Ухвала суду № 56112389, 24.02.2016, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/5537/13-ц

8/264/3/2016

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області під головуванням судді Хараджа О. О при секретарі Сердюк Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду у звязку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», приватного акціонерного товариства «Ілліч-Сталь», треті особи: відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції, Фонд державного майна України, Національна комісія по цінним паперам та фондовому ринку України, Кабінет Міністрів України, про визнання недійсними засновницьких документів та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

24.07.2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Іллічівського райсуду м. Маріуполя з позовною заявою до відповідачів про визнання недійсними засновницьких документів та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 18 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 28 серпня 2014 року, у задоволені позову було відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 28 серпня 2014 року.

29 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд зазначеного судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами, вказуючи на те, що суд при винесенні рішення в суді першої інстанції посилався на Декрет КМУ № 57-93 від 20.05.1993 року «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду», на рішення Господарського суду Донецької області від 06.12.2010 року та постанови апеляційного суду Донецької області від 28.02.2011 року (справа №12/208пн), на підставі яких зробив висновок, що позивачі не є учасниками ТОВ «Ілліч-Сталь», не були засновниками ЗАТ «Ілліч-Сталь», а тому не мають право визнавати недійсними засновницькі документи ТОВ «Ілліч-Сталь» та не можуть бути акціонерами. Позивач вважає, що висновками Вищого господарського суду України в постанові від 11.11.2015 року встановлено недотримання відповідачами ОСОБА_4 КМУ № 57-93 від 20.05.1993 року в період приватизації та утворення ВАТ «ММК ім. Ілліча» та ЗАТ «Ілліч-Сталь», що є нововиявленими обставинами та підставами для перегляду рішення від 18.02.2014 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 збільшив підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. В обґрунтування вимог доповнив, що окрім висновків ВГСУ в постанові від 11.11.2015 року, підставою для перегляду рішення є господарське законодавство України, яке не було досконало відомо йому на час розгляду справи Іллічівським райсудом м. Маріуполя 18.02.2014 року. Договір оренди №Д-1842, укладений між Фондом державного майна України та організацією орендарів ММК Ілліча, не передбачав умов викупу ціни, порядку, строків, способів та викупу державного майна; не вносились подібні зміни до договору, відсутні заяви сторін договору про припинення або зміну умов договору з 1993 року по сьогоднішній час. Припинення договору Д-1842 є незаконним та передчасним. Також в подальшому відбулась незаконна приватизація державного майна організацією орендарів. Крім того, заявник посилався на положення Законів України «Про обмеження монополізації» та «Про захист економічної конкуренції», які були порушені при приватизації. Вважав, що Антимонопольний комітет України не мав права надавати згоду на викуп акцій ВАТ «ММК ім. Ілліча», оскільки ПАТ «ММК ім. Ілліча» та ПрАТ «Ілліч-Сталь» є єдиним субєктом господарювання. Також навів інші доводи в обґрунтування заявлених позовних вимог по суті позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015 року по справі №905/5698/13 рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2014 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року скасовані, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва. При цьому суд вищої інстанції відзначив передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що право одержати акції і набути корпоративні права акціонера вказаного товариства мала ОО ММК як юридична особа, до обовязків якої не входив розподіл акцій, одержаних в процесі приватизації, серед членів ОО ММК в порядку ст.5 Декрету КМ України від 20.05.1993 р. № 57-93.

На думку заявника ОСОБА_1, висновки Вищого господарського суду України в постанові від 11.11.2015 року по справі №905/5698/13 та обставини, встановлені в ній, повністю спростовують висновки та обставини, що викладені в рішенні Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 18.02.2014 року по справі №264/5537/13-ц, та є підставою для його скасування і прийняття нового рішення. На підставі викладеного просив скасувати рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18.02.2014 року по справі №264/5537/13-ц та прийняти нове рішення з урахуванням правових висновків постанови ВГСУ від 11.11.2015 року по справі №905/5698/13.

ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримав свою заяву .

Представник відповідачів ПАТ «ММК ім. Ілліча» та ПрАТ «Ілліч-Сталь» в судове засідання не зявилась, надіславши на адресу суду заперечення проти заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій із заявою не погодилась та просила розглядати справу за її відсутності.

Від представника третьої особи Кабінету Міністрів України, також надійшла заява про розгляд справи без його присутності відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 365 ЦПК України заява про перегляд судового рішення у звязку із нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1, дослідивши надані документи та матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 18 лютого 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», приватного акціонерного товариства «Ілліч-Сталь», треті особи: відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції, Фонд державного майна України, Національна комісія по цінним паперам та фондовому ринку України, Кабінет Міністрів України, про визнання недійсними засновницьких документів та відшкодування моральної шкоди відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28 серпня 2014 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30.03.2012 року нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесенні законом до нововиявлених обставин (ч. 2 ст. 361 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у п. 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обовязки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

В обґрунтування наявності нововиявлених обставин заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 11.11.2015 року по справі №905/5689/13 за позовом ОСОБА_5В, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до Фонду Державного майна України, ПАТ «ММК ім. Ілліча», ПрАТ «Ілліч-Сталь», ОСОБА_13 про зобовязання вчинити певні дії, визнання права на акції, та висновки, зроблені даним судом під час розгляду справи. Зазначеною постановою були скасовані попередні рішення першої та другої інстанцій - рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2014 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року у справі 905/5689/13, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Проте по даному спору станом на 24.02.2015 року остаточного рішення суду, що набрало законної сили, прийнято не було. Спір по суті не вирішено, а відтак преюдиціальних обставин встановлено не було.

Також зроблені Вищим господарським судом України субєктивні висновки та надана ним правова оцінка рішень попередніх господарських судів в рамках іншої справи стосується і є предметом розгляду виключно господарської справи №905/5689/13 та не має прямого обовязкового відношення до справи, що підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. Наведені заявником висновки Вищого господарського суду України не є нововиявленою обставиною або законною підставою для перегляду і скасуванню рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 18.02.2014 року.

У своєму листі від 01.01.2009 року про узагальнення практики перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами в порядку цивільного судочинства Верховний Суд України наголосив, що нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення.

Натомість вказані в постанові від 11.11.2015 року висновки Вищого господарського суду України не є істотними для справи обставинами, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Крім того, скасовані Вищим господарським судом України рішення попередніх інстанцій не були підставою для ухвалення рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18.02.2014 року, що підлягає перегляду. Внаслідок чого їх скасування прямо не впливає на рішення, прийняте Іллічівським районним судом м.Маріуполя від 18.02.2014 року по справі №264/5537/13-ц та не утворює нововиявлених обставин в розумінні пункту 3 частини 2 ст. 361 ЦПК України.

Згідно Пункту 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30.03.2012 року обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Перегляд справи у звязку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

З урахуванням зазначеного, суд вважає заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, оскільки не було представлено достатніх доказів існування нововиявлених обставин для перегляду рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 18 лютого 2014 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 361-365 ЦПК України, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30.03.2012 року, листом Верховного Суду України від 01.01.2009 року «Узагальнення практики перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами в порядку цивільного судочинства», суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», приватного акціонерного товариства «Ілліч-Сталь», треті особи: відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції, Фонд державного майна України, Національна комісія по цінним паперам та фондовому ринку України, Кабінет Міністрів України, про визнання недійсними засновницьких документів та відшкодування моральної шкоди відмовити.

На ухвалу протягом пяти днів може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_14