запобіжного заходу відносно вказаних осіб з тримання під вартою на особисту поруку народних депутатів України.

В обґрунтування клопотання в судовому засіданні захисник зазначила, що народні депутати України ОСОБА_16 (посвідчення №392); народний депутат України ОСОБА_17 (посвідчення №188) та народний депутат України ОСОБА_18 (посвідчення №204) подали письмові зобов'язання про взяття на особисту поруку ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_14

Обвинувачені підтримали заявлені захисником ОСОБА_1 клопотання, від обвинуваченого ОСОБА_14, який знаходиться у міській лікарні №5, надійшла заява про підтримання клопотання з проханням його задовольнити.

Прокурори в судовому засіданні заперечували проти заявлених клопотань, посилаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків для застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою. Наголошували на неможливість контролю належної поведінки обвинувачених через проживання їх за межами території м. Маріуполя Донецької області. Просив продовжити обвинуваченим строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, та представники потерпілих в судовому засіданні також заперечували проти зміни запобіжного заходу обвинуваченим, посилаючись на те, що перебування обвинувачених на волі створює небезпеку для них та їх родин.

У письмових зобов'язаннях народних депутатів України зазначено, що ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_14 за місцем проживання, роботи та навчання характеризуються позитивно, раніше не судимі. Народні депутати України переконані, що громадянська діяльність обвинувачених не була направлена на вчинення злочинів та завдання шкоди громадянам України, у зв'язку з чим просили змінити запобіжний захід на особисту поруку.

Народні депутати України ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 в судовому засіданні підтримали заявлені клопотання, підтвердили те, що ними направлені на адресу суду письмові зобов'язання у заявах про взяття осіб на особисту поруку, а також запевнили суд у тому, що ними будуть виконані в повній мірі обов'язки поручителів. При цьому пояснили, що давно знають обвинувачених як патріотів країни, знають у чому вони обвинувачуються, ручаюся за їх належну поведінку та явку за викликом та виконання ними обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а також зобов'язуються при необхідності доставити їх в суд, на першу про те вимогу, про суть справи та наслідки, що передбачені ст. 180 КПК України повідомлені, вони їм роз'яснені та зрозумілі.

Суд, вислухавши учасників, дослідивши надані матеріали, прийшов до наступних висновків.

Статтею 201 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу.

Положеннями статей 176, 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Статтею 180 КПК України передбачено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає суд, який обирає запобіжний захід.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського з прав людини» наголошує, що суди при розгляді справ застосовують Конвенції про захист людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З рішення Європейського суду з прав людини «Єчус проти Литви» вбачається, що існування обгрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати гримання під вартою, але тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою, а у рішеннях цього ж суду «Яблонський проти Польщі», «І.А. проти Франції», «Іловецький проти Польщі» зазначено, що пункт 3 статті 5 Конвенції передбачає, що зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані. У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою інших запобіжних заходів обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ у справі «Вренчев проти Сербії»).

Відповідно до статті 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ратифікований Українською РСР 19 жовтня 1973 року), утримання під вартою осіб, які чекають судового розгляду, не повинно бути загальним правилом, але звільнення може здійснюватися в залежності від надання гарантій явки в суд.

З Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК України» вбачається, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Народні депутати України ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 є особами, які заслуговують на особливу довіру, які спроможні забезпечити належну поведінку обвинувачених і виконання покладених на них обов'язків, та взяли на себе зобов'язання відповідно до вимог ст.180 КПК України.

Крім того, народним депутатам України ОСОБА_16 та ОСОБА_18 раніше ухвалою слідчого судді були передані на поруку обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_15, а ОСОБА_16 також і обвинувачений ОСОБА_13 При цьому на теперішній час ці обвинувачені з'являються до суду, не порушують процесуальних обов'язків. Таким чином, вказані обставини переконують судову колегію у здатності народних депутатів України забезпечити належне виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків.

Також, приймаючи до уваги положення, що викладені у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ноймайстер проти Австрії», відповідно до якого позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі та правові позиції, викладені Європейським судом з прав людини, зокрема у своїх рішеннях «Харченко проти України», «Мустафаєв проти України, «Олейнікова проти України», «Кравченко проти України», «Третьяков проти України», «Іззетов проти України», «Цигоній проти України», «Буров проти України», в яких зазначено, що продовження тримання під вартою повинно містити належне обґрунтування підстав, визначених строків такого тримання та можливість застосування альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, а тому суд вважає за можливе змінити обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_14 запобіжний захід з тримання під вартою на особисту поруку, що не завадить судовому розгляду даного кримінального провадження.

Щодо доводів представника потерпілого ОСОБА_3 та потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про те, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на іншу може створити загрозу безпеці та життю потерпілих, суд зазначає про відсутність на теперішній час будь-яких даних, які б свідчили про наявність загрози безпеці потерпілих та їх родин. Крім того, у червні 2015 року обвинуваченим ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 було змінено запобіжний захід у виді тримання під вартою на особисту поруку і до цього часу ними не вчинено жодних дій, спрямованих на здійснення впливу та тиску на потерпілих.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України суд покладає на ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_14 обов'язки, передбачені п.п.1, 2, 3,4 ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 180, ст. 194, ст. 201 КПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 383, ч.2 ст. 146 КК України, з тримання під вартою на особисту поруку народних депутатів України, а саме: народного депутату України ОСОБА_16, народного депутата України ОСОБА_17, танародного депутата України ОСОБА_18.

Звільнити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, з під-варти.

Покласти на обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_14 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні.

Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_14, що в разі невиконання покладених на них обов'язків, до них може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Поручителям роз'яснені їх обов'язки та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права.

Контроль за виконанням зобов'язань про особисту поруку здійснює прокурор.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: О.О. Хараджа

Судді: Ю.М. Мирошниченко

Г.Л. Харитонова